Ухвала суду № 66026061, 18.04.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/938/17Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 41 Здоровило В. А. Доповідач в апеляційній інстанції Ювшин В. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоЮвшина В. І.суддівГончар Н. І., Пономаренка В. В. при секретаріНаконечній М. М.

адвоката Гуденка Є.А.

представника відповідача Рожновського В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_8 на рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 27 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_8 до Катеринопільської центральної районної лікарні про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, приниження честі та гідності, а також ділової репутації,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_8 звернувся з позовом до суду до Катеринопільської центральної районної лікарні про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, приниження честі та гідності, а також ділової репутації, мотивуючи свої вимоги тим, що 05 серпня 2013 року внаслідок падіння дерева на лісовій ділянці с.м.т. Єрки, Катеринопільського району, Черкаської області ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження та був доставлений в хірургічне відділення Катеринопільської ЦРЛ в тяжкому стані. У зв'язку з чим йому був поставлений заключний діагноз: відкрита черепно-мозкова травма, перелом основи черепа, перелом скроневої кістки справа, перелом ребер зліва 2-4, перелом першого поперекового хребця, травматичний шок 2 ст. та призначено обстеження: загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, також, аналізи крові на вміст: цукру, визначення групи крові, К\?, на ВІЛ, крім того рентгенографія: черепа, лівого плечового суглобу, лопатки, грудної клітки зліва, ЕКГ.

На думку позивача, відповідно до Тимчасових галузевих уніфікованих стандартів медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги дорослому населенню в лікувально-профілактичних закладах України, затверджених Наказом МОЗ України №226 від 22.07.1998 року, йому мало б бути призначено проведення інших діагностичних досліджень, що не було зроблено. Травми отримані позивачем є тяжкими.

Але, незважаючи на те, що у Катеринопільській ЦРЛ не було технічної можливості проводити необхідну у випадку позивача діагностику та лікування та те, що обсяг допомоги, якої він потребував перевищував рівень сертифікації відділення, консультації з спеціалістом обласного травматологічно-ортопедичного відділення він не отримав.

Лише 15.08.2013 року позивач був направлений на стаціонарне лікування до Черкаської обласної лікарні та проведено першу хірургічну операцію.

В результаті ушкодження здоров'я та весь час який затягувався Катеринопільською ЦРЛ ОСОБА_8, отримав інвалідність 2 групи, втратив професійну працездатність на 70%.

Крім того, відповідно до довідки №483 виданої Катеринопільською ЦРЛ на запит по місцю роботи, в якій зазначено, що вміст алкоголю у позивача за даними вимірювання апаратом «Алконт 01 СУ» становить 0,7 проміле, дане, на думку позивача, принижує його честь, гідність, а також ділову репутацію та не відповідає істині, такі дані незаконно розповсюджені Катеринопільською ЦРЛ поставили під сумнів його професіоналізм, викликало до нього, як до працівника, недовіру з боку роботодавця.

Просив суд стягнути з Катеринопільської ЦРЛ на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, приниження честі та гідності, а також ділової репутації у сумі 200 000 грн.

Рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 27 лютого 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_8 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права і просить скасувати рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 27 лютого 2017 року і ухвалити нове рішення, яким заявлені ним позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішення суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_8 до Катеринопільської центральної районної лікарні про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, приниження честі та гідності, а також ділової репутації, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не доведено, що саме з вини відповідача йому заподіяна шкода здоров'ю та принижено честь та гідність, а також його ділову репутацію.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Встановлено, що 05 серпня 2013 року біля 11 год. 30 хв. позивач ОСОБА_8 перебуваючи у трудових відносинах з ПП «Торенс», працюючи вальником лісу та знаходячись на лісосмузі Катеринопільського лісництва, під час спилювання дерева діаметром 20 см, в порушення інструкції з охорони праці №10 для вальника лісу ПП «Торенс», залишив недопил та відійшов від нього за звалювальною лопаткою. В цей час дерево впало на ОСОБА_8 та травмувало його. Що стверджується копіями актів повторного спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 05 серпня 2013 року о 11 год. 30 хв. ПП «Торенс» та про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом форма Н-1.

Внаслідок падіння дерева ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження та був доставлений в хірургічне відділення Катеринопільської ЦРЛ в тяжкому стані.

При поступленні позивача ОСОБА_8 до приймального відділення Катеринопільської ЦРЛ 05.08.2013 року о 12 год. 40 хв. йому були проведені необхідні огляди лікарів: 12 год. 45 хв. ортопед-травматолог, лор, невропатолог. О 14 год. 00 хв. був проведений консиліум лікарів: райтравматолог, в.о.райневропалогола, райотоларинголог, райхірург.

Внаслідок консиліуму виставлений діагноз: ВЧМТ. Забій головного мозку. Перелом лівої лопатки, перелом ребер (3-5 зліва) перелом височної кісти справа. Постравматичний наружний та середній отит, лікворея, підапоневротична гематома затилочно-тімяної області справа. Травматичний шок. Призначено обстеження та лікування. Лікування проводилось в 1 реанімаційному відділенні лікарні, що підтверджується копією медичної картки стаціонарного хворого №2249.

Відповідно до історії хвороби позивача №2249 (а.с.127-153 т.1) за період знаходження в реанімаційному відділенні Катеринопільської ЦРЛ, позивач був оглянутий лікарями: невропатологом - 05.08.2013 р. - двічі, 07.08.2013 р., 09.08.2013 р., 11.08.2013 р.; отоларингологом - 05.08.2013 р.; терапевтом -06.08.2013 р., 08.08.2013 р.; окулістом - 09.08.2013 р.; травматологом-ортопедом - щоденно. 06.08.2013 р. консультований по телефону з обласним нейрохірургом - отримано консультацію щодо подальшого лікування та транспортування хворого в обласну лікарню після стабілізації стану хворого.

Під час лікування позивачу було зроблено: клінічний аналіз крові - 7 разів, біохімічний аналіз крові - 2 рази, аналіз сечі - 1 раз, кров на цукор - 2 рази, визначено групу крові та резус-фактор: кров на РВ, ВІЛ інфікованість, аналіз мокротиння, рентгенографія черепа в двох проекціях, рентгенографія грудної клітини.

Після погодження з обласним ортопедом-травматологом 15.08.2013 року санітарним транспортом у супроводі медичного працівника позивач був відправлений на подальше лікування в травматологічне відділення обласної лікарні, що стверджується копією виписки з медичної картки стаціонарного хворого від 14.08.2013 року (а.с.130 т. 1).

З 15.08.2013 року 13 год. 30 хв. ОСОБА_8 продовжив лікування в КЗ «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради», відповідно до копії медичної картки стаціонарного хворого №9665 (а.с.167-192 т.1).

Лікарями Черкаської обласної лікарні було встановлено діагноз: поєднана краніоторакоспинальна травма, закрита ЧМТ, забій-стиснення головного мозку субдуральною гідромою зліва, перелом основи черепа, закрита травма грудної клітки, множинні переломи ребер зліва П, III, IV, V, VI та подвійний перелом IV, V ребер, перелом лівої лопатки, забій легень, посттравматичний плеврит в стадії розсмоктування, хребетно-спинальна травма, компресійний перелом тіла LI хребця, після травматичний розрив барабанної перетинки праворуч.

15.08.2013 року проведено операцію: фрезева краніотомія, видалення субдуральної гідроми, 09.09.2013 року проведено операцію перкутанна пункцій на ТПС Тh.

Крім того, в ході досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014250180000005 від 18.06.2014 року, комунальною установою «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» було проведено експертизу № 48-к від 20.11.2014 року та експертизу № 54-к від 16.12.2014 року (а.с. 52-59 т.1).

З даних експертних висновків вбачається, що ОСОБА_8 В Катеринопільській ЦРЛ діагноз було поставлено вірно, але не повний. Лікування проводилося правильно, але до Черкаської обласної лікарні хворого було направлено з запізненням, проте дана обставина не спричинила жодних наслідків його здоров'ю та не могло призвести до його смерті а лише продовжила тривалість його лікування.

Також в експертному висновку № 48-к від 20.11.2014 року зазначено, що стан ОСОБА_8 під час його перебування в приймальному відділенні в Катеринопільській ЦРЛ не дозволяв провести тестування апаратом «Алконт 01см» на наявність алкогольного сп'яніння.

Апелянт зазначає, що довідка № 483 видана Катеринопільською ЦРЛ порушує його честь і гідність, оскільки в ній зазначено, що за допомогою пристрою «Алконт 01СУ» було встановлено, що вміст алкоголю склав 0,7 проміле.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Пунктом 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду із позовом про захист її гідності та честі.

Пленум Верхового Суду України в п. 4 постанови від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз'яснив, що чинне законодавство не містить визначення поняття гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконання нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Пленум Верховного Суду України в п. 11 постанови від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування морально (немайнової) шкоди» роз'яснив, що на відповідача може бути покладено обов'язок по відшкодуванню заподіяної моральної шкоди, не тільки тоді, коли суд задовольнив вимоги позивача про спростування поширення відомостей, а й тоді, коли відповідач спростував їх добровільно.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Отже, спростуванню підлягає недостовірна інформація.

Пленум Верховного Суду України в п. 15 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз'яснив судам, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення цією особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо).

Колегія судді погоджується з висновком суду першої інстанції, що стан сп'яніння ОСОБА_8 було підтверджено КЗ «Черкаський обласний наркологічний диспансер» шляхом дослідження крові, про що складено акт хіміко-токсилогічного дослідження № 784, та вміст алкоголю в крові ОСОБА_8 склав 0,78 проміле (а.с.122 т.1).

Тому, факт алкогольного сп'яніння, при виконанні ОСОБА_8 його трудових обов'язків, є правдивим, хибним є зазначений спосіб вставлення цього факту, проте це не може бути підставою для визнання довідки не правдивою, так як обставини викладені в ній відповідають дослідженням КЗ «Черкаський обласний наркологічний диспансер».

Згідно ч. 2 ст. 10 ЦПК України сторони на інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості. Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Обов'язок доказування та подання доказів, встановлений ст. 60 ЦПК України, в якій зазначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Посилання апелянта, що рішення суду першої інстанції є незаконним не підтверджено доказами та не наведено підстав, визначених у ст. 309 ЦПК України, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення у справі.

Доводи апеляційної скарги були предметом розгляду суду першої інстанції, уважно перевірені судом апеляційної інстанції та визнані такими, що не спростовують висновків суду щодо законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.

ОСОБА_8 позовних вимог про визнання дій працівників Катеронопільської ЦРЛ при направленні хворого з запізненням на лікування до Черкаської обласної лікарні неправомірними не заявлялось, такі дії неправомірними судом першої інстанції не визнавались, тому суд першої інстанції також прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в відшкодуванні моральної шкоди за даною обставиною.

Інших доводів, які б слугували підставою для скасування рішення суду першої інстанції апеляційна скарга не містить.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні спору всебічно і повно з'ясував та перевірив всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінив докази та дав їм належну правову оцінку, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, правильно визначив норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняв обґрунтоване і законне судове рішення.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308, 315, ЦПК України, колегія суддів судової палати,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 на рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 27 лютого 2017 року - відхилити, а рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 27 лютого 2017 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів, починаючи з дня її проголошення.

Головуючий :

Судді :