Постанова № 66044498, 12.04.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року Справа № 803/442/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О. А.

при секретарі судового засідання Шикун О.Є.,

за участю позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача ГУ ДФС у Волинській області Ісакової Н. Д.,

представника відповідача Волинської обласної ради Хитрика С. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування висновку №62/9/03-20-13-03-08 від 29.03.2017 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади»,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області, Волинської обласної ради про визнання протиправними та скасування висновку №62/9/03-20-13-03-08 від 29.03.2017 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» та заборони звільняти із займаної посади.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним висновком встановлено недостовірність відомостей, вказаних позивачем декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік, зокрема в частині невідповідності вартості майна, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України «Про очищення влади», наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел. Позивач вважає висновок Головного управління ДФС у Волинській області №62/9/03-20-13-03-08 від 29.03.2017 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» безпідставним та незаконним, зазначає, що при проведенні перевірки було порушено її процедуру, строки проведення, не досліджено усіх необхідних документів та не з'ясовано усіх обставин, що мали значення. Позивач зазначив, що перебуваючи у шлюбі, право спільної власності на житловий будинок, кошти на придбання якого були отримані ним також і від матері, зареєстроване у 2012 році. У зв'язку з наведеним, просить позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні позивач та його представник зменшили позовні вимоги в частині заборони Волинській обласній раді звільняти ОСОБА_2 із займаної посади. В решті позов підтримали з підстав, викладених в позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив, пояснив суду, що перевіркою достовірності відомостей передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», проведеною відносно позивача, встановлено, що позивачем вказано недостовірні відомості декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік, що стало підставою для складення за наслідками перевірки оскаржуваного висновку. Так, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_2, наявні відомості про нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 283,5 м. кв. за адресою: АДРЕСА_1. Підстава виникнення права власності - свідоцтво про право власності, 48 від 26.07.2012, 21.08.2012, Виконавчий комітет Боратинської сільської ради. Перевіркою встановлено, що вартість майна, вказаного позивачем у декларації за 2015 рік, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 статті 5 Закону України «Про очищення влади» не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел. Загальна сума доходу позивача є недостатньою для придбання житлового будинку. За таких обставин, представник відповідача вважає оскаржуваний висновок правомірним, обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам закону. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення позивача, його представника та представника відповідача, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на момент проведення перевірки займав посаду заступника керуючого справами - начальника відділу з питань організаційного забезпечення діяльності Волинської обласної ради.

На підставі поданої 18.10.2016 позивачем відповідної заяви про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік, відповідей на запити про надання відомостей про ОСОБА_2, даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 ГУ ДФС у Волинській області була проведена перевірка достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади».

Крім того, позивачем на ім'я начальника ГУ ДФС у Волинській області надано пояснення до декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік.

Як слідує з матеріалів справи, 29.03.2017 Головним управлінням ДФС у Волинській області прийнятий висновок №62/9/03-20-13-03-08, складений відносно ОСОБА_2 про результати перевірки достовірності відомостей передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» (а. с. 26-27).

Згідно з вказаним висновком встановлено недостовірність відомостей, зазначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», вказаних ОСОБА_2 у декларації за 2015 рік.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно частиною першою статті 1 Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 року №1682-VII (надалі - Закон України №1682-VII), очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України №1682-VII, очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

Частиною третьою статті 1 Закону України №1682-VII передбачено, що протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

Пунктом 10 частини 1 статті 3 Закону України №1682-VII визначено, що заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо інших посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

Частиною 8 статті 3 Закону України №1682-VII встановлено, що заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

За приписами частини 1 статті 4 Закону України №1682-VII, особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у частині четвертій статті 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону (далі - заява).

В силу приписів пункту 2 частини 5 статті 5 Закону України №1682-VII, перевірці підлягає достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Таким чином, інформація про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаних у декларації, або виявлених органами державної фіскальної служби у процесі проведення перевірки, є підставою для застосування заборони лише з урахуванням обов'язкових умов, що таке майно (майнові права) було набуте за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України №1682-VII, і його вартість не відповідає доходам, отриманим із законних джерел.

Як вбачається з оскаржуваного висновку, в основу його прийняття покладено твердження відповідача щодо встановлення під час перевірки недостовірності відомостей, зазначених у пункті 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади», вказаних у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік, яке полягало у тому, що загальна сума доходів декларанта та членів його сім'ї є недостатньою для придбання житлового будинку, вартість якого не відповідає податковій інформації про доходи, отримані позивачем із законних джерел.

Процедура проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1 - 11 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, за формою, встановленою Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» визначена Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.11.2014 року №1100, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.11.2014 року за №1385/26162 (надалі - Порядок №1100).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1100, перевірки проводяться апаратом Державної фіскальної служби України, а також її територіальними органами (державними податковими інспекціями) за місцем проживання особи, стосовно якої проводиться перевірка.

Згідно з пунктом 3 Порядку №1100, перевірка включає такі стадії:

1) отримання від керівника відповідного органу запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;

2) одержання у разі необхідності від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації, у тому числі копії трудової книжки (послужного списку) особи, стосовно якої проводиться перевірка;

3) проведення перевірки, що фактично полягає в: аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації; порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності; порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел;

4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;

5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;

6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", за встановленою формою (далі - висновок про результати перевірки) та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

Пунктом 4 Порядку №1100 визначено, що при проведенні перевірки використовується наявна в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкова інформація, інформація, що міститься в податкових деклараціях платників податків (у разі їх подання відповідно до законодавства), інша інформація, що надійшла до контролюючих органів. При перевірці контролюючим органом використовується інформація, надана особою, стосовно якої проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом контролюючого органу, а також інформація, що надходить від суб'єктів інформаційних відносин та платників податків (фізичних та юридичних осіб) в установленому законом порядку.

Абзацами 6-10 пункту 6 Порядку №1100 передбачено, що отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації. За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел. Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації. Наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел. Про встановлення недостовірності відомостей, які підлягали перевірці згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону, вказується у висновку про результати перевірки у разі, якщо вартість майна (майнових прав), набутого (набутих) особою, стосовно якої проводилася перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

Пунктом 12 Порядку №1100 передбачено, що у разі встановлення за результатами перевірки недостовірностей та/або невідповідностей у будь-якому з розділів декларації контролюючий орган, крім одержання в межах своїх повноважень від державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації та копій необхідних документів щодо зазначених відомостей, протягом трьох робочих днів з дня виявлення таких недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них таку особу з метою отримання пояснень причин виникнення недостовірностей та/або невідповідностей та копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості.

Судом встановлено, що згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, на підставі рішення виконкому Боратинської сільської ради №48 від 26.07.2012 ОСОБА_2 є власником житлового будинку площею 283,5 кв. м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 159, 160).

При цьому, як зазначено в оскаржуваному висновку, вартість майна (майнових прав), вказаного (вказаних) ОСОБА_2 у Декларації, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частин першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел (а. с. 27).

Однак, як встановлено в ході судового засіданні, за період 1998-2015 роки згідно поданих декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру позивачем та членами його сім'ї задекларовано 1 411 544,02 грн., в тому числі загальна сума сукупного доходу ОСОБА_2 - 928 052,04 грн. Крім того, що кошти на будівництво та облаштування житлового будинку проводились як власними силами, так і позиками, наданими на поворотній безпроцентній основі у розмірі 23 000 Євро від брата ОСОБА_6 і мами ОСОБА_7, що підтверджується письмовими поясненнями останніх (а. с. 145, 146) та копіями поданих декларацій (а. с. 72-142).

Таким чином, саме за рахунок вказаних коштів був побудований житловий будинок площею 283,5 кв. м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_2 та був задекларована ним у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік.

Суд вважає, що та обставина, що позивач не вказав поворотну безвідсоткову позику у декларації за 2009 рік, тобто за рік, в якому вона була отримана, не може слугувати підставою для висновку про недостовірність відомостей, поданих позивачем з огляду на наступне.

Форма декларації про доходи, зобов'язання фінансового характеру та майновий стан державного службовця та особи, яка претендує на зайняття посади державного службовця щодо себе та членів своєї сім'ї, затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 06.03.1997 №58, яка подавалася у 2009 році позивачем, не містить розділу щодо отриманих позик на поворотній безпроцентній основі.

Згідно частини першої підпункту 1.2 Методичних рекомендації, у підпункті 1.2 зазначається матеріальна допомога, включаючи допомогу, передбачену законодавством. Зокрема, подарунки, благодійна допомога, пожертвування, безповоротна позика (у грошовій та натуральних формах), у тому числі одержані під час перебування за кордоном або з іноземних держав.

Таким чином, поворотна безпроцентна позика не відображалась в поданих деклараціях про доходи і майновий стан в силу відсутності законодавчо передбачених вимог щодо такого відображення.

Крім того, з пояснень позивача в судовому засіданні встановлено, що пояснення щодо одержаних доходів, зобов'язань фінансового характеру, а також ксерокопії підтверджуючих документів надавались працівнику Головного управління ДФС у Волинській області ОСОБА_8, однак, не були взяті останньою до уваги.

З огляду на наведене, суд вважає, що висновки відповідача про недостовірність відомостей, зазначених у пункті 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади», вказаних у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік позивача не знаходять свого підтвердження наявними у матеріалах справи доказами, а відтак є безпідставними та необґрунтованими.

Частиною сьомою статті 5 Закону України «Про очищення влади», якою встановлено порядок проведення перевірки, передбачено керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті (керівник відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка), не пізніше ніж на третій день після отримання заяви надсилає до відповідних районних, міських (міст обласного значення), районних у містах територіальних органів державної влади за місцем проживання особи, до компетенції яких належить проведення перевірки відповідних відомостей, визначених у пункті 1 частини п'ятої цієї статті, запити про перевірку відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, до яких додаються копії заяви.

До відповідного районного, міського (міст обласного значення), районного у містах територіального органу державної влади за місцем проживання особи, до компетенції якого належить проведення перевірки відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на третій день після отримання заяви надсилає запит про перевірку відповідних відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, до якого додається копія декларації особи.

У цей же день керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті (керівник відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка), надсилає повідомлення до Міністерства юстиції України про початок проходження перевірки особою, яке не пізніше ніж на п'ятий день з моменту його отримання розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України із зазначенням дня початку проходження перевірки.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 8 статті 5 Закону України «Про очищення влади» день надсилання відповідних запитів та доданих до них документів, а також повідомлення до Міністерства юстиції України є днем початку проходження перевірки.

Частиною 11 статті 5 Закону України «Про очищення влади» передбачено, що орган, який проводив перевірку, надсилає висновок про результати перевірки, підписаний керівником такого органу (або особою, яка виконує його обов'язки), керівнику органу, передбаченому частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки.

Як слідує з матеріалів справи, 12.10.2016 відповідно до Закону України «Про очищення влади», Порядку проведення перевірки відомостей щодо застосування заборон, передбачених частиною третьою, четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №563 від 16.10.2014 та плану проведення перевірок відповідно до зазначеного закону, прийнятого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №1025-р, Волинською обласною радою прийнято розпорядження №322-р «Про початок проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», у виконавчому апараті Волинської обласної ради», визначивши днем початку перевірки 13.10.2016.

При цьому, заява про проведення перевірки ОСОБА_2 була подана 18.10.2016.

Враховуючи вищевикладене, суд констатує порушення відповідачем визначеного Законом України «Про очищення влади» строку складення та надіслання висновку про результати перевірки, оскільки оскаржуваний висновок було складено лише 29.03.2017.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями частини 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У даному випадку суд приходить до висновку, що фіскальним органом перевірку відносно ОСОБА_2 проведено формально, оскільки при проведенні перевірки, незважаючи на зазначення у оскарженому висновку урахування пояснень позивача та додатково наданих документів, фактично пояснення та документи до уваги не прийнято взагалі, не враховано доходи членів сім'ї позивача, що також було відображено у декларації.

Проаналізувавши вищевикладені обставини, приймаючи до уваги те, що суб'єктом владних повноважень не доведений належними та допустимими доказами факт порушення позивачем вимог антикорупційного законодавства та вимог Закону України «Про очищення влади», суд вважає висновок ГУ ДФС у Волинській області про результати перевірки достовірності відомостей передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» №62/9/03-20-13-03-08 від 29.03.2017 таким, що не відповідає критеріям правомірності та підлягає скасуванню, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Згідно із частиною першою статті 94 КАС України (із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015), якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача слід присудити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 640,00 грн., сплачений за позовну вимогу немайнового характеру згідно квитанції №4 від 31.03.2017 (а. с. 2), та який був зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 17, 94, частиною третьою статті 160, статтями 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про очищення влади» суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок Головного управління ДФС у Волинській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» №62/9/03-20-13-03-08 від 29.03.2017.

Присудити на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, податковий номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 39400859) судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 18 квітня 2017 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.А.Лозовський