Ухвала суду № 66076613, 19.04.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1383/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2017 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Світлик О.М., при секретарі судового засідання Гайданці Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

27.02.2017 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області відкрито провадження в даній справі.

12.04.2017 року позивач ОСОБА_1 подала через канцелярію суду заяву про забезпечення позову, яку обґрунтовує тим, що 10.02.2017 року вона звернулася до суду із позовом про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського МНО ОСОБА_2 від 04.11.2014 р. зареєстрованого в реєстрі за № 6199, про звернення стягнення на земельну ділянку, площею 0,1044 га, розташованої за адресою: с. Оноківці, вул. Енергетиків, 13 Ужгородського району - в рахунок погашення боргу перед ТОВ «Кредитні ініціативи» в сумі 471338,32 грн., - таким, що не підлягає виконанню.

Вказує, що змістом позовної заяви та долученими до неї додатками стверджується, що на даний час в провадженні Ужгородського РВ ДВС перебуває виконавче провадження № 45565291 з приводу примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського МНО ОСОБА_2 від 04.11.2014 р. зареєстрованого в реєстрі за № 6199, який на даний час є предметом оскарження по заявленому нею позову і дійсність якого суперечить вимогам цивільного законодавства.

За інформацією, отриманою в РВ ДВС їй стало відомо, що державним виконавцем, у провадженні якого перебуває виконання оскарженого виконавчого напису, наразі проводяться дії, спрямовані на примусову реалізацію належного їй заставного майна через прилюдні електронні торги - для задоволення вимог кредитора - на підставі незаконного (оскарженого) виконавчого напису, як виконавчого документу.

Стверджує, що за таких обставин існує загроза примусового відчуження належного їй майна до завершення розгляду заявленого спору по суті, що ставить під сумнів можливість судового захисту її прав, скасовує гарантії виконання рішення суду у майбутньому, призведе до невідворотності порушення її прав і неможливості їх відновлення у майбутньому навіть у судовому порядку. Наведені обставини також призведуть до неможливості виконання рішення суду, що у сукупності зумовлює необхідність просити суд вжити заходів по забезпеченню заявленого нею позову - шляхом зупинення стягнення по виконавчому провадженню №45565291, яке перебуває у провадженні Ужгородського РВ ДВС - до завершення розгляду спору по суті.

Значний перелік повноважень державного виконавця, наданих йому Законом України «Про виконавче провадження» свідчить про можливість вчинення ним будь-яких інших (крім стягнення) виконавчий дій, при виконанні ним оспореного нею виконавчого документу, які можуть порушити її майнові і немайнові права, перерахувати і спрогнозувати які фізично неможливо, що зумовлює необхідність також просити суд про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення вчинення будь-яких інших (крім стягнення) виконавчих дій по виконавчому провадженню №45565291.

На підставі наведеного, просить суд вжити заходи по забезпеченню позову, а саме:

зупинити стягнення та вчинення будь-яких інших виконавчих дій по виконавчому провадженню №45565291, яке перебуває у провадженні Ужгородського РВ ДВС - до завершення розгляду заявленого спору по суті та набуття рішенням суду законної сили;

копію ухвали надіслати: в Ужгородський РВ ДВС - для негайного виконання.

Позивач ОСОБА_1 подала через канцелярію суду заяву від 18.04.2017 року, в якій зазначила, що в додаток до поданої заяви про забезпечення позову просить долучити її звернення до Ужгородського РВ ДВС з проханням видати копії документів виконавчого провадження, зокрема тих, які свідчать про примусове виконання оскарженого виконавчого напису і підготовку до продажу іпотеки через систему електронних торгів, вказавши, що на даний час їй не видано таких.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не зявилася, однак, у поданій через канцелярію суду заяві від 18.04.2017 року зазначила про розгляд заяви про забезпечення позову без її участі.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заявапідлягає до задоволення з наступних підстав.

Звернення з позовом до суду за захистом порушених прав, інтересів фізичних осіб та юридичних осіб, а також свобод фізичних осіб є одним із способів судового захисту.

Інститут забезпечення позову при цьому, дає можливість суду до ухвалення рішення по суті вжити заходів щодо забезпечення заявленого позову у певних визначених випадках, враховуючи чітко визначені підстави.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості заявленого клопотання, суд зазначає, що інститут забезпечення позову регламентовано статтями 151, 153 ЦПК України, які встановлюють підстави для вжиття заходів забезпечення позову, а також способи забезпечення позову в цивільному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання рішення суду і спрямована на дотримання норми щодо обовязковості до виконання судових рішень, встановленої статтею 124 Конституції України.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, до вирішення справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду. Це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

З матеріалів позову вбачається, що між сторонами виник спір про визнання виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на земельну ділянку в рахунок погашення боргу перед ТОВ «Кредитні ініціативи» таким, що не підлягає виконанню.

Згідно зі ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

За ч. 1, ч. 5 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, а про вжиття заходів забезпечення позову, суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому згідно до п. п. 2, 6 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку та забороною вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахування доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача, щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом, щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання, або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позову як обґрунтована підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, зважаючи на те, що між сторонами виник спір про визнання виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на земельну ділянку в рахунок погашення боргу перед ТОВ «Кредитні ініціативи» таким, що не підлягає виконанню, спір розглядається в суді, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову є підставною.

При вирішенні заявленого клопотання суд виходить із того, що у випадку підставності позовних вимог, можуть виникнути обєктивні перешкоди у виконанні рішення суду, якщо відповідач протягом судового розгляду вчинить дії по відчуженню належного позивачці майна.

Таким чином, з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача та виключення можливості невиконання рішення суду за результатами судового розгляду даної справи у контексті з положеннями ст. 1 ЦПК України, заяву слід задовольнити.

Враховуючи положення ч. 7 ст. 153 ЦПК України, за якими у разі постановлення ухвали без повідомлення особи, щодо якої просять вжити заходи забезпечення позову, копія ухвали надсилається особі, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, негайно після її виконання, орган державної виконавчої служби належить зобовязати надіслати суду повідомлення про виконання ухвали.

Керуючись ст.ст. 151-153, 208-210, 294, 296 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення та вчинення будь-яких інших виконавчих дій по виконавчому провадженню №45565291, яке перебуває у провадженні Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області - до завершення розгляду заявленого спору по суті та набуття рішенням суду законної сили.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк предявлення ухвали до виконання протягом трьох років з наступного дня після її постановлення.

Копію ухвали надіслати заявнику негайно після її постановлення, а особі, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, негайно після її виконання.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом пяти днів з дня її проголошення, а у разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуюча О.М. Світлик