Рішення № 66081025, 13.04.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/40/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2017 Справа № 908/491/17

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Осоцькому Д.І.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, юрисконсульт, довіреність № 61 від 06.02.2017р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 20.03.2017р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі Мелітопольського району електричних мереж, м. Мелітополь, Запорізька область

до Приватного підприємства Завод двигун, м. Мелітополь, Запорізька область

про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 189 від 31.01.2011р.

ВСТАНОВИВ:

13.03.2017р. до господарського суду Запорізької області звернулось Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго в особі Мелітопольського району електричних мереж з позовом до Приватного підприємства Завод двигун про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 189 від 31.01.2011р. шляхом викладення його пунктівтадодатків у редакції додаткової угоди № 6 від 14.02.2017р.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що між сторонами у справі укладено договір про постачання електричної енергії № 189 від 31.01.2011р., за умовами якого позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб його електроустановок з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 Обсяги постачання електричної енергії споживачу, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 Точки продажу електричної енергії споживачу. У договорі сторони визначили, що під час його виконання, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені договором, зобовязуються керуватися чинним законодавством України та правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ). З метою приведення умов договору до вимог ПУЕ та ПКЕЕ, 16.02.2017р. позивачем на адресу відповідача направлено додаткову угоду № 6 від 14.02.2017р. (докази направлення додані) про перейменування та зміну реквізитів позивача, та викладенням додатків № 2 Точки продажу електричної енергії, № 3 Категорії надійсності електропостачання струмоприймачів споживача, п. 3 додатку № 4 Порядок розрахунків за активну електричну енергію, п. 6, п. 8 додатку № 5 Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії, п. 1 додатку № 6.1 Перелік точок розрахункового обліку реактивної електричної енергії, додатку № 8 Розрахунок втрат електричної енергії в межах споживача, додатку № 9 Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін у новій редакції. Однак, відповідач необґрунтовано відмовляється вносити зміни до договору про постачання електричної енергії, чим порушує вимоги ПУЕ, ПКЕЕ та чинне законодавство, що в свою чергу стало підставою для звернення позивача з позовом до суду. З огляду на вищезазначене, з посиланням на ст. ст. 20, 180, 188, 218, 235, 237 ГК України, ст. 1, 2, 12, 35, 54, 57, 82 ГПК України, ст. ст. 16, 207, 526, 628, 638, 651 ЦК України, Закону України Про електроенергетику, Правила користування електричною енергією, Правила улаштування електроустановок, позивач просить суд внести зміни до договору про постачання електричної енергії № 189 від 31.01.2011р., шляхом викладення його пунктів та додатків № 2, 3, п. 3. 4, 5, 6.1, 8, 9 в редакції додаткової угоди № 6 від 14.02.2017р.

13.03.2017 року автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Топчій О.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.03.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 35/40/17 та призначено розгляд справи на 29.03.2017р. о 10 год. 15 хв.

27.03.2017 року через відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній вказує, що пропозиції позивача щодо внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 189 від 31.01.2011р. були відповідачем частково прийняти. Розглянувши додаткову угоду № 6 від 14.02.2017р. про внесення змін до договору про постачання електричної енергії, відповідач супровідним листом від 01.03.2017р. № 31 з описом вкладення у цінний лист від 01.03.2017р. направив позивачу екземпляр додаткової угоди № 6 від 14.02.2017р. та протокол розбіжностей з додатками.

У судовому засіданні 29.03.2017р. представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечив мотивуючи обставинами викладеними у відзиву.

Крім того, у ході розгляду справи сторонами було зясовано, що відповідачем разом з протоколом розбіжностей до додаткової угоди № 6 від 14.02.2017р. було направлено на адресу позивача іншу додаткову угоду.

У судовому засіданні 29.03.2017р. судом оголошувалася перерва до 13.04.20107р. о 10 год. 00 хв.

05.04.2017р. через відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області від відповідача надійшли докази направлення на адресу позивача вірної додаткової угоди № 6 від 14.02.2017р. з супровідним листом № 49 від 31.03.2017р.

Документи надані відповідачем долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 13.04.2017р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.04.2017р. проти позову заперечив з підстав викладених у відзиву на позовну заяву.

За заявою представників сторін справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 13.04.2017р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

31.01.2011р. між Відкритим акціонерним товариством Запоріжжяобленерго (постачальник електричної енергії, позивач) та Приватним підприємством Завод двигун (споживач, відповідач) укладений договір про постачання електричної енергії № 189 (далі договір № 189), за умовами якого позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 Обсяги постачання електричної енергії споживачу, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 9.4. договору № 189 сторони узгодили, що він набирає чинності з дня його підписання та укладається на термін до 31.12.2011р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення дії договору. Умови, а також термін дії договору, можуть бути переглянуті в будь-який момент за узгодженням сторін.

Судом встановлено, що на момент винесення рішення договір є чинним.

Відповідно до п. 2.1 договору № 189, під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ).

Згідно з підпунктом 2.3.12 договору споживач взяв на себе зобовязання у випадках зміни діючого законодавства України привести умови даного договору у відповідність з вимогами законодавства.

Відповідно до ч. 2 п. 3.1 Правил користування електричної енергією (далі - ПКЕЕ), розрахункові засоби обліку електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техники для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до Правил улаштування електроустановок (далі по тексту - ПУЕ), цих Правил та проектних рішень. Місця та умови встановлення розрахункових засобів визначаються згідно з ПУЕ та проектними рішеннями (ч. 2 п. 3.7 ПКЕЕ).

Згідно з п. 1.5.6 ПУЕ, розрахункові ВК потрібно встановлювати на межі поділу мережі за балансовою належністю або на визначеній межі екплуатаційної відповідальності.

Межа балансової належності точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування, або повного господарського відання. Межа експлуатаційної відповідальності точка розділу електричної мережі за ознакою договірних зобовязань з експлуатації тих чи інших її ділянок або елементів, встановлюється за згодою сторін. За відсутності такої згоди межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності (п. 1.2 ПКЕЕ).

З матеріалів справи вбачається, що 16.02.2017р. позивач направив на адресу відповідача додаткову угоду № 6 від 14.02.2017р. про перенесення розрахункового засобу обліку на межу балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, тобто на ПЛ 10 кВ Ф-117, з метою приведення умов договору щодо місця встановлення розрахункового засобу обліку у відповідності до вимог ПУЕ та ПКЕЕ.

ПКЕЕ також встановлено порядок проведення енергопостачальником непланової заміни розрахункового засобу обліку шляхом його перенесення на межу балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.

Відповідно до ч. 2 п. 3.27 ПКЕЕ, непланова заміна розрахункового засобу обліку електричної енергії здійснюється електропостачальною організацією або іншою організацією, яка має право на виконання цих робіт, за рахунок організації, на вимогу (за ініциативою) якої здійснюється заміна розрахункового засобу обліку.

ОСОБА_3 комісії регулювання електроенергетики України від 08.04.2010р. № 1896/11/17-10 визначено, що енергопостачальник має право за власний рахунок здійснювати заміну засобів обліку споживача, у т.ч. шляхом перенесення засобів обліку електричної енергії на межу балансової належності.

Підпунктом 10 пункту 10.2 ПКЕЕ визначено, що споживач електричної енергії зобовязаний не перешкоджувати заміні засобів обліку у разі здіснення такої заміни за рахунок постачальника електроенергії.

Позивачем було замовлено робочий проект Реконструкція ВЛ-10Кв Ф-117 після опори № 115 для обліку електричної енергії, спожитою ПП Завод Двигун, на підставі якого здійснюється така заміна.

Як зазначено у позові, підставною для внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 189 є істотне порушення споживачем умов договору та ПКЕЕ, а також незгода вносити відповідачем зміни.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до п.п. 4, 5 п. 10.2 ПКЕЕ та ч. 2, 3 ст. 26 Закону України Про електроенергетику, споживач енергії зобовязаний:

-додержуватися вимог нормативно-технічних документів та умов договору про постачання електроенергії;

-забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України;

-не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж енергопостачальника.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною енергією. Правопорушенням зокрема є порушення вимог нормативно-правових актів, порушення правил користування енергією та ін. (ч. 4 ст. 26 Закону України Про електроенергетику).

Також, відповідно до п. 2.3.6 договору, споживач зобовязується забезпечувати безперешкодний доступ у будь-який час доби працівників постачальника електричної енергії для здійснення контролю заданих постачальником електричної енергії режимів споживання електроенергії та потужності і для виконання інших необхідних робіт.

Вказані вимоги також передбачені п. 8.1.4, 8.1.5 та п. 11.1.3 ПКЕЕ.

В матеріалах справи містяться акти про не допуск представників позивача на територію відповідача до приладів обліку електроенергії від 18.03.2016р., 05.04.2016р., 13.05.2016р., 31.05,2016р., 17.06.2016р.

Крім того, 11.05.2016р. позивачем складений акт № 000253 про порушення відповідачем ПКЕЕ, що призвело до зміни показників приладу обліку електроенергії у розмірі 93405,31 грн. Відповідачем вказаний акт оспорювався, однак згідно протоколу № 32 засідання комісії Інформаційно-консультативного центру від 19.07.2016р., порушень вимог чинного законодавства з боку позивача не встановлено. Відповідачем сума по акту у розмірі 93405,31 грн. була добровільно сплачена.

З огляду на викладене, позивачем заявлені позовні вимоги які ґрунтуються на наступному:

З метою приведення умов договору про постачання електричної енергії № 189 від 31.01.2017р. до вимог ПУЕ та ПКЕЕ, та безперешкодного доступу у будь-який час представників позивача для здійснення контролю до приладів обліку електроенергії, виключення можливості недообліку електричної енергії та тощо, внести зміни до договору № 189 від 31.01.2011р. шляхом викладення його пунктів в редакції додаткової угоди № 6 від 14.02.2017р.

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору енергопостачання.

За приписами частини 1 статті 275 Господарського кодексу України окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України Про засади функціонування ринку електричної енергії України та Про електроенергетику.

Правила користування електричною енергією, затверджені постановою ОСОБА_3 комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (у редакції постанови ОСОБА_3 комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 р. № 910) та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за № 417/1442 (далі ПКЕЕ) регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Згідно з пунктом 5.1 ПКЕЕ, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

У пункті 5.5 вказаних ПКЕЕ зазначено, що договір про постачання електричної енергії містить такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей, зокрема, порядок зняття показів розрахункових засобів обліку, порядок надання та підтвердження інформації щодо даних розрахункового обліку електричної енергії, порядок та строки проведення розрахунків.

Згідно ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів визначено статтею 188 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до відповідача з пропозицією про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 189 від 31.01.2011р. шляхом укладання додаткової угоди № 6 від 14.02.2017р. з додатками. А саме, 16.02.2017р. супровідним листом № 007-43/2447 відповідачу було направлено додаткову угоду з додатками, відповідачем отримано 17.02.2017р. Розглянувши додаткову угоду № 6 від 14.02.2017р., відповідач супровідним листом від 01.03.2017р. № 31 направив позивачу оформлений екземпляр додаткової угоди з протоколом розбіжностей. Тобто, у встановлений двадцятиденний строк після одержання пропозиції, відповідно до вимог ст. 188 ГК України. Проте, як було встановлено у судових засіданнях, відповідач помилково надіслав іншу додаткову угоду № 6 ніж ту, яку йому направляв позивач, однак з вірним протоколом розбіжностей до додаткової угоди № 6.

З огляду на викладене суд робить висновок, що фактично відповідач відреагував на пропозицію позивача, та повідомив другу сторону про результати її розгляду у вигляді протоколу розбіжностей.

Крім того, суду надані докази про направлення відповідачем вірного примірнику додаткової угоди № 6 від 14.02.2017р. позивачу (опис вкладення у цінний лист від 31.03.2017р.).

Як зазначалося вище, статтею 188 ГК України встановлено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

З урахуванням встановлених фактичних обставин, суд приходить до висновку, що в даному випадку існує спір щодо врегулювання розбіжностей, які виникли між сторонами при внесенні змін до договору про постачання електричної енергії № 189 від 31.01.2011р. та викладенням редакції спірних пунктів додаткової угоди № 6 від 14.02.2017р.

Враховуючи вище викладене суд дійшов висновку, що відповідачем не було порушено вимоги ст. 188 ГК України та останній не ухилється від приведення відповідно до вимог чинного законодавства договору про постачання електричної енергії № 189 від 31.01.2011р., а тому позивачем передчасно подано позов до відповідача про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 189 від 31.01.2011р. шляхом викладення його пунктів та додатків у редакції додаткової угоди № 6 від 14.02.2017р.

З огляду на викладене, у звязку з тим, що позивачем заявлена вимога саме про внесення змін до договору про постачання електричної енергії, шляхом викладення його пунктів та додатків в редакції додаткової угоди № 6 від 14.02.2017р. є безпідставною, суд відмовляє в її задоволені.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі Мелітопольського району електричних мереж до Приватного підприємства Завод двигун про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 189 від 31.01.2011р. шляхом викладення його пунктів та додатків у редакції додаткової угоди № 6 від 14.02.2017р. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 19.04.2017р.

Суддя О.А. Топчій