Рішення № 66023949, 14.04.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2017 року Справа № 915/127/17

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Яйченя К.М.,

з участю представників сторін:

від позивача - Бичковського О.Г., дов. від 21.12.2015 р. № 796/15-Н;

від відповідача та третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3, дов.дов. від 14.03.2017 р. № 252 та від 11.04.2016 р. № 314 відповідно;

від ОСОБА_4 - ОСОБА_5, дов. від 02.02.2016 р. № 42;

від ОСОБА_6 - ОСОБА_7, дов. від 02.02.2016 р. № 43;

ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилася,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль",

01011, вул. Лєскова, 9, м. Київ,

адреса для листування: Одеська обласна дирекція публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль",

65012, вул. Велика Арнаутська, 72/74, м. Одеса,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_10,

54030, АДРЕСА_1,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) громадянин ОСОБА_2,

54030, АДРЕСА_1,

2) громадянка ОСОБА_8,

54030, АДРЕСА_1,

3) громадянка ОСОБА_6,

54030, АДРЕСА_2,

4) громадянин ОСОБА_4,

54030, АДРЕСА_1,

про стягнення процентів за кредитним договором від 16.10.2006 р. № 010/08-11/06-476 у сумі 101641,75 дол. США, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - Банк) звернулося до фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 з позовом про стягнення грошових коштів у сумі 101641,75 дол. США - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом за кредитним договором від 16.10.2006 р. № 010/08-11/06-476 (далі - кредитний договір), з урахуванням додаткових угод до нього та договору від 01.07.2011 р. про переведення боргу, з посиланням на те, що підприємець ОСОБА_10 після прийняття Центральним районним судом м. Миколаєва рішень від 25.02.2016 р. у цивільній справі № 490/7033/14-ц та від 28.10.2016 р. у цивільній справі № 490/7038/14-ц, якими вирішено відповідно про стягнення на користь Банку заборгованості підприємця ОСОБА_10 за кредитним договором, яка утворилася станом на 19.05.2014 р., а саме: 324404,70 дол. США - основний борг; 9494,80 дол. США - заборгованість за процентами; 412201 грн. 14 коп. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту; 2614 грн. 13 коп. - пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, - у солідарному порядку з поручителів ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_6, а також про звернення стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно, належне на праві спільної власності позичальнику ОСОБА_10 та ОСОБА_2, - в рахунок погашення вищевказаної заборгованості підприємця ОСОБА_10 за кредитним договором, продовжує не виконувати свої грошові зобов'язання за цим договором, а саме, зобов'язання щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.

Банк також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

За такими вимогами ухвалою від 22.02.2017 р. порушено провадження в даній справі, а ухвалою від 22.03.2017 р. залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача громадян: ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_4, - поручителів виконання позичальником підприємцем ОСОБА_10 грошових зобов'язань за кредитним договором, спір про виконання котрого є предметом у даній справі, за укладеними з Банком договорами, а саме: ОСОБА_10 та ОСОБА_2 - договір іпотеки від 20.10.2006 р. № 3161, з урахуванням змін, внесених договором від 01.07.2011 р. № 553; ОСОБА_8 - договір поруки від 01.07.2011 р. № 12/42-0-1/11-312; ОСОБА_6 - договір поруки від 01.07.2011 р. № 12/42-0-1/11-314; ОСОБА_4 - договір поруки від 01.07.2011 р. № 12/42-0-1/11-313.

Підприємець ОСОБА_10 у відзиві від 30.03.2017 р., не оспорюючи обґрунтованості позову, не визнає розміру позовних вимог тому, що, на її думку, Банком невірно визначено суму процентів за користування кредитними коштами.

ОСОБА_8, повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася.

Вислухавши представника Банку, який підтримав позов з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням письмових пояснень від 14.04.2017 р., представника відповідача, який позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов підприємця ОСОБА_8, а також пояснення представників третіх осіб, які погодилися з доводами відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є Банк, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 укладено кредитний договір від 16.10.2006 р. № 010/08-11/06-476 (а.с. 17-19), згідно умов якого Банк зобов'язався надати підприємцю ОСОБА_8 (позичальнику) кредит для здійснення будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в сумі 429700 дол. США строком до 16.10.2013 р. зі сплатою 14 % річних за користування кредитними коштами, а позичальник - використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів на умовах, передбачених договором. Проценти за кредит позичальник сплачує щомісячно платіжним дорученням на рахунок доходів кредитора не пізніше 26-го числа кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту. Основна заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) погашається позичальником у відповідності до графіка погашення заборгованості, який є додатком № 1 до кредитного договору, а у випадку, якщо такий не був укладений - не пізніше передостаннього дня користування кредитом, зазначеного у п. 1.1 договору (п.п. 1.1, 2.1, 6.1 кредитного договору). Обчислення строку надання кредиту, нарахування процентів по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту) до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно (п. 3.2 кредитного договору). Сторонами погоджено, що договір набуває чинності з дати його укладання та діє до часу повного погашення позичальником заборгованості за кредитом (позичкової заборгованості, процентів за користування кредитом, штрафів та пені) (п. 9.1 кредитного договору).

На забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором Банком укладено з громадянами ОСОБА_10 та ОСОБА_2 (іпотекодавцями) договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Шиліною Г.М. 20.10.2006 р., та зареєстрований у реєстрі за № 3161 (а.с. 67-69), згідно якого іпотекодавцями передано в іпотеку Банку їх спільне домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1.

У подальшому сторонами укладалися додаткові договори до кредитного договору №№ 1-22, 010/08-11/06-476/4, 010/08-11/06-476/5, 010/08-11/06-476/6, 010/08-11/06-476/7, 010/08-11/06-476/8 (а.с. 148-208, 20-21, 25-38), якими вносилися зміни до графіку погашення заборгованості за кредитним договором, а також змінювалися ставки процентів річних за користування кредитними коштами та строки остаточного повернення кредитних коштів.

Так, зокрема, додатковим договором від 01.08.2007 р. № 19 до кредитного договору сторонами зменшено процентну ставку за користування кредитними коштами до 12 % річних, а додатковим договором від 01.07.2011 р. № 010/08-11/06-476/5 визначено строк остаточного повернення кредитних коштів до 16.10.2014 р.; тимчасово, на період з 01.07.2011 р. по 16.05.2012 р. надано підприємцю ОСОБА_8 кредитні канікули, протягом яких зменшувався платіж по тілу кредиту, а також погоджено, що фактична заборгованість підприємця ОСОБА_8 на дату укладення зазначеного додаткового договору, яка становила 328324,76 дол. США, збільшується на суму заборгованості за процентами, яка становила 50855,42 дол. США, і при цьому відбувається зміна строку погашення заборгованості згідно нової редакції додатку № 1 до кредитного договору (п.п. 1, 3-5 додаткового договору від 01.07.2011 р. № 010/08-11/06-476).

01.07.2011 р. Банком укладено з підприємцем ОСОБА_8 та підприємцем ОСОБА_10 договір від 01.07.2011 р. № 11/42-0-1/11-115 про переведення боргу (далі - договір про переведення боргу), згідно якого підприємець ОСОБА_8 (первісний боржник) за згодою Банку перевела свої боргові зобов'язання за кредитним договором на підприємця ОСОБА_10 (нового боржника), а підприємець ОСОБА_10 замінила первісного боржника як сторону - позичальника за кредитним договором, з урахуванням додаткових угод до нього, та прийняла на себе всі його права та обов'язки за цим договором (п.п. 1.1, 4.1 договору про переведення боргу). Загальна заборгованість первісного боржника перед Банком на день укладення договору про переведення боргу складала суму 379180,18 дол. США, із яких: 328324,76 дол. США - заборгованість за кредитом; 69840,31 дол. США - прострочена заборгованість за кредитом; 50855,42 дол. США - прострочена заборгованість зі сплати процентів (п. 1.2 договору про переведення боргу).

У зв'язку з укладенням договору про переведення боргу Банком та підприємцем ОСОБА_10 додатковим договором від 01.07.2011 р. внесено відповідні зміни до кредитного договору; Банком та громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_10 за договором, посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Шиліною Г.М. 01.07.2011 р. та зареєстрованим у реєстрі за № 554 (а.с. 70-71), внесено відповідні зміни до договору іпотеки від 20.10.2006 р. № 3161.

Крім того, на забезпечення виконання зобов'язань підприємця ОСОБА_10 за кредитним договором Банком укладено з громадянами ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 договори поруки від 01.07.2011 р. №№ 12/42-0-1/11-312, 12/42-0-1/11-314, 12/42-0-1/11-313, у відповідності до яких зазначені особи зобов'язалися відповідати перед Банком солідарно з позичальником за виконання його зобов'язань за кредитним договором, у тому числі тих зобов'язань, що можуть виникнути в майбутньому.

У ході виконання зобов'язань за кредитним договором сторонами складено акт від 28.02.2013 р. звірення розрахунків за кредитним договором, котрим підтверджено заборгованість підприємця ОСОБА_10 за кредитним договором у сумі 348416,46 дол. США - за основною сумою кредиту та 38263,39 дол. США - прострочена заборгованість (ас. 39).

Із поданих Банком копій рішень Центрального районного суду м. Миколаєва від 25.02.2016 р. в цивільній справі № 490/7033/14-ц та від 28.10.2016 р. в цивільній справі № 490/7038/14-ц (а.с. 133-137, 60-64 відповідно) випливає, що Банк виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, спір про виконання котрого є предметом у даній справі, щодо надання підприємцю ОСОБА_10 кредитних коштів у повному обсязі, проте відповідач свої грошові зобов'язання не виконує. Унаслідок цього станом на 19.05.2014 р. утворилися заборгованість з повернення кредитних коштів у сумі 324404,70 дол. США та заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами в сумі 9494,80 дол. США. Рішеннями судів, які набрали законної сили, вирішено про стягнення на користь Банку заборгованості підприємця ОСОБА_10 за кредитним договором у солідарному порядку з поручителів ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_6, а також про звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки за вказаним вище договором іпотеки.

Ці рішення судів в інших цивільних справах є преюдиціальними для вирішення спору в даній справі, а тому суд визнає, що обставини отримання відповідачем кредитних коштів за укладеним між сторонами кредитним договором не підлягають доказуванню у справі, котра розглядається.

За твердженнями Банку, не спростованими відповідачем та третіми особами, заборгованість з повернення кредитних коштів по кредитному договору, про стягнення котрої вирішено зазначеними рішеннями Центрального районного суду м. Миколаєва, на даний час не погашена.

Представник Банку також стверджує, що зазначеними рішеннями Центрального районного суду м. Миколаєва вирішено про стягнення заборгованості за кредитним договором станом на 19.05.2014 р., проте сума заборгованості зі сплати процентів розрахована Банком по 29.04.2014 р. Такі твердження представника Банку узгоджується з поданим суду розрахунком заборгованості за кредитним договором і відповідачем та третіми особами не спростовано. Разом з тим, представник Банку пояснив, що позовна вимога ґрунтується на невиконанні відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитними коштами у період з 29.04.2014 р. (дата, по котру вже вирішено про стягнення грошових коштів указаними вище рішеннями судів в інших цивільних справах) по 28.12.2016 р., унаслідок чого за цей період заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами в сумі 324404,70 дол. США, виходячи із погодженої у кредитному договорі, з урахуванням додаткового договору від 01.07.2011 р. № 010/08-11/06-476/5, процентної ставки 12 % річних, Банком визначена у загальній сумі 101641,75 дол. США.

З наведеним розрахунком суми заборгованості зі сплати процентів суд погоджується, і відхиляє викладені у відзиві на позов твердження відповідача щодо необґрунтованості позовних вимог через неправильність розрахунку заборгованості, так як визначення суми позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати нарахованих процентів належить позивачеві. При цьому суд ураховує, що сума нарахування процентів за період з 29.04.2014 р. по 28.12.2016 р. є більшою, ніж пред'явлена Банком до стягнення з відповідача. Крім того, відповідачем або третіми особами, які не оспорюють невиконання позичальником зобов'язань з повернення кредитних коштів і сплати процентів за користування ними, не подано суду свого розрахунку такої заборгованості.

Згідно чинного законодавства, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 глави 71 ЦК України і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, суд визнає, що позовні вимоги про стягнення з підприємця ОСОБА_10 заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами у період з 29.04.2014 р. по 28.12.2016 р. в загальній сумі 101641,75 дол. США належить задовольнити повністю.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у разі задоволення позову - на відповідача.

Визначаючи розмір відшкодування позивачу сплаченого ним судового збору, суд виходить з такого.

Банком оплачено позов судовим збором, згідно платіжного доручення від 21.02.2017 р. № 572911, у сумі 41210 грн. 65 коп., виходячи з суми позову 101641,75 дол. США, що станом на дату направлення до Господарського суду Миколаївської області позову в даній справі (20.02.2017 р.) становило за офіційним курсом Національного Банку України 2747376 грн. 50 коп.

Таку вимогу, згідно п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", якою визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 % від ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, належало оплатити судовим збором у сумі 41210 грн. 65 коп. (2747376 грн. 50 коп. * 1,5%).

Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідачу належить відшкодувати Банку витрати з оплати позову судовим збором у сумі 41210 грн. 65 коп.

У судовому засіданні 14.04.2017 р., згідно із ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_10, 54030, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", 01011, вул. Лєскова, 9, м. Київ, ідентифікаційний код 14305909, грошові кошти в сумі 101641 (сто одна тисяча шістсот сорок один) дол. США 75 центів - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 41210 (сорок одна тисяча двісті десять) грн. 65 коп.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.М. Коваль.

Повний текст рішення підписано 18.04.2017 р.