Постанова № 66020749, 30.03.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2017 року № 810/101/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стелс Консалтінг" про стягнення податкового боргу,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась Вишгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області (далі також – позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стелс Консалтінг" (далі також – відповідач або ТОВ "Стелс Консалтінг") про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, у рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом в сумі 120760,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача обліковується податковий борг по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств, який утворився у зв’язку з несплатою самостійно визначених податкових зобов’язань за період з серпня по грудень (включно) 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог податковий орган зазначає, що податковий борг відповідача у розмірі 120760,00 грн. у добровільному порядку не було сплачено, у зв’язку з чим просить стягнути вказаний податковий борг у примусовому порядку.

Відповідач правом на подання письмових заперечень проти адміністративного позову не скористався.

Представник позивача у судове засідання, призначене на 30.03.2017, не з’явився. Разом з цим, матеріали справи містять клопотання представника позивача від 03.02.2017 про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання по справі 30.03.2017 не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, поштова кореспонденція, направлена відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась із відміткою оператора поштового зв’язку “за зазначеною адресою не проживає”.

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін та, приймаючи до уваги те, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду справи, протокольною ухвалою суду від 30.03.2017 було постановлено здійснювати подальший розгляд адміністративної справи №810/101/17 у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стелс Консалтінг" (ідентифікаційний код 39248724, місцезнаходження 07300, Київська обл., Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Набережна, будинок 4/А) зареєстроване в якості юридичної особи 10.06.2014, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.8-9).

Відповідач взятий на облік в якості платника податків з 11.06.2014 за №4605 та перебуває на обліку у Вишгородській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, що підтверджується вищезазначеним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З адміністративного позову та доданих до нього матеріалів вбачається, що податковий борг відповідача, який є предметом стягнення у даній адміністративній справі, виник у зв’язку з несплатою грошових зобов’язань, визначених відповідачем самостійно на підставі звітної податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, з приводу чого суд зазначає таке.

16.02.2015 ТОВ "Стелс Консалтінг" до Вишгородської ОДПІ подано звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємства №9080725221 за 2014 рік, в якій відповідачем самостійно визначено суму щомісячного грошового зобов’язання по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 24 152,00 грн. (а.с.11-12).

Враховуючи самостійне визначення у податковій декларації суми податку до сплати, грошові зобов’язання по авансовим внескам з податку на прибуток підприємства за період з серпня по грудень (включно) 2015 року складають у загальному розмірі 120760,00 грн. (24152,00 грн. х 5 = 120760,00 грн.) та вважаються узгодженими.

Несплата відповідачем податкового боргу на суму 120760,00 грн. стала підставою для звернення Вишгородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області з адміністративним позовом про стягнення суми податкового боргу.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПК України) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно із підпунктом 16.1.3. пункту 16.1. статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (пункт 49.2. статті 49 ПК України).

Пунктом 54.1. статті 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з абзацом першим пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Абзацом 4 пункту 57.1. статті 57 ПК України (у редакції станом на 31.12.2014) встановлено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Відповідно до абзацу 11 пункту 57.1. статті 57 ПК України у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Згідно абзацу 12 пункту 57.1. статті 57 ПК України встановлено, що дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.

Абзац 14 пункту 57.1. статті 57 ПК України передбачає, що податкова декларація та розрахунок щомісячних авансових внесків за базовий звітний (податковий) рік подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Отже, з аналізу вищезазначених норм у контексті спірних правовідносин слідує, що відповідачем 16.02.2015 року, тобто у межах передбаченого строку, було подано позивачеві податкову декларацію з податку на прибуток за 2014 рік, в якій розраховано авансовий внесок з податку на прибуток підприємств у розмірі 24 152,00 грн., який підлягатиме сплаті щомісячно.

Разом з цим, податкові зобов’язання по авансовим внескам з податку на прибуток підприємства, самостійно визначені відповідачем відповідно до декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік від 16.02.2015 №9080725221 не були сплачені, а тому загальна сума податкового боргу відповідача за період з серпня по грудень (включно) 2015 року по авансовим внескам з податку на прибуток підприємства складає 120760,00 грн.

Крім цього, суд звертає увагу, що як вбачається з програмного забезпечення «Діловодство спеціалізованого суду» 27.08.2015 до Київського окружного адміністративного суду звернулась Вишгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Стелс Консалтінг” про стягнення коштів з рахунків платника у сумі 411929, 07 грн., з яких заборгованість у розмірі 120 760,00 грн. виникла у зв’язку з несплатою авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств по податковій декларації №9080725221 від 16.02.2015.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.09.2015 по справі №810/3965/15, яка набрала законної сили, адміністративний позов задоволено, стягнуто кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю “Стелс Консалтінг” з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, у рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом у сумі 411929, 07 грн.

Для повного і об'єктивного розгляду адміністративної справи №810/101/17 та з метою з’ясування періоду, за який було стягнуто податковий борг у розмірі 120 760,00 грн. по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств у вищевказаній адміністративній справі, суд ухвалою від 06.02.2017 витребував від позивача розрахунок суми податкового боргу з авансових внесків з податку на прибуток, підстави та період нарахування авансових внесків з податку на прибуток із зазначенням місяців, за які нараховано авансові внески у сумі 120760,00 грн. з адміністративної справи №810/3965/15.

На електронну адресу суду 30.03.2017 від позивача надійшла відповідна довідка-розрахунок суми податкового боргу по авансовим внескам з податку на прибуток підприємств по справі №810/3965/15, з якої судом встановлено, що податковий борг у розмірі 120760,00 грн. по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств у даній справі стягувався за період з березня по липень 2015 року.

Тобто, стягнення податкового боргу по авансовим внескам з податку на прибуток підприємств у розмірі 120760,00 грн. по справі №810/3965/15 та розглядуваній справі №810/101/17 здійснювався за різний період.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Положенням абзацу 2 пункту 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (абзац 3 пункту 58.3 статті 58 ПК України).

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Вишгородською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було направлено 05.02.2015 ТОВ «Стелс Консалтінг» податкову вимогу №67-25 від 23.01.2015 на загальну суму 817,00 грн. на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте поштове відправлення було повернуто позивачу з відміткою оператора поштового зв’язку “неповна адреса” (а.с.10).

Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд, вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків у банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.

На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог, доказів про сплату відповідачем податкового боргу по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 120760,00 грн. до суду не надано.

Всупереч положенням статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано доказів сплати податкового боргу, у зв'язку з чим сума податкового боргу підлягає стягненню з відповідача.

Аналізуючи у сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стелс Консалтінг" (ідентифікаційний код 39248724, місцезнаходження 07300, Київська обл., Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Набережна, будинок 4/А) 120760,00 грн. (сто двадцять тисяч сімсот шістдесят грн. 00 коп.) у рахунок погашення податкового боргу по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2015 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.