Ухвала суду № 66013569, 18.04.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №277/75/17 Головуючий у 1-й інст. Гресько В. А.

Категорія 53 Доповідач Кочетов Л. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2017 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого-судді: Кочетова Л.Г.,

суддів: Микитюк О.Ю., Шевчук А.М.,

за участю секретаря: Кучерявого О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до Барашівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області, Барашівського сільського голови Варварчука Сергія Вікторовича про визнання протиправним розпорядження про застосування дисциплінарного стягнення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 21 лютого 2017 року,

в с т а н о в и л а :

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом та в обґрунтування вимог зазначив, що з 01.11.2013 року працює художнім керівником Барашівського сільського Будинку культури. Розпорядженням Барашівського сільського голови № 68 від 30.11.2016 року на нього накладене дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни. Вважає, що дане розпорядження є протиправним, оскільки не допускав порушень, дисциплінарне стягнення застосовано без згоди профспілкової організації. Просив скасувати розпорядження про накладення дисциплінарного стягнення.

Рішенням Ємільчинського районного суду Житомирської області від 21 лютого 2017 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, постановити нове - про задоволення його позову, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що стягнення застосовано неуповноваженою особою, суд не надав належну оцінку доказам, які на думку апелянта створені під тиском сільського голови, дії якого він критикує, суд не врахував роз»їздний характер його роботи.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Як вбачається з доповідної записки директора Барашівського будпнку культури та акту про відсутність на роботі, позивач був відсутній на роботі з 14 до 18 години 24.11.2016 року (а.с. 7, 8).

З даного приводу позивачу було запропоновано надати письмове пояснення, вказану вимогу він отримав 29.11.2016 року (а.с. 6).

За відсутність ОСОБА_1 на роботі протягом 4 годин 24.11.2016 року, розпорядженням сільського голови від 30.11.2016 року йому оголошено догану (а.с. 4).

Стаття ст. 139 КЗпП України передбачає, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано одине з таких заходів стягнень: догана або звільнення.

У відповідності з вимогами ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Оскільки факт відсутності апелянта на роботі встановлений вказаними вище документами та підтверджено показаннями свідків, вказані докази будь-яким читном в ході судового розгляду не спростовані, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для застосування дисциплінарного стягнення.

При цьому посилання позивача на те, що зазначені письмові докази створювались під тиском сільського голови, також, що останній впливав на свідків, є голослівними, а тому не можуть бути взяті до уваги.

Посилання апелянта на те. що у вказаний час він займався вирішенням робочих питань поза межами робочого місця, будь-якими доказами не доведені.

Крім того, в порушення вимог трудової дисципліни, залишаючи своє робоче місце, позивач про це керівника не повідомив.

Як вбачається із статуту Будинку культури с.Бараші, він є власністю територіаольної громади, його очолює директор, кадрові питання вирішуються за погодженням з сільським головою та відділом культури.

За таких обставин посилання апелянта на те, що дисциплінарне стягнення застосовано не тією особою, не грунтується на обставинах справи.

Суду не надано будь-яких доказів того, що позивач є членом профспілки, обраний до її органів, що така профспілка існує взагалі, а тому посилання апелянта на відсутність згоди профспілкової організації є необгрунтованим.

Наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 21 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді