Ухвала суду № 66048726, 12.04.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-А

Факс 284-15-77 е-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження № 22-ц/796/4389/2017 р. Головуючий у 1 інстанції - Шаховніна М.В.

Справа № 758/13192/14-ц Доповідач - Мараєва Н.Є

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2017 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах

Апеляційного суду м.Києва в складі :

Головуючого - Мараєвої Н.Є.,

Суддів - Андрієнко А.М., Заришняк Г.М.

При секретарі - Гарматюк О.Д.

Розглянули у відкритому судовому засіданні в м.Києві

Цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на рішення Подільського районного суду м. Києва від 16 лютого 2017 р.

у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «АвтоАльянс Київ»

про виконання обов'язку в натурі

Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., пояснення осіб, які з»явилися, перевіривши

матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

В с т а н о в и л а :

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 16 лютого 2017 р. відмовлено в

задоволені позову ОСОБА_1 до ТОВ «АвтоАльянс Київ» про виконання обов'язку в натурі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати це рішення і постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на незаконність даного рішення, зокрема, що суд неповно з»ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам, порушив

норми матеріального та процесуального права.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Так, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.06.2016 р. було скасовано попередні судові рішення у даній справі, та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, відповідно до договору купівлі-продажу від 8 вересня 2011 р. № А-11/10-15, видаткової накладної від 08 листопада 2011 р. № AЛ011007, акта приймання-передачі № АЛ011007 ОСОБА_1 купила в ТОВ «АвтоАльянс Київ» автомобіль «Nissan» моделі «Juke» 1.6 DIG-T MCVT SE+Sport, який не укомплектований SD-карткою MAP DATA 25920 ВН01В до системи навігації, яка б функціонувала на території України та містила інформацію про автошляхи України і карти міст України.

Згідно листа ТОВ «АвтоАльянс Київ» № 140905 від 05 вересня 2014 р. компанія повідомила позивача про те, що не в змозі видати оновлену карту навігації безкоштовно, так як дана карта з більш широким покриттям, виправленнями, змінами і т.д. є додатковим обладнанням до автомобіля і підлягає окремій оплаті. Таку оновлену карту, за наявності на складі, можна купити у будь-якого офіційного дилера «Ніссан». (а. с. 5).

Підписуючи акт прийому передачі автомобіля, ОСОБА_1 жодних претензій не вказала (а. с. 47).

Відповідно до листа ТОВ «Ніссан Мотор Україна» від 08 жовтня 2015 р. № 234 навігаційна система зазначеного автомобіля «Nissan Juke» 1.6VIN # НОМЕР_1, який зійшов з конвеєра 24 липня 2011 р., не комплектувалась картою України (а. с. 90).

Судом також встановлено, що відповідно до рекламної пропозиції та буклету (а.с.48, 67) автомобіль «Nissan» моделі Juke 1.6 DIG-T MCVT SE+ Sport укомплектований навігаційною системою на основі SD-карт, яка включає карти доріг України, Росії та країн Прибалтики.

Проте, автомобіль «Nissan» моделі Juke 1.6 DIG-T MCVT SE+ Sport не був укомплектований SD-карткою MAP DATA25920 BH01B до системи навігації, яка б функціонувала на території України та містила інформацію про автошляхи України і карти міст України, що не заперечувалось сторонами.

У судовому засіданні першої інстанції представник відповідача підтвердив, що на момент продажу автомобіль «Nissan» моделі Juke 1.6 DIG-T MCVT SE+ Sport передбачав комплектацію системи навігації, позивачці була видана карта, однак, вона на території України не працює.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а купець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно змісту ст.673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець обов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Згідно п.2 ч.2 ст.678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення, покупець має право за своїм вибором, зокрема, вимагати заміни товару.

Визначення істотного недоліку міститься у п.12 ст.1 ЗУ «Про захист прав споживачів». Зокрема, істотним недоліком вважається недолік який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Враховуючи наведене, суд дійшов обгрунтованого висновку, що відповідач продав позивачці автомобіль з недоліками, будучи при цьому обізнаним про конкретну мету придбання товару з навігаційною системою, яку можливо використовувати на території України, отже, навігаційна система на основі SD-карти в автомобілі підлягала заміні.

Разом з тим, представник відповідача у судовому засіданні просив застосувати строк позовної давності відповідно до ст.681 ЦК України, яка передбачає, що до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку вдатності).

Згідно ч.1 ст. 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судом встановлено, що договір купівлі-продажу було підписано сторонами 8 вересня 2011 р., про недолік товару позивачка дізналася 08 листопада 2011 р. під час прийняття автомобіля, що не заперечується сторонами, і що було підтверджено представником позивачки суду апеляційної інстанції.

З даним позовом позивачка звернулася до суду лише у листопаді 2014 р., тобто, з пропуском строку позовної давності.

Згідно ч.4 ст.267 ЦК України сплив строку позовної давності, про застосування якого заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно п.11 постанови Пленуму Верхового Суду України №14 від 18.12.2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі», - встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Згідно ст.60 ЦК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом повно з»ясовано обставини справи, дана належна оцінка доказам.

Висновки суду відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст.218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити, а рішення Подільського районного суду м. Києва від 16 лютого 2017 р. - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :