Постанова № 66045144, 10.04.2017, Луганський окружний адміністративний суд

12.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1486/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді: Борзаниці С.В.

за участю секретаря судового засідання Жданової Г.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління з питань нормативно-правової роботи та децентралізації Луганської обласної державної адміністрації, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Департамент комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення компенсації за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) до Управління з питань нормативно-правової роботи та децентралізації Луганської обласної державної адміністрації (далі за текстом - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Департамент комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації (далі за текстом - третя особа), який в подальшому уточнила та остаточно просила:

- визнати незаконним та скасувати наказ начальника Управління з питань нормативно-правової роботи та децентралізації Луганської обласної державної адміністрації від 11.10.2016 № 40-к «Про звільнення ОСОБА_1»;

- поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу з питань земельних відносин управління з питань земельних відносин та розпорядження водними об'єктами Юридичного департаменту ЛОДА;

- стягнути з Відповідача на користь позивача суму компенсації за час вимушеного прогулу у розмірі 16102,13 грн;

- стягнути з Відповідача на користь Позивача суму моральної шкоди 10 000 грн;

Також просила постановити окрему ухвалу і направити її до Луганської обласної державної адміністрації, прокурати Луганської області, Головного управління Держпраці у Луганській області та Сєвєродонецького відділу Головного управління Національної поліції в Луганській області.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено таке.

07 грудня 2015 року наказом директора Юридичного департаменту № 30-к позивач була незаконно звільнена з посади головного спеціаліста відділу з питань земельних відносин управління з питань земельних відносин та розпорядження водними об'єктами Юридичного департаменту.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.05.2016 (справа № 812/2/16) визнаний протиправним та скасований наказ директора Юридичного департаменту Луганської обласної державної адміністрації від 07 грудня 2015 № 30-к "Про звільнення ОСОБА_1"; поновлено на державній службі на посаді головного спеціаліста відділу з питань земельних відносин управління з питань земельних відносин Юридичного департаменту Луганської обласної державної адміністрації з 08 грудня 2015 року; зобов'язано Управління з питань нормативно-правової роботи та децентралізації Луганської обласної державної адміністрації здійснити необхідні дії, прийняти рішення щодо поновлення позивача на державній службі на посаді головного спеціаліста відділу з питань земельних відносин управління з питань земельних відносин Юридичного департаменту Луганської обласної державної адміністрації з 08 грудня 2015 року; стягнуто з Управління з питань нормативно-правової роботи та децентралізації Луганської обласної державної адміністрації на користь позивача суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 08 грудня 2015 року до 11 травня 2016 в розмірі 15 369,90 (п'ятнадцять тисяч триста шістдесят дев'ять гривень 90 копійок) грн.; допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на державній службі та стягнення сум середнього заробітку за один місяць в сумі 3147,20 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.08.2016 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.05.2016 залишено без змін.

Управлінням з питань нормативно-правової роботи та децентралізації Луганської обласної державної адміністрації 11.10.2016 був виданий наказ № 39-к «Про поновлення ОСОБА_1», яким ОСОБА_1 поновлено на посаді головного спеціаліста відділу з питань земельних відносин управління з питань земельних відносин та розпорядження водними об'єктами Юридичного департаменту ЛОДА, зроблений відповідний запис до трудової книжки. З цим наказом позивач був ознайомлений 16.11.2016.

11.10.2016 наказом начальника Управління з питань нормативно-правової роботи та децентралізації Луганської обласної державної адміністрації № 40-к позивача було звільнено з посади головного спеціаліста відділу з питань земельних відносин управління з питань земельних відносин та розпорядження водними об'єктами Юридичного департаменту ЛОДА 23.12.2015 у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, скороченням чисельності і штату працівників, пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України, про що був зроблений запис в трудовій книжці.

Позивач звертає увагу, що судовим рішенням в адміністративній справі № 812/2/16, встановлено факт вимушеного прогулу з 08 грудня 2015 року до 11 травня 2016, за який 05.09.2016 стягнуто з управління з питань нормативно-правової роботи та децентралізації Луганської обласної державної адміністрації суму середнього заробітку, що унеможливлює звільнення позивача 23.12.2015.

Зі змісту розпоряджень голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації, які стали підставою для видання наказу № 40-к від 11.10.2016 про звільнення, вбачається, що Юридичний департамент було просто перейменовано, а штат працівників не скорочувався, лише були внесені зміни до штатного розпису.

Відповідно до ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених, зокрема, в пункті 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Пропозицій щодо переведення на іншу роботу позивач персонально не отримувала а ні у 2015 році, а ні під час ознайомлення 16.11.2016 року з наказом № 39-к від 11.10.2016 про поновлення на посаді.

Крім того, ст. 40 КЗпП України визначено, що звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності не допускається. На день видання наказу про її звільнення, а саме - 11.10.2016, так само як і в день ознайомлення з наказом, що оскаржується, - 17.11.2016, позивач знаходилась на лікарняному у зв'язку із вагітністю та пологами, що підтверджується листком непрацездатності серії АГТ № 239551, який виданий 15.07.2016.

У відповідності до ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених, у тому числі у п. 1 ст. 40 КЗпП України, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України (ст. 47 КЗпП України).

Вихідна допомога позивачу виплачена не була а ні 23.12.2015, а ні 17.11.2016.

Статтею 49-2 КЗпП України встановлений порядок вивільнення працівників, відповідно до якого про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше, ніж за два місяці. Позивача персонально не було повідомлено не пізніше ніж за два місяці до звільнення 23 грудня 2015 року про зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності і штату працівників.

Відповідно до ст. 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.

Під час прийняття рішення про звільнення Відповідачем проігноровано той факт, що на день видання наказу - 11.10.2016 позивач є жінкою, що має дитину до трьох років.

У зв'язку із переліченими неправомірними діями зі сторони Відповідача позивач як особа, переміщена із тимчасово окупованих територій України, як жінка, яка має на руках немовля, зазнала значної моральної шкоди, яка виразилася в емоційних та душевних стражданнях та хвилюваннях. Вважає, що Відповідач втрутився у її приватне та професійне життя, позбавив матеріального добробуту, позбавив можливості реалізувати свої професійні навички, чим змусив переживати і морально страждати. Позивач була змушена прикладати зусиль для організації та налагодження звичайного режиму життя в чужому місті та пошуку нової роботи.

Оскільки з 11.05.2016 позивач працювала в КП «ЛО «Фармація Північ» до 15.11.2016, у зв'язку із поновленням на попереднє місце роботи вона звільнилася.

16.11.2016 позивач ознайомилась з наказом Відповідача від 11.10.2016 № 39-к № «Про поновлення ОСОБА_1» та надала трудову книжку для внесення записів, з якими повинна була ознайомитись 17.11.2016. В той же час, представнику Відповідача ОСОБА_2 була надана заява про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку від 16.11.2016 з 18.11.2016 та копію листка непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами. 17.11.2016 позивачу була вручена трудова книжка із записом про звільнення 23.12.2015 у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, скороченням чисельності і штату працівників, пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України відповідно до наказу відповідача 11.10.2016 № 40-к та копію цього наказу.

Стаття 56 Конституції України передбачає відшкодування моральної шкоди у разі заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади або їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Тому, враховуючи вищезазначене, відшкодування заподіяної моральної шкоди визначає у сумі 10000,00 гривень (десять тисяч гривень 00 копійок).

Також позивач вважає, що в наявності підстави для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли грубому порушенню законодавства про працю, та розгляду питання щодо притягнення представника Відповідача ОСОБА_2 до відповідальності, що обумовлює необхідність винесення окремої ухвали і направлення її відповідним суб'єктам владних повноважень.

Також позивач додатково заявила, що при розрахунку ціни позову в частині стягнення суми компенсації за час вимушеного прогулу у сумі 1317,42 грн. було використано розрахунок середньої заробітної плати за жовтень та листопад 2015 року. Згідно з цим розрахунком розмір середньоденної заробітної плати складав 146,38 грн., кількість днів вимушеного прогулу - 9 днів. Вже після подання адміністративного позову позивачу стало відомо, що пунктом 1 розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 24.03.2016 № 152 «Про деякі заходи щодо реалізації положень Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» передбачено: «1. Керівникам структурних підрозділів облдержадміністрації у строк до 25.03.2016 внести на затвердження зміни до штатних розписів структурних підрозділів з урахуванням збільшення удвічі посадових окладів працівникам на період до завершення антитерористичної операції та положень про структурні підрозділи з урахуванням повноважень, визначених Законом України «Про військово-цивільні адміністрації». Також стало відомо, що розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 27.07.2016 № 445 «Про внесення змін до штатного розпису управління з питань нормативно-правової роботи та децентралізації Луганської обласної державної адміністрації на 2016 рік» були внесені зміни до штатного розпису управління з питань нормативно-правової роботи та децентралізації Луганської обласної державної адміністрації на 2016 рік. Згідно з цим розпорядженням посадові оклади головних спеціалістів управління з питань нормативно-правової роботи та децентралізації Луганської обласної державної адміністрації на 2016 рік з 01.08.2016 складали 6548 грн. Позивачу не відомо, про те, чи змінювався з 01.08.2016 розмір окладів головних спеціалістів.

Обчислення середньої заробітної плати у випадках вимушеного прогулу здійснюється із застосуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок).

Пунктом 10 Порядку передбачено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Враховуючи той факт, що її було поновлено на посаді головного спеціаліста відділу з питань земельних відносин управління з питань земельних відносин та розпорядження водними об'єктами Юридичного департаменту ЛОДА 11.10.2016 та в той же день було звільнено з посади, вона не мала заробітку з вини Відповідача.

Вважає, що Зазначені вище факти та норми законодавства, які регулюють порядок обчислення середньомісячної заробітної плати, свідчать про те, що розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу має бути визначений із урахуванням збільшених посадових окладів працівників структурних підрозділів Луганської обласної державної адміністрації, та підлягає уточненню.

Таким чином, виходячи з наведеного, станом на 01.02.2017 (включно) розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача, повинен складати 16102,13 грн. (шістнадцять тисяч сто дві грн. 13 коп.) (9 робочих днів листопада 2016 року - 2678,73 грн; 21 робочий день грудня 2016 - 6548 грн., 20 робочих днів січня 2017 року - 6548 грн., 1 робочий день лютого 2017- 327,4 грн. Разом: 16102,13 грн).

Позивач просив задовольнити уточнені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Відповідача заперечував проти заявлених вимог, виходячи з такого.

Луганський окружний адміністративний суд постановою від 23.05.2016 поновив позивача на посаді головного спеціаліста відділу з питань земельних відносин управління з питань земельних відносин Юридичного департаменту Луганської облдержадміністрації з 08.12.2015, не врахувавши тієї обставини, що з 24.12.2015 така посада відсутня в штатному розписі відповідача.

Відповідач, вичерпавши всі можливі правові засоби вирішення адміністративного спору (в тому числі й шляхом роз'яснення судового рішення), вимушений був виконати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23.05.2016 у єдиний можливий спосіб в межах повноважень, які йому надані Законом України «Про місцеві державні адміністрації», Положенням про управління з питань нормативно-правової роботи та децентралізації Луганської обласної державної адміністрації, затвердженим розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 06.04.2016 № 176, а також з урахуванням штатного розпису управління з питань нормативно- правової роботи та децентралізації Луганської обласної державної адміністрації. Таким єдиним засобом було поновити позивача на посаді з дня наступного за днем звільнення (з 08 грудня 2015 року) по день скорочення штатної посади згідно внесених змін до штатного розпису (23 грудня 2015 року).

Після звільнення позивача з посади головного спеціаліста відділу з питань земельних відносин управління з питань земельних відносин та розпорядження водними об'єктами Юридичного департаменту Луганської облдержадміністрації 07 грудня 2015 року у штатному розписі цього самостійного структурного підрозділу відбулись зміни, пов'язані із скороченням штатної чисельності, структури та виконуваних функцій.

В подальшому відбулись зміни у штатному розписі Управління та відповідному Положенні про цей структурний підрозділ, якими не передбачалось відновлення посади, яку займав позивач до звільнення.

Таким чином, на час прийняття постанови суду першої інстанції у штатному розписі відповідача не було тієї посади, яку займав позивач до звільнення, та яку зазначено у судовому рішенні.

В такій ситуації, вирішуючи питання звільнення позивача з посади головного спеціаліста відділу з питань земельних відносин управління з питань земельних відносин Юридичного департаменту, відповідач виходив з правової позиції Верховного Суду України, висловлену ним у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів».

В пункті 18 цієї постанови зазначено, що у випадку, коли працівника звільнено без законних підстав, але поновити його на роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, суд визнає працівника звільненим за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи.

В даному випадку відбулась не ліквідація юридичної особи публічного права - Юридичного департаменту, а було скорочено штатну посаду, яку займав позивач. Проте, спосіб вирішення проблеми, пов'язаної з виконанням рішення суду, відповідачем був обраний за аналогією як єдино можливий. Оскільки відповідач самостійно не вправі ані відновити у штатному розписі посаду, ані відновити дію посадової інструкції, ані змінити кошторис на утримання установи, він вимушений був прийняти рішення про звільнення позивача з дати скорочення штатної посади за п. 1 ст. 40 КЗпПУ.

При цьому порядок вивільнення працівника, передбачений ст. 49-2 КЗпПУ, не застосовано, оскільки цей порядок розрахований на майбутнє. Так само Верховний Суд України рекомендує судам визнавати працівника звільненим за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи без дотримання звичайного порядку, передбаченого ст. 49-2 КЗпПУ.

Позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не зазначено, в чому полягає моральна шкода, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Щодо визначення сум стягнення за час вимушеного прогулу зазначив таке. Середньомісячна заробітна плата за останні два місяці, які передували звільненню позивача з посади головного спеціаліста відділу з питань земельних відносин управління з питань земельних відносин та розпорядження водними об'єктами Юридичного департаменту Луганської облдержадміністрації, складає:

2921, 17 грн (з/п за вересень 2015 року) + 1323, 89 грн (з/п за жовтень 2015 року) = 4245, 06 грн. До розрахунку заробітної плати за фактично відпрацьовані два місяці, які передували звільненню, не включений листопад 2015 року в зв'язку з тим, що в цей місяць ОСОБА_1 не працювала у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. За цей місяць їй був оплачений лікарняний за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності. Кількість робочих днів у вересні та жовтні 2015 року: 18 (вересень) + 11 (жовтень) = 29. Середньоденна заробітна плата складає: 4245, 06 : 29 = 146, 38 грн Для розрахунку суми, яка може бути виплачена в якості заробітної плати за час вимушеного прогулу, слід врахувати, що за період з 08.12.2015 по 11.05.2016 ОСОБА_1 була раніше виплачена заробітна плата за час вимушеного прогулу на виконання постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2016 у справі № 812/2/16 в сумі 15369, 90 грн. (з урахуванням відрахувань, передбачених чинним законодавством). Таким чином, за час вимушеного прогулу в період з 23.12.2015 по 11.05.2016 ОСОБА_1 отримала заробітну плату шляхом безспірного списання коштів з рахунку боржника (повідомлення про безспірне списання коштів від 06.09.2016 № 1).

Подвійне стягнення коштів в якості заробітної плати за час вимушеного прогулу чинне законодавство не допускає. В зв'язку з цим із загального часу вимушеного прогулу, який зазначено позивачем, слід виключити з розрахунку період з 23.12.2015 по 11.05.2016.

В період з 11.05.2016 по 15.11.2016 ОСОБА_1 працювала у КП «Луганська обласна «Фармація-Північ», отримувала заробітну плату та інші виплати згідно з чинним законодавством, їй нараховувався страховий стаж тощо. В зв'язку з цим зазначений період не може вважатися вимушеним прогулом. Таким чином, період з 11.05.2016 по 15.11.2016 також слід виключити з розрахунку для обчислення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

З урахуванням цього, у випадку визнання звільнення незаконним та поновлення позивача на посаді, заробітна плата за час вимушеного прогулу повинна розраховуватися, виходячи з кількості робочих днів в період з 16.11.2016 по 10.04.2017 (день судового засідання):

11 (листопад 2016) + 22 (грудень 2016) + 20 (січень 2017) + 20 (лютий 2017) + 22 (березень 2017) + 5 (квітень 2017) = 100 днів.

Виходячи з цього, сума заробітної плати за час вимушеного прогулу (з 15.11.2016 по 10.04.2017) складає:

146, 38 х 100 = 14638, 00 грн. (з урахуванням обов'язкових відрахувань, передбачених чинним законодавством).

Посилання позивача на те, що головним спеціалістам управління з питань нормативно-правової роботи та децентралізації були збільшені посадові оклади після звільнення її з посади з посиланням на п. 10 Порядку, є хибним з огляду на таке.

По-перше, на час внесення змін до штатного розпису та перегляду посадових окладів управління посада, на якій працювала позивач, вже була виключена зі штатного розпису. Тому ствердження позивача про те, що за посадою, яку вона займала, було збільшено посадовий оклад, є безпідставним.

По-друге, пункт 10 Порядку передбачає коригування заробітної плати у випадку підвищення посадових окладів відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими у колективних договорах (угодах). В даному ж випадку нові оклади були встановлені не на підставі колективного договору чи акту законодавства, а на підставі розпорядження голови облдержадміністрації. Таке рішення виходило з дискреційних повноважень голови облдержадміністрації, передбачених Законом України «Про військово-цивільні адміністрації». Тобто, законодавство України не передбачало обов'язкове підвищення посадових окладів, а надавало таке право голові облдержадміністрації - керівнику обласної військово-цивільної адміністрації. Ним посадові оклади могли збільшуватися вибірково, або не збільшуватися загалом.

По-третє, пункт 10 Порядку передбачає коригування заробітної плати, яке пов'язане з підвищенням посадових окладів, або в розрахунковому періоді, або в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток. В даному випадку розрахунковим періодом згідно Порядку є вересень та жовтень 2015 року. В цьому періоді посадові оклади не змінювались. Тому немає жодних підстав для коригування заробітної плати. Так само немає підстав для коригування зарплати і виходячи з періоду, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток. Законодавством визначені випадки, коли за працівником зберігається середній заробіток: щорічна відпустка, додаткова відпустка у зв'язку з навчанням, творча відпустка, додаткова відпустка працівника, який має дітей тощо. В період з 01.09.2015 по день звільнення з посади - 23.12.2015 позивач не була у щорічній відпустці, додатковій відпустці тощо, тому коригування заробітної плати на підставі п. 10 Порядку є неправомірним.

Представник третьої особи з приводу спірних правовідносин зазначив, що резолютивною частиною постанови Луганського окружного адміністративного суду від 23.05.2016 не було вирішено питання про права, свободи, інтереси чи обов'язки Департаменту комунальної власності, земельних та майнових відносин облдержадміністрації. Однак в мотивувальній частині постанови суд пропонував можливість поновлення позивачки в юридичному департаменті з наступним переводом позивач до новоствореного органу - Департаменту комунальної власності, земельних та майнових відносин. Вважає, що відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 41 Закону України «Про державну службу» державний службовець може бути переведений до іншого державного органу за рішенням керівника державного органу, з якого переводиться державний службовець, та керівника державного органу, до якого переводиться державний службовець. Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця (в даному випадку не вирішується питання переводу, а проводиться поновлення на посаді після незаконного звільнення з урахуванням змін в штатному розписі в межах однієї облдержадміністрації, а саме - ЛОДА). Однак при даних спірних правовідносинах позивач вимог про перевід до третьої особи не ставила. Станом на 11.10.2016 згідно зі штатним розписом третьої особи вакантної посади не було.

Департамент комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації не є правонаступником Юридичного департаменту Луганської обласної державної адміністрації.

Також станом на 27.03.2017 посади головного спеціаліста відділу з питань земельних відносин Управління з питань земельних відносин та розпорядження водними об'єктами Департаменту коммайна вже укомплектовані (норми ЗЗпП, які регламентують звільнення особи у зв'язку із поновленням). Третя особа не має ніяких зобов'язань перед позивачкою, тому не може вживати заходів з її поновлення (Третя особа не буде самостійно вживати заходи, а буде виконувати рішення суду щодо поновлення особи у зв'язку з її неправомірним звільненням).

Дослідивши пояснення сторін та третьої особи, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.05.2016 по справі № 812/2/16, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.08.2016, визнаний протиправним та скасований наказ директора Юридичного департаменту Луганської обласної державної адміністрації від 07 грудня 2015 № 30-к "Про звільнення ОСОБА_1"; поновлено ОСОБА_1 на державній службі на посаді головного спеціаліста відділу з питань земельних відносин управління з питань земельних відносин Юридичного департаменту Луганської обласної державної адміністрації з 08 грудня 2015 року; зобов'язано Управління з питань нормативно-правової роботи та децентралізації Луганської обласної державної адміністрації здійснити необхідні дії, прийняти рішення щодо поновлення позивача на державній службі на посаді головного спеціаліста відділу з питань земельних відносин управління з питань земельних відносин Юридичного департаменту Луганської обласної державної адміністрації з 08 грудня 2015 року (Т.1, а.с.147-154, 155-159).

Наказом управління з питань нормативно-правової роботи та децентралізації Луганської обласної державної адміністрації від 11.10.2016 за № 39-к, керуючись ст. 235 КЗпП України, ст. 6 Закону України «про місцеві державні адміністрації», враховуючи постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.05.2016 у справі № 812/2/16, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.08.2016 у справі № 812/2/16, поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу з питань земельних відносин управління з питань земельних відносин та розпорядження водними об'єктами Юридичного департаменту Луганської обласної державної адміністрації з 08.12.2015 (Т.1, а.с.8).

Наказом управління з питань нормативно-правової роботи та децентралізації Луганської обласної державної адміністрації від 11.10.2016 за № 40-к звільнено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу з питань земельних відносин управління з питань земельних відносин та розпорядження водними об'єктами Юридичного департаменту Луганської обласної державної адміністрації 23.12.2015 в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, скороченням чисельності і штату працівників, пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України (Т.1, а.с.7).

Згідно записів за №№ 23-24 трудової книжки позивача ОСОБА_1 в період з 11.05.2016 по 15.11.2016 працювала на посаді провідного фахівця відділу організаційної роботи КП «Луганська обласна «Фармація Північ», звільнена з посади за власним бажанням у зв'язку з поновленням на попереднє місце роботи (Т.1, а.с.11).

Згідно запису за № 25 трудової книжки позивача ОСОБА_1, здійсненим управлінням з питань нормативно-правової роботи та децентралізації Луганської ОДА, запис № 22 про звільнення є недійсним, поновлено на попередній роботі; підстава - наказ № 39-к від 11.10.2016 (Т.1, а.с.11).

Згідно запису за № 26 трудової книжки позивача ОСОБА_1, здійсненим управлінням з питань нормативно-правової роботи та децентралізації Луганської ОДА, позивач звільнена з посади в зв'язку із змінами в організації, виробництва і праці, скороченням штату працівників, пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України; підстава - наказ № 40-к від 11.10.2016 (Т.1, а.с.12).

Відповідно до листка непрацездатності №239551 позивач звільнялася від роботи у зв'язку з пологами (Т.1, а.с.15).

Свідоцтвом про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підтверджується, що позивач є його матір'ю (Т.1, а.с.21).

Заявою від 16.11.2016 позивач зверталася до відповідача про надання їй відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 18.11.2016 по 22.09.2019 (Т.1, а.с.16).

Позивач зверталася до відповідача з приводу свого поновлення на роботі з урахуванням постанови Луганського окружного адміністративного суду від 23.05.2016 та отримувала відповідь про неможливість поновлення у зв'язку з відсутністю в департаменті такої посади та пропонування укладення мирової угоди під час виконавчого провадження (Т.1, а.с.17-20).

Розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації від 25.11.2014 за № 62 «Про створення Юридичного департаменту Луганської обласної державної адміністрації та внесення змін до структури та чисельності структурних підрозділів облдержадміністрації» створений з 29 грудня 2014 року Юридичний департамент Луганської обласної державної адміністрації як самостійний структурний підрозділ облдержадміністрації з відповідною штатною чисельністю. Також затверджене Положення про Юридичний департамент Луганської обласної державної адміністрації (Т.1, а.с.72-74).

Відповідно до Положення про Юридичний департамент Луганської обласної державної адміністрації Департамент підпорядкований, підзвітний і підконтрольний голові облдержадміністрації (п. 2); згідно п. 7.39 Департамент бере участь у формуванні і реалізації державної політики у сфері регулювання земельних відносин, зокрема, у сфері землеустрою та охорони земель з метою забезпечення її раціонального використання (Т.1, а.с.75-83).

Розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації від 11.02.2015 за № 41 «Про затвердження штатного розпису Юридичного департаменту Луганської обласної державної адміністрації на 2015 рік» затверджений штатний розпис Юридичного департаменту Луганської обласної державної адміністрації на 2015 рік, запровадивши його з 01.01.2015.

Згідно штатного розпису до Юридичного департаменту входило Управління з питань земельних відносин та розпорядження водними об'єктами, до складу якого входили відділи з питань земельних відносин та розпорядження водними об'єктами, у складі яких наявні посади головного спеціаліста (Т.1, а.с.63-65). До зазначеного розпорядження вносилися зміни згідно розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 24.09.2015 за № 428 «Про внесення змін до штатного розпису Юридичного департаменту Луганської обласної державної адміністрації на 2015 рік», де зберігалися зазначене управління та відділи з вказаними посадами (Т.1, а.с.66-68).

Розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації від 21.12.2015 за № 630 «Про внесення змін до штатного розпису Юридичного департаменту Луганської обласної державної адміністрації на 2015 рік» внесені зміни до штатного розпису Юридичного департаменту Луганської обласної державної адміністрації на 2015 рік, затвердженого розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації від 24.09.2015 № 428, виклавши його в новій редакції, що додається, та запровадивши його з 01 до 23.12.2015 включно.

Згідно штатного розпису до Юридичного департаменту входило Управління з питань земельних відносин та розпорядження водними об'єктами, до складу якого входили відділи з питань земельних відносин та розпорядження водними об'єктами, у складі яких наявні посади головного спеціаліста (Т.1, а.с.69-71).

Розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 11.11.2015 за № 551 «Про внесення змін до структури та чисельності структурних підрозділів облдержадміністрації» створений в структурі обласної держадміністрації як самостійний структурний підрозділ з правами юридичної особи публічного права Департамент комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації.

Внесені та затверджені зміни до Положення про Юридичний департамент Луганської обласної державної адміністрації, виклавши його в новій редакції згідно з додатком 2, у зв'язку зі змінами виконуваних функцій та перейменуванням в Управління правового забезпечення Луганської обласної державної адміністрації (Т.1, а.с.84-87).

Додатком 2 до розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 11.11.2015 за № 551 затверджена нова редакція Положення про Управління правового забезпечення Луганської обласної державної адміністрації, яка зовсім не містить положень про наявність повноважень вказаного Управління щодо питань формування і реалізації державної політики у сфері регулювання земельних відносин, зокрема, у сфері землеустрою та охорони земель з метою забезпечення її раціонального використання (Т.1, а.с.88-94).

Розпорядженням голови Луганської обласної держадміністрації - керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 21.12.2015 за № 628 затверджене Положення про Департамент комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації (Т.2, а.с.8-11).

Відповідно до Положення про Департамент комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації Департамент підпорядкований голові облдержадміністрації, а також підзвітний і підконтрольний Луганській обласній раді у частині відповідних делегованих повноважень (п. 2); згідно п.п. 47-58 п. 5 Департамент бере участь у формуванні і реалізації державної політики у сфері регулювання земельних відносин (Т.2, а.с.9-10). До Положення вносилися зміни, де збереглися повноваження щодо регулювання земельних відносин (Т.2, а.с.16-23).

Розпорядженням голови Луганської обласної держадміністрації - керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 21.12.2015 за № 629 «Про затвердження штатного розпису Департаменту комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації на 2015 рік» затверджений штатний розпис Департаменту комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації на 2015 рік, запровадивши його з 22.12.2015.

Згідно штатного розпису до Департаменту комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації на 2015 рік входило Управління з питань земельних відносин та розпорядження водними об'єктами, до складу якого входили відділи з питань земельних відносин та розпорядження водними об'єктами, у складі яких наявні посади головного спеціаліста (Т.2, а.с.13-14). До штатного розпису вносилися зміни, де збереглися зазначені посади (Т.2, а.с.24, 25-33).

Відповідач листом від 10.10.2016 звертався до третьої особи щодо можливості переведення позивача до третьої особи після її поновлення на підставі рішення луганського окружного адміністративного суду від 23.05.2016, на що отримав відповідь про неможливість практичного здійснення переведення ОСОБА_1 (Т.2, а.с.34-36).

Згідно статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

Статтею 49-2 КЗпП України визначено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Статтею 184 КЗпП України передбачені гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей, які полягають в наступному.

Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям - за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда (ч. 1 ст. 184).

При відмові у прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок власник або уповноважений ним орган зобов'язані повідомляти їм причини відмови у письмовій формі. Відмову у прийнятті на роботу може бути оскаржено у судовому порядку (ч. 2 ст. 184).

Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору (ч. 3 ст. 184).

Судом достовірно встановлено, що чинною постановою Луганського окружного адміністративного суду позивача поновлено на державній службі на посаді головного спеціаліста відділу з питань земельних відносин управління з питань земельних відносин Юридичного департаменту Луганської обласної державної адміністрації з 08 грудня 2015 року та зобов'язано Управління з питань нормативно-правової роботи та децентралізації Луганської обласної державної адміністрації здійснити необхідні дії, прийняти рішення щодо поновлення позивача на державній службі на посаді головного спеціаліста відділу з питань земельних відносин управління з питань земельних відносин Юридичного департаменту Луганської обласної державної адміністрації з 08 грудня 2015 року.

В рамках даної адміністративної справи розглядається питання щодо належного виконання відповідачем постанови Луганського окружного адміністративного суду від 23.05.2016 у справі № 812/2/16 щодо поновлення позивача на раніше займаній посаді.

Судом встановлено, що на момент поновлення ОСОБА_1 станом на 23.05.2016 після її звільнення 07.12.2015 в структурі та чисельності як Юридичного департаменту Луганської обласної державної адміністрації, так і в структурі та чисельності самої Луганської обласної державної адміністрації мали місце зміни, які безпосередньо стосуються посади, яку до 07.12.2015 займала позивач.

Як встановлено з наданих розпорядчих документів, станом на 11.10.2016 Юридичний департамент Луганської обласної державної адміністрації був перейменований на Управління з питань нормативно-правової роботи та децентралізації Луганської обласної державної адміністрації. Розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 11.11.2015 за № 551 в структурі обласної держадміністрації як самостійний структурний підрозділ з правами юридичної особи публічного права був створений Департамент комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації, штатний розпис якого був затверджений розпорядженням від 21.12.2015 за № 629 та запроваджений з 22.12.2015. Згідно штатного розпису до Департаменту комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації на 2015 рік входило Управління з питань земельних відносин та розпорядження водними об'єктами, до складу якого входили відділи з питань земельних відносин та розпорядження водними об'єктами, у складі яких наявні посади головного спеціаліста. Одночасно, зазначене Управління було виключене зі складу Управління з питань нормативно-правової роботи та децентралізації Луганської обласної державної адміністрації.

При цьому судом встановлено, що при утворенні Департаменту комунальної власності, земельних та майнових відносин не приймалися рішення щодо ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання як Луганської обласної державної адміністрації, так і Управління з питань нормативно-правової роботи та децентралізації, не відбувалося скорочення чисельності або штату працівників, які б обумовлювали застосування положень 49-2 КЗпП України.

В даному випадку мали місце виключно зміни у структурі та чисельності структурних підрозділів облдержадміністрації, на що прямо вказує назва розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 11.11.2015 за № 551.

Як наслідок, у відповідача були відсутні об'єктивні підстави для висновку про наявність підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, та застосування їх положень відносно ОСОБА_1

Судом встановлено, що згідно Положень про Управління з питань нормативно-правової роботи та децентралізації та про Департамент комунальної власності, земельних та майнових відносин як Управління, так і Департамент підпорядковані голові облдержадміністрації.

Оскільки посада позивача внаслідок розпоряджень голови облдержадміністрації щодо змін у структурі та чисельності структурних підрозділів облдержадміністрації була виключена зі штату Управління з питань нормативно-правової роботи та децентралізації та включена до штату Департаменту комунальної власності, земельних та майнових відносин, з урахуванням підпорядкованості Управління та Департаменту голові облдержадміністрації, в наявності були підстави для звернення відповідача до голови облдержадміністрації в рамках виконання чинної постанови Луганського окружного адміністративного суду від 23.05.2016. Однак відповідачем не надано, а судом не виявлено доказів звернення відповідача до посадової особи, якій він підпорядкований, для вирішення питання щодо належного виконання рішення суду.

Зазначені обставини спростовують посилання відповідача на те, що ним були вичерпані усі можливі правові засоби вирішення питання щодо поновлення позивача. Також судом було встановлено, що штатна посада, яку займала позивач до звільнення 07.12.2015, не була скорочена, а була включена до іншого структурного підрозділу облдержадміністрації, що підтверджується наявними письмовими доказами в даній адміністративній справі.

Також вказані обставини вказують на помилковість посилання відповідача на п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» щодо застосування його до спірних правовідносин в рамках цієї адміністративної справи та відсутність підстав для застосування за аналогією п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України як єдино можливого способу вирішення проблеми, пов'язаної з виконанням рішення суду від 23.05.2016.

Відповідач також в порушення положень ч. 3 ст. 184 КЗпП України допустив звільнення позивача, яка станом на момент звільнення мала дитину віком до трьох років за відсутності повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Таким чином, вимоги позивача про визнання незаконним та скасування наказу начальника Управління з питань нормативно-правової роботи та децентралізації Луганської обласної державної адміністрації від 11.10.2016 № 40-к «Про звільнення ОСОБА_1» знайшли підтвердження під час розгляду справи.

Щодо вимог про поновлення позивача на посаді головного спеціаліста відділу з питань земельних відносин управління з питань земельних відносин та розпорядження водними об'єктами Юридичного департаменту ЛОДА суд зазначає, що вони підлягають частковому задоволенню, оскільки позивач підлягає поновленню на вказаній посаді не в Юридичному департаменті ЛОДА, а в Департаменті комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації з таких підстав.

Оскільки суд встановив підстави, які свідчать про незаконність звільнення ОСОБА_1 згідно наказу від 11.10.2016 за № 40-к, слід врахувати усі обставини, які б давали можливість в повному обсязі відновити порушене право позивача.

Як встановлено судом, посада, з якої ОСОБА_1 була звільнена 07.12.2015, не скорочувалася та не ліквідовувалася. Мали місце зміни у структурі та чисельності структурних підрозділів облдержадміністрації, що підтверджується вище вказаними розпорядженнями голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації. Оскільки Управління з питань нормативно-правової роботи та децентралізації та Департамент комунальної власності, земельних та майнових відносин є структурними підрозділами Луганської обласної державної адміністрації, підпорядковуються голові облдержадміністрації, посада головного спеціаліста відділу з питань земельних відносин управління з питань земельних відносин та розпорядження водними об'єктами була перерозподілена уповноваженою особою з Управління до Департаменту, в наявності усі підстави для поновлення позивача на вказаній посаді саме в Департаменті комунальної власності, земельних та майнових відносин. Зазначений висновок суду відповідає усім розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, які мали місце після моменту звільнення ОСОБА_1 07.12.2015. Позивач помилково просить поновити її на відповідній посаді в Юридичному департаменті ЛОДА, оскільки з 22.12.2015 відсутня посада головного спеціаліста відділу з питань земельних відносин управління з питань земельних відносин та розпорядження водними об'єктами в Юридичному департаменті, який також перейменований на Управління з питань нормативно-правової роботи та децентралізації. Тобто позивач сформулювала позовні вимоги без врахування усіх обставин, які стосуються процедури поновлення її на посаді після звільнення як з 07.12.2015, так і з 11.10.2016.

Однак суд, реалізуючи повноваження, надані ч. 2 ст. 11 КАС України (можливість суду вийти за межі позовних вимог), вважає за необхідне вийти за межі заявлених ОСОБА_1 позовних вимог та для повного та правильного захисту її порушених прав з урахуванням встановлених фактичних обставин вважає за необхідне поновити позивача на посаді головного спеціаліста відділу з питань земельних відносин управління з питань земельних відносин та розпорядження водними об'єктами саме Департаменту комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації.

Позиція представника третьої особи щодо неможливості поновлення позивача на відповідній посаді в Департамент комунальної власності, земельних та майнових відносин є незмістовною з таких підстав.

Посилання на положення частин 1 та 2 статті 41 Закону України «Про державну службу» є помилковим, оскільки, як встановлено судом, позивачка не підлягає поновленню з наступним переведенням на відповідній посаді в Управлінні з питань нормативно-правової роботи та децентралізації, оскільки в цьому Управлінні відсутня така посада. З урахуванням прийнятих рішень щодо змін у структурі та чисельності структурних підрозділів облдержадміністрації позивач підлягає поновленню саме в Департаменті комунальної власності, земельних та майнових відносин, що виключає дотримання процедури переведення. При даних спірних відносинах не вирішується питання переводу, а проводиться поновлення на посаді після незаконного звільнення з урахуванням змін в штатному розписі в межах однієї облдержадміністрації, а саме - Луганської обласної державної адміністрації.

Посилання представника третьої особи на ті обставини, що Департамент комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації не є правонаступником Юридичного департаменту Луганської обласної державної адміністрації є незмістовним, оскільки судом встановлено, що процедури ліквідації не було, а мали місце зміни у структурі та чисельності структурних підрозділів облдержадміністрації.

Посилання представника третьої особи на ті обставини, що станом на 27.03.2017 посади головного спеціаліста відділу з питань земельних відносин Управління з питань земельних відносин та розпорядження водними об'єктами Департаменту коммайна вже укомплектовані є незмістовними, оскільки діючим законодавством, а саме: п. 6 ч. 1 ст. 40 КЗпП передбачена можливість розірвання власником або уповноваженим ним органом трудового договору, укладеного на невизначений строк, а також строкового трудового договору до закінчення строку його чинності у випадку поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

Посилання представника третьої особи на те, що третя особа не має ніяких зобов'язань перед позивачкою, тому не може вживати заходів з її поновлення є незмістовним, оскільки третя особа не буде самостійно вживати заходи з поновлення позивача, а буде виконувати рішення суду щодо поновлення ОСОБА_1 у зв'язку з її неправомірним звільненням з боку відповідача 11.10.2016.

Суд зазначає, що Департамент комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації був залучений до участі у справі саме в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору з боку відповідача, оскільки він дійсно стосовно позивача не вчиняв протиправних дій, бо був утворений вже після дати прийняття наказу про звільнення ОСОБА_1 - 07.12.2015. Однак з урахуванням встановлених обставин суд дійшов до висновку про необхідність поновлення позивача на посаді саме в Департаменті, тому судове рішення по справі буде впливати на його права і обов'язки. У зв'язку з чим на підставі ч. 2 ст. 53 КАС України і було прийняте рішення про залучення Департаменту саме в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Також суд зазначає, що абзацом 1 частини 2 статті 162 КАС України не визначені повноваження суду у разі задоволення адміністративного позову щодо прийняття постанови про зобов'язання третьої особи вчинити певні дії.

Однак абзацом 2 частини 2 статті 162 КАС України встановлено, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, з урахуванням повноважень суду при вирішенні справи, передбачених абз. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України, та з урахуванням фактичних обставин по справі, суд вважає за необхідне для повного захисту порушених прав позивача зобов'язати саме третю особу по справі поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу з питань земельних відносин управління з питань земельних відносин та розпорядження водними об'єктами.

Щодо позовних вимог про стягнення з Відповідача на користь позивача суми компенсації за час вимушеного прогулу у розмірі 16102,13 грн. суд зазначає таке.

Розділом II Порядку врегульовано визначення періоду, за яким обчислюється середня заробітна плата.

Згідно абзацу четвертому пункту 2 Порядку якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку. ( Абзац четвертий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1398 ( 1398-99-п ) від 30.07.99 ).

По даній справі встановлено, що ОСОБА_1 поновлена на посаді та звільнена наказами від 11.10.2016.

Позивач не працювала в Луганській обласній державній адміністрації протягом останніх двох календарних місяців перед днем звільнення - 11.10.2016.

Також вона не працювала і попередні два місяці роботи, оскільки в цей час працювала в КП «Луганська обласна «Фармація Північ».

Таким чином, розмір середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу повинен розраховуватися відповідно до абзацу пункту четвертого Порядку, відповідно до якого в інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Абзацом першим пункту 10 Порядку визначено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Як встановлено матеріалами справи, посадові оклади збільшувалися згідно затверджених розпорядженням голови облдержадміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації штатних розписів.

Підвищення посадового окладу в такий спосіб не можна ототожнювати зі способом, передбаченим п. 10 Порядку, оскільки розпорядження голови облдержадміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації не є актом законодавства, а також підвищення окладу не проводилося за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах).

Як наслідок, середній заробіток за час вимушеного прогулу позивачу слід розраховувати з виплат за останні два календарних місяця роботи - вересень-жовтень 2015 2015 року.

Судом визнається вірним розрахунок, наданий представником відповідача, оскільки він зроблений у відповідності до виплат за вересень-жовтень 2015 року та відповідно до положень Порядку, які відповідають встановленим обставинам по справі.

Розрахунок складається з такого: 2921, 17 грн (з/п за вересень 2015 року) + 1323, 89 грн (з/п за жовтень 2015 року) = 4245, 06 грн. Кількість робочих днів у вересні та жовтні 2015 року: 18 (вересень) + 11 (жовтень) = 29. Середньоденна заробітна плата складає: 4245, 06 : 29 = 146, 38 грн.

В період з 11.05.2016 по 15.11.2016 ОСОБА_1 працювала у КП «Луганська обласна «Фармація-Північ», отримувала заробітну плату та інші виплати згідно з чинним законодавством. У зв'язку з цим зазначений період не може вважатися вимушеним прогулом. Заробітна плата за час вимушеного прогулу повинна розраховуватися, виходячи з кількості робочих днів в період з 16.11.2016 по 10.04.2017:

11 (листопад 2016) + 22 (грудень 2016) + 20 (січень 2017) + 20 (лютий 2017) + 22 (березень 2017) + 5 (квітень 2017) = 100 днів.

Сума заробітної плати за час вимушеного прогулу з 15.11.2016 по 10.04.2017 складає:

146, 38 х 100 = 14638, 00 грн. (з урахуванням обов'язкових відрахувань, передбачених чинним законодавством).

Позовні вимоги в частині стягнення коштів у розмірі 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню, оскільки позивачем зовсім не надано доказів на підтвердження розрахунку суми на відшкодування моральної шкоди.

Позивач просила постановити окрему ухвалу і направити її до Луганської обласної державної адміністрації, прокурати Луганської області, Головного управління Держпраці у Луганській області та Сєвєродонецького відділу Головного управління Національної поліції в Луганській області.

Згідно статті 166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

Таким чином, винесення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду.

З урахуванням встановлених обставин та прийнятого рішення щодо заявлених позивачем вимог суд не вважає на необхідне винесення окремої ухвали, оскільки ухвалене рішення відновлює порушені права позивача та не потребує вжиття додаткових заходів по усуненню причин та умов, що сприяли порушенню прав позивача.

Питання щодо судових витрат судом відповідно до вимог ст.94 КАС України не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління з питань нормативно-правової роботи та децентралізації Луганської обласної державної адміністрації, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Департамент комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення компенсації за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати незаконним і скасувати наказ начальника Управління з питань нормативно-правової роботи та децентралізації Луганської обласної державної адміністрації від 11.10.2016 № 40-к «Про звільнення ОСОБА_1».

Поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу з питань земельних відносин Департаменту комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації з 16 листопада 2016 року.

Стягнути з Управління з питань нормативно-правової роботи та децентралізації Луганської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 16 листопада 2016 року до 10 квітня 2017 в розмірі 14638,00 (чотирнадцять тисяч шістсот тридцять вісім гривень 00 копійок) грн.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді головного спеціаліста відділу з питань земельних відносин Департаменту комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 та стягнення суми середнього заробітку за один місяць в розмірі 3147,20 грн.

У задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 14 квітня 2017 року.

Суддя С.В. Борзаниця