Ухвала суду № 66066550, 12.04.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 639/1173/17 Головуючий першої інстанції: Васильєва Н.М.

Провадження №11-сс/790/549/17 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі: головуючого судді Курила О.М., суддів Цілюрика В.П. та Міненкової Н.О., при секретареві Леськів Е.П., з участю прокурора Огороднікова А.О. за участь особи яка претендує на власність майна ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3 допитавши в якості свідка ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали даного провадження за апеляційною скаргою: адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді: Жовтневого районного суду м. Харкова від 28.02.2017 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 лютого 2017 року задоволено клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області ОСОБА_5 про арешт майна.

Було накладено арешт на майно, вилучене в ході обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова №639/1084/17 від 23.02.2017 в офісному приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, яке належить на праві користування ПП «Персонал Інтер Агенство», а саме на майно відповідно до переліку, викладеному у протоколі обшуку від 24.02.2017 року.

Як встановив суд, в провадженні СВ Новобаварського відділу поліції ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження №42016221080000211 від 22.08.2016 рокуза ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянка ОСОБА_6 на території ТЦ «Барабашово» та у м. Харкові займається пошуком іноземних громадян, які мають намір за грошову винагороду в розмірі від 650 до 850 доларів США легалізуватись на території України, шляхом видачі останнім посвідчення на тимчасове проживання в Україні терміном пів року та один рік відповідно, на підставі фіктивного навчання у навчальних закладах м. Харкова.

В подальшому ОСОБА_6 отримує від іноземних громадян вищевказані кошти та особисті документи та передає їх працівнику приватного підприємства «Персонал Інтер Агентство», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_4, або директору даного підприємства ОСОБА_2

Так, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 підтримують зв'язок з працівницею ОСОБА_7 інженерно-педагогічної академії ОСОБА_8 з якою обговорюють питання щодо можливості фіктивного оформлення іноземних громадян на підготовчий факультет академії, який знаходиться в приміщенні центру підготовки іноземних громадян ОСОБА_7 інженерно-педагогічної академії за адресою: м. Харків, вул. Потебні, 3.

Було також встановлено, що ОСОБА_8 передає отримані від ОСОБА_2 або ОСОБА_4 грошові кошти за фіктивне оформлення іноземців на навчання в УІПА безпосередньо ОСОБА_9 або ОСОБА_10, які в подальшому частину від цих коштів передають співробітникам ГУ ДМС України в Харківській області за безперешкодну видачу посвідок на тимчасове проживання в Україні зазначеним іноземним громадянам.

На ухвалу слідчого судді, представник ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану ухвалу про арешт майна, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, яке належить на праві користування ПП «Персонал Інтер Агенство», а саме, на майно відповідно до переліку, викладеному у протоколі обшуку від 24.02.2017 р.

До апеляційної скарги апелянт подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження в якій вказує, що пропустив строк оскільки його апеляційна скарга була подана до суду, а потім йому повернута ухвалою про повернення апеляційної скарги від 16.03.2017 року. Ухвала про повернення не була невідкладно направлена апелянту, а тому вважає, що він пропустив встановлені строки з поважних причин і через це просить поновити строки на апеляційне оскарження.

Заслухавши суддю - доповідача, доводи ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, які просили про задоволення апеляційної скарги, думку прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали судової справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Приймаючи рішення про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42016221080000211, внесеному до ЄРДР 22.08.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, слідчий суддя прийшов до висновку, що вилучене майно є доказом злочину, зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, а також може містити відомості про факти чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому є підстави вважати, що вищезазначене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України і не застосування його арешту може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

У розумінні положень ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який застосовується з метою дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та

або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

На думку судової колегії, слідчим доведено, що арешт вказаного майна застосований з метою забезпечення доказової бази по кримінальному провадженню, так як вказане майно відноситься до предметів, що відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Так, при вирішенні питання про арешт майна, слідчим суддею дотримані положення ч.2,4 ст.173 КПК України, зміст ухвали слідчого судді відповідає вимогам ч.5 ст.173 КПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 28.02.2017 року законною та обґрунтованою, підстав для її скасування, за доводами апеляційної скарги, не вбачає.

Керуючись ст.ст. 392, 404,405, ч.3 ст.407,418,419,422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Поновити апелянту строк на апеляційне оскарження як пропущений з поважних причин.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 28.02.2017 року про задоволення клопотання слідчого та про накладання арешту на вилучене під час обшуку від 24.02.2017 року в офісному приміщенні за адресою АДРЕСА_3, що належить на праві користування ПП «Персонал Інтер Агенство», а саме на майно докладно зазначене в клопотанні слідчого та в ухвалі суду першої інстанції, - залишити без змін

Апеляційну скаргу представника, залишити без задоволення.

Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.4 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено.

Головуючий: Судді :