Постанова № 66082146, 19.04.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2017 року Справа № 904/1192/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Джихур О.В., Дармін М.О.

при секретарі судового засідання: Манчік О.О.

за участю представників сторін

від позивача: Коломоєць Я.В., представник, довіреність №б/н від 05.07.2016 р.;

від третьої особи-1: ОСОБА_2, представник, довіреність №2475 від 10.10.2016 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2016 року у справі № 904/1192/16

за позовом Публічного акціонерне товариства "Дельта Банк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіагал", м. Дніпропетровськ

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3, с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинскього району Київської області

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про визнання договору про відступлення права вимоги від 30.01.2015р. недійсним, застосування наслідків недійсності правочину та скасування державної реєстрації припинення обтяжень

ВСТАНОВИВ:

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.04.2017р. справу № 904/1192/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Антонік С.Г., суддів Джихур О.В., Дармін М.О.

Ухвалою суду від 19.04.2017р. даною колегією суддів праву № 904/1192/16 прийнято до свого провадження.

За клопотанням представника третьої особи 1 ухвалою суду від 03.04.2017р. розгляд апеляційної скарги продовжено на 15 днів.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2016р. ( суддя Рудь І.А.) позов задоволено частково.

Визнано недійсним, укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Сіагал" договір про відступлення прав вимоги від 30.01.2015р.

Застосовано до відносин сторін наслідки недійсності договору про відступлення прав вимоги від 30.01.2015р.:

- шляхом визнання Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул.Щорса, буд. 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) стороною (кредитором) за Кредитним договором від 26.04.2007р. № 41/14/07-СП;

- шляхом визнання Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул.Щорса, буд. 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) стороною (кредитором) за Договором поруки від 26.04.2007р. №41/14/П14/07-СП;

- шляхом визнання Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул.Щорса, буд. 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) стороною (кредитором) за Договором поруки від 11.07.2007р. №41/14/П14.2/07-СП;

- шляхом визнання Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул.Щорса, буд. 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) стороною (кредитором) за Договором поруки від 11.10.2007р. № 41/14/2П14/07-СП;

- шляхом повернення на поточний рахунок ТОВ "Фінансова компанія "Сіагал", розміщений у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" грошових коштів у розмірі 20 000 грн..

Скасовано державну реєстрацію припинення обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" за іпотечним договором № 41/14/І14/07-СП, посвідченим 26.04.2007р. приватним нотаріусом КМНО Занудіною О. І. за реєстровим № 998, а саме:

- записів про обтяження нерухомого майна іпотекою щодо домоволодіння №45 житлового площею 83,10 кв.м., загальною площею 213,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, АДРЕСА_1 та земельної ділянки, загальною площею 0,1588 га, з цільовим призначенням - будівництво та обслуговування жилого будинку і господарських будівель - 0,0849 га і ведення особистого селянського господарства - 0,0739 га, що знаходиться за адресою домоволодіння № 5246098, №5246102;

- записів про обтяження нерухомого майна забороною відчуження щодо домоволодіння №47, житловою площею 83,10 кв.м., загального площею 213,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, загальною площею 0,1588 га, з цільовим призначенням - будівництво та обслуговування жилого будинку і господарських будівель - 0,0849 га і ведення особистого селянського господарства - 0,0739 га, що знаходиться за адресою домоволодіння № 5246110, № 5246115.

Стягнуто з ТОВ "Фінансова компанія "Сіагал" на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" 4 134 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано:

1) нотаріально-посвідченого договору про відступлення прав та зобов'язань ні за Кредитним договором, ні за іпотечним договором не відбувалось, відсутні підстави для вилучення записів про державну реєстрацію обтяження нерухомого майна іпотекою та забороною відчуження 2) наявністю порушень ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" при укладанні спірного договору відступлення, що свідчить про його нікчемність;

3) позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач ухиляється від повернення зазначених оригіналів договорів позивачу, не надано доказів звернення до відповідача із відповідною вимогою, не наведено правового обґрунтування позовних вимог в цій частині;

Не погодившись з рішенням, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 звернулася до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення від 18.04.2016р. та прийняте нове, яким в задоволені позову відмовити.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що суд у своєму рішенні не зазначив, яка підстава нікчемності правочину, із підстав передбачених ст..38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», застосована до оспорюваного правочину. Суд також не зазначив, які ціни є «звичайниим» для вказаної категорії угод, а лише зазначив співвідношення отриманої суми за продаж та суми відступленого боргу. Звертає увагу, що на засіданні кредитного комітету АТ «Дельта Банк» 26.12.2014р. було прийнято рішення, оформлене протоколом №58/71-4, згідно якого, за умови внесення на транзитний рахунок позивальника по кредитному договору № 71/14/07-СП від 26.04.2007р. суми не менше ніж 99 000 дол.США, на залишкову суму боргу за даним кредитним договором відступити право вимоги факторинговій компанії, погодженій із банком за ціною відступлення 20 000 грн. На виконання умов даного протоколу ОСОБА_3 було сплачено позивачу через касу банку 99 000 дол. США. Тобто банк, погоджуючись на укладання договору про відступлення права вимоги, отримав в результаті укладання даної угоди 99 000 дол. США та 20 000 грн.

Представник скаржника в судовому засіданні підтримала доводи наведені в апеляційній скарзі.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач та третя особа - 2 своїм правом на участь в судовому засіданні не скористалися. Про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представником апелянта 06.03.2017р. подано клопотання про зупинення провадження по справі до завершення розгляду Конституційним судом України справи №1-26/2016(2-4/2016) за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання, оскільки апеляційний суд розглядає справу за наявними у справі та додатково поданими доказами, тобто доказами, які існували на момент розгляду справи судом першої інстанції. Обставини, щодо конституційності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», які будуть встановлені у майбутньому рішенням Конституційного суду України можуть бути підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

26.04.2007р. між ОСОБА_3 (позичальник) та ПАТ "Кредитпромбанк" укладено кредитний договір № 41/14/07-СП, відповідно до умов якого позичальник отримала кредит у сумі 198 000,00 доларів США, терміном погашення до 26.04.2015р. та зобов'язувався повернути Банку кредит і сплатити проценти за його користування у розмірі та порядку визначених Кредитним договором.

Виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором забезпечувалось:

- Іпотечним договором № 41/14/І14/07-СП, посвідченим 26.04.2007р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Занудіною О.І. за реєстровим № 998, згідно з яким у іпотеку були передані: домоволодіння № 47 житловою площею 83,10 кв.м., загальною площею 213,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, АДРЕСА_1 та земельна ділянка, загальною площею 0,1588 га, з цільовим призначенням - будівництво та обслуговування житлового будинку і господарських будівель - 0,0849 га і ведення особистого селянського господарства - 0,0739 га, що знаходиться за адресою домоволодіння (далі - Іпотечний договір);

- Договором поруки від 26.04.2007р. № 41/14/П14/07-СП, укладеним з ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1);

- Договором поруки від 11.07.2007р. № 41/14/П14.2/07-СП, укладеним з ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2);

- Договором поруки від 11.10.2007р. № 41/14/2П14/07-СП, укладеним із ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_3).

26.06.2013р. за договором купівлі-продажу прав вимоги, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д. Г. за реєстровим № 1441, права вимоги ПАТ "Кредитпромбанк" за Кредитним договором до ОСОБА_3 відступлено на користь АТ "Дельта Банк".

В подальшому, 30.01.2015р. між АТ «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіагал" укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого Банк відступив ТОВ ФК "Сіагал" належні йому майнові права за Кредитним договором та договорами поруки.

На день укладення Договору відступлення сума заборгованості позичальника за Кредитним договором становила 201 558,63 доларів США, що станом на дату укладення Договору відступлення складало 3 215 734,10 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом - 188 645,86 доларів США (що станом на дату укладання договору за офіційним курсом НБУ складало 3 009 719,43 грн.), заборгованість за відсотками 12 912,77 доларів США (що станом на дату укладання договору відступлення за офіційним курсом НБУ складало 206 014,67 грн.).

За умовами п. 1.5 Договору відступлення, ціна відступлення прав вимоги за Кредитним договором становила 20 000,00 грн.

Згідно з актом прийому-передачі прав вимоги від 30.01.2015р. банк передав новому кредитору разом з правом вимоги оригінали кредитного договору з усіма змінами та доповненнями, договорів, що забезпечують виконання зобов'язання, а також всі інші документи, що підтверджують видачу кредиту, а ТОВ "Фінансова компанія "Сіагал" прийняло ці документи та сплатило банку ціну відступлення в розмірі 20 000 грн.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015р. № 150 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 02.03.2015р. № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича - уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" (надалі - АТ "Дельта Банк", Банк).

Згідно з рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08.04.2015р. № 71 про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015р. № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" тимчасову адміністрацію в АТ "Дельта Банк" запроваджено строком на шість місяців з 03.03.2015р. до 02.09.2015р. включно, а рішенням від 03.08.2015р. № 147 тимчасову адміністрацію в АТ "Дельта Банк" продовжено до 02.10.2015р.

На виконання постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015р. № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Фондом гарантуванням вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015р. № 181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" згідно з якими відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації АТ "Дельта Банк" строком з 05.10.2015р. по 04.10.2017р. призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.

Відповідно до ч.2 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі Закон), протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

На підставі наказу №67 від 11.03.2015р. уповноваженої особи Фонду, утвореною комісією, здійснено перевірку правочинів в Банку, за результатами якої комісія дійшла висновку, що договір про відступлення права вимоги, укладений банком з ТОВ «ФК «Сіагал» 30.01.2015р. є нікчемним з підстав, передбачених п.п.1, 2, 3, 4 ст.38 Закону. Рішення комісії оформлено протоколом № 75 від 28.09.2015р. (т.1 а.с. 45, 48).

31.12.2015р. Уповноваженою особою Фонду, відповідно до вимог п.1 ч.4 ст.38 Закону, ТОВ «ФК «Сіагал», ОСОБА_3, а також поручителям направлені повідомлення про нікчемність договору про відступлення права вимоги від 30.01.2015р. та запропоновано відповідачу повернути всі отримані згідно нікчемного договору оригінали документів, а стосовно інших заявлено вимогу про неухильне виконання умов іпотечного договору та договорів поруки.

У зв'язку з невиконанням ТОВ «ФК «Сіагал» вимог уповноваженої особи, останній, користуючись правом наданим йому п.5. ч.2 ст.37 Закону, звернувся до суду з позовом до ТОВ «ФК «Сіагал», в якому просив:

1) визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 30.01.2015р., укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіагал";

2) застосувати до відносин сторін наслідки недійсності Договору про відступлення права вимоги від 30.01.2015р.:

- шляхом визнання АТ "Дельта-Банк" стороною (кредитором) за Кредитним договором від 26.04.2007р. № 41/14/07-СП;

- шляхом визнання АТ "Дельта-Банк" стороною (кредитором) за Договором поруки від 26.04.2007р. №41/14/П14/07-СП;

- шляхом визнання АТ "Дельта-Банк" стороною (кредитором) за Договором поруки від 11.07.2007р. №41/14/П14.2/07-СП;

- шляхом визнання АТ "Дельта-Банк" стороною (кредитором) за Договором поруки від 11.10.2007р. № 41/14/2П14/07-СП;

- шляхом повернення на поточний рахунок ТОВ "ФК "Сіагал", розміщений у АТ "Дельта Банк" грошових коштів у розмірі 20 000 грн. 00 коп.;

3) скасувати державну реєстрацію припинення обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на користь АТ "Дельта банк" за Іпотечним договором № 41/14/І14/07-СП, посвідченим 26.04.2007р. приватним нотаріусом КМНО Занудіною О. І. за реєстровим № 998, а саме:

- записів про обтяження нерухомого майна іпотекою щодо домоволодіння №45 житлового площею 83,10 кв.м., загальною площею 213,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, АДРЕСА_1 та земельної ділянки, загальною площею 0,1588 га, з цільовим призначенням - будівництво та обслуговування жилого будинку і господарських будівель - 0,0849 га і ведення особистого селянського господарства - 0,0739 га, що знаходиться за адресою домоволодіння № 5246098, №5246102;

- записів про обтяження нерухомого майна забороною відчуження щодо домоволодіння №47, житловою площею 83,10 кв.м., загального площею 213,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, загальною площею 0,1588 га, з цільовим призначенням - будівництво та обслуговування жилого будинку і господарських будівель - 0,0849 га і ведення особистого селянського господарства - 0,0739 га, що знаходиться за адресою домоволодіння № 5246110, № 5246115;

4) зобов'язати ТОВ "ФК "Сіагал" повернути АТ "Дельта-Банк" оригінал договорів переданих на виконання Договору про відступлення права вимоги від 30.01.2015р.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В частині 3 статті 38 Закону зазначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Як зазначалося вище, за договором відступлення права вимоги банк передав відповідачу право вимоги за кредитним договором, сума якої у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ складала 3 215 734,10 грн., а отримав від відповідача 20 000 грн.

Оцінка справедливої вартості майнових прав Банку за Кредитним договором при укладенні Договору відступлення не проводилась.

Позивачем на вимогу суду надано Звіт про оцінку вартості майнових прав вимоги за кредитним договором № 41/14/07-СП від 26.04.2007р., здійснений оцінювачем ОСОБА_10, який має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, кваліфікаційні свідоцтва оцінювача та включений до Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності.

Згідно Звіту оцінка проводилася у 2017 році, а вартість майнових прав вимоги за кредитним договором оцінювалася станом на дату укладання договору відступлення права вимоги - 30.01.2015р. Ринкова вартість майнових прав за кредитним договором № 41/14/07-СП від 26.04.2007р. станом на 30.01.2015р. (без ПДВ) складає 2 405 189 грн.

Отже колегія суддів погоджується с висновком господарського суду про те, що Банк, уклавши Договір відступлення, здійснив відчуження майна (майнових прав), за ціною, значно нижчою від звичайної (оплата більше ніж на 99% відрізняється від вартості майнових прав), що прямо зазначено у п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" як ознака нікчемності правочину.

За укладеним Договором відступлення публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", до дня визнання його неплатоспроможним, взяло на себе зобов'язання щодо відступлення прав вимоги за Кредитним договором, що стало однією з причин його неплатоспроможності та неможливості виконання грошових зобов'язань перед кредиторами, що на підставі п. 2 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є ознакою нікчемності правочину.

Пунктом 2.5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013р. № 11 визначено, що за змістом частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.

Отже, спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку. З'ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність або, за відсутності підстав для такого визнання, відмовляє в задоволенні позову.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення (частина перша статті 236 ЦК України) (п. 2.6 постанови)

За приписами п. 2.13 постанови вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як самостійно, так і, з урахуванням припису частини першої статті 58 ГПК, бути об'єднана з вимогою повернути одержане за цим правочином у натурі або про відшкодування його вартості (якщо повернення у натурі неможливе).

Таким чином судом правильно розглянуті вимоги про визнання нікчемного правочину недійсним та застосовано наслідки недійсності правочину.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 26.01.2016р. № 52100634, 06.02.2015р. до реєстрів внесено наступні записи:

- № 5246098, №5246102 про припинення обтяження нерухомого майна іпотекою щодо домоволодіння №45 житлового площею 83,10 кв.м., загальною площею 213,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, АДРЕСА_1 та земельної ділянки, загальною площею 0,1588 га, з цільовим призначенням - будівництво та обслуговування жилого будинку і господарських будівель - 0,0849 га і ведення особистого селянського господарства - 0,0739 га, що знаходиться за адресою домоволодіння;

- № 5246110, № 5246115 про припинення обтяження нерухомого майна забороною відчуження щодо домоволодіння №47, житловою площею 83,10 кв.м., загального площею 213,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, загальною площею 0,1588 га, з цільовим призначенням - будівництво та обслуговування жилого будинку і господарських будівель - 0,0849 га і ведення особистого селянського господарства - 0,0739 га, що знаходиться за адресою домоволодіння (а.с. 64-66).

Відповідно до ч.ч.2, 5 ст.26 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на рухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).

З метою поновлення прав позивача господарський суд правильно скасував державну реєстрацію припинення обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки саме на підставі такого рішення суду будуть внесені зміни до Реєстру про обтяження предмету іпотеки на користь позивача.

Доводи скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження та спростовуються вищезазначеним.

Таким чином, рішення господарського суду Дніпропетровської області слід залишити в силі, а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2016 року у справі № 904/1192/16 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 20.04.2017р.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ О.В.Джихур

___ М.О.Дармін