Ухвала суду № 66024159, 12.04.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого: Поливач Л.Д.

суддів: Поліщук Н.В., Шахової О.В.

при секретарі: Горак Ю.М.

за участю осіб:

представника позивача ОСОБА_1

представника ТОВ «Євразіябуд трейд» Ростолопи Є.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Київобленерго», ОСОБА_4, треті особи: Приватне підприємство «Білдгрупменеджмент», Товариство з обмеженою відповідальністю «Комунальне підприємство «Сіті - Сервіс», про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 04 вересня 2015 року до договору про постачання електричної енергії,-

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразіябуд трейд»

на рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 вересня 2016 року

в с т а н о в и л а :

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 05 вересня 2016 року позов ОСОБА_3 до ПАТ «Київобленерго», ОСОБА_4, треті особи: ПП «Білдгрупменеджмент», ТОВ «Комунальне підприємство «Сіті - Сервіс», про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 04 вересня 2015 року до договору про постачання електричної енергії задоволено. Визнано недійсною додаткову угоду № 1 від 4 вересня 2015 року до договору про постачання електричної енергії № 220059508 від 25 червня 2013 року, укладену представником ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та ПАТ «Київобленерго». Вирішено питання розподілу судових витрат.

Справа № 757/38368/15-ц № апеляційного провадження № 22-ц/796/3424/2017Головуючий у суді першої інстанції: О.В. БатринДоповідач у суді апеляційної інстанції: Л.Д. ПоливачНе погоджуючись з рішенням суду ТОВ «Євразіябуд трейд», як особа яка не брала участі у справі, а суд вирішив питання про її права та обов'язки, подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Вважає, що оскаржуване рішення та висновки викладені у ньому безпосередньо впливають на інтереси та законні права ТОВ «Євразіябуд трейд» як нового власника РП -54.

В обґрунтування скарги Товариство зазначило, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення вийшовши за межі позовних вимог встановив, що право власності на РП -54 належить ОСОБА_3, який є її забудовником, та не взяв до уваги наявні в матеріалах справи докази, що були надані ПП «Білдгрупменеджмент», на підтвердження того, що єдиним замовником будівництва та власником РП-54 було Підприємство від якого в подальшому право власності на РП -54 перейшло до ТОВ «Євразіябуд трейд».

Зазначило, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що на момент укладення оскаржуваної додаткової угоди про розірвання Договору про постачання електричної енергії, діяло свідоцтво про право власності на РП -54 на ім'я ПП«Білдгрупменеджмент», а в подальшому власником даного об'єкта стало ТОВ «Євразіябуд трейд», що підтверджується довідкою щодо нерухомого майна.

Вважає помилковим висновок суду щодо порушення прав та законних інтересів ОСОБА_3, оскільки за його власним волевиявленням власником РП -54 стала інша юридична особа. Посилання на втрату довіри до представника ОСОБА_4 не відповідає дійсним обставинам справи. Висновок суду про те, що вона знала про недовіру позивача до неї, допомагала Підприємству отримати право власності на РП-54 та розірвати договірні відносити з ПАТ «Київобленерго» є надуманим.

Товариство вказало, що при вирішенні даного спору суд першої інстанції умисно не залучив до участі у справі ТОВ «Євразіябуд трейд», вирішивши при цьому питання про належність права власності на РП-54 ОСОБА_3

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ТОВ «Євразіябуд трейд» ОСОБА_7 підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити з викладених підстав.

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість ухваленого рішення суду, просила залишити його без змін.

Інші особи, які беруть участь у справі (їх представники) в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні поштові повідомлення. Представник ТОВ КП «Сіті - Сервіс» подав до апеляційного суду заяву про розгляд справи без участі представника Товариства, зокрема просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін. Відповідачі та треті особи про причини неявки (представників) суд не повідомили. Колегія суддів визнала такі причини неповажними та не вбачала підстав для відкладення розгляду справи, а тому у відповідності до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України вважала за можливе розглянути справу за відсутності зазначених осіб.

Так, згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ТОВ «Євразіябуд трейд» та представника позивача, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу

Відповідно до вимог ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 статті 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання нього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Як вбачається, ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 18 січня 2017 року апеляційні скарги представників третьої особи Ростолопи Є.Г. та ОСОБА_8, які діяли на підставі довіреності в інтересах ПП «Білдгрупменеджмент» відхилено, рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 вересня 2016 року залишено без змін.

Частиною 3 статті 61 ІДПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, судами було встановлено, що 25.06.2013 року між ПАТ «Київобленерго» та ОСОБА_3 укладено договір про постачання електричної енергії № 220059508 до розподільчої підстанції типу КТПБУ-2х630кВА-10/0,4 та з монтажу додаткового обладнання в РП №13. Забудовником розподільчої підстанції є позивач, що підтверджується відповідними рішенням про погодження технічного проекту від 07 вересня 2012 року, технічними умовами, актом прийому-передачі виконаних робіт, актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, актом підтвердження готовності електроустановки до роботи, актом обстеження електроустановки після виконання будівельно-монтажних та налагоджувальних робіт, актом державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію.

Умовами п 9.4 Договору постачальник - ПАТ «Київобленерго» продає електричну енергію споживачу ОСОБА_3 для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю, а споживач сплачує вартість використаної електроенергії. Строк дії договору визначено до 31.12.2013 року та продовжує свою дію на наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору жодною із сторін не подано письмово заяву про припинення дії договору або перегляд його умов. У випадку, якщо споживач користується об'єктом на підставі договору оренди, то строк дії договору визначено до 29.12.2016 року.

29 квітня 2011 року ОСОБА_3 видав довіреність на представництво його інтересів ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, яка посвідчена приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_11 з правом подання від його імені заяв та з правом розірвання договорів. Строк дії довіреності визначено до 29.04.2016 року. Через втрату з боку ОСОБА_3 до ОСОБА_4 довіри, він 21.11.2014 року подав до ПАТ «Київобленерго» заяву про обмеження кола осіб, які можуть вчиняти дії від його імені та зазначив, що його інтереси може представляти лише ОСОБА_10 або він сам особисто, що підтвердив в судовому засіданні представник відповідача ПАТ «Київобленерго».

Право власності на розподільчу підстанцію 25 серпня 2015 року зареєстровано за ПП «Білдгрупменеджмент», у зв'язку з чим, 03 вересня 2015 року ОСОБА_4, діючи від імені позивача ОСОБА_3, подала до ПАТ «Київобленерго» заяву про розірвання договору про постачання електричної енергії № 220059508 від 25.06.2013 року у зв'язку з переходом права власності на розподільчу підстанцію до ПП «Білдгрупменеджмент» і 04.09.2015року представником ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та ПАТ «Київобленерго» укладено додаткову угоду № 1 до договору про постачання електричної енергії №220059508 від 25 червня 2013 року, якою договір про постачання електричної енергії втрачає чинність з 04 вересня 2015 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 затверджений Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п. 49 вказаного Порядку, у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що у разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заінтересованою особою є замовник будівництва, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року, визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора на нерухоме майно ОСОБА_12 управління державної реєстрації головного територіального управління юстиції Київській області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 серпня 2015 року № 15879072 про державну реєстрацію права власності ПП «Білдгрупменеджмент» на розподільчий пристрій № 54 за адресою: Київська область м. Ірпінь вул. Суворова, 1-Т.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва на підставі копії реєстраційної справи встановлено, що на підтвердження виникнення, переходу речових прав на земельну ділянку, на якій розташовано новозбудований об'єкт (у даному випадку розподільчий пристрій), є договір суперфіцію від 10 травня 2011 №10/05/11-6, укладений між ОСОБА_13 (суперфіціар) та ОСОБА_3 (суперфіціарій), згідно з яким суперфіціарій прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0750 га, яка знаходиться на території Київської області м. Ірпінь вул. Суворова, 1-Т, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, який не відображає виникнення чи переходу речових прав на дану земельну ділянку саме до ПП «Білдгрупменеджмент».

Підставою для задоволення позову окружним судом була відсутність правових підстав для проведення реєстрації права власності на розподільчий пристрій, оскільки дозвіл на будівництво розподільчого пристрою від 26 липня 2011 року, виданий ПП «Білдгрупменеджмент» ОСОБА_4, яка діяла від імені та в інтересах ОСОБА_3 на підставі нотаріально-посвідченої довіреності від 29 квітня 2011 року, тобто ОСОБА_4 діяла в порядку передоручення, складений з недоліком його форми, а саме не був нотаріально посвідчений.

Дані обставини у порядку ч.3 ст. 61 ЦПК України не потребують доказуванню у даній цивільній справі.

Крім того встановлено, що 20.02.2016 року право власності на розподільчий пристрій зареєстровано за ТОВ КП «Сіті-Сервіс», а вже 11.05.2016 року - за ТОВ «Євразіябуд трейд» на підставі акту приймання-передачі від ПП «Білдгрупменеджмент», реєстрацію права власності за яким оскаржено до Міністерства юстиції України ТОВ «Грандіс Буд».

Існування протиправної домовленості ПАТ «Київобленерго» та ОСОБА_4 щодо укладення додаткової угоди про розірвання договору підтверджується тим, що ще 21.11.2014 року ОСОБА_3 звернувся до ПАТ «Київобленерго» із заявою, у якій обмежив коло осіб, які можуть вчиняти дії від його імені. До таких осіб ОСОБА_4 не входила. Крім того, у вказаній заяві позивач зазначає, що йому відомо про те, що збудований розподільчий пристрій бажають оформити на іншу фізичну чи юридичну особу.

Отже, внаслідок укладення додаткової угоди про розірвання договору для ОСОБА_3 настали негативні наслідки, оскільки дія договору про постачання електричної енергії була припинена, що позбавило його можливості забезпечувати електропостачанням не лише вже збудовані будинки, а й нові.

Такі висновки суду відповідають встановленим у справі обставинам, зібраним доказам та нормам матеріального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно дослідив наявні у матеріалах справи докази, дав належну оцінку діям ОСОБА_4, яка діяла всупереч інтересів свого довірителя, та дійшов обґрунтованого та законного висновку визнавши додаткову угоду недійсною, як таку що вчинена внаслідок зловмисної домовленості. Такі висновки суду знайшли своє підтвердження і під час перегляду справи апеляційним судом за апеляційними скаргами представників ПП «Білдгрупменеджмент».

Так, відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Якщо ТОВ «Євразіябуд трейд» вважає себе власником зазначеного розподільчого пристрою і його право власності порушується будь - якими особами, Товариство не позбавлено права захищати свої порушені, на його думку права, в судовому порядку шляхом пред'явлення позову.

Отже, колегія суддів вважає доводи апеляційної інстанції безпідставними та такими, що не можуть вплинути на правильність висновків суду по суті спору.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Справу було розглянуто на підставі встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та належних доказів.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразіябуд трейд» відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: