Ухвала суду № 66075530, 19.04.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4152/17

Головуючий у першій інстанції Чернявська Л.М.

Доповідач Журавльов О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Журавльова О.Г.,

суддів: Комлевої О.С., Кравця Ю.І.,

при секретарі Ліснік Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до комунального підприємства «Одесміськелектротранс», за участю третьої особи ОСОБА_4 про стягнення майнової та моральної шкоди, за апеляційними скаргами ОСОБА_3, комунального підприємства «Одесміськелектротранс» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2017 року,

встановила:

У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом, просив стягнути з відповідача майнову шкоду у розмірі 11492 гривні 52 копійки, моральну шкоду у розмір 9740 гривень та судовий збір у розмірі 487,20 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 29.07.2015 року о 17 год. 30 хв. ОСОБА_4, керуючи тролейбусом марки «ЮМЗ-Т2», бортовий номер НОМЕР_3, рухаючись в м. Одеса на вул. Адміральський проспект в районі будинку № 26 не вибрав безпечну швидкість руху та не витримав дистанцію, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «Форд Куга» д/н НОМЕР_1, який знаходився під керуванням і належить позивачу. Внаслідок ДТП належний позивачу автомобіль зазнав пошкоджень. Вказана ДТП сталася з вини водія тролейбусу ОСОБА_4, який працює в КП «Одесміськелектротранс», якому і належить тролейбус марки «ЮМЗ-Т2», бортовий номер НОМЕР_3. Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 28.08.15 року по справі №521/12712/15-П, яка набрала чинності, водій тролейбусу ОСОБА_4 визнаний винним у скоєні ДТП і притягнутий до адміністративної відповідальності. Цивільна відповідальність відповідача, як власника наземного транспорту була застрахована за договором добровільного страхування №38/15-ДЦВ/0/1 від 13 березня 2015 року в ПРАТ «СК Арсенал Страхування». За зверненням позивача, 03.09.2015 року складено висновок №3113 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріальної шкоди спричиненої позивачу в зв'язку із втратою автомобілем товарної вартості складає 15241,27 грн.

28.10.2015 року ПРАТ «СК Арсенал Страхування» відшкодувало позивачу 27010,36 грн. вартості відновлювального ремонту, а розмір втрати товарної вартості залишилися не відшкодованими, оскільки за повідомленням страховика, згідно пп. 16.3.7 п.16.3 договору добровільного страхування цивільної відповідальності власника наземного транспорту №38/15-ДЦВ/0/1, страховик не несе відповідальності по претензіях та позовах, пов'язаних із шкодою, пов'язаною із втратою товарної вартості транспортного засобу, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2017 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з КП «Одесміськелектротранс» на користь ОСОБА_3 майнову шкоду у розмірі 11492 грн.52 коп., моральну шкоду у розмірі 2000,00 грн. Вирішено питання судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.

Зазначене рішення суду частково оскаржують в апеляційному порядку ОСОБА_3, КП «Одесміськелектротранс». В скаргах з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставиться питання про зміну судового рішення. ОСОБА_3 просить змінити судове рішення в частині стягнення розміру моральної шкоди з 2000,00 грн. на суму 9740,00 грн., КП «Одесміськелектротранс» просить змінити рішення суду першої інстанції, скасувавши його в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 2000,00 грн. В іншій частині рішення суду не оскаржено.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог, доводів апеляційних скарг, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 29.07.2015 року о 17 год. 30 хв. ОСОБА_4, керуючи тролейбусом марки «ЮМЗ-Т2», бортовий номер НОМЕР_3, рухаючись в м. Одеса на вул. Адміральський проспект в районі будинку № 26 не вибрав безпечну швидкість руху та не витримав дистанцію, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «Форд Куга» д/н НОМЕР_1, який знаходився під керуванням і належить позивачу. В наслідок ДТП належний позивачу автомобіль «Форд Куга» д/н НОМЕР_2 зазнав пошкоджень.

Вказана ДТП сталася з вини водія тролейбусу ОСОБА_4 , який працює в КП «Одесміськелектротранс», якому і належить тролейбус марки «ЮМЗ-Т2», бортовий номер НОМЕР_3.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 28.08.15 року по справі №521/12712/15-П, яка набрала чинності, водій тролейбусу марки «ЮМЗ-Т2», бортовий номер НОМЕР_3 ОСОБА_4 визнаний винним у скоєні ДТП і притягнутий до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Цивільна відповідальність відповідача, як власника наземного транспорту була застрахована за договором добровільного страхування №38/15-ДЦВ/0/1 від 13 березня 2015року в ПРАТ «СК Арсенал Страхівання».

За зверненням позивача, 03.09.2015року складено висновок №3113 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріальної шкоди спричиненої позивачу в зв'язку із втратою автомобілем товарної вартості складає 15241,27 грн.

28.10.2015 року ПРАТ «СК Арсенал Страхівання» відшкодувало позивачу 27010,36 грн. вартості відновлювального ремонту, а 15241,27 грн. розміру втрати товарної вартості залишилися не відшкодованими, оскільки за повідомленням страховика, згідно пп. 16.3.7 п.16.3 договору добровільного страхування цивільної відповідальності власника наземного транспорту №38/15-ДЦВ/0/1, страховик не несе відповідальності по претензіях та позовах, пов'язаних із шкодою, пов'язаною із втратою товарної вартості транспортного засобу.

Згідно висновку №1859 судової автотоварознавчої експертизи, призначеної за ухвалою суду від 30.05.2016 року втрата товарної вартості належного позивачу автомобіля «Форд Куга» д/н НОМЕР_1 за наслідками ДТП спричиненого 29.07.2015 року належним відповідачу тролейбусом марки «ЮМЗ-Т2» під керуванням водій ОСОБА_4 становить 11492 грн. 52 коп.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діяти чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Відповідно до роз'яснень викладених в п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із подальшими змінами), заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

В судовому засіданні позивач моральну шкоду обґрунтовував тим, що зазнав моральних страждань, завданих у зв'язку з пошкодженням його автомобіля, що виразились у наступному: у зв'язку з тим, що в наслідок ДТП був пошкоджений автомобіль позивача, і протягом тривалого часу ні відповідач, ні його страховик не відшкодовували завдану шкоду у повному обсязі, а часткове відшкодування здійснено лише 28.10.2015 року, позивач за власний рахунок був вимушений відремонтувати автомобіль, деякий час у зв'язку з ремонтом не мав можливості використовувати свій автомобіль, тому змушений був користуватись послугами громадського транспорту або таксі, що призвело до суттєвого порушення нормального життєвого ритму і звичок позивача тощо. Крім того, позивач звернувся до відповідача з листом, яке відповідач отримав 05.11.2015 року, стосовно відшкодування втрати товарної вартості автомобіля в добровільному порядку. Але відповідач ухилився від відшкодування спричиненої шкоди і до теперішнього часу позивач не отримав відповіді на своє звернення та змушений звертатися за захистом своїх прав до суду, що призводить до душевних страждань позивача і змушує його докладати значних додаткових зусиль для відновленім своїх прав, що також призводить до порушення нормального життєвого ритму та звичок позивача. Таким чином, протиправні дії відповідача продовжують спричиняти позивачу душевні страждання, що призводить до збільшення розміру відшкодування моральної шкоди.

Заперечуючи проти стягнення моральної шкоди представник комунального підприємства «Одесміськелектротранс» посилався на те, що позивачем не доведено спричинену моральну шкоду, крім того, відповідач знаходиться у важкому матеріальному становищі.

Враховуючи встановлене, суд першої інстанції, всупереч твердженню апеляційних скарг, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку щодо стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 2000,00 грн. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює, а доводи апеляційних скарг є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення. Докази та обставини, на які посилаються апелянти в скаргах, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст. 213-214 ЦПК України, підстави для його скасування відсутні.

Суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ч. 3 ст. 10, ч. 2 ст. 59, ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести допустимими та належними доказами ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 11 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 307 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, судова колегія,

ухвалила:

Апеляційні скарги ОСОБА_3, комунального підприємства «Одесміськелектротранс» відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2017 року в частині стягнення моральної шкоди залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції з дня набрання нею законної сили.

Головуючий О.Г.Журавльов

Судді

О.С.Комлева

Ю.І.Кравець