Ухвала суду № 66031878, 12.04.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 737/719/15-ц Провадження № 22-ц/795/716/2017 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Іванець С. В. Доповідач - Лакіза Г. П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2017 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЛакізи Г.П. суддів:Скрипки А.А., Страшного М.М.,при секретарі:Покладі Д.В.,за участю:відповідача ОСОБА_5, його представника - ОСОБА_6, представника позивача - Воронцової М.В., третьої особи - ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 14 лютого 2017 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

- треті особи: ОСОБА_9, ОСОБА_8,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення Куликівського районного суду від 14 лютого 2017 р. та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ "Укрсоцбанк" відмовити повністю.

Оскаржуваним рішенням Куликівського районного суду від 14 лютого 2017 року позов ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_9 за договором кредиту № 958/3-31 від 31 травня 2007 року, що стягнута за рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 вересня 2010 року у розмірі 67106,93доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 530815,81 грн. на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", звернуто стягнення на предмет іпотеки - приміщення будівлі, загальною площею 531,4 кв.м, вбиральню, загальною площею 5,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_5 на праві приватної власності згідно з договором купівлі-продажу від 16 травня 2007 року, що є предметом іпотеки за нотаріально посвідченим договором іпотеки від 31 травня 2007 року, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку", з початковою ціною продажу предмета іпотеки в розмірі 402535 грн. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

ОСОБА_5 вважає, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, він зазначає, що позивач до теперішнього часу не звертався до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту укладення іпотечного договору саме ним - ОСОБА_5, а не іншою особою (ОСОБА_5); сторони іпотечного договору не зверталися до нотаріуса за виправленням допущених в іпотечному договорі помилок в прізвище іпотекодавця. Судами тотожність особи не встановлюється, оскільки це питання вирішується органом, який видав документ. Натомість, Куликівський районний суд без окремого провадження встановив факт, який має юридичне значення, шляхом встановлення тотожності відповідача з іншою особою.

ОСОБА_5 вважає, що судом першої інстанції не було враховано, що позивач пропустив строк звернення з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки. Оскільки строк зобов'язань за кредитним договором настав у 2010 році, то строк зобов'язань за іпотечним договором також настав у 2010 році, а тому сплинув у 2013 році.

ОСОБА_5 також звертає увагу на те, що він не є одноособовим власником нерухомого майна, на яке звернуто стягнення, оскільки вказане майно придбавалося у період шлюбу та за рахунок спільних коштів подружжя. Його дружина ОСОБА_8 не надавала згоди на укладення договору іпотеки, а згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_5, його представника - ОСОБА_6, представника позивача - Воронцової М.В., третьої особи - ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

По справі встановлено, що 31 травня 2007 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_9 був укладений кредитний договір, за умовами якого банк передав ОСОБА_9 грошові кошти у розмірі 63 700 доларів США, зі сплатою 13 % річних, строком до 26 травня 2017 року.

31 травня 2007 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та громадянином ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки, за умовами якого забезпечуються всі вимоги банку, які випливають з вищевказаного кредитного договору, предметом іпотеки є приміщення будівлі, загальною площею 531,4 кв. м, вбиральня, загальною площею 5,8 кв. м, по АДРЕСА_1. Проте в тексті договору іпотеки була допущена машинописна помилка: прізвище іпотекодавця було зазначено як «ОСОБА_5» замість правильного «ОСОБА_5».

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 вересня 2010 року, яке набрало законної сили, та відповідно до положень ст.61 ЦПК України, є преюдиційним при розгляді цієї справи, з ОСОБА_9 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" стягнуто заборгованість за кредитним договором від 31 травня 2007 року у розмірі 67106,93 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 530 815,81 грн. Сума заборгованості підтверджується також розрахунком позивача, правильність якого відповідачами не спростована.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що кредит за договором від 31 травня 2007 року не погашено, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 вересня 2010 року не виконано, що підтверджується даними довідки Деснянського ВДВС м. Чернігова №26-15/1766 від 25.11.2016 року, а тому вимога Банку до іпотекодавця про звернення стягнення на предмет іпотеки є правомірною, відповідає положенням ст.589 ЦК України, ст.ст. 12, 20 Закону України "Про заставу", ст.33 Закону України "Про іпотеку".

З таким висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, враховуючи наступне.

Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до п.4.1 Іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником Основного зобов'язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги, шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки.

Пунктом 4.5 Іпотечного договору передбачено, що Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на Предмет іпотеки одним з наступних способів:

4.5.1. на підставі рішення суду, або

4.5.2. на підставі виконавчого напису нотаріуса, або

4.5.3. шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки на виконання забезпечених іпотекою зобов'язань, або

4.5.4. шляхом продажу Предмета іпотеки Іпотекодержателем від свого імені будь-якому покупцеві на підставі договору купівлі-продажу, або

4.5.5. шляхом організації Іпотекодержателем продажу Предмета іпотеки через укладення договору купівлі-продажу Предмета іпотеки між Іпотекодавцем та відповідним покупцем.

Судом першої інстанції обґрунтовано не було прийнято доводи ОСОБА_5 про те, що Іпотечний договір укладено не ним, а іншою особою - ОСОБА_5, а тому жодних зобов'язань за цим договором у нього не виникло.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п. 1 ст. 18 Закону України "Про іпотеку" іпотечний договір повинен містити прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

В іпотечному договорі від 31 травня 2007 року Іпотекодавцем вказано фізичну особу - Громадянина України - ОСОБА_5 та вказані наступні відомості щодо іпотекодавця: ідентифікаційний номер - НОМЕР_1; місце проживання - будинок АДРЕСА_2; тимчасова посвідка на постійне проживання від 31 серпня 2006 року, видана управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (а.с.6-8). Проте, в статті 7 іпотечного договору нотаріусом вказано: "Особи громадян, які підписали договір, встановлені, їх дієздатність, правоздатність Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", повноваження його представника та належність ОСОБА_5 предмету іпотеки перевірено.» Крім того, в застережувальному написі нотаріуса "Заборона" (а.с.8 зв.) зазначено наступне: "31 травня 2007 року" мною, Чміль Г.І., державним нотаріусом Куликівської державної нотаріальної контори Чернігівської області на підставі статті 73 Закону України "Про нотаріат" та у зв'язку з посвідченням цього іпотечного договору накладається заборона відчуження зазначеного в договорі майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності гр. ОСОБА_5 до припинення іпотечного договору.

Судом установлено, що у спірному іпотечному договорі визначено відомості, які чітко і повно ідентифікують іпотекодавця саме як ОСОБА_5, а те, що нотаріус, який посвідчував зазначений вище договір іпотеки, перевіряючи належність іпотекодавцю предмета іпотеки указав його як ОСОБА_5, є машинописною помилкою. Крім того, у суді першої інстанції ОСОБА_5 підтвердив, що саме він 31 травня 2007 року уклав договір іпотеки. Договір іпотеки недійсним не визнано (ст. 204 ЦК України).

За таких обставин доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 в цій частині не заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору, що обумовлює основне зобов'язання. Відповідно до п.6.3 Іпотечного договору від 31.05.2007 року іпотечний договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до припинення основного зобов'язання. Кінцевим терміном погашення кредитної заборгованості за кредитним договором №958/3-13 від 31.05.2007 року встановлено 26.05.2017 року. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 22.09.2010 року про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором не виконано, що підтверджується наданими державною виконавчою службою відомостями; внаслідок ухвалення вказаного рішення суду про стягнення кредитної заборгованості основне зобов'язання не припинено. Наведені обставини свідчать про відсутність підстав для застосування строку позовної давності, оскільки даний позов подано в межах строку, встановленого ст. 257 ЦК України. Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 стосовно пропуску Банком строку пред'явлення вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_5 не є одноособовим власником нерухомого майна, на яке звернуто стягнення, оскільки вказане майно придбане у період шлюбу з ОСОБА_8 та за рахунок спільних коштів подружжя, а ОСОБА_8 як дружина не надавала згоди на укладення договору іпотеки, також не заслуговують на увагу, оскільки спірний Договір іпотеки є дійсним і вимог щодо його недійсності ніким не заявлялося.

Крім того, рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 26 вересня 2014 року було відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 до Куликівської районної державної нотаріальної контори, ОСОБА_5, третя особа - ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання нечинними нотаріальних дій щодо посвідчення договору іпотеки від 31.05.2007 року, укладеного між ОСОБА_5 та ПАТ «Укрсоцбанк» та накладення заборон і обтяжень (а.с.221-223).

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильний висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги. Отже, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 14 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: