Постанова № 66079818, 18.04.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4986/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року м. Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л. І.

при секретарі судового засідання - Галушко А. В.

за участю сторін:

представника позивача- ОСОБА_1 (по довіреності)

представника відповідачів- ОСОБА_2 (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_3 до Головного управління ДФС в Одеській області, Арцизької ОДПІ ГУ ДФС (Саратське відділення) про визнання неправомірними дій, скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася ФОП ОСОБА_3 з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області, Арцизької ОДПІ ГУ ДФС (Саратське відділення) про визнання неправомірними дій Головного управління ДФС в Одеській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 та складання податкового повідомлення-рішення від 17.08.2016 року №0000081301, визнання неправомірними дій Арцизької ОДПІ ГУ ДФС (Саратське відділення) щодо складання податкової вимоги від 05.09.2016 року №776-17, скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 17.08.2016 року №0000081301, податкової вимоги Арцизької ОДПІ ГУ ДФС (Саратське відділення) від 05.09.2016 року №776-17.

Представник позивача адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав з підстав, викладених у позовній заяві, уточненому адміністративному позові, оскільки, документальна позапланова невиїзна перевірка проводилася відповідачем з порушенням норм податкового законодавства, за відсутності підстав для її проведення, без вручення направлення на перевірку, письмового запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження, тощо, книга обліку доходів і витрат за 2013 рік є в наявності у позивача та надана до суду, що спростовує порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому дій податкових органів щодо проведення перевірки винесення податкового повідомлення-рішення, направлення податкової вимоги позивачу є протиправними, що є підставою для скасуванням судом оскаржуваних податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги.

Представник відповідачів позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволенні відмовити, оскільки перевірка позивача проведена з додержанням вимог податкового законодавства, позивачу вручений наказ на проведення позапланової перевірки, направлення на перевірку до її початку у відповідності до норм Податкового кодексу України, під час перевірки позивачем не надана Книга обліку доходів і витрат за 2013 рік, а тому податковим органом правомірно зроблений висновок про реалізацію позивачем не облікованих товарів, що є підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та вимоги про сплату боргу.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_3 12.03.2008 року зареєстрована фізичною особою підприємцем, протягом 2013-2015 років перебувала на загальній системі оподаткування та здійснювала діяльність, повязану з роздрібною торгівлею в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Головним управлінням ДФС в Одеській області з 13.07.2016 року по 19.07.2016 року, на підставі наказу та направлення на перевірку (Том І, аркуші справи 213-214), проведена документальна позапланова перевірка ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, за результатами якої складений акт перевірки №222/15-32-13-01/НОМЕР_1 від 26.07.2016 року (Том І, аркуші справи 17-34).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, тобто, не ведення Книги обліку доходів і витрат у 2013 році; п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», тобто, продаж товарів, які не обліковані за місцем їх реалізації загальною вартістю 152430 грн.

На підставі виявлених порушень, Головним управлінням ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення №0000081301 від 17.08.2016 року, яким до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 126635,78 грн. за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Том І, аркуш справи 242), яке направлене позивача 18.08.2016 року рекомендованим листом (Том І, аркуш справи 244).

Враховуючи не сплату суми штрафних санкцій самостійно позивачем, Арцизькою ОДПІ ГУ ДФС (Саратське відділення) направлена йому податкова вимога №776-17 від 05.09.2016 року про сплату, в тому числі, штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням №0000081301 від 17.08.2016 року (Том І, аркуш справи 15).

Позивач не погодився із правомірністю дій податкових органів щодо проведення перевірки, складання податкового повідомлення-рішення, вимоги та оскаржив їх до суду, а також просив скасувати оскаржувані податкове повідомлення-рішення та вимогу.

Суд вважає позов в частині скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 17.08.2016 року №0000081301, податкової вимоги Арцизької ОДПІ ГУ ДФС (Саратське відділення) від 05.09.2016 року №776-17 в частині грошового зобовязання на суму 126635 грн. обґрунтованим, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 177.10. ст.177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді. Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Наказом Міндоходів України від 16.09.2013 року №481 затверджена форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення, яку зобовязані вести підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, до яких відноситься і позивач, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Згідно із п. 12 ст. 3, ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку.

До суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем під час перевірки надані податковому органу первинні документи, які підтверджують витрати позивача на придбання товарів, реалізацію яких вона здійснювала за весь період перевірки (2013-2015 роки), Книги розрахункових операцій за 2013-2015 роки та Книги обліку доходів і витрат за 2014-2015 роки, тобто, позивачем не надана під час перевірки Книга обліку доходів і витрат за 2013 рік, що стало підставою для висновку про порушення субєктом господарювання вимог п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: продаж не облікованих товарів в 2013 році.

Дійсно, згідно опису документів наданих до перевірки, ФОП ОСОБА_3 не надана до перевірки Книга обліку доходів і витрат за 2013 рік та в цьому описі позивачем зазначено, що інших документів у неї не має (Том І, аркуш справи 215), однак з позовних вимог позивача та пояснень представника позивача вбачається, що вона не могла знайти цю книгу та вже після винесення податкового-повідомлення рішення згадала, що записала дані обліку в Книзі обліку доходів і витрат за 2012 рік, яку продовжувала ввести в 2013 році.

Таким чином, до суду ФОП ОСОБА_3 надана Книга обліку доходів і витрат за 2013 рік (Том І, аркуші справи 35-59) та всі документи, які підтверджують понесені позивачем витрати (Том І, аркуші справи 60-122).

З врахуванням того, що позивачем були надані під час перевірки всі інші документи, які підтверджують придбання товарів та їх реалізацію, зокрема, видаткові накладні, квитанції, книги обліку розрахункових операцій, книги обліку доходів та витрат за інші періоди, що свідчить про ведення позивачем обліку товарів, враховуючи твердження позивача про ведення такого обліку протягом всього періоду, охопленого перевіркою, в тому числі за 2013 рік і надання доказів на підтвердження цих обставин, відсутність у податкових органів доказів, що в книзі обліку доходів і витрат за 2012 рік записів за 2013 рік не було під час перевірки, суд не вбачає порушень позивачем вимог п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», тобто, продажу не облікованих товарів.

З врахуванням цих обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області №0000081301 від 17.08.2016 року та як наслідок вимоги Арцизької ОДПІ ГУ ДФС (Саратського відділення) від 05.09.2016 року №776-17 в частині грошового зобовязання визначеного цим податковим повідомленням-рішенням на суму 126635 грн.

Щодо податкової вимоги Арцизької ОДПІ ГУ ДФС (Саратського відділення) від 05.09.2016 року №776-17 в частині іншої суми грошових зобовязань, вони не є предметом розгляду в цій справі, позивач та його представник в позові не оспорює цю суму та суми донарахованих грошових зобовязань за військовим збором та податком на доходи фізичних осіб не визначалися за актом перевірки №222/15-32-13-01/НОМЕР_1 від 26.07.2016 року.

Щодо тверджень позивача про порушення Головним управлінням ДФС в Одеській області порядку проведення перевірки та складання податкового повідомлення-рішення, а Арцизькою ОДПІ ГУ ДФС (Саратського відділення) порядку направлення позивачу податкової вимоги та наявності підстав для визнання дій податкових органів протиправними, суд вважає такі твердження не обґрунтованими, а позов в цій частині таким, що задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75, п. п. 78.1.11 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити, в тому числі, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої підстави, як отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДФС в Одеській області проводилася позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_3 на підставі рішення слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси (Том І, аркуші справи 245-248), про що свідчить наказ про проведення перевірки від 12 липня 2016 року №1086, направлення на перевірку №1722/13-01 від 13 липня 2016 року (Том І, аркуші справи 213-214).

При цьому, позивачу перед початком перевірки вручений наказ про проведення перевірки та предявлене направлення на перевірку, що підтверджується підписом ОСОБА_3 в направленні.

Таким чином, у Головного управлінням ДФС в Одеській області були підстави для проведення позапланової документальної перевірки та податковим органом додержаний порядок проведення такої перевірки, передбачений Податковим кодексом України.

Щодо посилань позивача на положення п. 86.9 ст. 86, п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України, вони виключені з кодексу на підставі Закону №655-VIII від 17.07.2015 року.

Посилання позивача на те, що згідно із актом перевірки податковим органом проводилася планова перевірка, суд також не приймає до уваги, оскільки під час судового засідання встановлено, що це є технічною помилкою та всі докази, зокрема, наказ, направлення на перевірку, підтверджують цю обставину.

Враховуючи зазначені обставини, суд не вбачає протиправності дій Головного управлінням ДФС в Одеській області щодо проведення перевірки позивача.

Крім того, суд не вбачає протиправності дій Головного управлінням ДФС в Одеській області щодо винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки норми п. п. 54.3.3 п. 54 ст. 54 Податкового кодексу України передбачають обовязок контролюючого органу визначити суму грошового зобовязання в разі якщо він відповідальний, зокрема, за застосування штрафних санкцій згідно із податковим та іншим законодавством, відповідачем під час перевірки позивача встановлені порушення норм законодавства, враховуючи не надання позивачем всіх документів, що є підставою для винесення податкового повідомлення-рішення.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Арцизької ОДПІ ГУ ДФС (Саратського відділення) із направлення позивачу податкової вимоги, вони задоволенню не підлягають, оскільки п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України передбачає направлення податкової вимоги в разі не сплати платником податку узгодженої суми грошового зобовязання, згідно із квитанцією «Укрпошти» оскаржуване податкове повідомлення-рішення направлене позивачу, що у відповідності до п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України є належним врученням документу, однак сума боргу позивачем не сплачена, що є підставою для направлення йому вимоги, яка до того ж, включає інші узгоджені суми зобовязань.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 обґрунтовані та підлягають задоволенню в частині скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та оскаржуваної податкової вимоги, а в частині визнання протиправними дій відповідачів позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ФОП ОСОБА_3 до Головного управління ДФС в Одеській області, Арцизької ОДПІ ГУ ДФС (Саратське відділення) про визнання неправомірними дій Головного управління ДФС в Одеській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 та складання податкового повідомлення-рішення від 17.08.2016 року №0000081301, визнання неправомірними дій Арцизької ОДПІ ГУ ДФС (Саратське відділення) щодо складання податкової вимоги від 05.09.2016 року №776-17, скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 17.08.2016 року №0000081301, податкової вимоги Арцизької ОДПІ ГУ ДФС (Саратське відділення) від 05.09.2016 року №776-17 задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 17.08.2016 року №0000081301.

Скасувати податкову вимогу Арцизької ОДПІ ГУ ДФС (Саратське відділення) від 05.09.2016 року №776-17 в частині грошового зобовязання на суму 126635 грн.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ФОП ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1266,36 грн.

Стягнути з Арцизької ОДПІ ГУ ДФС (Саратське відділення) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ФОП ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1266,35 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ФОП ОСОБА_3 відмовити.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 18.04.2017 року.

СуддяЛ. І. Свида

.