Постанова № 66077039, 30.03.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.03.2017 Справа №607/2694/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сливка Л.М.

за участі секретаря судового засідання Зарічної О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 державних реєстраторів Тернопільської міської ради в особі державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_3 про скасування рішення державного реєстратора Тернопільської міської ради про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 предявив до суду адміністративний позов до відповідача ОСОБА_2 державних реєстраторів Тернопільської міської ради в особі державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_3, в якому просить скасувати рішення державного реєстратора Тернопільської міської ради ОСОБА_3 26 грудня 2016 року за №33180784 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на нежитлове приміщення гараж №24, що знаходиться в будинку №2 по вул. М. Паращука в м. Тернополі, в обґрунтування позовних вимог покликається на те, що в результаті розгляду його заяви від 20 грудня 2016 року за реєстраційним номером 20189797 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 26 грудня 2016 року державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_3 прийняла рішення №33180784 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень нежитлове приміщення гараж №24, що знаходиться в будинку №2 по вул. М. Паращука в м. Тернополі, оскільки подані документи не відповідають вимогам, а саме: договір купівлі-продажу гаража підлягає нотаріальному посвідченню. При цьому, позивач вказує, що при прийнятті спірного рішення державний реєстратор керувалась ст. 11 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-IV з наступними змінами, пунктом 18 та 66 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, не взявши до уваги законодавства, яке діяло станом на 15 серпня 1981 року, тобто на час укладання договору купівлі-продажу. Натомість, в інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР від 31 жовтня 1978 року за №46/5, яка діяла на час укладання договору купівлі продажу гаража не містить норм про те, що договір купівлі-продажу нежитлового приміщення підлягав обовязковому нотаріальному посвідченню. З цих підстав, позивач вважає, що при прийнятті рішення про відмову у державній реєстрації права власностіна нежитлове приміщення гараж №24, що знаходиться в будинку №2 по вул. М. Паращука в м. Тернополі, державним реєстратором було порушено процедуру державної реєстрації та не враховано норми матеріального права, які діяли на час укладання договору купівлі-продажу гаража, а тому просить скасувати рішення державного реєстратора Тернопільської міської ради ОСОБА_3 26 грудня 2016 року за №33180784 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на нежитлове приміщення гараж №24, що знаходиться в будинку №2 по вул. М. Паращука в м. Тернополі.

Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 державних реєстраторів Тернопільської міської ради державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_3 заявлені позовні вимоги визнала.

Судом установлекно, що згідно договору купівлі-продажу майна від 15 липня 1981 року викладеного російською мовою власник гаража ОСОБА_5, мешканець м. Тернополя, вул. Шевченка, 1/28, продав належний йому гараж, що знаходиться по вул. Фрунзе №2, гараж №24, а ОСОБА_6 купив гараж №24 по вул. Фрунзе №2. Гараж №24 по вул. Фрунзе №2 побудований в 1961 році на підставі рішення виконкому Тернопільської міської ради депутатів трудящих ся №1742 від 22 листопада 1961 року.

Як убачається із Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №14379696, ОСОБА_6 помер 05 травня 2008 року, після смерті якого у Другій тернопільській державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа №131, номер у спадковому реєстрі 44604822.

Також згідно із довідкою №587/02-14 виданою 19 грудня 2016 року державним нотаріусом Другої тернопільської державної нотаріальної контори стверджується, що 30 вересня 2008 року за реєстром №1971 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті його батька ОСОБА_6, який помер 10 січня 2008 року на 2/3 частки квартири №86 в будинку №12, що знаходиться по вул. А. Малишка в м. Тернополі та за реєстром №1973 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові кошти. Інші спадкоємці із заявою про прийняття спадщини не звертались.

22 листопада 2016 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 виготовлено технічний паспорт на гараж №24, що знаходиться по вул. Паращука,2 в м. Тернопіль. Замовником технічної інвентаризації у вказаному технічному паспорті зазначений ОСОБА_1.

На запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 28 листопада 2016 року стосовно введення в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта, збудованого до 1992 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України надано відповідь від 05 грудня 2016 року за №40-702-(90-8)/11719, у якій повідомлено, що відповідно до п. 42 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року, подаються: технічний паспорт на обєкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння обєкту нерухомого майна адреси.

Згідно викладених у позові обставин, 20 грудня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно та їх обтяжень із письмовою заявою про реєстрацію права власності на гараж №24, що знаходиться по вул. М. Паращука,2 в м. Тернопіль, долучивши до вказаної заяви усі необхідні документи.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Тернопільської міської ради ОСОБА_8 від 26 грудня 2016 року №33180784 відмовлено у державній реєстрації права власності на нежитлове приміщення гараж №24, що розташований по вул. М. Паращука, 2 в м. Тернополі за субєктом ОСОБА_6, оскільки подані документи не відповідають вимогам. Або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме, договір купівлі-продажу гаража підлягає нотаріальному посвідченню.

Спеціальним Законом, який визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна є Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Згідно положень ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме право власності на нерухоме майно.

Згідно частини 2 статті 18 вказаного Закону перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедура взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначена Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року.

Згідно пункту 6 Порядку № 1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 1127 за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за умови вчинення дій та/або процедур, передбачених цим Порядком під час розгляду заяви, приймається державним реєстратором у будь-який час до закінчення строку державної реєстрації прав.

Відповідно до пункту 40 Порядку № 1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 28 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та цим Порядком.

Таким чином позивачем були надані державному реєстратору всі необхідні до проведення державної реєстрації документи.

Як визначено частиною 1статті 24 Закону Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цьогоЗакону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьоюстатті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Однак, як вбачається із рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Тернопільської міської ради ОСОБА_8 від 26 грудня 2016 року №33180784 підставою для відмови позивачу в проведенні державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення гараж №24, що розташований по вул. М. Паращука, 2 в м. Тернополі стало те, що подані позивачем ОСОБА_6, документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме, договір купівлі-продажу гаража підлягає нотаріальному посвідченню.

Проте, суд звертає увагу на те, що приймаючи оскаржуване Рішення на підставі ст. 11 Закону Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державним реєстратором не враховано те, що спірний договір купівлі-продажу гаража укладений 15 червня 1981 року.

Оскільки правовідносини при укладанні договору купівлі-продажу гаража виникли між сторонами 15 червня 1981 року, то вони регулюються Законом України Про державний нотаріат від 25 грудня 1974 року № 3377-VIII (який діяв на той час) та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР затвердженої наказом Мінюста Української РСР від 31 жовтня 1975 р. N 45/5 обов'язковому нотаріальному посвідченню підлягають такі угоди: договори про відчуження (купівля - продаж, міна, дарування, довічне утримання) жилого будинку (частини будинку), квартири в будинку житлово-будівельного колективу індивідуальних забудовників.

Таким чином, діючим, на час укладання договору купівлі-продажу гаража, законодавством нотаріальне оформлення відчуження гаражів не передбачено.

Частиною 2 ст. 9 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи наведені обставини та досліджені докази, беручи до уваги визнання позову відповідачем, суддя приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов підлягає до задоволення шляхом визнання протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Тернопільської міської ради ОСОБА_3 від 26 грудня 2016 року за №33180784 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на нежитлове приміщення гараж №24, що знаходиться в будинку №2 по вул. М. Паращука в м. Тернополі.

Керуючись статтями 2-7, 69-71, 94, 128, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати рішення державного реєстратора Тернопільської міської ради ОСОБА_3 від 26 грудня 2016 року за №33180784 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на нежитлове приміщення гараж №24, що знаходиться в будинку №2 по вул. М. Паращука в м. Тернополі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддяОСОБА_9