Рішення № 66024959, 06.04.2017, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/431/16-ц

Провадження № 2/456/209/2017

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

06 квітня 2017 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Янко Б. Я. ,

при секретарі Стасів О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої дією джерела підвищеної небезпеки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою в якій просить суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду в сумі 122 309, 00 гривень; моральну шкоду в сумі 20 000, 00 гривень та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 01.04.2014 року близько 16:40 години на 612-му кілометрі автодороги «Київ-Чоп» відбулося дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відповідач, не маючи дозволеної категорії посвідчення водія на керування транспортними засобами з причепом, вчепив повністю завантажений і технічно несправний автопричіп марки ГКБ, д.н.НОМЕР_1 до незавантаженого автомобіля НОМЕР_2, при тому, не з'єднав вказані транспортні засоби автомобільним електрообладнанням та повітряною системою, чим не забезпечив автопоїзд засобами освітлення та гальмівної системи. Керуючи вказаними технічно-несправними транспортними засобами, водій ОСОБА_2, з невідомих причин, не врахував дорожню обстановку, технічний стан транспортного засобу та стан вантажу, не справився з управлінням, не вжив заходів з метою уникнення ДТП, хоча мав таку можливість, виїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з її автомобілем НОМЕР_3, який в цей час рухався в попутному напрямку, чим заподіяв їй технічні ушкодження обом транспортним засобам.

Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15.07.2014 року відповідача визнано винним у вчиненні адімністартивного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

З урахуванням того, що вартість заподіяної їй матеріальної шкоди становить 172 309, 43 гривень, а страхове відшкодування здійснено в сумі 50 000, 00 гривень, вважає, що різницю повинен відшкодувати володілець транспортного засобу ОСОБА_2, а тому вона змушена була звернутись до суду з даним позовом.

В судовому засідані представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, просив суд такі задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що автомобіль НОМЕР_2 він продав ОСОБА_2 більше двадцяти років назад. Що стосується позовоних вимог, то заперечив щодо солідарного стягнення коштів в користь позивачки, оскільки не має жодного відношення до дорожно транспортної пригоди, яка відбулась.

Відповідач ОСОБА_2 неодноразово в судові засідання не з'являвся, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду рекомендованим листом з повідомленням, про причину неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі не подав.

У відповідності до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно та об'єктивно проаналізувавши дійсні обставини справи, оцінив зібрані по справі докази в їх сукупності, приходить до переконливого висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених , невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В судовому засіданні встановлено, що 01.04.2014 року на автодорозі на 612-му кілометрі автодороги «Київ-Чоп» відбулося дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_2, під керуванням відповідача ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_3, яким керувала позивачка ОСОБА_1.

Причиною дорожньо-транспортної пригоди стало те, що відповідач ОСОБА_2, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, не справився з керуванням та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, внаслідок чого обидва автомобілі отримали технічні пошкодження, тим самим ОСОБА_2 порушив п. 12.1, 12.323.11 ПДР.

Вина відповідача по даній справі ОСОБА_2 у скоєній дорожньо- транспортній пригоді підтверджується постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15.07.2014 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, однак справу закрито у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до висновку № 102 експертного автотоварознавчого дослідження від 14.05.2014 року вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_3 на момент дослідження становить 172 309, 43 гривень.

В ході розгляду справи також з'ясовано, що позивачці ОСОБА_1 Страховою компанією «Княжа» відшкодовано 50 000,00 гривень.

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч.1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов?язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Суд вважає, що вимога представника позивача ОСОБА_4 про солідарне відшкодування шкоди відповідачами в сумі 122 309, 43 гривень не знайшло свого належного обґрунтування в ході розгляду справи, оскільки останнім не доведено причетність відповідача ОСОБА_3 до дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 01.04.2014 року, автомобіль НОМЕР_2 проданий ОСОБА_2 більше двадцяти років назад, а тому суд приходить до переконливого висновку, що матеріальну шкоду в сумі 122 309, 43 гривень слід стягнути в користь позивачки ОСОБА_1 виключно з відповідача ОСОБА_2.

Крім того, відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позовну вимогу щодо моральної шкоди позивач ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, вона пережила емоційний стрес, не мала можливості зайнятись особистими справами, а тому вважає розумним і справедливим відшкодування їй завданої моральної шкоди у сумі 20 000,00 гривень.

Враховуючи доводи позивачки щодо спричинення їй душевних страждань, яких вона зазначала після дорожньо-транспортної пригоди, суд вважає за розумне задовольнити дану позовну вимогу частково, а тому з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути в корить позивача ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 500, 00 гривень.

Згідно зі ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до переконання, що вирішення даного пору саме таким шляхом буде розумним та не буде суперечити інтересам обох сторін, а тому з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути в користь позивачки ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 122 309 (сто двадцять дві тисячі триста дев'ять) гривень 43 копійки; моральну шкоду у розмірі 500 (п'ятсот) гривень; витрати на правову допомогу в розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень та судовий збір в розмірі 1 223 (одна тисяча двісті двадцять три) гривні 09 копійок, а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212, 214, 215, 218, 224 ЦПК України, ст. 1166, 1167, 1187, 1194 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 122 309 (сто двадцять дві тисячі триста дев'ять) гривень 43 копійки; моральну шкоду у розмірі 500 (п'ятсот) гривень; витрати на правову допомогу в розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень та судовий збір в розмірі 1 223 (одна тисяча двісті двадцять три) гривні 09 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом шляхом подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії, або може бути оскаржене у загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення або десяти днів з дня отримання копії цього рішення особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий-суддя Б. Я. Янко