Постанова № 66045362, 18.04.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7215/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2017 року м.Одеса

17год.00хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

Розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, -

ВСТАНОВИВ:

Судом розглядається справа за адміністративною позовною заявою ОСОБА_2 (з урахуванням уточнень від 10.02.2017 року), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції в Одеській області оформлене протоколом ОП №15.00004306.0024942 від 02.03.2016 року стосовно старшого інспектора-чергового чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_2; визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Одеській області № 1562 о/с від 16.11.2016 в частині зарахування старшого інспектора-чергового чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_2 у розпорядження ГУНП в Одеській області; поновити ОСОБА_2 на посаді старшого інспектора-чергового чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області; в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді старшого інспектора-чергового чергової частини управління організаційно-аналітичного та оперативного реагування ГУНП в Одеській області допустити негайне виконання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 4 грудня 2015 р. наказом начальника ГУНП в Одеській області № 337 о/с він був призначений з присвоєнням спеціального звання - «капітан поліції», старшим інспектором - черговим чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області, на підставі заяви від 07.11.2015 р. За період служби в органах внутрішніх справ та за час перебування на займаній посаді в поліції зарекомендував себе професійно грамотним, старанним фахівцем. До виконання службових обов'язків відносився сумлінно, має добру теоретичну підготовку, достатній досвід практичної діяльності, нормативні документи, що регламентують діяльність органів поліції знає і завжди керується ними у повсякденній роботі. Так, позивач вказує, що він був прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" шляхом видання наказу про призначення та вважається відповідно до ст.58 Закону призначеним безстроково. Наказ ГУНП в Одеській області про прийняття позивача на службу в поліцію та призначення на посаду не містить жодних застережень про тимчасовість призначення на посаду. З огляду на викладене позивач вважає наказ ГУНП в Одеській області № 1562 о/с від 16.11.2016 в частині зарахування у розпорядження ГУНП в Одеській області старшого інспектора-чергового чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_2 та рішення (висновок) Атестаційної комісії № 13 Головного управління Національної поліції в Одеській області оформлене протоколом ОП №15.00004306.0024942 від 02.03.2016 року протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки вони грубо порушують законні права та інтереси позивача. Так, позивач вважає, що у АК №13 не було правових підстав для проведення його атестування, оскільки в ГУНП в Одеській області позивач не пропрацював навіть року. Крім того, приймаючи рішення стосовно атестованого працівника поліції, атестаційна комісія повинна прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням усіх критеріїв визначених п. 16 Розділу ІV Інструкції №1465, разом з чим, згідно висновку прямого керівника позивач відповідає займаній посаді та на дату проходження атестації діючих дисциплінарних стягнень не мав. На думку позивача, АК№13 не були враховані зазначені обставини. Також позивач вважає, що підставою для проведення атестації є виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби. Разом з чим, позивач наголошує, що відносно нього не вирішувалося питання підвищення на посаді або звільнення як такого, що не відповідає займаний посаді та жодної із підстав, передбачених ч.2 ст.57 Закону №580-VІІІ, не існувало. Також, в протоколі від 02.03.2016 року відсутні обґрунтування та мотиви прийнятого відносно позивача спірного рішення, не відображені питання які ставилися позивачу під час проходження ним співбесіди та на які ОСОБА_2 не надав відповіді чи уникав відповіді. З урахуванням викладеного ОСОБА_2 вважає, що проведення атестування здійснено неправомірно, без наявності визначених законом підстав, а тому висновок Атестаційної комісії №13 та спірний наказ про зарахування його у розпорядження ГУНП в Одеській області прийнятий, як вважає позивач, на підставі висновку АК№13 та наказів Національної поліції України від 02.09.2016 № 788 дск «Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області» та Головного управління Національної поліції в Одеській області від 16.09.2016 р. № 2244 дск «Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області», та яким його звільнено з займаної посади, є безпідставними та підлягають скасуванню, а позивач поновленню на займаній посаді.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав уточнений адміністративний позов в повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 з підстав, викладених в письмовому відзиві. В обґрунтування своєї правової позиції зазначила, що позивач на підставі поданої заяви від 07.11.2015 року наказом ГУНП в Одеській області від 07.11.2015 року № 337 о/с, був прийнятий на службу в поліцію та призначений на посаду старшого інспектора - чергового чергової частини управління організаційно - аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеської області з присвоєнням спеціального звання «капітан поліції». З метою задоволення потреб поліцейських у проходженні атестації та для повного всебічного і об'єктивного з'ясування відомостей, що можуть потребуватися для такої атестації ГУНП в Одеській області, було видано низку наказів: «Про організації проведення атестування» від 29 січня 2016 року №133, «Про затвердженій персонального складу атестаційних комісій» від 18 лютого 2016 року № 285, «Про внесення змін до наказу ГУНП від 18.02.2016 № 285» від 26.02.2016 № 360 та доручень ГУНП в Одеській області «Про реєстрацію поліцейських для проходження атестації» від 05 лютого 2016 року № 53. Усі накази відповідачів про вищенаведену атестацію не встановлюють будь-якого обов'язку для позивача або інших поліцейських, що працюють на таких самих посадах (поліцейських) або інших на проходження атестації, атестація проходила в добровільному порядку з попередньою реєстрацією осіб, що бажають приймати в ній участь. Отже, позивач, попередньо зареєструвавшись через мережу інтернет пройшов атестацію у добровільному порядку. З атестаційного листа позивача вбачається, що за результатами тестування в отримав: 49/60 балів за тестування загальних навичок; 36/60 балів за професійного тестування. З протоколу Атестаційної комісії №13 ГУНП від 02.03.2016 року№ 15.00004306.0024942 вбачається, що членами атестаційної комісії № 13 особі, яка проходить атестування, були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше. За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди атестаційна комісія № 13 прийняла рішення, що ОСОБА_2, займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Таким чином, діючим законодавством встановлені певні критерії для висновків атестаційних комісій, однак не встановлено їх меж. З протоколу Апеляційної атестаційної комісії Південного регіону №1 ОП № 15.00004686.0024942 від 12.03.2016 року вбачається, що скаргу ОСОБА_2 відхилено, виходячи з наступного: «не володіє теоретичними знаннями та професійними якостями, не мотивований, не готовий до змін». 09.03.2016 року позивач ознайомився в атестаційному листі із рішенням атестаційної комісії № 13 ГУНП від 02.03.2016 року про невідповідність займаній посаді та 15.03.2016 року ознайомився із рішенням апеляційної атестаційної комісії про відхилення скарги. Однак свій уточнений адміністративний позов ОСОБА_2 подав лише 10 лютого 2017 року, тобто через 11 місяців після ознайомлення з рішенням, яке він оскаржує.

Крім того представник відповідача наголосив, що позивач вважає підставою для зарахування його у розпорядження ГУНП в Одеській області та звільнення з раніше займаної посади в поліції висновок Атестаційної комісії № 13 ГУНП в Одеській області від 02.03.2016 року. Разом з чим, зазначені твердження не відповідають дійсності, оскільки позивач перебуваючи на посаді старшого інспектора - чергового чергової частини Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області, подав рапорт, в якому звернувся з проханням у відповідності до ст. 18 Закону України «Про відпустки» надати йому соціальну неоплачувану відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 10 жовтня 2016 року на підставі свідоцтва про народження дитини та того, що дружина не перебуває в цій відпустці. Наказом ГУНП в Одеській області від 11.10.2016 року № 1013 о/с позивачеві була надана соціальна неоплачувана відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 10 жовтня 2016 року по 27 березня 2019 року. В подальшому, відповідно до наказів Національної поліції України від 02 вересня 2016 року № 788 дск «Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області» та наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 16 вересня 2016 № 2244 дск «Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області», з 16 вересня 2016 року розпочалася реорганізація. Внаслідок скорочення посад, посада старшого інспектора - чергового чергової частини Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області, на якій перебував позивач, з 16 листопада 2016 року скорочена. Після скорочення зазначеної посади відповідно до нового штатного розпису введена посада старшого інспектора - чергового чергової частини Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області та на теперішній час є вакантною. При цьому, відповідно до пункту 5 частини першої статті 67 Закону України «Про Національну поліцію», зарахування поліцейських наказами по особовому складу в розпорядження органів поліції для подальшого проходження служби, допускається у разі скорочення штатних посад, що займають поліцейські, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку - за медичними показниками), якщо не має можливості перемістити таких осіб на вакантні посади, - до закінчення відпустки по догляду за дитиною. У зв'язку з чим, 16.11.2016 року наказом ГУНП в Одеській області № 1562 о/с (по особовому складу) зараховано капітана поліції ОСОБА_2 старшого інспектора - чергового чергової частини Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області у розпорядження ГУНП в Одеській області для подальшого проходження служби як такого, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною, з 16.11.2016 року до закінчення цієї відпустки.

Позивач на теперішній час являється діючим співробітником поліції ГУНП в Одеській області, який перебуває у розпорядженні на посаді старшого інспектора - чергового чергової частини Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області.

З урахуванням викладеного, на думку представника відповідача, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити.

У доповненнях до адміністративного позову від 10.04.2017р. представник ОСОБА_2 пояснює оскарження наказу №1562 о/с від 16.11.2016р. тим, що станом на 16.11.2016р. його посада була скорочена та після цього за новим штатним розписом введена посада старшого інспектора - чергового чергової частини Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області та на теперішній час є вакантною. Отже відповідач в порушення вимог п.5 ч.1 ст.67 ЗУ «Про Національну поліцію» не перемістив ОСОБА_2 на цю посаду, яка була вакантною до закінчення його відпустки, а зарахував в розпорядження органів поліції для подальшого проходження служби.

Представник відповідача /Атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції в Одеській області/ в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно.

В судовому засіданні 10.04.2017 року судом ухвалено призначити розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі ч.6 ст.128 КАС України.

Ухвалою суду від 18.04.2017 року адміністративну позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посад залишено без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення (висновку) Атестаційної комісії № 13 Головного управління Національної поліції в Одеській області, оформленого протоколом ОП №15.00004306.0024942 від 02.03.2016 року стосовно старшого інспектора-чергового чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_2 на підставі ст.ст.100, 155 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що з 2010 року до листопада 2015 року ОСОБА_2 проходив службу в органах МВС України з березня 2014 року на посаді старшого інспектора - чергового чергової частини штабу Головного управління МВС України в Одеській області.

Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 04.12.2015 року за №337о/с відповідно до положень п.9, п.12 Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію", на підставі заяви позивача від 07.11.2015 року ОСОБА_2, який мав спеціальне звання «капітан міліції», призначено на посаду старшого інспектора - черговим чергової частини управління організаційно - аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Одеській області, присвоєно йому спеціальне звання «капітан поліції». Даний наказ було прийнято відповідно до положень п.9, п.12 Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" щодо призначення тих осіб, які прибули з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестування та установленням посадових окладів згідно штатного розпису з 07.11.2015 року.

В подальшому наказом від 11.10.2016 року №1013 о/с відповідно до ст.. 18 Закону України «Про відпустки» надано соціальну неоплачувальну відпустку для догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку капітану поліції ОСОБА_2 (М-220033), старшому інспектору-черговому чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Одеській області з 10.10.2016 року по 27.03.2019 року. Підстава: рапорт ОСОБА_2 від 04.10.2016 року та свідоцтво про народження серії І-ЖД №474965, видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міського управління юстиції 06.04.2016 року.

Наказом від 16.11.2016 року №1562 о/с відповідно до пункту 5 частини першої статті 67 Закону України «Про Національну поліцію», на підставі наказів Національної поліції України від 02.09.2016 року № 788 дск «Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області» та Головного управління Національної поліції в Одеській області від 16.09.2016 № 2244 дск «Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області» зараховано у розпорядження Головного управління Національної поліції в Одеській області для подальшого проходження служби як таких, що перебувають у відпустці по догляду за дитиною, з 16 листопада 2016 року до закінчення цієї відпустки капітана поліції ОСОБА_2 (М-220033), старшого інспектора-чергового чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Позивач вважаючи зазначений наказ від 16.11.2016 року №1562 о/с протиправним та таким, що порушує його законні права та інтереси, оскаржив його до суду, вважаючи, що даним наказом його звільнено з посади та просив суд поновити його на займаній посаді.

Надаючи спірним відносинам правової оцінки суд виходить з наступного.

Спірний наказ був виданий відповідно до пункту 5 частини першої статті 67 Закону України «Про Національну поліцію», на підставі наказів Національної поліції України від 02.09.2016 року № 788 дск «Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області» та Головного управління Національної поліції в Одеській області від 16.09.2016 № 2244 дск «Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області» у зв'язку з скороченням посади позивача.

При цьому твердження представника позивача, що підставою видання спірного наказу, серед іншого, слугував і висновок АК№13 від 02.03.2016 року не відповідає дійсності, будь-який зв'язок оскаржуваного наказу із висновком атестування ОСОБА_2 судом не встановлений.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію», завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Відповідно до ч.1 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до пункту 10 Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року №114, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Пунктом 17 Положення № 114-1991 передбачено, що вагітні жінки і матері з числа осіб рядового і начальницького складу користуються всіма правами і пільгами, встановленими законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод є головним обов'язком держави.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.67 Закону України «Про Національну поліцію», зарахування поліцейських наказами по особовому складу в розпорядження органів поліції для подальшого проходження служби під керівництвом посадових осіб, уповноважених призначати на посади поліцейських, допускається у разі серед іншого: скорочення штатних посад, що займають поліцейські, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку - за медичними показниками), якщо немає можливості перемістити таких осіб на вакантні посади, - до закінчення відпустки по догляду за дитиною.

Відповідно до ч.1, 2, 3, 4 ст. 68 Закону України «Про Національну поліцію» у разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення. Поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті. Поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції відповідно до частини другої цієї статті, після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону. Перебування поліцейського, посада якого скорочена, на лікарняному, у відрядженні чи у відпустці не є перешкодою для його призначення на іншу посаду або звільнення зі служби в поліції відповідно до положень цієї статті, за умови його персонального у письмовій формі попередження у встановлений законом строк.

Разом з чим, як вбачається з матеріалів справи позивача не звільнено з посади старшого інспектора-чергового чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області, його зарахування у розпорядження відбулося у зв'язку з скороченням його посади у відповідності до п.5 ч.1 ст. 67 Закону України «Про національну поліцію» для подальшого проходження служби як такого, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною, з 16.11.2016 року до закінчення цієї відпустки.

Наведене також підтверджується посиланнями представника відповідача в письмових запереченнях, який вказує, що на теперішній час ОСОБА_2 являється діючим співробітником поліції ГУНП в Одеській області, який перебуває у розпорядженні на посаді старшого інспектора - чергового чергової частини Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області до виходу останнього з відпустки по догляду за дитиною.

Отже в даному випадку суд не вбачає підстав для скасування наказу ГУНП в Одеській області № 1562 о/с від 16.11.2016 в частині зарахування старшого інспектора-чергового чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_2 у розпорядження ГУНП в Одеській області, оскільки позивачем не доведено порушення його прав спірним наказом.

Всі пояснення представника позивача в адміністративному позові та в уточненнях до адміністративного позову зводяться до протиправності спірного наказу як наслідку протиправно проведеної атестації позивача. Разом з чим, суд звертає увагу, що наказ №1562 о/с від 16.11.2016 року не був виданий на підставі рішення (висновку) АК№13 від 02.03.2016 року, він був виданий у зв'язку з реорганізацією та скороченням посади позивача, для подальшого проходження служби як такого, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Зі змісту спірного наказу вбачається, що перебування позивача у розпорядженні ГУНП в Одеській області відбудеться до закінчення цієї відпустки.

Стосовно ж додаткових мотивів оскарження спірного наказу, який, на думку представника ОСОБА_2 виданий в порушення вимог п.5 ч.1 ст.67 ЗУ «Про Національну поліцію», то у матеріалах справи відсутні докази того, що станом на 16.11.2016р. в ГУНП в Одеській області були вакантні посади, на які була можливість переміщення ОСОБА_2, який перебував у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

Про існування такої можливості не вказує і позивач, який, оскаржуючи наказ №1562, не висував підставою позовних вимог його невідповідність вимогам п.5 ч.1 ст.67 Закону, не наводив обґрунтованих доводів стосовно незаконності його зарахування в розпорядження ГУНП в Одеській області, натомість пов'язував таке оскарження із необґрунтованістю та незаконністю рішення по результатам атестування.

Отже, правомірність наказу ГУНП в Одеській області 1562 о/с від 16.11.2016 року підтверджена матеріалами справи та підстав для його скасування суд не вбачає.

Також не підлягає задоволенню позовна вимога про поновлення ОСОБА_2 на посаді старшого інспектора-чергового чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області, оскільки доказів його звільнення із зазначеної посади суду не надано.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи. (стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідачем доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного наказу з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді відмовити повністю.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя М.М. Аракелян