Рішення № 66035230, 28.03.2017, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Стахова Н.В.

Справа № 433/1361/14-ц

Провадження № 22ц/782/891/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«28» березня 2017 року м.Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого Стахової Н.В.

суддів: Авалян Н.М., Луганської В.М..

за участю секретаря Коротенка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Апеляційного суду Луганської області в м.Сєвєродонецьку Луганської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Троїцького районного суду Луганської області від 16 травня 2016 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за рамковою угодою та договорами про надання траншу,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі ПАТ Альфа-Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за рамковою угодою та договорами про надання траншів, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до умов Рамкової угоди №SMERS00386 від 26.12.2007 року, договорів про надання траншів ПАТ «Альфа-Банк» надає позичальнику ОСОБА_2 кредитні продукти у межах строку, що становить 180 місяців з дати укладання цього Кредитного договору, сторони домовилися, що загальний розмір кредитних продуктів за договорами в межах цього Кредитного договору не повинен перевищувати 3000000 доларів США 00 центів.

Відповідно до договору про надання траншу №SME0009952-1 від 24.09.2009 року ОСОБА_2 отримала кредит у сумі 1775800,65 грн. на строк користування 159 місяців, відповідно до договору про надання траншу №SME0010767-1 від 24.09.2009 року - 4440 922,29 грн. на строк користування 159 місяців, договору про надання траншу №SME0018383-1 від 24.09.2009 року - 7525 213,60 грн. на строк користування 159 місяців.

В забезпечення виконання зобовязань позичальника за Рамковою угодою №SMERS00386 від 26.12.2007 року, Договору про надання траншу №SME0009952-1 від 24.09.2009 року, Договору про надання траншу №SME0010767-1 від 24.09.2009 року, Договору про надання траншу №SME0018383-1 від 24.09.2009 року були укладені договори поруки №SMERS00386/4 від 24.09.2009 року з ОСОБА_4, та відповідно №SMERS00386/3 від 24.09.2009 року з ОСОБА_3

23.02.2011 року відповідачам було направлено вимогу про дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитом та пені за несвоєчасне виконання зобовязання зі строком погашення зазначеної заборгованості протягом пяти днів з дати направлення вимоги.

Посилаючись на те, що зобовязання за договорами відповідачі не виконали, позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 загальну суму заборгованості у розмірі 119459579 грн.32 коп., яка складається з основної заборгованості за договорами траншів - 13710688,90 грн., заборгованості з оплати відсотків за користування кредитом за договорами траншів у сумі 11664534,93 грн., пені за неналежне виконання зобовязання за договорами про надання траншів у сумі 94084354,49 грн., а також судові витрати у сумі 3654 грн.

Заочним рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 16.05.2016 року позов ПАТ «Альфа-Банк» задоволений у повному обсязі.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Альфа-Банк» загальну суму заборгованості 119459579,32 грн., з яких основна заборгованість за договорами про надання траншів - 13710688,90 грн., заборгованість з оплати відсотків за користування кредитом за договорами про надання траншів -11664534,93 грн., пені за неналежне виконання зобовязання за договорами про надання траншів 94084354,49 грн., судовий збір у сумі 3654 грн.

Ухвалою Троїцького районного суду Луганської області від 18.10.2016 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Троїцького районного суду Луганської області від 16.05.2016 року відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати заочне рішення Троїцького районного суду Луганської області від 16.05.2016 року та ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У судове засідання, призначене на 28.03.2017 року відповідачі не з»явилися, належним чином були повідомлені про час та місце судового розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ч.1,ч.2 ст.309 ЦПК України підставами для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Відповідно до частини 1, 3, 4ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом першої інстанції встановлено, що 26 грудня 2007 року між ЗАТ «Альфа-Банк» ( 19.08.2009 р. змінено внаслідок державної реєстрації на ПАТ «Альфа-Банк») та ОСОБА_2 було укладено Рамкову угоду №SMERS00386 від 26.12.2007 року за умовами якої кредитор на умовах цієї угоди та договорів про відкриття кредитної лінії, договорів про надання траншу, договорів про надання овердрафту, договорів про відкриття акредитиву, договорів про надання гарантій надає клієнту кредитні продукти у межах строку, що становить 180 місяців з дати укладання цієї угоди. Сторони домовилися, що загальний розмір кредитних продуктів за договорами в межах цієї угоди не повинен перевищувати 1000000 доларів США.

27.02.2008 року додатковою угодою сторонами було внесено зміни до Рамкової угоди №SMERS00386 від 26.12.2007 року про те, що загальний розмір кредитних продуктів за договорами в межах цієї угоди не повинен перевищувати 3000000 доларів США.

Відповідно до умов кредитного договору позичальнику були надані кредитні продукти, а саме:

Згідно договору про надання траншу №SME0009952-1 від 24.09.2009 року, банком було надано кредит у сумі 17775800,65 грн. на строк користування 159 місяців;

Згідно договору про надання траншу №SME0010767-1 від 24.09.2009 року банком було надано кредит у сумі 4440922,29 грн. на строк користування 159 місяців;

Згідно договору про надання траншу №SME0018383-1 від 24.09.2009 року банком було надано кредит у сумі 7525213,60 грн. на строк користування 159 місяців;

В забезпечення умов Рамкової угоди №SMERS00386 від 26.12.2007 року, Договорів про надання траншу №SME0009952-1 від 24.09.2009 року, №SME0010767-1 від 24.09.2009 року, №SME0018383-1 від 24.09.2009 року, 24.09.2009 року були укладені договори поруки №SMERS00386/3, № SMERS00386/4 за яким ОСОБА_3, ОСОБА_4 виступили поручителями та зобовязалися відповідати перед кредитором за зобовязаннями ОСОБА_2 як солідарні боржники з ОСОБА_2

Відповідно до п.2.1 Договору поруки сторони цього договору встановлюють, що у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобовязань за Кредитним договором, поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитором у повному обсязі зобовязань, передбачених Кредитним договором.

Відповідно до п.6.1 Договорів про надання траншу до вимог щодо виконання грошових зобовязань позичальника, які випливають з цього договору встановлюється позовна давність у пять років.

П.4.3 договорів поруки передбачено, що до вимог щодо виконання грошових зобовязань поручителя, які випливають з цього договору встановлюється позовна давність у пять років.

П.3.1 Договорів про надання траншу передбачено, що повернення кредиту та сплата процентів здійснюється позичальником в порядку та строки, згідно з графіком повернення кредиту та сплати процентів.

Відповідно до п.5.1 Договорів про надання траншів, позичальник зобовязаний достроково повернути кредит та інші нарахування за ним з дня відправлення кредитором письмової вимоги.

Згідно п.1.3 Договорів поруки поручитель зобовязаний достроково погасити заборгованість за кредитним договором та виконати інші грошові зобовязання за кредитним договором, на суму, що вказана у вимозі протягом пяти календарних днів з дня відправлення або вручення поручителю вимоги, якщо інший строк не вказаний у такій вимозі.

Таким чином, сторони кредитних правовідносин врегулювати у договорі питання дострокового повернення коштів, тобто зміни строку виконання основного зобовязання, та визначили умови такого повернення коштів.

23.02.2011 року на адресу відповідачів було направлено вимогу про дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитом та пені за несвоєчасне виконання зобовязання зі строком погашення зазначеної заборгованості протягом пяти днів з дати направлення вимоги.

У звязку з порушенням зобов'язань за договорами траншів відповідачі станом на 13.08.2014 року мають заборгованість за договорами про надання траншів відповідно до Рамкової угоди в сумі 119459579,32 грн., з яких основна заборгованість за договорами про надання траншів - 13710688,90 грн., заборгованість з оплати відсотків за користування кредитом за договорами про надання траншів -11664534,93 грн., пені за неналежне виконання зобовязання за договорами про надання траншів 94084354,49 грн.,

Відповідно до фотокопії свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер 07 лютого 2012 року.

Відповідно до статі 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (частина перші статті 1048 ЦК України).

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобовязання, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Задовольняючи позов в частині солідарного стягнення з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 основної заборгованості та процентів за користування грошовими коштами у сумі 25375223,83 грн. суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про їх стягнення, оскільки відповідачем порушено умови Рамкової угоди договорів про надання траншів.

Разом з тим, задовольняючи позов в частині стягнення пені з відповідачів, суд першої інстанції не звернув уваги на наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 року на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (проводили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Відповідно до Розпорядження КМУ № 1275 р від 02.12.2015 року «Про затвердження переліку населених пунктів на території яких здійснювалася антитерористична операція» місто Луганськ віднесено до зони АТО та відповідно до цього відповідачі є суб'єктами Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», оскільки зареєстровані у ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно наданих позивачем розрахунків заборгованості за договорами про надання траншів, розмір нарахованої пені у період з 24.09.2009 року по 13.04.2014 року становить 78906500, 17 грн.

За положеннями ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобовязання за кожен день прострочення виконання (частини) перша, третя статті 549 ЦК України).

Враховуючи, що розмір пені значно перевищує розмір заборгованості за кредитним договором, судова колегія вважає, що розмір пені слід зменшити до суми основного боргу (тіло кредиту та проценти за користування кредитом), тобто до 25375 223, 83 грн.

Доводи апелянта стосовно того, що суд першої інстанції повинен був врахувати висновки суду, які мають бути зроблені в судових справах № 2-251/12 за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Альфа-Банк» про визнання недійсними Рамкової угоди та договорів про надання траншів, та №435/12443/13 за позовом ОСОБА_3, який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним та зупинити провадження у справі, до уваги не приймаються оскільки відсутні докази, що зазначені справи на даний час розглядаються Троїцьким районним судом Луганської області. Надана відповідачем ухвала Жовтневого районного суду Луганської області від 27.05.2014 року також не підтверджує зазначених обставин.

Відповідно до п.6.1 Договорів про надання траншів сторони домовилися, що до вимог щодо виконання грошових зобовязань позичальника, які випливають з цього договору позовна давність встановлюється у пять років, як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності.

Неповідомлення судом першої інстанції відповідачів у судове засідання не є підставою для скасування рішення суду, оскільки відповідно до п.п.1,2,3 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити рішення його без змін, скасувати рішення і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог або змінити рішення.

З урахуванням зазначених обставин, переглянувши рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні на підставі ст. 309 ЦПК України.

Відповідно до ч.1ст.88 ЦПК України з позивача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1707 грн.57 коп., тобто пропорційно тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Троїцького районного суду Луганської області від 16 травня 2016 року в оскаржуваній частині змінити в частині визначення загальної суми заборгованості та пені:

Зменшити розмір загальної суми заборгованості з 119459579,32 грн. до 507454428,66 грн., пені з 94084354,49 грн. до 25375223,83 грн.

Рішення в частині розподілу судових витрат скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» по 1827 грн. з кожного.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1707 грн.57 коп.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: