Ухвала суду № 66059393, 20.04.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3163/17 Справа № 175/4738/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Варенко О.П.

У Х В А Л А

20 квітня 2017 року м.Дніпро

Суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Варенко О.П., ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Служби безпеки України про відшкодування моральної шкоди за акт дискримінації права на повагу до гідності фізичної особи, права на захист від неправомірних обмежень, що призвів до втрати творчих здібностей позивача,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2017 року повернуто позовну заяву позивачу.

Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, яка не відповідала вимогам чинного законодавства, а саме: за подання апеляційної скарги апелянтом не сплачений судовий збір. Згідно із розміром ставок судового збору, визначених ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору у даній справі складає 320 грн.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2017 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху з наданням строку для усунення її недоліків протягом пяти днів з дня отримання копії такої ухвали, а саме апелянту необхідно було оплатити судовий збір, з поданням апеляційному суду оригіналу платіжного документу для долучення до матеріалів справи.

18 квітня 2017 року ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій виразив незгоду з ухвалою про залишення його апеляційної скарги без руху та знову посилався на те, що він як позивач звільнений від сплати судового збору по даній справі в силу Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».

Проте, зазначені обставини не є підставою для звільнення від сплати судового збору в розумінні Закону України «Про судовий збір».

Згідно до п.4 ч.2 прикінцевих положень Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» №5207-VI від06.09.2012 року були внесені зміни до Закону України «Про судовий збір» та частину першу статті 5закону доповнено пунктом 6-1, відповідно до якого від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів щодо спорів, повязаних із дискримінацією.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» N 484-VIII від 22 травня 2015 року було внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» та ст. 5 Закону викладено у новій редакції, в якій відсутній пункт на який посилається позивач, а саме про застосування пільг щодо сплати судового збору до позивачів за подання позовів щодо спорів, повязаних із дискримінацією. Закон від 22 травня 2015 року N 484-VIII набрав чинності з 1 вересня 2015 року.

ОСОБА_3 Юстиції України від 26.12.2008 року N 758-0-2-08-19 розяснено, що у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням "застарілих" норм з одного й того ж питання.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.06.2009 N 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» цивільне судочинство здійснюється відповідно до законів та нормативно-правових актів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою у грудні 2016 року, тобто на час дії Закону України «Про судовий збір» з внесеними змінами на підставі Закону від 22 травня 2015 року N 484-VIII.

Отже, враховуючи, що самим Законом України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» не передбачено звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовів щодо спорів, повязаних із дискримінацією, приходжу до висновку, що ОСОБА_2 не звільнений від сплати судового збору у даній справі, оскільки згідно нової редакції ст.5 закону дана пільга не передбачена.

З тексту заяви ОСОБА_2 від 18 квітня 2017 року вбачається, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від10 березня 2017 року він отримав 13 квітня 2017 року. Однак, станом на 20 квітня 2017 року вимоги вказаної ухвали апелянтом не було виконано.

Отже, відповідно до ст.ст. 121, 297 ЦПК України в разі невиконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений строк скарга вважається неподаною та повертається особі, яка її подала.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись ст.ст. 121, 297 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Служби безпеки України про відшкодування моральної шкоди за акт дискримінації права на повагу до гідності фізичної особи, права на захист від неправомірних обмежень, що призвів до втрати творчих здібностей позивача- вважати неподаною та повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Суддя О.П.Варенко