Рішення № 66013529, 23.03.2017, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/979/16-ц

Провадження № 2/280/49/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

23 березня 2017 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючий суддя Щербаченко І. В.,

за участю секретаря судового засідання Бондаренко Н. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки в натурі,

встановив:

До суду звернулася позивач з вказаним позовом, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просить виділити її в натурі 83/100 житлового будинку за адресою: місто Коростишів, вулиця Цендрівських, 29, за першим варіантом поділу, який значить у додатку №2 експертизи. В обґрунтування позову вказує, що вона є власником 83/100 ід. ч. житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: місто Коростишів, вулиця Цендрівських, 29. Її сину ОСОБА_2 С, О. належить інша частина будинку, а саме: 17/100 часток вказаного будинку. Сторони фактично проживають окремо, однак відповідач не визнає належну їй частину будинку, самовільно зайняв весь житловий будинок, чим порушує право власності позивача. Оскільки сторони у добровільному порядку не можуть досягти згоди щодо способу виділу належної частки, тому позивач звернулася до суду з вказаним способом.

Позивач та її представник у судове засідання не зявилися, подали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити, також просять стягнути з відповідача понесені судові витрати за розміщення оголошення та проведення експертизи.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причина неявки суду невідома, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.

Відповідно до статті 169 Цивільного процесуального кодексу України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), та відповідно до статті 224 Цивільного процесуального кодексу України суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 83/100 будинку за адресою: Житомирська область, місто Коростишів, вулиця Цендрівських, будинок 29 /а.с.7/. Відповідачу належить 17/100 вказаного житлового будинку на підставі договору купівлі-продажу від 22 березня 2000 року /а.с.13/.

Позивачу також належать земельні ділянки: площею 0,1000 га для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; площею 0,0221 га для ведення особистого селянського господарства. Дані земельні ділянки розташовані за адресою: Житомирська область, місто Коростишів, вулиця Цендрівських, 29, що підтверджується копіями державних актів.

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 22 листопада 2016 року по справі призначено судову будівельно-технічну експертизу.

Згідно висновку експерта №454/01-2017 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 27 січня 2017 року, проведеної за ухвалою суду, експертом запропоновано три варіанти розподілу житлового будинку та господарських будівель і споруд за адресою: Житомирська область, місто Коростишів, вулиця Цендрівських, 29, які розроблені із відступом від рівності часток.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ст. ст. 364, 367 Цивільного кодексу України кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності, в натурі або його поділ з дотриманням вимог статті 183 Цивільного кодексу України.

За відсутності згоди співвласників про поділ спільного майна це питання вирішується судом.

Під час вирішення зазначених спорів суди повинні враховувати роз'яснення, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок» (далі Постанова).

У п. п. 6, 7 Постанови судам роз'яснено, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту статті 115 Цивільного кодексу України, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

За змістом статті 88 Земельного кодексу України та пункту 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» співвласники жилого будинку мають право звертатись до суду із позовом про встановлення порядку користування земельною ділянкою, на якій розташований належний їм жилий будинок, виходячи з розміру їхніх часток у спільній власності на будинок.

У пункті 19 зазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 судам надано роз'яснення, що у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. У разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель і насаджень на надану в його користування частину ділянки суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію.

Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з урахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв'язку з цим стосовно до статті 119 Цивільного кодексу України ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

У письмових поясненнях від 21 лютого 2017 року позивач звертає увагу на те, що перший варіант поділу є найбільш прийнятним.

Також, відповідно до договору купівлі-продажу від 22 березня 2000 року, ОСОБА_3 купив 17/100 частин житлового будинку №29 по вулиці Цендрівських в місті Коростишеві, що складаються з кімнати 1-6 та 1/3 частини веранди А.

Як вбачається із правової позиції Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 19 лютого 2014 року по цивільній справі № 6-4ц14, крім вказаної вище спеціальної норми суду слід врахувати і загальні засади цивільного законодавства (стаття 3 ЦК України) щодо справедливості, добросовісності та розумності з врахуванням прав та інтересів усіх співвласників. При цьому суду слід ретельно вивчити обставини справи з метою з'ясувати, чи не зловживає позивач, який бажає виділу частки зі спільного майна шляхом отримання грошової компенсації вартості частки в майні та чи реалізація цього права не порушить прав інших осіб, які не мають змоги сплатити співвласнику грошову компенсацію вартості його частки. В зазначеній постанові Верховний Суд України звертав увагу, що «обмежуючи право позивача на грошову компенсацію вартості частки квартири, якою фактично володіють та користуються лише відповідачі, і виходячи при цьому з інтересів останніх (їх скрутного матеріального становища), суд не перевірив можливості сплати відповідачами такої компенсації і не врахував, що правовий режим спільної часткової власності має враховувати інтереси всіх її учасників і забороняє обмеження прав одних учасників за рахунок інших».

На підставі викладеного, суд вважає, що варіант №1, який міститься у висновку експерта є найбільш прийнятним для сторін, оскільки він відповідає договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 22 березня 2000 року, волі позивача, а також розроблений з найменшим відхиленням від ідеальних часток.

З огляду на висновок експерта суд також вважає за необхідне для забезпечення ізольованого користування приміщеннями, які пропонуються виділити співвласникам, зобовязати сторони провести ряд ремонтно-будівельних робіт та обладнати виділені частини будинку окремими системами електропостачання, газопостачання, водопостачання й водовідведення, опалення, а всі переобладнання виконувати з дозволу відповідних інстанцій.

Згідно зі статтею 152 ЖК України виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання.

Питання щодо поділу судових витрат вирішується у відповідності до положень статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, а саме: стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 3957 (три тисячі девятсот пятдесят сім) гривень 30 копійок, що складаються з: 1065 гривень 00 копійок судовий збір; 2532 гривні 30 копійок - судові витрати, пов'язані із проведенням судової будівельно-технічної експертизи; 360 гривень 00 копійок - судові витрати, пов'язані із розміщенням оголошення у засобах масової інформації..

підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 16, 115, 183, 358, 364 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки в натурі задовольнити.

Провести поділ житлового будинку №29 по вулиці Цендрівських у місті Коростишів Житомирської області з господарськими будівлями та спорудами між співвласниками (сторонами у справі) згідно першого варіанту розподілу, визначеного висновком експерта №454/01-2017 від 27 січня 2017 року за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Виділити в натурі у власність ОСОБА_1 83/100 ідеальних часток житлового будинку загальною вартістю 434526 гривень, а саме: 51/100 частин веранди 1-1, площею 8,5м?; кладову 1-2, площею 6,6м?; кухню 1-3, площею 10м?; житлову кімнату 1-4, площею 15,3м?; житлову кімнату 1-5, площею 20м?; сарай «Б»; навіс «В»; криницю «К»; огорожу №1.

Виділити в натурі у власність ОСОБА_2 17/100 ідеальних часток житлового будинку загальною вартістю 88774 гривні, а саме: 49/100 частин веранди 1-1, площею 10,4м?; житлову кімнату 1-6, площею 10,4м?.

Для забезпечення ізольованого користування приміщеннями, які пропонуються виділити співвласникам у наведеному варіанті розподілу та відповідно до вимог державних будівельних норм, у житловому будинку зобов'язати:

-між кухнею №1-3 (площею 10м?) та житловою кімнатою №1-6 (площею 10,4м?), житловою кімнатою №1-5 (площею 20м?) та житловою кімнатою №1-6 (площею 10,4м?) демонтувати дверний блок з подальшим закладанням дверного прорізу із штукатуренням з обох сторін;

-влаштувати нову глуху перегородку, яка розділить веранду 1-1 (площею 13,8м?) в частках: 51/100 та 49/100, з відповідним функціональним призначенням: коридор та тамбур;

-в веранді №1-1 (площею 13,8м?) демонтувати частину віконного блоку в зовнішній стіні головного фасаду житлового будинку (літ. «А») з подальшим пробиванням дверного прорізу та влаштуванням зовнішнього дверного блоку із штукатуренням укосів;

-між житловою кімнатою №1-4 (площею 15,3м?) та житловою кімнатою №1-5 (площею 20,0м?) пробити новий дверний проріз з подальшим влаштуванням внутрішнього дверного блоку із штукатуренням укосів;

та для відповідності вимогам будівельних норм, необхідно провести наступні ремонтно-будівельні роботи:

-в житловій кімнаті №1-6 (площею 10,4м?) передбачити заходи щодо зміни функціонального призначення з житлової кімнати на кухню (влаштування систем вентиляції, каналізації, водопостачання, газопостачання та ін.);

-в веранді №1-1 (площею 13,8м?) демонтувати частину віконного блоку в зовнішній стіні лівого фасаду житлового будинку (літ. «А») з подальшим пробиванням дверного прорізу та влаштуванням внутрішнього дверного блоку із штукатуренням укосів;

-в зовнішній стіні лівого та (або) головного фасаду житлового будинку (літ. «А»), веранді №1-1 (площею 13,8м?) демонтувати віконний блок з подальшим закладанням віконного прорізу із штукатуренням з обох сторін;

-до стіни лівого та (або) головного фасаду житлового будинку (літ. «А»), веранди №1-1 (площею 13,8м?), здійснити добудову житлової кімнати площею не менше 15,0м? (у разі неможливості добудови (за наявності містобудівних обмежень) розглянути варіант надбудови).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у сумі 3957 (три тисячі девятсот пятдесят сім) гривень 30 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Коростишівським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до апеляційного суду Житомирської області протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І. В. Щербаченко