Ухвала суду № 66045375, 18.04.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

18.04.2017 року Справа № 820/576/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні щодо закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту реєстрації Харківської міської ради, третя особа: ОСОБА_3 про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_2, звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:

- визнати незаконними дії державного реєстратора Корнєєвої Наталії Сергіївни щодо здійснення реєстрації нерухомого майна на ім'я ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_3, виданий 20.07.2011 року, видавник: ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: НОМЕР_2, квартира у будинку готельного типу, об'єкт житлової нерухомості, розташована за адресою: АДРЕСА_1, двокімнатна, загальною площею 62,9 кв.м., житлова площа 28,3 кв.м., індексний номер витягу: 27189160 від 23.09.2014 року о 17:39:71, серія витягу НОМЕР_4;

- скасувати рішення реєстратора про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно на ім'я ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_3, виданий 20.07.2011 року, видавник: ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: НОМЕР_2, квартира у будинку готельного типу, об'єкт житлової нерухомості, розташована за адресою: АДРЕСА_1, двокімнатна, загальною площею 62,9 кв.м., житлова площа 28,3 кв.м., індексний номер витягу: 27189160 від 23.09.2014 року о 17:39:71, серія витягу НОМЕР_4, прийняте 15.09.2014 року о 12:01:23 державним реєстратором Корнєєвою Наталією Сергіївною, реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області правонаступником якої є Департамент реєстрації Харківської міської ради..

У судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання щодо закриття провадження у справі.

Позивач або його представник, представник відповідача та третя особа або його представник у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно.

До суду не надходило клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи.

Згідно з ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи встановлене п.11 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства поняття розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу у найкоротший строк, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності зазначає наступне.

Спірні правовідносини виникли щодо здійснення реєстрації нерухомого майна на ім'я ОСОБА_3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: НОМЕР_2, квартира у будинку готельного типу, об'єкт житлової нерухомості, розташована за адресою: АДРЕСА_1, двокімнатна, загальною площею 62,9 кв.м., житлова площа 28,3 кв.м., індексний номер витягу: 27189160 від 23.09.2014 року о 17:39:71, серія витягу НОМЕР_4.

Зміст оскаржуваного рішення державного реєстратора полягає у проведенні державної реєстрації нерухомого майна на підставі договору іпотеки квартири №11 від 13.01.2011 року, при цьому адміністративний позов мотивований порушенням ОСОБА_3 приписів Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

За змістом частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (дана позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України №8 від 20.05.2013 року).

Спір у справі, що розглядається, стосується набуття права власності на нерухоме майно третьою особою, ОСОБА_3, тобто цивільного права, а отже, даний спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

У разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про державну реєстрацію нерухомого майна (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірного майна має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Зазначена правова позиція викладена у рішеннях колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року (справа № 21-3296а15), від 26 січня 2016 року (справа № 2а-10699/11/2670).

Відповідно до приписів ч.1 ст.244-2 КАС України (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" №192-VIII від 12.02.2015 року) висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Оскільки визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, Верховним судом України зроблено висновок про те, що суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (з посиланням на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що даний спір не підсудний Харківському окружному адміністративному суду, а підлягає розгляду судом у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини другої вказаної статті, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Суд звертає увагу, що, відповідно до приписів ч.3 ст. 157 КАС України, повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі №820/576/17, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 157, 160, 165, 185, 186, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту реєстрації Харківської міської ради, третя особа: ОСОБА_3 про скасування рішення.

Роз'яснити позивачу, що він позбавлений права на повторне звернення з тією самою позовною заявою.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст ухвали виготовлено 19 квітня 2017 року.

Суддя Полях Н.А.