Постанова № 66023676, 11.04.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2017 року Справа № 904/9766/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,

суддів - Подобєда І.М., Сизько І.А.,

секретар судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю представників:

від позивача: не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином,

від відповідача-1: не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином,

від відповідача -2: не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

від відповідача-3: Яковлєв Ю.В. - представник, довіреність б/н від 26.08.2014 р.,

від третьої особи: не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ігромир" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2017р. у справі №904/9766/16

за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", м.Київ

до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю "Оазис", м.Дніпро

відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю "МС Кидс", м.Дніпро

відповідача-3 товариства з обмеженою відповідальністю "Ігромир", м.Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: ОСОБА_3, м.Дніпро

про стягнення 1 018 056грн.94 коп.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2017р. у справі №904/9766/16 (суддя Євстигнеєва Н.М.) позов публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ) "Комерційний банк "Хрещатик" задоволено, з товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "Оазис" і ТОВ"Ігромир" та з ТОВ "Оазис" і ТОВ"МС Кидс" на користь позивача стягнуто солідарно заборгованість за генеральним кредитним договором №88ВКЛ-ГЕН-13 від 24.10.2013р., з яких:

- заборгованість за кредитним договором №88ВКЛ-13-3 від 11.08.2015р. в сумі 28 022,64 доларів США, що за курсом Національного банку України становить 717362грн.04коп., штрафні санкції в сумі 162039грн.35коп., що в гривневому еквіваленті становить 879401грн.39коп., з яких:

- прострочений до сплати кредит в сумі 25 631,36 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом Національного банку України 25,599374 грн./дол. США на дату проведення розрахунку станом на 01.12.2016р. становить 656146грн.77 коп.;

- прострочені проценти за користування кредитом за період з 01.04.2016р. по 30.11.2016р. в сумі 2220,40 доларів США, що за курсом Національного банку України становить 56840грн.96коп.;

- прострочені проценти відповідно до п.10.6 генерального договору (з розрахунку 1 процент річних) за період з 01.04.2016р. по 30.11.2016р. в сумі 170,88 доларів США, що за курсом Національного банку України становить 4 374грн.31 коп.;

- пеня за прострочення погашення кредиту за період з 19.03.2016р. по 30.11.2016р. в сумі 156565грн.16 коп.;

- пеня за прострочення погашення відсотків за період з 30.04.2016р. по 30.11.2016р. в сумі 5082грн.73 коп.;

- пеня за прострочення погашення відсотків відповідно до п. 10.6 генерального договору за період з 30.04.2016р. по 30.11.2016р. в сумі 391грн.46 коп.;

- заборгованість за кредитним договором №88ВКЛ-13-1 від 24.10.2013р. в сумі 138655грн.55коп., з яких:

- прострочений до сплати кредит в сумі 100 000 грн.;

- прострочені проценти за користування кредитом за період з 01.04.2016р. по 30.11.2016р. в сумі 15 333грн.32 коп.;

- прострочені проценти відповідно до п.10.6 генерального договору за період з 01.04.2016р. по 30.11.2016р. у сумі 666грн.68 коп.;

- пеня за прострочення погашення кредиту за період з 31.05.2016р. по 30.11.2016р. в сумі 15710грн.38 коп.;

- пеня за прострочення погашення відсотків за період з 30.04.2016р. по 30.11.2016р. в сумі 1377грн.10 коп.;

- пеня за прострочення погашення відсотків відповідно до п.10.6 генерального договору за період з 30.04.2016р. по 30.11.2016р. в сумі 59грн.87 коп.;

- плата за порушення грошового зобов'язання згідно з ст.625 Цивільного кодексу України в сумі 1508грн.20 коп.;

- інфляційні втрати в сумі 4 000грн.;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо невиконання відповідачем-1 зобов"язань за генеральним кредитним договором №88ВКЛ-ГЕН-13 від 24.10.2013р. та кредитними договорами №88ВКЛ-13-3 від 11.08.2015р., №88ВКЛ-13-1 від 24.10.2015р., укладеними в межах цього генерального кредитного договору, в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів, а також щодо невиконання відповідачами - 2, 3 зобов"язань за договорами поруки, укладеними в забезпечення виконання кредитних договорів;

- при відмові в задоволенні клопотань відповідачів-1, 3 про зупинення провадження у справі відповідно до набрання законної сили рішенням у справі №910/145/17 за позовом ТОВ"Оазис" до ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" про визнання зобов"язань за кредитними договорами припиненими та до одержання результатів судової економічної експертизи господарський суд зазначав, що відповідач-1 не надав належні докази прийняття до розгляду позовної заяви господарським судом м.Києва, а також, що підстави для призначення експертизи відсутні з огляду на наведені відповідачем-3 обґрунтування необхідності такого призначення та на невідповідність питань, які ставляться експерту змісту самого клопотання;

- не погодившись з рішенням господарського суду, ТОВ"Ігромир" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на положення ст.104 Господарського процесуального кодексу України просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позову;

- у поданій скарзі йдеться про прийняття господарським судом рішення на підставі припущень про отримання відповідачем-1 кредиту, оскільки у справі відсутні будь-які належні та допустимі докази в підтвердження таких обставин, про те, що суд не задовольнив клопотання відповідача-1 стосовно зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №910/145/17 мотивоване тим, що у разі визнання зобов"язань припиненими за кредитними договорами будуть відсутні підстави для задоволення позову банку, при цьому суд не встановив якими саме є підстави для припинення зустрічних однорідних вимог, заяви про яке були направлені на адресу банку 01.04.2016р., тобто до дати введення в банку тимчасової адміністрації, про те, що порука, яка є предметом відповідних договорів з відповідачами -2, 3 припинилася, оскільки згідно з ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов"язання не пред"явить вимоги до поручителя, у даному випадку, банк подав позов після спливу шестимісячного строку: за кредитним договором №88ВКЛ-13-3 від 11.08.2015р. після 18.03.2016р., за кредитним договором №88ВКЛ-13-1 від 24.10.2013р. після 23.10.2014р., а також про те, що порука, яка була надана банку відповідачем-3 за договором поруки №88ВКЛ-ГЕН-13-П-1 від 24.10.2013р. є припиненою, оскільки додатковим договором №1 від 14.02.2014р. до генерального кредитного договору внесено зміни та добавлено п.10.13, згідно з яким відповідач-1 зобов"язаний сплачувати банку підвищену на 1 відсоток процентну ставку за користування кредитом, вказана умова збільшила обсяг відповідальності відповідача-3, але останній, як поручитель, своєї згоди не надавав;

- скаржником (відповідачем-3) заявлено клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи №910/2403/17, яка розглядається господарським судом м.Києва за позовом ТОВ"Оазис" до ПАТ"Комерційний банк "Хрещатик" про визнання зобов"язань за кредитними договорами припиненими внаслідок пов"язаності її з даною справою та оспорювання по ній дійсності правочинів, які покладені в основу позовних вимог по даній справі;

- представник відповідача-1 в судове засідання не з"явився, про час та місце засідання відповідач-1 повідомлений належним чином, у відзиві на апеляційну скаргу відповідач-1 її вимоги підтримує та вказує на обставини щодо припинення зобов"язань за кредитними договорами з 01.04.2016р., тобто з моменту надіслання на адресу банку заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог;

- представники відповідача-2 та третьої особи в судове засідання не з"явилися, про час та місце засідання відповідач-2 та третя особа повідомлені належним чином, відзив на апеляційну скаргу відповідачем-2 не надано, письмові пояснення по суті апеляційної скарги третьою особою також не надані;

- представник позивача в судове засідання не з"явився, у відзиві на апеляційну скаргу та у додаткових поясненнях позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на обґрунтованість рішення господарського суду, на те, що доводи скаржника стосовно неотримання кредиту спростовуються документами, наявними у справі, у тому числі, клопотанням по наданню траншу, платіжним дорученням в іноземній валюті, актом перевірки цільового використання кредитних коштів, на безпідставність тверджень скаржника про припинення поруки, а також на те, що будь-які заяви від відповідача-1 та інших осіб про припинення зобов"язнь за кредитними договорами до банку не надходили.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача-3, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 жовтня 2013 року між ПАТ"Комерційний банк "Хрещатик" (кредитором) та ТОВ "Оазис" (позичальником) укладено генеральний кредитний договір №88ВКЛ-ГЕН-13.

Відповідно до п.1.1. договору кредитор встановлює позичальнику ліміт кредитних операцій в сумі 1 100 000грн. терміном на 12 (дванадцять) місяців з 24 жовтня 2013 року по 23 жовтня 2014 року, в межах якого здійснюються кредитні операції в гривні та/або в іноземній валюті (долари США) за окремими кредитними договорами, договорами про відкриття акредитивів, що будуть укладені в рамках цього генерального договору (далі - договори) в порядку і на умовах, передбачених цим договором та договорами. При цьому договори є невід'ємною частиною цього генерального договору.

Кредитні операції за цим генеральним договором - це операції між кредитором і позичальником з надання та повернення банківських кредитів відповідно до умов окремих кредитних договорів та/або зобов'язання кредитора (зобов'язання з кредитування тощо), яке у разі його виконання спричинить фактичне перерахування кредитних коштів відповідно до умов договорів.

Згідно з п.1.3. договору строк користування кредитними коштами в гривні за договорами в гривні встановлюється не більше 12 місяців в межах терміну та ліміту, зазначених в п.1.1. цього генерального договору. З метою здійснення розрахунків за контрактом №DH09/2013 від 02.09.2013р., укладеним позичальником з компанією SHANTOU DIHUA TRADING CO., LIMITED (Китай) на закупівлю дитячих іграшок в сумі 500 000 доларів США банк відкриває на кожну партію поставки товару безвідкличний непокритий акредитив в іноземній валюті (доларах США), строком дії не більше 90 календарних днів, в сумі 100 процентів вартості партії поставки, але в межах терміну та ліміту, зазначених у п.1.1. генерального договору. Виконуючим банком за акредитивами є ПАТ "КБ "Хрещатик".

Відповідно до п.1.5. генерального договору процентна ставка в гривні - 23 проценти річних. Комісійні за відкриття акредитивів визначаються в окремих договорах.

За умовами п.2.1. генерального договору в межах ліміту, зазначеного в п.1.1. цього генерального договору, позичальник має право отримувати кредитні кошти на умовах цього генерального договору та договорів.

В період з лютого 2014 року по серпень 2015 року між сторонами було укладено додаткові договори №№1-12 до генерального кредитного договору (а.с.19-37, том 1).

Згідно з додатковим договором №12 від 11.08.2015 генеральний кредитний договір №88ВКЛ-ГЕН-13 від 24.10.2013 викладено в новій редакції.

Відповідно до п.1.1. додаткового договору №12 від 11.08.2015р., з урахуванням додаткового договору №13 від 04.02.2016 до генерального кредитного договору №88ВКЛ-ГЕН-13 від 24.10.2013р. (а.с.36, том 1), банк встановлює позичальнику ліміт кредитних операцій у гривні у розмірі 324000грн. та у доларах США у розмірі 55 085,43 доларів США терміном на 4 (чотири) місяці з 04 лютого 2016 року до 30 травня 2016 року, в межах якого здійснюються кредитні операції в гривні та/або в іноземній валюті (долари США) за окремими кредитними договорами, договорами про відкриття акредитивів, що будуть укладені в рамках цього генерального договору (далі - договори) в порядку і на умовах, передбачених цим генеральним договором та договорами. При цьому договори є невід'ємною частиною цього генерального договору.

Мета кредитування:

- для поповнення обігових коштів та інші операційні витрати у розмірі не більше 100000грн.,

- для погашення заборгованості позичальника перед банком в результаті здійснення останнім розрахунків за непокритими акредитивами відповідно до умов договорів про відкриття акредитивів, укладених у межах цього генерального договору та умов контрактів на придбання дитячих іграшок - в розмірі, що не перевищує 224 000грн.;

- для здійснення розрахунків у формі безвідкличного непокритого акредитива за контрактом №DH09/2013 від 02.09.2013р., укладеним позичальником з компанією SHANTOU DIHUA TRADING CO., LIMITED (Китай) на закупівлю дитячих іграшок у сумі 500 000 доларів США та іншими контрактами - в сумі 55085,43 доларів США (п.1.4. генерального кредитного договору з урахуванням змін, внесених додатковим договором №13 від 14.02.2016р.).

Відповідно до п.1.5. додаткового договору №12 від 11.08.2015р. процентна ставка в національній валюті та в іноземній валюті визначається в окремих договорах. Комісії та витрати банку за обслуговування акредитива сплачуються позичальником згідно з діючими тарифами банку на підставі письмових вимог банку.

Згідно з п.3.1. додаткового договору №12 від 11.08.2015 виконання зобов'язань позичальника за цим генеральним договором забезпечується, у тому числі, порукою гр.ОСОБА_3;

- порукою товариства з обмеженою відповідальністю "Ігромир";

- порукою товариства з обмеженою відповідальністю "МС Кидс".

Плата за користування кредитом та його погашення встановлені п.4 генерального кредитного договору в редакції додаткового договору №12 від 11.08.2015р..

Так, згідно з п.4.1. генерального кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку проценти у розмірі відповідно до п.1.5. цього генерального договору та/або договорами.

Відповідно до п.4.3. генерального договору проценти за користування кредитом в гривні та/або іноземній валюті розраховуються за поточний календарний місяць з урахуванням фактичного періоду користування кредитом на фактичну суму заборгованості із врахуванням фактичної кількості днів у році (методом "факт/факт"). При розрахунках враховується перший день видачі кредиту і не враховується день повернення кредиту.

Крім того, відповідно до п.7.11 генерального договору позичальник зобов'язався здійснювати з листопада 2013 року грошові обороти на рахунках, відкритих в ПАТ "КБ "Хрещатик" та його установах щомісяця, в обсязі не менше ніж 50 процентів від загального розміру грошових оборотів впродовж терміну дії цього генерального договору.

За невиконання вказаної умови п.10.13 генерального договору, в редакції додаткового договору №1 від 14.02.2014 року, у передбачено відповідальність позичальника, де в пункті 10.6 визначено, що позичальник зобов'язаний сплачувати у випадку невиконання умов п.7.11 цього договору процентну ставку за користування кредитними коштами підвищену на 1 процент річних, починаючи з першого числа кожного місяця, наступного за місяцем, в якому було таке невиконання. Якщо після застосування підвищеної процентної ставки позичальник в наступному звітному місяці виконав зобов'язання згідно п.7.11 договору, процентна ставка за користування кредитом встановлюється на рівні, визначеному у п.1.5. генерального договору, починаючи з першого числа місяця наступного за звітним.

В межах генерального кредитного договору між ПАТ"Комерційний банк "Хрещатик" (кредитором) та ТОВ "Оазис" (позичальником) укладено кредитний договір №88ВКЛ-13-3 від 11 серпня 2015 року.

Згідно з п.1.1. цього кредитного договору (в редакції додаткового договору №1 від 20.11.2015 до кредитного договору від 11.08.2015 №88ВКЛ-13-3) банк надає позичальнику 20 листопада 2015 року транш кредиту в сумі 28 131,36 доларів США в межах ліміту, зазначеного в п.1.1. кредитного договору строком на 120 календарних днів з 20 листопада 2015 року по 18 березня 2016 року терміном повернення кредитних коштів не пізніше 18.03.2016 на умовах, визначених кредитним договором.

Відповідно до п.3.1 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує банку проценти у розмірі 13 процентів річних.

В п.3.2 договору сторонами узгоджено, що нараховані проценти позичальник сплачує до останнього робочого дня місяця в тому ж місяці, в якому нараховані проценти на рахунок доходів майбутніх періодів, а в останній робочий день місяця в тому ж місяці, в якому здійснюється нарахування процентів на рахунок нарахованих доходів разом з остаточним погашенням заборгованості по кредиту.

Повернення кожного траншу кредиту позичальник здійснює не пізніше ніж через 120 календарних днів з дати надання, але в межах терміну генерального договору. Остаточне повернення кредиту позичальник здійснює не пізніше 30 травня 2016 року

Між ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" (кредитором) та ТОВ "Оазис" (позичальником) укладено кредитний договір №88ВКЛ-13-1 від 24 жовтня 2013 року.

Відповідно до п.1.1. цього договору (в редакції додаткового договору №3 від 08.08.2015р., а.с.44, том 1) кредитор відкриває позичальнику на умовах генерального кредитного договору №88ВКЛ-ГЕН-13 від 24.10.2013 відкличну відновлювальну кредитну лінію з лімітом в сумі 100000грн. з 08 липня 2015 року до 30 травня 2016 року терміном повернення кредитних коштів 30 травня 2016 року згідно з графіком, зазначеним у п.3.3., зі сплатою процентів за користування кредитом із розрахунку 23 проценти річних.

Згідно з п.3.3. кредитного договору повернення кредиту позичальник здійснює не пізніше 30 травня 2016 року на позичковий рахунок у банку.

Банк виконав зобов"язання за укладеними кредитними договорами.

Наявними в матеріалах справи доказами (клопотанням щодо надання траншу кредиту від 20.11.2015р. та від 24.10.2013р., розпорядженням від 20.11.2015р., платіжним дорученням в іноземній валюті від 20.11.2015р., від 24.10.2013р., актом перевірки цільового використання кредитних коштів від 20.11.2015р. та актом від 25.10.2013р., виписками по банківських рахунках ТОВ"Оазис") підтверджується отримання ТОВ"Оазис" на підставі цих договорів кредитних коштів .

Кредитним договором №88ВКЛ-13-3 від 11 серпня 2015 року (а.с.38, том 1) та додатковим договором №3 від 08 липня 2015 року до кредитного договору №88ВКЛ-13-1 від 24 жовтня 2013 року (а.с.44, том 1) сторонами погоджено повернення кредитних коштів у строк - 30 травня 2016 року включно.

Зобов"язання за договором порушені ТОВ"Оазис".

В установлений строк кредитні кошти не повернуті банку, а саме:

- за кредитним договором №88ВКЛ-13-3 від 11 серпня 2015 року прострочений до сплати кредит складає 25631,36 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 01.12.2016р. становить 656 146грн.77 коп.;

- за кредитним договором №88ВКЛ-13-1 від 24 жовтня 2013 року прострочений до сплати кредит складає 100 000грн.

Також, враховуючи умови генерального кредитного договору та кредитних договорів щодо строку оплати процентів за користування кредитом, не виконаним є зобов'язання товариства щодо оплати процентів за користування кредитом за кредитним договором №88ВКЛ-13-3 від 11 серпня 2015 року за період з 01.04.2016р. по 30.11.2016р. в сумі 2 220,40 доларів США, що за курсом Національного банку України становить 56 840грн.96 коп.;

- прострочені проценти відповідно до п.10.6 генерального договору за період з 01.04.2016р. по 30.11.2016р. у сумі 170,88 доларів США, що за курсом Національного банку України становить 4 374грн.31коп.;

та за кредитним договором №88ВКЛ-13-1 від 24 жовтня 2013 року: - прострочені проценти за користування кредитом за період з 01.04.2016р. по 30.11.2016р. в сумі 15 333грн.32 коп.;

- прострочені проценти відповідно до п.10.6 генерального договору за період 01.04.2016р. по 30.11.2016р. в сумі 666грн.68 коп..

Відповідно до розрахунку заборгованості, виконаного банком станом на 08.08.2016р., загальна сума боргу ТОВ "Оазис" за кредитом та процентами за договором №88ВКЛ-13-3 від 11.08.2015р. складає 28 022,64 доларів США, з яких:

- за кредитом - 25 631,36 доларів США;

- за процентами - 2 391,28 доларів США (прострочені проценти за користування кредитом за період 01.04.2016р. по 30.11.2016р. в сумі 2 220,40 доларів США, прострочені проценти відповідно до п.10.6 генерального договору за період 01.04.2016р. по 30.11.2016р. в сумі 170,88 доларів США, що за курсом Національного банку України становить 4 374грн.31 коп.).

За кредитним договором №88ВКЛ-13-1 від 24 жовтня 2013 року прострочений до сплати кредит складає 100 000грн., проценти - 16 000грн. (проценти за користування кредитом за період 01.04.2016р. по 30.11.2016р. в сумі 15 333грн.32 коп., прострочені проценти відповідно до п.10.6 генерального договору за період 01.04.2016р. по 30.11.2016р. в сумі 666грн.68 коп.).

Вказаний розрахунок виконаний з урахуванням порядку нарахування та розміру процентних ставок, передбачених умовами кредитних договорів.

Враховуючи викладене, господарський cуд правильно визнав цей розрахунок законним та обґрунтованим.

На підставі п.10.4. генерального кредитного договору позивачем нарахована пеня за неналежне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань з повернення кредиту, своєчасної сплати процентів за користування кредитними коштами, комісій в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який стягується пеня.

Нарахування штрафних санкцій (пені) здійснюється з наступного календарного дня, що настає за днем невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов'язань. Нарахування штрафних санкцій (пені) припиняється з дня виконання простроченого зобов'язання (день погашення включається до розрахунку простроченого платежу) або в межах строків позовної давності, визначеної цим генеральним договором.

Встановлений договором розмір пені узгоджується з положеннями статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", за змістом яких розмір пені, встановлений за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За несвоєчасне виконання зобов'язань банком нарахована пеня:

за кредитним договором №88ВКЛ-13-3 від 11.08.2015р.:

- пеня за прострочення погашення кредиту за період з 19.03.2016р. по 30.11.2016р. в сумі 156565грн.16 коп.;

- пеня за прострочення погашення процентів за період з 30.04.2016р. по 30.11.2016р. в сумі 5082грн.73 коп.;

- пеня за прострочення погашення процентів відповідно до п. 10.6 Генерального договору за період з 30.04.2016р. по 30.11.2016р. в сумі 391грн.46 коп.;

за кредитним договором №88ВКЛ-13-1 від 24 жовтня 2013 року:

- пеня за прострочення погашення кредиту за період з 31.05.2016р. по 30.11.2016р. в сумі 15710грн.38 коп.;

- пеня за прострочення погашення процентів за період з 30.04.2016р. по 30.11.2016р. в сумі 1377грн.10 коп.;

- пеня за прострочення погашення процентів відповідно до п.10.6 генерального договору за період з 30.04.2016р. по 30.11.2016р. в сумі 59грн.87 коп..

Перевіркою правильності здійснення розрахунку пені порушень вимог чинного законодавства та умов кредитного договору в процесі перегляду рішення господарського суду в апеляційному порядку не виявлено.

Також, банком нарахована та заявлена до стягнення за кредитним договором №88ВКЛ-13-1 від 24.10.2013р.:

- плата за порушення грошового зобов'язання згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України в сумі 1508грн.20коп. (три проценти річних) за період з 31.05.2016р. по 30.11.2016р.;

- інфляційні втрати у розмірі 4000грн. за період з червня 2016 по жовтень 2016 року включно.

Належних та допустимих доказів щодо сплати заборгованості на момент розгляду справи ТОВ "Оазис" не надало, доводи банку щодо наявності заборгованості у зазначених сумах не спростувало.

Матеріали справи свідчать також і про те, що з метою забезпечення зобов'язань позичальника (ТОВ "Оазіс") по генеральному кредитному договору, між ПАТ"Комерційний банк "Хрещатик" (банком) та ТОВ "МС Кидс"(поручителем) укладено договір поруки №88ВКЛ-ГЕН-13-П-4 від 08.07.2015р. (із змінами та доповненнями до нього).

П.1.1. договору поруки (в редакції додаткового договору №2 від 04.02.2016р. про внесення змін до договору) передбачено, що поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ТОВ "Оазис" (позичальником) по погашенню одержаного кредиту відповідно до генерального кредитного договору №88ВКЛ-ГЕН-13 від 24.10.2013р., укладеного між банком та позичальником, в сумі 324 000грн. та 55 085,43 доларів США - кінцевим терміном погашення 30 травня 2016 року, а також належних за користування кредитом процентів з розрахунку 23 проценти річних за кредитним договором №88ВКЛ-13-1 від 24.10.2013р., 32 проценти річних за кредитним договором від 24.10.2013р. №№88ВКЛ-13-2 та 13 процентів річних за кредитним договором від 24.10.2013 №88ВКЛ-13-3 і за кредитним договором від 04.02.2016 №88ВКЛ-13-4, а у разі несвоєчасного повернення кредиту повернути прострочену суму з урахуванням індексу інфляції, який мав місце у період прострочення, сплатити три відсотки річних від простроченої суми, а також комісії, штрафи і пеню.

24 жовтня 2013 року між ПАТ "Комерційний банк Хрещатик" (кредитором), ТОВ "Оазис" (позичальником) та ТОВ "Ігромир" (поручителем) укладений договір поруки №88ВКЛ-ГЕН-13-П-1.

Відповідно до п.1.1. якого ( в редакції додаткового договору №8 від 04.02.2016р. про внесення змін до договору поруки) поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань позичальником, по погашенню одержаного кредиту відповідно до генерального кредитного договору №88ВКЛ-ГЕН-13 від 24.10.2013р., укладеного між банком та позичальником, в сумі 324000грн. та 55085,43 доларів США, - кінцевим терміном погашення 30 травня 2016 року, а також належних за користування кредитом процентів з розрахунку 23 проценти річних за кредитним договором №88ВКЛ-13-1 від 24.10.2013р. та 32 проценти річних за кредитним договором від 24.10.2013р. №88ВКЛ-13-2 та 13 процентів річних за кредитним договором від 24.10.2013р. №88ВКЛ-13-3 і за кредитним договором від 04.02.2016р. №88ВКЛ-13-4, а у разі несвоєчасного повернення кредиту повернути прострочену суму з урахуванням індексу інфляції, який мав місце у період прострочення, сплатити три відсотки річних від простроченої суми, а також комісії, штрафи і пеню.

П.1.3 договору поруки №88ВКЛ-ГЕН-13-П-4 від 08 липня 2015 року та п.1.3 договору поруки №88ВКЛ-ГЕН-13-П-1 від 24 жовтня 2013 року в редакції додаткового договору №4 від 12 січня 2015 року передбачено, що у випадку внесення змін та/або доповнень до кредитного договору в частині внутрішнього графіку погашення зобов"язань за кредитним договором (у тому числі, але не виключно, перенесення чергових платежів, перенесення строку сплати нарахованих процентів, комісій, штрафів, пені, тощо), внаслідок чого можливе збільшення обсягу відповідальності поручителя, поручитель за цими договорами надає свою згоду нести солідарну з позичальником відповідальність за несплату банку сум, на які будуть збільшені зобов"язання позичальника. При цьому додаткове повідомлення поручителя про збільшення обсягу його відповідальності або укладення про це окремого додаткового договору не потрібно.

Поручитель підтверджує, що після внесення банком та позичальником вищевказаних змін та/або доповнень до кредитного договору, порука, надана згідно з цими договорами залишається чинною.

Відповідно до п.п.2.1, 2.2 договорів у випадку неповернення позичальником кредиту, несплати процентів за користування кредитом, комісій і штрафних санкцій, в строки і в сумах, передбачених кредитним договором, у випадках настання права банку на вимогу дострокового повернення кредиту та процентів за користування ним, передбачених кредитним договором, банк направляє поручителю відповідне письмове повідомлення з розрахунком суми непогашеної заборгованості. Отримавши письмове повідомлення банку про факт невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором поручитель повідомляє про це позичальника і протягом п'яти днів з дня, наступного за отриманням повідомлення, перераховує банку суму заборгованості згідно з розрахунком банку.

Згідно з п.2.6 договорів порука, встановлена цими договорами, діє з моменту підписання сторонами договорів і припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов"язання (ч.1, ст.559 Цивільного кодексу України), а якщо зобов"язання залишається невиконаним у строки, передбачені кредитним договором, порука припиняється через три роки після настання кінцевого строку виконання основного зобов"язання.

Претензією №30/23-08/1916 від 16.05.2016р. на адресу поручителів, у тому числі ТОВ "МС Кидс" та ТОВ "Ігромир", банк просив терміново сплатити заборгованість за генеральним кредитним договором №88ВКЛ-ГЕН-13 від 24.10.2013р. та, в його рамках, за кредитними договорами №88ВКЛ-13-3 від 11 серпня 2015 року та №88ВКЛ-13-1 від 24 жовтня 2013 року.

Вимоги банку не виконані ані позичальником (боржником), ані поручителями.

Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.530 названого Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.553 Кодексу за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.554 Кодексу у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Ч.ч.1, 4 ст.559 Кодексу передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ст.611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.2 ст.625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ч.1 ст.1049 Кодексу встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: порушення відповідачем-1 зобов'язань за кредитними договорами в частині своєчасного повернення кредитних коштів та відповідачами - 2, 3 за договорами поруки, укладеними в забезпечення виконання зобов"язань відповідача-1, а також ненадання відповідачами належних та допустимих доказів, які б спростовували ці порушення господарським судом зроблено правильний висновок про визнання позовних вимог обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Тому підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні.

Доводи скаржника про відсутність у справі доказів отримання ТОВ"Оазис" кредитних коштів є безпідставними, оскільки, як вірно встановлено господарським судом в процесі розгляду справи, такі обставини підтверджуються клопотанням щодо надання траншу кредиту від 20.11.2015р. та 24.10.2013р., розпорядженням від 20.11.2015р., платіжним дорученням в іноземній валюті від 20.11.2015р., 24.10.2013р., актом перевірки цільового використання кредитних коштів від 20.11.2015р., актом від 25.10.2013р., виписками по банківських рахунках товариства.

Ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте, на виконання наведених процесуальних норм скаржником не надані документальні докази, які б спростували вказані обставини.

Посилання скаржника на те, що господарський суд при розгляді клопотання ТОВ"Оазис" про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням суду у справі №910/145/13 за позовом ТОВ"Оазис" до ПАТ"Комерційний банк "Хрещатик" про визнання зобов"язань за кредитними договорами припиненим не встановив якими саме є підстави для такого припинення визнані колегією суддів необґрунтованими.

Так, відповідно до ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Іншим судом, про який йдеться у ч.1 ст.79 Кодексу, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно із ст.3 та ч.2 ст.17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Отже, господарський суд правильно відмовив в задоволенні клопотання ТОВ"Оазис" з огляду на ненадання останнім доказів прийняття до розгляду позовної заяви господарським судом м.Києва.

При цьому згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень відповідна заява взагалі повернута господарським судом м.Києва ухвалою від 10.01.2017р..

Стосовно підстав припинення зобов"язань слід зазначити, що заперечення відповідачів, в обґрунтування яких покладені ці підстави до суду першої інстанції не надавалися, у зв"язку з чим, не були предметом розгляду під час розгляду ним даної справи.

Доводи скаржника про припинення поруки внаслідок пред"явлення банком позову після спливу шестимісячного строку від дня настання строку виконання основних зобов"язань також правильно відхилені господарським судом, оскільки в силу положень ч.4 ст. 559 Цивільного кодексу України в поєднанні з умовами договору поруки (п.2.6. договорів поруки), зобов'язання відповідачів-2, 3 як поручителів, не є припиненим. Як зазначено в договорі поруки, порука припиняється через три роки після настання кінцевого строку виконання основного зобов'язання.

Відсутніми є і підстави для скасування рішення господарського суду у зв"язку із збільшенням обсягу відповідальності скаржника без його згоди.

Так, додатковим договором №1 від 14.02.2014р. генеральний кредитний договір доповнено п.10.13 наступного змісту: "Позичальник зобов"язаний сплачувати у випадку невиконання, починаючи з березня 2014 року, умов п.7.11 цього договору процентну ставку за користування кредитними коштами підвищену на 1 процент річних, починаючи з першого числа кожного місяця, наступного за місяцем, в якому було таке невиконання. Якщо після застосування підвищеної процентної ставки позичальник у наступному звітному місяці виконав зобов"язання згідно п.7.11 договору, процента ставка за користування кредитом встановлюється на рівні, визначеному у п.1.5 генерального договору, починаючи з першого числа місяця наступного за звітним."

П.7.11. генерального кредитного договору позичальника зобов"язано здійснювати з листопада 2013 року грошові обороти на рахунках відкритих в ПАТ"КБ"Хрещатик" та його установах щомісяця, в обсязі не менше ніж 50 процентів від загального розміру грошових оборотів, а починаючи з грудня 2013 року та надалі впродовж терміну дії цього генерального договору - у обсязі не менше 80 процентів від загального розміру грошових оборотів.

Відповідно до ч.1 ст.559 Цивільного кодексу України порука припиняється у разі зміни зобов"язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

У даному випадку, положення п.10.13 генерального кредитного договору не можна вважати беззастережною зміною зобов"язання, оскільки вони мають застосовуватися при настанні відповідних умов.

Клопотання скаржника про зупинення провадження у справі до вирішення господарської справи №910/2403/17, яка розглядається господарським судом м.Києва за позовом ТОВ"Оазис" до ПАТ"Комерційний банк "Хрещатик" про визнання зобов"язань припиненими задоволенню не підлягає тому, що рішення господарського суду переглядається в апеляційному порядку виключно станом на момент його прийняття, а у разі вирішення спору по справі №910/2403/17 та в залежності від результатів такого вирішення скаржник не позбавлений права звернутися з заявою про перегляд рішення у даній справі за нововиявленими обставинами.

Керуючись ст. ст.101- 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2017р. у справі №904/9766/16 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення

Головуючий суддя І.Л. Кузнецова

Суддя І.М.Подобєд

Суддя І.А.Сизько

Повна постанова складена 18.04.2017р.