ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2017 року м. Житомир справа № 806/126/17
категорія 8.3.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Семенюка М.М.,
з участю секретаря судового засідання Лисайчука А.О.,
представників позивача Новак Н.Є., Пелех Ю.В., представника відповідача
Домарацької В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, третя особа - філія "Зарічанська ДЕД" Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень №0022801305 та №0022811305 від 11.11.2016 року,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с.74), просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0022811305 від 11.11.2016 року на суму 23652,07 грн. та № 0022801305 від 11.11.2016 року в сумі 30048,79 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що податкові повідомлення - рішення протиправні в частині визначення штрафних санкцій за ст. 127 ПК України.
Представники позивача просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. При цьому пояснили, що податок на доходи фізичних осіб та військовий збір вони перераховували (сплачували) одночасно з виплатою зарплати, однак податковий орган ці кошти зараховував на погашення існуючої заборгованості з вказаних податку та збору.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала з підстав викладених в письмових запереченнях на позов (а.с. 65-67), зазначивши, що під час перевірки встановлено факти несвоєчасної виплати заробітної плати працівникам підприємства, що призвело до несвоєчасного перерахування позивачем до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору, при цьому доказів або документів, які б спростовували встановлені в ході перевірки порушення платником податку не надано.
Третя особа, будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечила.
Проаналізувавши досліджені по справі докази у сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області (далі - ГУ ДФС у Житомирській області) було проведено документальну планову виїзну перевірку філії "Зарічанська ДЕД" Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року та з питань дотримання вимог законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2011 року по 30.06.2016 року, за результатами якої було складено акт № 47/06-30-14-07-14/33649850 від 28.10.2016 року (а.с. 15-51), згідно висновків якого, крім іншого, встановлено порушення:
- пп. 168.1.1, пп. 168.1.2, пп. 168.1.5 п. 168.1, пп. 168.4.7 п. 168.4 п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 р. (зі змінами та доповненнями). Перевіркою встановлено порушення термінів сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб. Заборгованість по ПДФО станом на 30.06.2016 р. складає 37544,78 грн. Відповідно пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 р. (зі змінами та доповненнями) за результатами порушення термінів сплати податку на доходи до бюджету буде нараховано пеню;
- пп. 168.1.1, пп. 168.1.2, п. 168.1 ст. 168, пп. "а" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 р. (зі змінами та доповненнями). Перевіркою встановлено порушення термінів сплати до бюджету військового збору. Заборгованість по військовому збору станом на 30.06.2016 р. складає 2007,41 грн. Відповідно пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 р. (зі змінами та доповненнями) за результатами порушення термінів сплати податку на доходи до бюджету буде нараховано пеню.
На підставі вказаного акту відповідачем були винесені податкові повідомлення - рішення від 11.11.2016 року:
- № 0022801305 (а.с.52), яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, пені у розмірі 77758,49 грн., (0,00 грн. за податковим зобов'язанням, 71765,16 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та 5993,33 грн. сума пені відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України);
- № 0022811305 (а.с.56), яким визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, пені у розмірі 36927,68 грн. - Військовий збір (33245,66 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та 3682,02 грн. сума пені відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України).
Позивач в адміністративному порядку оскаржив спірні податкові повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України (а.с. 96-98).
Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 14.12.2016 року № 27056/6/99-99-11-02-01-15 (а.с. 110-114) податкові повідомлення - рішення від 11.11.2016 року № 0022801305 та № 0022811305 залишено без змін.
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, п.18.1 ст.18 ПК України обов'язок щодо нарахування, утримання та сплати податку, передбаченого розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів покладений на податкового агента.
Відповідно до пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Пунктом 54.2 частини 54 Податкового кодексу України передбачено, що грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.
Згідно з пп. 168.1.1. п. 168.1. ст. 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Підпунктом "а" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України визначено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Відповідно до п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Тобто місячний податковий період слід розуміти таким чином, що податкове зобов'язання податковим агентом повинне бути сплачене протягом 30 днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця.
Аналіз наведених положень Кодексу дає підстави для висновку, що податковий агент зобов'язаний перерахувати до бюджету утриманий податок під час виплати доходу, а якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, то податок підлягає сплаті (перерахуванню) у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалах Вищого адміністративного суду України по справах № 818/2927/13-а від 24.02.2015 року та № 820/12804/14 від 10.06.2015 року.
З аркушів 22-23 акту перевірки вбачається, що станом на 30.06.2016 року сальдо по податку на доходи фізичних осіб становить К-т 37544,78 грн., в тому числі заборгованість по податку на доходи фізичних осіб станом на 01.01.2013 року - 72113,21 грн., станом на 30.06.2016 року залишок по військовому збору склав 5880,47 грн., в тому числі заборгованість по військовому збору станом на 30.06.2016 року - 2007,41 грн.
Надаючи пояснення в судовому засіданні, представники позивача вказували, що податок на доходи фізичних осіб та військовий збір вони перераховували (сплачували) одночасно з виплатою зарплати, однак податковий орган протиправно ці кошти зараховував на погашення існуючої заборгованості з вказаних податку та збору, внаслідок чого
Суд не погоджується з викладеною позицією представника позивача та зазначає наступне.
Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України, при наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 ПКУ або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Згідно з п. 131.2 ст. 131 ПКУ при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, насамперед зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. При повному погашенні суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, зараховуються у рахунок погашення штрафів, і лише в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює розподіл цієї суми у порядку, визначеному п. 131.2 ст. 131 ПКУ.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що контролюючий орган, зараховуючи суми сплаченого позивачем податку та збору на погашення існуючого боргу підприємства, діяв правомірно та в межах чинного законодавства.
На думку Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" ГУ ДФС у Житомирській області неправомірно застосувало до позивача штраф на підставі п. 127.1 ст. 127 ПК України, так як виявлене порушення податкового законодавства у вигляді прострочення строку сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору відповідає передбаченому ст. 126 ПК України складу порушення.
Проте суд не погоджується з думкою позивача та зазначає наступне.
Згідно підпункту 126.1 статті 126 ПК у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
В той же час, пунктом 127.1 статті 127 ПК передбачено, що не нарахування і неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом. До або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1096 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Положення статті 126 ПК щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.
Тобто, у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених ПК, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 ПК.
Положення статті 127 ПК встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 ПК а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 10.11.2015 року № 21-2919а15, від 22.03.2016 № 813/6774/13-а|21-3694а15.
Враховуючи вище наведене, суд зазначає, що ст. 126 ПК України підлягає застосуванню, якщо при виплаті доходу на користь громадян податковий агент сплачує суму податку одночасно зі сплатою доходу або з порушенням строку, встановленого ст. 168 ПК України, а ст. 127 ПК України застосовується в випадку, якщо виплата доходу передувала сплаті податку.
Як вбачається з розрахунків податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 53-55, 57-61), розрахунку повноти та своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку на доходи фізичних осіб (а.с. 201) та розрахунку повноти та своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум військового збору (а.с. 202-203), сплата податку на доходи фізичних осіб та військового збору проводилась як до, так і після виплати заробітної плати, а тому суд приходить до висновку, що контролюючим органом правомірно при винесенні рішення було застосовано до філії "Зарічанська ДЕД" Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" положення ст. 127 ПК України.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення від 11.11.2016 року № 0022811305 та № 0022801305 є обґрунтованими та відповідають приписам законодавства, а тому не підлягають скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
постановив:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.М. Семенюк
Повний текст постанови виготовлено: 18 квітня 2017 р.
Судове рішення № 66044726, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 13.04.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 806/126/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: