Ухвала суду № 66080764, 14.04.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 квітня 2017 року Справа № 903/304/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМачульського Г.М. (доповідач), Коробенка Г.П., Кравчука Г.А.,перевіривши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Ковельське лісове господарство"на постановуРівненського апеляційного господарського судувід29.08.2016у справі№903/304/16Господарського судуВолинської областіза позовомКвартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир-ВолинськийдоДержавного підприємства "Ковельське лісове господарство"третя особаДержавне агентство лісових ресурсів Українипроусунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та передача її належному землекористувачу,

В С Т А Н О В И В :

Касаційна скарга Державного підприємства "Ковельське лісове господарство" не може бути прийнята до розгляду з таких підстав.

Ухвалами Вищого господарського суду України від 31.10.2016 та 19.12.2016 касаційні скарги Державного підприємства "Ковельське лісове господарство" були повернуті на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із тим, що судовий збір сплачено не у встановленому порядку та розмірі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.02.2017 втретє подану касаційну скаргу Державного підприємства "Ковельське лісове господарство" на підставі пункту 2 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України було повернуто заявнику, у зв'язку із тим, що її подано інакше, ніж через місцевий або апеляційний господарський суд, що прийняв рішення або постанову.

Звернувшись вчетверте із касаційною скаргою на постанову господарського суду апеляційної інстанції Державне підприємство "Ковельське лісове господарство" просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження.

Відповідно до ч.1 ст.53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

У касаційній скарзі містяться вимоги про поновлення строку на подання касаційної скарги, мотивовані усуненням недоліків форми, змісту та порядку подання касаційних скарг, зазначених в ухвалах Вищого господарського суду України від 31.10.2016 та 19.12.2016 та 07.02.2017.

Однак, суд касаційної інстанції відзначає, що скаржник не довів господарському суду поважність причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Так, вперше та вдруге касаційні скарги були подані з дотриманням порядку їх подання, визначеним статтею 109 Господарського процесуального кодексу України, а саме через відповідний суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову.

Вказана обставина дає підстави вважати, що особа, що звернулась у даній справі із касаційною скаргою, була обізнана із порядком її подання.

Разом з тим, у порушення такого порядку втретє касаційну скаргу було подано безпосередньо до Вищого господарського суду України, у зв'язку із чим, як вже зазначалося, її було повернуто заявнику ухвалою Вищого господарського суду України від 07.02.2017.

Після цього касаційну скаргу подано вчетверте із клопотанням про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Однак, відсутні правові підстави вважати, що порушення порядку подання касаційної скарги при повторному її поданні, відноситься до поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки, як вже зазначалось, особа, що звернулась у даній справі із касаційною скаргою, була обізнана із порядком її подання, крім того такий порядок є загальновідомим і визначений у статті 109 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої касаційна скарга подається до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову.

Отже пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об'єктивних причин, а від суб'єктивних чинників, які особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути при подачі касаційної скарги, тому поважні причини пропуску процесуального строку відсутні.

Крім того, відповідно до положень статті 1113 частини 3-ї Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

Таким чином цією нормою надано право саме повторно, а не вчетверте подати касаційну скаргу після усунення обставин, зазначених у цій статті.

При цьому слід зазначити, що як роз'яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Також слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.10.2016 зі справи "Устименко проти України", дійшов до висновку що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Отже можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Таким чином вказане рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Отже, оскільки можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а від судів вимагається вказувати підстави, разом з тим пропуск строку на касаційне оскарження мав місце у зв'язку із недбалістю самої особи, тому поважні причини для відновлення пропущеного строку вчетверте поданої касаційної скарги відсутні, а відтак клопотання про його поновлення належить відхилити.

Керуючись статтями 53, 86, 110, пунктом 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

Клопотання Державного підприємства "Ковельське лісове господарство" про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 у справі №903/304/16 Господарського суду Волинської області відхилити, касаційну скаргу повернути особі, що її подала, а справу - до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Г.П. Коробенко

Г.А. Кравчук