Постанова № 66079195, 27.12.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2016 р. Справа № 804/7106/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КСГ «Дніпро» до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

25.10.2016 року Товариство з обмежено відповідальністю «КСГ «Дніпро» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, в якій просить визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.05.2016 року № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ним вживались необхідні дії, щодо вчасної реєстрації податкових накладних, однак відповідачем безпідставно було не прийнято податкові накладні.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 20.04.2016 року працівниками Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві було складено акт камеральної перевірки №909/26-55-12-06.

За результатами проведення перевірки встановлено, порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме порушено терміни реєстрації податкових накладних у грудні та січні, складених на загальну суму ПДВ 50503,70 (затримка 9 днів) та на загальну суму ПДВ 1440779,78 грн. (затримка від 31 до 39 днів).

У звязку із виявленими порушеннями позивачем прийняте податкове повідомлення рішення від 12.05.2016 року № НОМЕР_1, яким позивачу на підставі пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України нараховано штрафні санкції в сумі 437284,24 грн.

Вирішуючи спір суд зазначає, що відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено камеральну перевірку Товариства з обмежено відповідальністю «КСГ «Дніпро» з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, в результаті якої встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Виходячи з наведених норм Податкового кодексу України, предметом камеральної перевірки є лише податкова звітність, тобто відомості, зазначені у відповідній податковій звітності та їх відповідність інформації, яка міститься в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Камеральна перевірка не може проводитись з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки податкова декларація не містить інформації про дату реєстрації податкових накладних в такому реєстрі.

Тобто, під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Також суд зазначає, що позивачем були направлені до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві:

-11.01.2016 року податкова накладна № 104/2 від 29.12.2015 року;

-12.01.2016 року податкова накладна № 104/2 від 29.12.2015 року;

-13.01.2016 року податкова накладна № 104/2 від 29.12.2015 року;

-14.01.2016 року податкова накладна № 104/2 від 29.12.2015 року;

-11.01.2016 року розрахунок коригування № 779 від 29.12.2015 року;

Зазначені документи не було прийнято, що підтверджується квитанціями № 1, в яких зазначено причину неприйняття «можливо розірвано договір про визнання електронної звітності».

Вирішуючи спір суд зазначає, що пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно пункту 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Наказом Державної податкової адміністрації від 10 квітня 2008 року № 233 була затверджена Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, яка визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису (далі Інструкція).

За визначеннями, наведеними у пункті 1 розділу 1 Інструкції, квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (далі - перша квитанція) - це електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді; квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (далі - друга квитанція) - це електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС.

Відповідно до пункту 7.4 розділу 3 Інструкції, перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Згідно з пунктом 7.5 розділу 3 Інструкції, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС

Пунктом 7.6 розділу 3 Інструкції, передбачено, що якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин.

Відповідно до пункту 7 розділу 1 Інструкції, підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених в статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис»; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/ блокований).

28.12.2015 року , 12.01.2016 року, 14.01.2016 року позивач надіслав до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві договір № 281220151 про визнання електронних документів.

Згідно квитанцій від 28.12.2015 року, 12.01.2016 року, 14.01.2016 року, 14.01.2016 року договір було не прийнято у звязку із тим, що є діє договір про визнання електронних документів № НОМЕР_2 від 08.09.2015 року.

Лише 15.01.2016 року договір від 15.01.2016 року № 140120163 направлений позивачем було прийнято.

Також суд зазначає, що відповідачем на надано доказів розірвання в односторонньому порядку договору № НОМЕР_2 від 08.09.2015 року.

Таким чином суд вважає, що позивач намагався вчинити дії щодо реєстрації податкових накладних у строки встановлені законом, однак вони не були прийняті податковим органом з незалежних від позивача причин.

За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 12.05.2016 року № НОМЕР_1.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КСГ «Дніпро» до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 12.05.2016 року № НОМЕР_1.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КСГ «Дніпро» судовий збір в сумі 6557,78 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 30 грудня 2016 року

Суддя ОСОБА_1