Рішення № 66023274, 11.04.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року Справа № 915/116/17

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства Миколаївобленерго (юридична адреса: 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40; адреса для листування: 54055, м. Миколаїв, вул. Погранична, 94)

до відповідача: Державного підприємства Суднобудівний завод ім. 61 Комунара (юридична адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38; адреса для листування: 54025, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 6/А)

про: стягнення заборгованості в сумі 407180,52 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 01/53-978 від 31.12.2016,

від відповідача: не зявився,

Суть спору:

17.02.2017 Публічне акціонерне товариство Миколаївобленерго звернулось до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ДП Суднобудівний завод ім. 61 Комунара 407180,52 грн., з яких: борг за активну електроенергію в сумі 348 339,76 грн., борг за реактивну енергію в сумі 10727,10 грн., борг за перевищення договірних величин споживання електроенергії в сумі 21793,34 грн., пеня в розмірі 15405,09 грн., інфляційні витрати в розмірі 9264,69 грн., 3% річних в розмірі 1650,54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем належним чином грошових зобов'язань згідно з умовами укладеного між сторонами договору № 44/5633 від 26.06.2015 про постачання електричної енергії.

05.04.2017 позивачем було подано до суду додаткові пояснення за вих. № 2925/10-12ю від 04.04.2017 щодо нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Так, нарахування штрафних санкцій у період з 31.10.2016 по 31.01.2017 було здійснено позивачем на суми основного боргу згідно виданих рахунків з квітня по грудень 2016 року. При цьому, частина основного боргу за період з квітня по жовтень 2016 року визнана в судовому порядку.

Відповідач правом, передбаченим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався, вимоги суду щодо надання відзиву на позовну заяву та заперечень проти позову не виконав.

В судовому засіданні 11.04.2017 позивач підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 11.04.2017 вдруге не зявився, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 79).

Отже, згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

11.04.2017 за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 ГПК України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно зі ст. 26 Закону України Про електроенергетику споживач енергії зобовязаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Стаття 629 Цивільного кодексу України наголошує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28 (із змінами та доповненнями) визначено, що договір є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачити попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Матеріали справи свідчать, що між ПАТ Миколаївобленерго та ДП Суднобудівний завод ім. 61 Комунара 26.06.2015 було укладено договір № 44/5633 про постачання електричної енергії (з урахуванням додатків до нього) (далі Договір), у відповідності до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 316,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка продажу електричної енергії по кожному обєкту споживача визначається додатком № 8 Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін. Приєднана потужність у точках підключення становить 450,0 кВт (Розділ 1 Договору).

В п. 2.1 Договору зазначено, що під час виконання його умов, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

Згідно з пп. 2.2.2 Договору позивач зобовязався постачати відповідачу (споживачу) електроенергію як різновид товару.

Відповідно до пп. 2.3.3 Договору та додатку № 10 до нього (в редакції Додаткової угоди від 28.08.2015) відповідач зобовязався своєчасно знімати та надавати за встановленою формою до Енергопостачальної організації показання розрахункових лічильників 31 числа щомісячно. Споживач протягом розрахункового періоду здійснює 3 планових платежі на поточний рахунок із спеціальним режимом використання у таких співвідношеннях:

- до 5 числа поточного місяця 20% заявленого обсягу споживання електроенергії поточного розрахункового періоду;

- до 15 числа поточного місяця 40% заявленого обсягу споживання електроенергії поточного розрахункового періоду;

- до 25 числа поточного місяця 40% заявленого обсягу споживання електроенергії поточного розрахункового періоду. Якщо фактичне споживання електричної енергії (перетікання реактивної енергії) виявиться більшим ніж очікуване, різниця між сумою планових платежів та вартістю фактично спожитої електроенергії (перетікання реактивної енергії) має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунків за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію (перетікання реактивної енергії) .

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, виходячи з наступного.

Із наданих суду доказів вбачається, що на виконання умов вищенаведеного Договору позивач відпустив відповідачу активної електричної енергії у листопаді 2016 року на суму 117812,77 грн. (з урахуванням ПДВ); у грудні 2016 року на суму 118842,22 грн. (з урахуванням ПДВ); у січні 2017 року на суму 186684,77 грн. (з урахуванням ПДВ), що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рахунків та актів про використану електроенергію.

Зобовязання щодо здійснення розрахунку відповідач належним чином не виконував, оплату рахунків за використану електроенергію проводив не в повному обсязі та несвоєчасно. За вказаний період відповідач здійснив оплату за спожиту активну електроенергію лише на суму 75000,00 грн.

У звязку з цим, у відповідача існує борг за спожиту у листопаді 2016 року січні 2017 року активну електроенергію, розмір якого складає 348339,76 грн.

Відповідно до п. 6.33 ПКЕЕ та Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.02 № 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.02.02 № 93/6381, споживач повинен розраховуватись за перетікання реактивної електроенергії з Електропередавальною організацією.

На підставі Договору та додатку № 5 до нього Енергопостачальна організація відпустила відповідачеві реактивну електричну енергію в кількості і на умовах, вказаних в договорі.

Відповідно до пп. 2.2.2 Договору та додатку № 5 до нього відповідач спожив реактивної енергії за листопад 2016 року січень 2017 року на суму 10727,10 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рахунків та актів про використану електроенергію.

Відповідно до пп. 2.3.4 Договору та п. 6.11 ПКЕЕ, відповідач зобовязався здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з додатком № 5 до Договору.

Однак, оплату за спожиту реактивну енергію відповідач взагалі не здійснив, чим порушив договірні зобов'язання. У звязку з цим, у відповідача існує борг за спожиту у листопаді 2016 року січні 2017 року за реактивну енергію, розмір якого складає 10727,10 грн., враховуючи податок на додану вартість.

Відповідно до вимог Закону України Про електроенергетику, Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 31 липня 1996 року № 28 в редакції постанови від 17.10.2005 року № 910, сторонами були укладені додатки №№ 1, 1а до Договору, якими встановлено договірні величини споживання електричної енергії на 2016 рік.

Згідно з додатком № 1 сторони дійшли згоди про наступне: споживач самостійно контролює власне електроспоживання, прогнозує обсяги споживання електричної енергії та самостійно їх з урахуванням попередньої оплати (планових платежів) і роздрібних тарифів, що діють у розрахунковому періоді та друкуються в газеті Южная правда чи інших друкованих виданнях (п. 2); споживач має право не пізніше пяти робочих днів до закінчення поточного розрахункового періоду, визначеного у п. 1 додатку № 10 договору, звернутися до постачальника із заявою щодо зміни встановленого у Додатку № 1а обсягу постачання електричної енергії (п. 3); за перевищення договірних величин споживання електроенергії (відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України Про електроенергетику) відповідач сплачує двократну різницю фактично спожитої і договірної величини електроенергії (п. 5).

Відповідно до умов додатку № 1а гранична величина споживання відповідача у листопаді 2016 року склала 66000 кВт.г. (фактично відповідач спожив у листопаді 2016 року 68332 кВт.г., що підтверджено актом про використану електроенергію у листопаді 2016 року); у грудні 2016 року склала 50000 кВт.г. (фактично відповідач спожив у грудні 2016 року 61442 кВт.г., що підтверджено актом про використану електроенергію у грудні 2016 року).

Відповідно до п. 6.14 ПКЕЕ перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового періоду.

Обсяг спожитої відповідачем понад договірну величину електроенергію у листопаді 2016 року склав 2332 кВт.г., у грудні 2016 року 11442 кВт.г. відповідно до розрахунку перевищення договірних величин електроспоживання.

У звязку з вищевикладеним, на підставі додатків №№ 1,1а, Договору № 44/5633, ч. 5 ст. 26 Закону України Про електроенергетику та п.6.16 ПКЕЕ, обсяг спожитої електричної енергії понад договірну граничну величину споживання був розрахований відповідачу у двократній вартості, що склало у листопаді 2016 року 3350,55 грн., у грудні 2016 року 18442,79 грн.

На підставі п. п. 6.14, 6.16 ПКЕЕ, Договору, додатків №№ 1,1а до Договору № 44/5633 споживачу було: вручено повідомлення № 04-23/2-8302 від 30.11.2016 про перевищення договірної величини споживання електричної енергії у листопаді 2016 року та виставлено рахунок № 44/5633/11/1 від 30.11.2016 на оплату двократної вартості електроенергії, спожитої понад договірну величину; направлено поштовою кореспонденцією повідомлення № 04-23/2-8 від 03.01.2017 про перевищення договірної величини споживання електричної енергії у грудні 2016 року та виставлено рахунок № 44/5633/12/1 від 03.01.2017 на оплату двократної вартості електроенергії, спожитої понад договірну величину.

Як вказано в пп. 1 п. 8.1 та пп. 2 п. 10.2 ПКЕЕ постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електричну енергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України, споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Статті 525, 526, 62, Цивільного кодексу України встановлюють, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 5 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно пункту 4.2.1 Договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 2.3.4 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком № 10 Порядок розрахунків, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення платежу враховуючи день фактичної оплати, 3% річних та індекс інфляції. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

У відповідності до п. 7 додатку № 10 до Договору (в редакції Додаткової угоди від 28.08.2015), у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним Додатком платежів, за фактично спожиту електроенергію, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування за весь час прострочення: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюється нарахування; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума боргу за спожиту електроенергію та перетікання реактивної електроенергії повинна бути сплачена споживачем з урахуванням індексу інфляції.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченої суми, а також 3% річних з простроченої суми.

За невиконання належним чином грошових зобов'язань згідно з вимогами чинного законодавства України у встановлений строк, позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню в розмірі 15405,09 грн. за період з 31.10.2016 по 31.01.2017, інфляційних витрат за листопад 2016 року січень 2017 року в розмірі 9264,69 грн., 3% річних за період з 31.10.2016 по 31.01.2017 в розмірі 1650,54 грн.

Розгорнуті розрахунки нарахування пені, трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань наявні в матеріалах справи.

Судом за допомогою програми Законодавство перевірено надані розрахунки та встановлено, що позивачем здійснено розрахунок пені в межах піврічного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Розрахунок пені, інфляційних та трьох відсотків річних здійснено позивачем арифметично правильно та з урахуванням положень норм чинного законодавства. Отже, в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частина 1 ст. 15 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду відповідні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобовязаннями.

В спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в звязку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги, заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства Суднобудівний завод ім. 61 Комунара (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38; ідентифікаційний код 14313240) на користь Публічного акціонерного товариства Миколаївобленерго (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40; ідентифікаційний код 23399393) борг за активну електроенергію в розмірі 348339 (триста сорок вісім тисяч триста тридцять дев'ять) грн. 76 коп. на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260303011353 в ОПЕРВ ОУ Ощадбанку м. Миколаїв, МФО 326461, код 24789699; борг за реактивну енергію в розмірі 10727 (десять тисяч сімсот двадцять сім) грн. 10 коп. на поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ Приватбанк, МФО 326610, код 24789699; борг за перевищення договірних величин споживання електроенергії в розмірі 21793 (двадцять одна тисяча сімсот дев'яносто три) грн. 34 коп. на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260303011353 в ОПЕРВ ОУ Ощадбанку м. Миколаїв, МФО 326461, код 24789699; пеню в розмірі 15405 (п'ятнадцять тисяч чотириста п'ять) грн. 09 коп. на поточний рахунок №26002392418001 у МФ КБ Приватбанк, МФО 326610, код 24789699; інфляційні витрати у розмірі 9264 (дев'ять тисяч двісті шістдесят чотири) грн. 69 коп. на поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ Приватбанк, МФО 326610, код 24789699; 3% річних у розмірі 1650 (одна тисяча шістсот п'ятдесят) грн. 54 коп. на поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ Приватбанк, МФО 326610, код 24789699; судовий збір в сумі 6107 (шість тисяч сто сім) грн. 70 коп. на поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ Приватбанк, МФО 326610, код 24789699.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено та підписано 18 квітня 2017 року.

СуддяО.Г. Смородінова