Ухвала суду № 66031148, 10.04.2017, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/6141/16-а

н/п 2-а/766/1094/17

Справа№766/6141/16-а

УХВАЛА

Іменем України

10 квітня 2017 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого-судді: Котьо І.В.

секретаря судових засідань: ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмежено відповідальністю «Спортивно оздоровчий комплекс «Дніпро» до Херсонської міської ради про визнання незаконним рішення та скасування, зобовязання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом посилаючись на ту обставину ,що 31.05.2016 Херсонською міською радою було ухвалено рішення № 210 «Про відмову товариству з обмеженою відповідальністю «Спортивно оздоровчий комплекс «Дніпро» в дозволі на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки. Так як, позивач вважає, що дане рішення є незаконним просили визнати його незаконним , скасувати та зобовязати відповідача розглянути подане ними клопотання .

Представник відповідача, за довіреністю ОСОБА_2 , до судового засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив. Подав клопотання про закриття провадження у справі з посиланням на те , що її розгляд не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Представники позивача , за довіреностями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання та просили суд відмовити в його задоволенні за необґрунтованістю.

Дослідивши матеріали справи , суд вважає що заявлене клопотання є не обґрунтованим і таким що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень викладених в пунктах 2 і 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", а також Рішення Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України. При вирішення питання щодо юрисдикції спорів слід виходити з того, що згідно зі статтями 13 і 14 Конституції України, статтями 177, 181, 324 і главою 30 ЦК земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок. Отже, суд має з'ясувати, є спір приватноправовим або публічно-правовим; чи виник спір із відносин, урегульованих нормами цивільного права, чи пов'язані ці відносини зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності; чи виник спір щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин.

Принцип формальної рівності передбачає, що фактично здійснені суб'єктами реальні суб'єктивні права будуть рівними. А виходячи з положень ст. 186-1 ЗК України , яка визначає повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок , слідує що в даному випадку відповідач виконує управлінські функції у сфері земельних правовідносин, а не реалізує своє субєктивне право на земельну ділянку.

Керуючись ст. 157 КАС України, суд

ухвалив:

В задоволенні клопотання представника відповідача -Херсонської міської ради , за довіреністю ОСОБА_2 про закриття провадження по справі відмовити за необґрунтованістю.

Ухвала оскарженню не підлягає . Заперечення на дану ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду в порядку ч.2 ст. 185 КАС України.

Суддя: І.В.Котьо