Рішення № 6607402, 25.09.2009, Довжанський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Свердловський міський суд Луганської області)

Ў Справа  № __2-2016__

2009р.

Р  І  Ш  Е  Н  Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

«_25_» вересня 2009р.  Свердловський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді          Бабенко С.Ш.,

при секретарі              Радченко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Свердловська Луганської області цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства “ОСОБА_1 банк Аваль” в особі Луганської обласної дирекції до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми боргу за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Свердловського міського суду з позовною заявою до відповідачів про стягнення суми боргу, в обґрунтування  позовних вимог зазначивши, що 03 травня 2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 014/0004/82/79412, у відповідності до умов якого позивач надає відповідачу ОСОБА_2 кредит у розмірі 15000 грн з виплатою процентів за його користування у розмірі 17% річних, з кінцевим терміном повернення 03.05.2009 року.

Відповідно до умов п.3.2 кредитного договору позивач 03.05.2006р. згідно заяви на видачу готівкою № 6 надав ОСОБА_2 кредитні кошти у розмірі 15000 грн, тим самим, повністю виконав свої зобов’язання перед позичальником за кредитним договором.

За умовами кредитного договору п.1.3 та п.5.1 відповідач ОСОБА_2 зобов’язався сплачувати позивачу до 15 числа кожного місяця кредит щомісячними платежами згідно графіка погашення кредиту у розмірі 1/36 частки від суми отриманого кредиту та процентів за фактичне користування кредитними коштами.

У забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, позивачем 03.05.2006р. укладені договори поруки № 014/0004/82/79412/1 з ОСОБА_3 та № 014/0004/82/79412/2 з ОСОБА_4.

Сторони за договорами поруки встановили, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на добровільних засадах приймають на себе зобов’язання перед позивачем відповідати за зобов’язання відповідача ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору, у повному обсязі цих зобов’язань.

Відповідач ОСОБА_2 не виконав умови кредитного договору суму кредиту та процентів у повному обсязі у встановлені строки до 03.05.2009 року позивачу не сплатив і продовжує ухилятися від виконання своїх зобов’язань за кредитним договором.

Згідно п.9.1. кредитного договору, за порушення строків повернення кредитної заборгованості та процентів за користування кредитом, позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

У зв’язку із зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором станом на 15 травня 2009 року відповідач ОСОБА_2 має заборгованість у розмірі 35983,66 грн., яка складається з наступного: 4773,32 грн - заборгованість за процентами, 12078 грн - заборгованість за кредитом, 17838,19 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 1294,15 грн - пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом.

Відповідно до пункту 3.1 розділу 3 договорів поруки відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 взяли на себе зобов’язання, якщо у разі невиконання відповідачем ОСОБА_2 прийнятих на себе зобов’язань за кредитним договором, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 несуть солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що й відповідач ОСОБА_2, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих процентів за користування кредитом та неустойки.

Позивач просить суд постановити рішення, яким стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Луганської обласної дирекції: заборгованість за кредитним договором № 014/0004/82/79412 від 03.05.2006р. у розмірі 35983,66 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 359,84 грн та витрати на інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи судом у розмірі 250 грн.

У судовому засіданні представники позивача ОСОБА_5 і ОСОБА_6 позовні вимоги підтримали у повному обсязі, підтвердили обставини, викладені у позовній заяві, наполягають на задоволені позову у повному обсязі, просять стягнути солідарно зазначену заборгованість по кредитному договору № 014/0004/82/79412 від 03 травня 2006 з ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, яка до моменту розгляду справи судом відповідачами не погашена та витрати по сплаті судового збору у розмірі 359,84 грн та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи судом у розмірі 250 грн.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що дійсно між ним та позивачем був укладений кредитний договір на отримання кредиту у розмірі 15000 грн, але ці гроші біля каси банку позивач відразу передав його знайомому ОСОБА_9, який зобов’язався для позивача створити  меблів за його замовленням. У подальшому меблі і грошові кошти ОСОБА_9 йому не повернуті, що спонукало його звернутися до правоохоронних органів з заявою про притягнення ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності за шахрайство. Після притягнення останнього до кримінальної відповідальності, кошти також йому не були повернути у зв’язку з чим він вважає, що не повинен сплачувати заборгованість за кредитним договором у повному обсязі, також вважає, що це із зазначених ним підстав не повинні робити і співвідповідачі у справі.

Представник відповідача ОСОБА_10 позовні вимоги також не визнав, вважає вимоги незаконними та необґрунтованими.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, та пояснив, що він дійсно був поручителем за кредитним договором, який укладений між позивачем та ОСОБА_2, у повному обсязі був поінформований про наслідки невиконання з боку ОСОБА_2 взятих на нього зобов’язань за кредитним договором. Однак вважає, що він не повинен погашати виниклу заборгованість за кредитним договором, оскільки також вважає ОСОБА_2 потерпілим від шахрайських дій з боку ОСОБА_11

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився, про розгляд справи належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення Свердловського відділення Укрпошти про отримання судової повістки та оголошення у газеті «Наша газета» №99 (3080) від 12.09.2009 року, у зв’язку з чим відповідно до вимог ст.169 ЦПК України суд вважає за необхідне розглянути справу за його відсутністю.

Вислухавши представників позивача, відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника позивача ОСОБА_10, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та підлягаючим задоволенню частково з наступних підстав.

Вказані правовідносини регулюються ст.1054 ЦК України, згідно з якою за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з копією кредитного договору № 014/0004/82/79412 від 03 травня 2006 року відкрите акціонерне товариство “ОСОБА_1 банк Аваль” та ОСОБА_2 уклали договір про те, що банк відповідно до п.1 договору надає відповідачу споживчий кредит у сумі 15000 грн строком з 03.05.2006 року по 03.05.2009 року з сплатою 17% річних, відповідач згідно п.п. 5.1 договору щомісячно, до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту, здійснювати безготівковим платежем або готівкою часткове погашення кредиту та остаточне погашення отриманого кредиту до 03.05.2009р. на рахунок позивача,

та щомісячно до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту, та при остаточному погашенні кредиту сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів.

Відповідно до п. 1.4 Статуту Відкритого акціонерного товариства “ОСОБА_1 банк Аваль” він є правонаступником з усіма правами та обов’язками акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль». За таких обставин судом у всіх випадках вживається юридична особа, яка діє як правонаступник акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль» на теперішній час.

Відповідно до ст.526 ЦК України обов’язок повинен виконуватися належним чином згідно умов договору та вимогам ЦК, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності  таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також відповідно до вимог ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.    

Згідно з п.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику та згідно зі ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилися, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 дійсно отримав споживчий кредит від позивача відкритого акціонерного товариства “ОСОБА_1 банк Аваль” у розмірі 15000 грн, що підтверджено заявою ОСОБА_2 про надання йому споживчого кредиту у сумі 15000 грн від 03.05.2006р., заявою ОСОБА_2 на видачу готівки №6 від 03.05.2006р., про це також позивачем підтверджено у суді. Відповідно до даних акту перевірки цільового використання займаних коштів ОСОБА_2 підтвердив, що отримані ним кредитні кошти були витрачені на ремонт квартири. Також позивачем при отриманні грошових коштів отриманий і підписаний платіжний календар від 03.05.2006р., за яким визначені суми та строки погашення основного боргу, процентів за кредитним договором.  

Згідно обвинувального висновку по кримінальній справі №1-353-2007р. відносно ОСОБА_9, який обвинувачується за ст.ст. 192 ч.2, 358 ч.1 КК України в тому числі, й за те, що 03.05.2006 року ОСОБА_9, зловживаючи довірою ОСОБА_12, повідомив їй неправдиву інформацію відносно того, що громадянину ОСОБА_2, він виготовив меблі и останній розплатився за нею шляхом оформлення на своє ім’я в Свердловському відділенні ВАТ «ОСОБА_1 Аваль» кредиту у розмірі 15000 грн. Однак меблі ОСОБА_9 не виготовив. ОСОБА_12 отримав від ОСОБА_9, по її міркуванню, достовірну інформацію, виписала рахунок-фактуру № 12 від 26 квітня 2006 року. ОСОБА_9 надав рахунок-фактуру до Свердловського відділення ВАТ «ОСОБА_1 Аваль», так як даний документ необхідно було надати в банк для отримання кредиту. Будучи введені в оману співробітники Свердловського відділення ВАТ «ОСОБА_1 Аваль» оформили отримання кредиту, призначенням якого було придбання меблі у ПП ОСОБА_12 Після того, як ОСОБА_2 отримав у банку кредит у розмірі 15000 грн, він передав зазначену суму коштів ОСОБА_9, який нею розпорядився на свій розсуд. За минуванням строку першого платежу внесок на погашення кредиту на рахунок банку не надходив. Згідно кредитного договору кредитор має право достроково погашати заборгованість по кредиту за рахунок заставного майна, а так як меблі, яка була заставним майном не існувало, банк не мав змоги погасити виниклу заборгованість по кредиту, шляхом звернення на свою користь вищезазначеної меблі, у результаті чого ОСОБА_9 ВАТ «ОСОБА_1 Аваль» був спричинений матеріальний збиток у розмірі 15000 грн.      

Відповідно до постанови Свердловського міського суду Луганської області від 15.06.2007 року ОСОБА_9 у попередньому судовому засіданні за його клопотанням був звільнений від кримінальної відповідальності за скоєння злочинів, передбачених ст.ст.192 ч.2, 358 ч. 1 КК України, у зв’язку з актом амністії, провадження у справі закрито. Цивільний позов у кримінальній справі не заявлявся та не розглядався.

Між тим, у судовому засіданні відповідачем ОСОБА_2 підтверджено, що кредитні кошти ним бралися як споживчий кредит, що також підтверджено п.1.1 кредитного договору. Умовами надання кредиту було укладення договорів поруки з ОСОБА_3 та ОСОБА_13 При написанні заяви на видачу кредиту  відповідачем ОСОБА_2 №1241 від 03.05.2006р. на ім’я позивача також йдеться мова про видачу йому споживчого кредиту шляхом надання коштів замовнику готівкою, при цьому жодних даних про необхідність отримання кредиту на оплату послуг з виготовлення меблів з боку ОСОБА_11 у заяві та у кредитному договорі не міститься. Відповідачем ОСОБА_2 також у судовому засіданні спростовані факти того, ним надавалися банку рахунки-фактури, які підтверджували отримання ним будь-яких послуг чи товарів від ОСОБА_11 За таких обставин суд не може погодитися з доводами ОСОБА_2 про неправомірність дій з боку ОСОБА_11 відносно нього щодо отримання від позивача ОСОБА_11 грошових коштів у розмірі 15000 грн за зазначеним кредитним договором. Ці відносини мають місце вже після укладення договору кредитування між позивачем та відповідачем та отримання ним 15000 грн, якими позивач розпорядився на свій розсуд. Позивач у суді підтверджує його договірні відносини між ним та банком, жодних кредитних відносин між ОСОБА_11 та банком не існувало, у зв’язку з чим договірні відносини між позивачем та позивачем продовжують існувати і на теперішній час.    

Оскільки між сторонами у справі існують договірні відносини, які повинні виконуватися належним чином і у передбачені умовами договору строки, зазначені договори не скасовані, не визнані незаконними, суд вважає доводи відповідача та його представника щодо незаконності вимог позивача до нього необґрунтованими, оскільки вони суперечать закону.

Крім того, відповідно до копій договорів поруки від 03.05.2006р., укладених між позивачем та відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_4, за якими останні взяли на себе зобов’язання, якщо у разі невиконання ОСОБА_2 прийнятих на себе зобов’язань за кредитним договором, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 несуть солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що й ОСОБА_2, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих процентів за користування кредитом та неустойки.

Відповідно до ст.553 ЦК України, поручитель за договором поруки поручається перед кредитором боржника за виконання ним своїх зобов’язань. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Згідно довідки розрахунку заборгованості по Кредитному договору № 014/0004/82/79412 від 03 травня 2006 року заборгованість складає: 35983,66 грн, яка складається з наступного: 4773,32 грн - заборгованість за процентами, 12078 грн - заборгованість за кредитом, 17838,19 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 1294,15 грн - пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом, у зв’язку з чим зазначена сума підлягає стягненню солідарно на користь позивача.

Відповідно до ст.540 ЦК України, солідарний обов’язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом та відповідно до п.1 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не виконує умов кредитного договору, у зв’язку з чим заборгованість по кредитному договору підлягає стягненню солідарно на користь позивача з відповідачів у справі.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Суд вважає необхідним стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь позивача у рівних частках з кожного сплачені судові витрати: судовий збір у розмірі 359,84 грн, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 грн, оскільки в наслідок їх неправомірних дій позивач змушений звертатися до суду для захисту порушеного права та нести матеріальні витрати. За таких обставин вимоги позивача щодо стягнення судових витрат з відповідачів у солідарному порядку не підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст.526, 540, 553, 625, 1048-1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10-15,60,212-215,223-224, 294 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов відкритого акціонерного товариства “ОСОБА_1 банк Аваль” в особі Луганської обласної дирекції задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_14 на користь відкритого акціонерного товариства “ОСОБА_1 банк Аваль” розрахунковий рахунок 290971295 ЛОД ВАТ ”ОСОБА_1 банк Аваль”, МФО 304007, код 24197094

заборгованість за кредитним договором № 014/0004/82/79412 від 03.05.2006р. у розмірі 35983,66 грн.

Стягнути на користь відкритого акціонерного товариства “ОСОБА_1 банк Аваль” розрахунковий рахунок 290971295 ЛОД ВАТ ”ОСОБА_1 банк Аваль”, МФО 304007, код 24197094

сплачений судовий збір з ОСОБА_2, ОСОБА_3 у розмірі по 119,67 грн з кожного, з ОСОБА_14 - у розмірі 119,66 грн;

сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом з ОСОБА_2, ОСОБА_3 у розмірі по 83,33 грн з кожного, з ОСОБА_14 - у розмірі 83,34 грн.

У решті заявлених вимог відмовити за необґрунтованістю.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені у нарадчий кімнаті та проголошені у судовому засіданні 25.09.2009р. Рішення суду у повному обсязі складено 25.09.2009р.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано сторонами протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції до апеляційного суду Луганської області подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий