ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 622/1148/13-ц р.
2/622/27/2017
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.04.2017 року смт. Золочів
Золочівський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді Шабас О.С.,
за участю секретаря Бойко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДельтаБанк» про захист прав споживача, визнання прострочення кредитора, визнання недійсними окремих пунктів кредитного договору, визнання недійсним договору поруки та іпотечного договору, та зобовязання вчинити певні дії-
ВСТАНОВИВ:
18.02.2014 року відповідач за первісним позовом у справі за позовом ПАТ "Дельта-банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ Дельта Банк. Уточнивши зустрічні позовні вимоги, ОСОБА_1 просить визнати недійсними пункти 1.6 і 1.8 кредитного договору №888/06-КВ від 22.12.2006 року, укладеного між ним та ТОВ "Укрпромбанк" з дати укладення; зменшити суму боргу за даним кредитним договором №888/06-КВ від 22.12.2006 на незаконно нараховану комісію в розмірі 3459,76 грн.; визнати недійсним пункт 5.4 даного кредитного договору; зменшити суму боргу за кредитним договором на незаконно нараховану комісію в розмірі 2373,94 грн.; визнати неправомірним та не передбаченим законом нарахування процентів піся подачі ПАТ "ОСОБА_2 банк" позову до Золочівського районного суду Харківської області; зменшити суму боргу за кредитним договором на суму незаконно нарахованих процентів в розмірі 47402,14 грн.; визнати таким, що кредитор ПАТ "ОСОБА_2 банк" прострочив; зменшити суму боргу за кредитним договором на суму нарахованих процентів за час прострочки кредитора в розмірі 99666,54 грн.
В обгрунтування вимог ОСОБА_1 посилався на те, що 22.12.2006 року між ним та ТОВ "Український промисловий банк" укладено кредитний договір №888/06-КВ, за умовами якого ОСОБА_3 надав ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 22 100 доларів США з розрахунку 13,5% річних на весь час фактичного користування кредитом. Мета кредитування - поточні потреби.
22.12.2006 року в забезпечення виконання зобов"язань позичальника за даним кредитним договором між ТОВ "Український промисловий банк" (за договором передачі активів новий кредитор ПАТ "Дельта Банк"), повним товариством "Ломбард "Корал" Подус і компанія" (поручитель) і ОСОБА_1 (боржник) було укладено договір поруки №888/06-КВ-П.
22.12.2006 року в забезпечення виконання зобов"язань позичальника за даним кредитним договором між ТОВ "Український промисловий банк" (за договором передачі активів новий кредитор ПАТ "Дельта Банк"), повним товариством "Ломбард "Корал" Подус і компанія" (поручитель) і ОСОБА_1 (боржник) було укладено іпотечний договір №888/06-КВ/Z.
Відповідно до договору від 30.06.2010 року з ТОВ "Укрпромбанк", ПАТ "Дельта Банк" та НБУ про передачу активів та кредитних зобов"язань ПАТ "Дельта Банк" набув права вимоги по кредитному договору №888/06-КВ від 22.12.2006 року.
Останні платежі позичальник зробив 09.04.2010 року.
У зв"язку з порушенням боржником виконання зобов"язання за кредитним договором ПАТ "Дельта Банк" відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України і п.6.2, 6.3 кредитного договору ПАТ 29.09.2012 року звернувся до Золочівського районного суду Харківської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України 17.09.2014 року у справі №6-53цс14, 21.01.2015 року у справі №6-190цс14, 02.09.2015 року у справі №6-1077цс15, 23.12.2015 року у спраів №6-436цс15, 25.11.2015 року у справі №6-1904цс15, а також у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року, пред"явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов"язання.
ПАТ "Дельта Банк" використав своє право достроково стягнути з позичальника заборгованість заборгованість за кредитним договором, чим змінив строк виконання основного зобов"язання, а відтак, строк дії кредитного договору закінчився датою звернення з позовом до суду, тобто 29.09.2012 року, а між сторонами існують лише боргові зобов"язальні правовідносини.
Щодо позовних вимог в частині визнання недійсності пунктів 1.6 та 1.8 кредитного договору ОСОБА_1 зазначив, відповідно до п.1.6 кредитного договору №888/06-КВ від 22.12.2006 року обов"язком позивача є сплата комісії за надання кредиту у розмірі 2,1% від суми кредиту. Позичальник зобов"язаний сплатити банку комісію за видачу готівкових коштів відповідно до п.1.8 кредитного договору №888/06-КВ від 2.12.2006 року у розмірі 1% від суми кредиту. Всього позивачем сплачено комісії відповідно до п.16 і.1.8 кредитного договору 3459,76 грн. Таким чином, встановивши комісію щодо сплати за надання кредиту і видачу кредиту, банк фактично збільшив проценти за користування кредитом, а тому умови кредитного договору, за якими позивач повинен сплатити відповідачу крім відсотків за користування кредитом ще й додаткові комісії за надання кредиту і видачу готівкових коштів, є несправедливими умовами договору та відповідно до ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" ці умови договору є недійсними.
Щодо позовних вимог в частині визнання недійсності пункту 5.4 кредитного договору ОСОБА_1 зазначив, що проценти, передбачені пунктом 5.4 кредитного договору, за своєю правовою природою підпадають під визначення неустойки, а саме пені. У свою чергу пунктом 5.2 кредитного договору сторони вже передбачили нарахування пені в розмірі двох облікових ставок НБУ від несплаченої боржником суми за кожний день прострочення. Таким чином, ОСОБА_1 сплачено 2373,94 грн. додаткової комісії згідно п.5.4. кредитного договору, які повинні бути направлені на зменшення суми боргу по кредиту.
Щодо нарахування процентів і пені після закінчення дії кредитного договору. ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_3 на підставі п.6.2 - 6.3 кредитного договору скористався своїм правом дострокового повернення частини кредиту, що залишився, разом з нарахованими процентами.
Пред"явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, процентів за користування кредитом та пені 29.09.2012 року, банк відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов"язання, що, відповідно, змінює і позовну давність у спірних правовідносинах.З цього моменту право банку та його правонаступника на отримання процентів і пені за кредитним договором припинилось. Право кредитора нараховувати проценти, пені припиняється з моменту встановлення нового строку повернення кредиту, який визначається моментом, вказаним у досудовій вимозі про дострокове повернення кредиту або з дня подання позову про дострокове стягнення всього кредиту. Таким чином, нараховані ОСОБА_2 проценти після подачі позову до суду незаконні.
Щодо просрочки кредитора ОСОБА_1 зазначив, що 30.06.2010 року між ТОВ "Укрпромбанк", ПАТ "Дельта Банк" та НБУ було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов"язань ТОВ "Укрпромбанку" на користь ПАТ "Дельта Банк".
пунктом 4.8 договору встановлено порядок повідомлення боржників про передачу ТОВ "Укрпромбанк" ПАТ "Дельта Банк" прав вимоги. Зокрема, пунктами 4.8.1, 4.8.2 договору передбачено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зобов"язані письмово повідомити боржників про передачу відповідних прав вимоги шляхом направлення їм спільного повідомлення за формою, узгодженою ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в усіх істотних аспектах впродовж 5 робочих днів з дати укладення цього договору.
ПАТ "Дельта Банк" не надав суду будь-яких доказів повідомлення ОСОБА_1 про зміну кредитора та реквізити для сплати коштів в рахунок отриманого кредиту.
Таким чином, недотримання ПАТ "Дельта Банк" умов кредитного договору створило перешкоди ОСОБА_1 у виконання взятих ним зобов"язань за цим договором.
Також ПАТ "Дельта Банк" не надав доказів надсилання відповідачам вимоги про сплату заборгованості. Також не надано належних і допустимих доказів щодо детального розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з"явився, надавши через канцелярію суду заяву про розгляд справи за його відсутності та про підтримання позовних вимог. Проти заочного розгляду заяви не заперечує.
Представник ПАТ "Дельта Банк" в судове засідання також не з"явився. Представником ПАТ "Дельта Банк" ОСОБА_5, що діє на підставі довіреності від 12.02.2016 року, подано заперечення проти зустрічного позову, в обгрунтування якого зазначив, що рішенням апеляційного суду Харківської області від 27.05.2015 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором станом на 23 червня 2014 року в сумі 293 660 грн. 46 коп.
ОСОБА_1, підписуючи кредитний договір, підтвердив факт ознайомлення з умовами кредитування, згоден з ними, зауважень та заперчень не має, що спростовує твердження позивача за зустрічним позовом про те, що п. 5.4 Договору є несправедливим, оскільки умови кредитування погоджувалися сторонами.
Крім того, ОСОБА_1 не надано доказів невідповідності умов кредитного договору загальним вимогам чинності правочину, які передбачені ст.203 ЦК України.
Також згідно списку №6490-265-51 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів з рекомендованим повідомленнямБрилю Ф.І. 10 липня 2010 року рекомендованим листом направлено повідомлення.Вказане спростовує твердження ОСОБА_1 про те. що боржникові не надано доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні у звязку з чим мало місце прострочення кредитора.
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняються його виконанням, проведеним належним чином (а не в силу ухвалення рішення суду).
Відповідно до п. 7.3 Кредитного договору №888/06-КВ, цей договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами взаємних зобов'язань.
Крім того, рішенням апеляційного суду Харківської області від 27.05.2015 року з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором станом на 23 червня 2014 року в сумі 293 660 грн. 46 коп.
Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», зобов"язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604-609 ЦК. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобовязання.
Тому твердження ОСОБА_1 про те, що строк Кредитного договору закінчився 29.09.2012 року є необгрунтованим і таким, що не відповідає дійсності. Вказане підтверджує також рішення апеляційного суду Харківської області від 27.05.2015 року, яким стягнута заборгованість станом на 23 червня 2014 року , а не на 29.09.2012 року.
Також ОСОБА_1 просить визнати припиненим договір іпотеки №888/06-КВ/Х у зв'язку з тим, що строк позовної давності минув. Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Законодавство взагалі не повязує позовну давність з підставами для визнання припиненим договору, а вказує лише не те що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до п. 6.2 Іпотечного договору №888/06-КВ/Х від 22.12.2006 року, цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобовязань, забезпечених іпотекою за цим договором.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 22 грудня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк та ОСОБА_1. був укладений кредитний договір № 888/06-КВ (далі - Договір), згідно з умовами якого ОСОБА_3 надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 22100,00 USD (двадцять дві тисячі сто доларів США 00 центів) з розрахунку 13,5 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 22 грудня 2006 року по 21 грудня 2016 року. Мета кредитування споживчі потреби. Відповідно до ст.ст 512-519 ЦК, ст. 92, 95 Закону України Про банки та банківську діяльність, постанови Правління НБУ №369 Про затвердження Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства, 30.06.2010 року між ТОВ Укрпромбанк, АТ Дельта Банк та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ Укрпромбанку на користь АТ Дельта Банку. Відповідно до п. 4.1 зазначеного договору в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, ОСОБА_4 передає (відступає) ОСОБА_2 права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого ОСОБА_3 замінює ОСОБА_4 як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а згідно з п. 4.2 внаслідок передачі ОСОБА_4 ОСОБА_2 прав вимоги до боржників, ОСОБА_2 переходить (відступається) право вимагати (замість ОСОБА_4) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами. (том 1 а.с.6-11, 18-21).
Відповідно до ст..514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст.516 ЦК заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Але пунктом 4.8 цього договору встановлено порядок повідомлення боржників про передачу Укрпромбанком Дельта Банку прав вимоги. Зокрема, п.п. 4.8.1, 4.8.2 договору передбачено, що Дельта Банк та Укрпромбанк зобов'язані письмово повідомити боржників про передачу відповідних прав вимоги шляхом направлення їм спільного повідомлення за формою, узгодженою Дельта Банком та Укрпромбанком в усіх істотних аспектах, впродовж 5 (п'яти) робочих днів з дати укладення цього договору. Повідомлення направляються рекомендованими листами з повідомленням про вручення або цінними листами з описом вкладення.
ПАТ Дельта Банк не надав суду будь-яких доказів повідомлення відповідача про заміну кредитора. Твердження представника банку про неможливість надання суду повідомлення про вручення відповідачу за первісним позовом рекомендованого листа про заміну кредитора в звязку із закінченням строку зберігання вказаних документів суд розцінює безпідставним і необґрунтованим і не приймає до уваги, оскільки ст. 229 розділу 2.3 постанови Правління Національного банку України від 8 грудня 2004 року № 601 Про затвердження Переліку документів, що утворюються в діяльності Національного банку України та банків України, із зазначенням строків зберігання, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2004 року за №1646/10245, строк зберігання листування про погашення позик та кредитів встановлено 5 років після погашення позики та кредиту.
Відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку; рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок "M", які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення.
Згідно з п. 91 цих Правил підлягають доставці додому: рекомендовані поштові картки, листи, секограми, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів.
Виходячи з вищезазначеного, боржник вважається належним чином повідомленим про заміну кредитора у зобов'язанні в тому разі, коли банком не лише направлено на адресу такого боржника лист про зміну умов кредитного договору, а й доведено факт його вручення адресатові під розписку.
Позивач за первісним позовом ПАТ Дельта Банк не надав суду доказів про вручення адресату згаданого листа, а відповідач заперечує факт його отримання.
Згідно з ч. 2 ст. 516 та ч. 2 ст. 517 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтями 628, 629 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Спосіб і порядок погашення кредиту був встановлений пунктом 2 кредитного договору №888/06-КВ від 22.12.2006 року і надавав можливість позичальнику ОСОБА_1 сплачувати відповідні кошти шляхом безготівкового перерахування або шляхом внесення готівки у касу Укрпромбанку за визначеними у договорі реквізитами (номер рахунку, код ЄДРПОУ, код банку в системі електронних платежів тощо).
Заміна кредитора у зобов'язанні потягнула за собою фактичну зміну вказаних пунктів (умов) кредитного договору в частині реквізитів для повернення коштів.
Пунктом 7.7 кредитного договору встановлено, що всі зміни та доповнення до цього договору вносяться в письмовій формі шляхом укладення відповідних додаткових договорів або шляхом надіслання банком позичальнику повідомлення у випадку, передбаченому п. 6.1. Всі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі за підписом уповноваженого представника банку і підписом позичальника, тобто сторони, що відправила повідомлення, засвідченої печаткою (для повідомлень банку) та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом, або вручені особисто за адресами, зазначеними в цьому договорі.
На порушення вказаних умов кредитного договору ПАТ Дельта Банк не лише не уклав з ОСОБА_1 додаткових договорів, а й не повідомив його в установлений договором спосіб про зміну умов (пунктів) договору стосовно реквізитів для сплати коштів.
Крім того, позивач за первісним позовом ПАТ Дельта Банк всупереч вимогам ст. ст. 10, 60 Цивільного процесуального кодексу України не надав суду належних і допустимих доказів щодо розміру заборгованості відповідача за кредитним договором - детальний розрахунок заборгованості позичальника із вказівками про те, коли (в які дні місяці та роки) він погашав свою заборгованість, яка частина сплачених сум йшла на погашення тіла кредиту, а яка - на погашення відсотків і комісій, якими первинними платіжними документами підтверджується кожна сплата.
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність (ухвали ВССУ від 15.06.2011, від 28.11.2012 року, реєстровий номер 27900436).
Позивачем у якості доказів надано витяг з додатку №2 до договору про передачу активів та кредитних зобовязань ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 від 30.06.2010, у якому заборгованість відповідача за тілом кредиту складає 16158,48 доларів США. У той же час згідно довідки про заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору №888/06-КВ, підписаної начальником Департаменту супроводження операцій клієнтів банку ОСОБА_6, заборгованість відповідача за тілом кредиту складає 15623,75 доларів США. Тобто, існує розбіжність у даних самого позивача щодо розміру заборгованості відповідача за тілом кредиту.
В свою чергу відповідач надав суду належні докази щодо оплати по тілу кредиту і за його даними заборгованість по тілу кредиту складає 15106,85 доларів США.
Тобто висновки позивача щодо розміру заборгованості по тілу кредиту ґрунтуються на припущеннях, що є порушенням ст. 4 ст. 60 ЦПК України, і суд вважає що розмір заборгованості відповідача не доведено позивачем, також наявна розбіжність у сторін у справі щодо заборгованості за кредитом.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України. Доказиподаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Частиною 4 ст.10 ЦПК України на суд покладено обов'язок сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.
Судом встановлено, що н дотримання ПАТ Дельта Банк умов кредитного договору створило перешкоди відповідачу ОСОБА_1 у виконанні взятих ним зобов'язань за цим договором.
Правовою підставою позовних вимог про дострокове повернення ОСОБА_1І всієї суми заборгованості за кредитом банк зазначив прострочення боржника (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Однак з огляду на викладене вище в даному випадку мало місце прострочення кредитора, а не боржника.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дій, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.
Отже, на час розгляду справи правові підстави для задоволення позову ПАТ ОСОБА_2 банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №888/06-КВ від 22 грудня 2006 року відсутні.
Така ж сама правова позіція викладена у ухвалах ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 листопада 2013 року по справі №6-25671св13 (№ в реєстрі судових рішень 35475751) і по справі №6-30641св13 (номер у реєстрі судових рішень 35511429).
Виходячи з викладеного, позов не може бути задоволений у зв"язку з безпідставністю позовних вимог та їх недоведіністю.
Вказане рішення суду не перешкоджає ПАТ "Дельта Банк" після усунення порушень законодавства та виконання умов кредитного договору повторно пред"явити вимоги до відповідача про стягнення заборгованості.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
В зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДельтаБанк» - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О. С.Шабас
Судове рішення № 66065370, Золочівський районний суд Харківської області було прийнято 11.04.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 622/1148/13-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: