Постанова № 66079358, 22.12.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2016 року м.Київ810/3772/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Суть спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.06.2016 №0008971019/528 та №0008981019/529.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на необґрунтованість та безпідставність висновків контролюючого органу щодо порушення Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 строків сплати самостійно визначеного зобовязання з єдиного податку за 4 квартал 2015 року, оскільки ним було своєчасно та в повному обсязі сплачено податкове зобовязання за 2015 рік, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Позивач зауважив про те, що суми податкового зобовязання, які вказані в акті перевірки №488/10-19/НОМЕР_1 від 01.06.2016 у загальному розмірі 27808,60 грн., є сумою сплати єдиного податку за наступний податковий (звітний) період, тобто за І квартал 2016 року, у той час як в 2015 році сума єдиного податку з фізичних осіб, яка підлягає перерахуванню до бюджету, була сплачена ним своєчасно.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення з відміткою про вручення, у судове засідання не зявився, про причини неявки суджу не повідомив.

Присутній у судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Вказане клопотання позивача було задоволено судом, про що було постановлено усну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до журналу судового засідання.

У звязку з цим, подальший розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження.

Частиною 4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з п.10 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Вищий адміністративний суд України в пункті 11 Листа від 30.11.2009 №1619/10/13-09 зазначив, що під час вирішення справи у порядку письмового провадження його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в такому разі не проводиться судове засідання і, відповідно, справа розглядається без участі секретаря.

На підставі цього, справа розглядається без проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2016 Білоцерківською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області було проведено камеральну перевірку податкової звітності платника єдиного податку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за результатами якої було складено акт від 01.06.2016 №488/10-19/НОМЕР_1.

Як вбачається з акта, перевіркою були виявлені порушення позивачем вимог ст.295 Податкового кодексу України, у звязку з порушенням ним термінів сплати самостійно визначеного грошового зобовязання з єдиного податку згідно з податковою декларацією №160 0000975 від 04.02.2016 на суму 27808,60 грн.:

- порушено терміни сплати суми податкового зобовязання у розмірі 8000,00 грн. на 12 днів;

- порушено терміни сплати суми податкового зобовязання у розмірі 9000,00 грн. на 47 днів;

- порушено терміни сплати суми податкового зобовязання у розмірі 7616,45 грн. на 82 днів;

- порушено терміни сплати суми податкового зобовязання у розмірі 3192,15 грн. на 90 днів.

Не погоджуючись з висновками, які викладені в акті перевірки, ФОП ОСОБА_1 звернувся до відповідача із запереченнями б/н від 14.06.2016, у яких просив контролюючий орган визнати неправомірними та скасувати висновки акта перевірки №488/10-19/НОМЕР_1 від 01.06. 2016.

Розглянувши вказані заперечення, Білоцерківська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області листом №132/Ж від 14.06.2016 повідомила позивачу про те, що викладені в акті перевірки вимоги відповідають вимогам чинного законодавства в Україні.

На підставі акта перевірки Рокитнянським відділенням Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0008971019/528 від 30.06.2016, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 800,00 грн. (10 % від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання);

- №0008981019/529 від 30.06.2016, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 3961,72 грн. (20 % від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання);

Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень, позивач звертався до Головного управління ДФС у Київській області зі скаргою від 08.07.2016, за результатом розгляду якої рішенням Головного управління ДФС у Київській області від 09.09.2016 №1566/14/10-36-10-04 повідомлення-рішення від 30.06.2016 №0008971019/528 та №0008981019/529 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Надалі позивач звертався до ДФС України зі скаргою від 23.09.2016 про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень, однак рішенням ДФС України №10644/Ж/99-99-11-02-01-14 від 10.10.2016, податкові повідомлення-рішення від 30.06.2016 №0008971019/528 та №0008981019/529 та рішення Головного управління ДФС у Київській області від 09.09.2016 №1566/14/10-36-10-01-04/402 про результати розгляду первинної скарги залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає наступне.

Пунктом 291.4 смт.291 Податкового кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема, до третьої групи належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень.

Судом встановлено, та сторонами не оспорюється, що позивач є платником єдиного податку третьої групи.

Відповідно до пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (п.294.2 ст. 294 ПК України).

Відповідно до п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Згідно з п.296.3 ст. 296 ПК України платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Відповідно до п.п. 49.18.2 п.49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Як зазначено вище, підставою прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень є висновки податкового органу про порушення позивачем термінів сплати податкового зобовязання з єдиного податку за податковою декларацією №1600000975 від 04.02.2016 за звітний період 2015 рік.

Позивач, обґрунтовуючи протиправність прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, зазначив про те, що у податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2015 рік від 04.02.2016 ним було помилкового не вказано в рядку 13 вищевказаної податкової декларації суму нарахувань єдиного податку за попередній період, що, за припущенням позивача, і зумовило невірне трактування контролюючим органом показника рядку 14 вказаного звітного документу.

Позивач зазначив про те, що ним до проведення податкової перевірки було подано до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2015 рік, в якій було виправлено вищевказану невідповідність.

Досліджуючи обставини справи, суд зазначає Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було подано до Рокитнянського відділення Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області наступні податкові декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця:

- за І квартал 2015 року від 17.04.2015, в якій визначено суму податкового зобовязання в розмірі 12547,58 грн.;

- за півріччя 2015 року від 09.08.2016, в якій визначено загальну суму зобовязання за звітний період в розмірі 27971,82 грн., суму податкового зобовязання за попередній звітний період (1 квартал 2015 року) в розмірі 12547,58 грн. та суму єдиного податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 15424,24 грн. (27971,82 грн. - 12547,58 грн.);

- за 3 квартали 2015 року від 25.10.2015, в якій визначено загальну суму зобовязання за звітний період в розмірі 46339,33 грн., суму податкового зобовязання за попередній звітний період (півріччя 2015 року) в розмірі 27971,82 грн. та суму єдиного податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 18367,51 грн. (46339,33 грн. - 27971,82 грн.);

- за 2015 рік від 04.02.2016, в якій визначено загальну суму зобовязання за звітний період в розмірі 67305,03 грн. та при цьому не був задекларований показник рядку 13 «нараховано за попередній звітний (податковий) період», внаслідок чого в якості суми єдиного податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, було зазначено 67305,03 грн., у той час як мало бути вказано 20965,70 грн. (67305,03 грн. - 46339,33 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що 19.05.2016 позивачем було подано до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2015 рік, в якій зазначено наступне:

- сума єдиного податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, за даними звітного (податкового) періоду, в якому виявлена помилка (рядок 15 декларації), становить 67305,03 грн.;

- уточнена сума податкових зобовязань за звітний (податковий) період, у якому виявлена помилка (рядок 16), у розмірі 39333,21 грн.

- зменшення суми, яка підлягає перерахуванню до бюджету (рядок 17) у розмірі 27971,82 грн.

При цьому, відповідне зменшення суми єдиного податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, в розмірі 27971,82 грн. було відображено у рядку 13 уточнюючої податкової декларації «Нараховано за попередній звітний (податковий) період» та фактично є загальною сумою зобовязання за півріччя 2015 року, у той час як у вказаній графі мав бути зазначений показник діяльності за три квартали 2015 року (попередній звітний період), який дорівнює 46339,33 грн., що свідчить про допущення позивачем ще однієї помилки при заповненні уточнюючої податкової декларації платника єдиного податку за 2015 рік від 19.05.2016.

Водночас, досліджуючи питання своєчасності сплати позивачем сум єдиного податку в 2015 році, як передумова для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає, що позивачем було своєчасно та в повному обсязі сплачено грошове зобовязання з єдиного податку за 2015 рік, про що свідчать наступні платіжні доручення:

- №211 від 20.04.2015 на суму 12547,58 грн. з призначанням платежу «сплата єдиного податку за І квартал 2015 року»;

- №257 від 09.08.2015 на суму 15424,24 грн. з призначенням платежу «сплата єдиного податку за ІІ квартал 2015 року»;

- №331 від 18.11.2015 на суму 18367,51 грн. з призначенням платежу «сплата єдиного податку за ІІІ квартал 2015 року»;

- №365 від 11.01.2016 на суму 11 000,00 грн. з призначенням платежу «сплата єдиного податку за IV квартал 2015 року»;

- №353 від 04.02.2016 на суму 9965,71 грн. з призначенням платежу «сплата єдиного податку за IV квартал 2015 року».

Отже, матеріали справи свідчать про те, що позивачем за 2015 рік було сплачено загальну суму єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 67305,04 грн.При цьому, проаналізувавши зміст вищевказаних платіжних доручень, суд дійшов висновку про те, що сплата відповідного податкового зобовязання була здійснена позивачем у строки, які передбачені ст.295 Податкового кодексу України.

Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що на підставі платіжних доручень №353 від 04.02.2016, №364 від 02.03.2016 та №375 від 06.04.2016 позивачем було сплачено суму єдиного податку з фізичних осіб за І квартал 2016 року у розмірі 24 616,43 грн., що не стосується охопленої актом перевірки від 01.06.2016 №488/10-19/НОМЕР_1 податкової декларації платника єдиного податку №1600000975 від 04.02.2016.

Відповідно до частини другої ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження висновків про порушення строку сплати єдиного податку з фізичних осіб за 2015 рік, у той час як матеріали справи свідчать про своєчасність сплати ним відповідного зобовязання за вказаний період, що свідчить про безпідставність та необґрунтованість прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, сплачений позивачем судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп. підлягає стягненню на його користь з Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Рокитнянського відділення Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 30.06.2016 №0008971019/528 та №000898 1019/529.

3.Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (09600, Київська область, Рокитнянський район, селище міського типу Рокитне, провулок Мирний, будинок 10, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 551 (пятсот пятдесят одна) гривень 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (09117, Київська область, місто Біла Церква, бульвар 50-річчя Перемоги, будинок 12, ідентифікаційний код 39468482).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.