Рішення № 66004157, 03.04.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2017р. Справа № 914/38/16

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів

до відповідача: Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», м. Львів

про стягнення 3 833 602 грн. 00 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Волошин О.Я.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник (довіреність № 119-4533/2 від 12.12.2016 р.);

від відповідача: ОСОБА_2, представник (довіреність від 24.01.2017 р.);

Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго», м. Львів звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», м. Львів про стягнення 3 833 602 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 11.01.2016 р. (суддя Петрашко М.М.) порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 02.02.2016 р.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.03.2016 р. у справі №914/38/16 позов Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» задоволено повністю, стягнуто з Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» на користь Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» 2 280 784 грн. 75 коп. пені, 157 530 грн. 01 коп. 3% річних, 1 395 287 грн. 24 коп. інфляційних втрат та 57 504 грн. 03 коп. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 р. рішення Господарського суду Львівської області від 15.03.2016 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.12.2016 р. у справі №914/38/16 скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 р. та рішення Господарського суду Львівської області від 15.03.2016 р. у справі №914/38/16, справу №914/38/16 передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Ухвалою суду від 16.01.2017 р. судове засідання призначено на 30.01.2017 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду, в судових засіданнях оголошувалась перерва. За клопотанням представника строк вирішення спору було продовжено на 15 днів.

20.02.2017 р. через канцелярію суду надійшла заява Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» про залучення Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, Департаменту фінансів Львівської обласної державної адміністрації, Управління фінансів департаменту фінансової політики Львівської міської ради, Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради як інших відповідачів, а також залучення Кабінету Міністрів України та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Згідно ст. 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Суд відмовляє в залученні інших відповідачів, оскільки заявником не обґрунтовано необхідність залучення, суд не вбачає достатніх підстав для такого залучення.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обовязки щодо однієї з сторін.

Розглянувши подану заяву, суд прийшов до висновку відмовити в залученні Кабінету Міністрів України та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ до участі у справі як третіх осіб, оскільки не вбачає, яким чином рішення може вплинути на їх права та обовязки.

Представникам розяснено права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електроенергії, на виконання умов якого відповідачу було реалізовано електроенергію. Однак, відповідач свої зобовязання щодо оплати за отриману електроенергію виконав з порушенням строків, у звязку чим відповідачу нараховано пеню сумі 2 280 784 грн. 75 коп., 3% річних в сумі 157 530 грн. 01 коп., інфляційні в сумі 1 395 287 грн. 24 коп. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача, становить 3 833 602 грн. 00 коп.

В судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїх запереченнях зазначив, що розрахунок відповідачем за поставлену електричну енергію відбувся у порядку та строки, передбачені у договорах про організацію взаєморозрахунків, які підписані позивачем.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

14 листопада 2006 р. між Відкритим акціонерним товариством «Львівобленерго», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго» (постачальник) та Львівським міським комунальним підприємством «Львівводоканал» (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №90035 та додатки до нього.

За цим договором постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідач) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку № 9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 1 договору).

На виконання умов вищевказаного договору, позивач протягом березня-листопада 2015 р. постачав відповідачу електроенергію, що підтверджується рахунками за електроенергію. Факт отримання відповідачем електроенергії у відповідних обсягах та її вартість сторонами не оспорюється.

Згідно 2.3.3. договору споживач зобовязується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 «Порядок розрахунків» та №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Відповідно до п. 1 Порядку розрахунків, який є додатком до договору, розрахунок споживача з постачальником електричної енергії за регульованим тарифом здійснюється за чинними тарифами, які встановлюються відповідно до положень нормативно-правових документів НКРЕ, згідно з договором про постачання електричної енергії.

Згідно п. 2 Порядку розрахунків, розрахунковим періодом вважається період з 27 числа попереднього місяця до 26 числа поточного місяця та прирівнюється до календарного.

Пунктом 5 Порядку розрахунків передбачено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ.

Згідно абз. 2 п. 7 Порядку розрахунків, тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Відповідачем у 2015 році було здійснено оплату вартості електричної енергії, отриманої у вищевказаному періоді, з порушенням строків, встановлених договором.

Відповідно до п. 4.2.1. договору, за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач (відповідач) сплачує постачальнику (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Пунктом 8 додатку №2 до договору встановлено, що у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених даним договором, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені, суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх обовязків щодо своєчасної оплати вартості електроенергії, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 2 280 784 грн. 75 коп. пені, 157 530 грн. 01 коп. 3% річних, 1 395 287 грн. 24 коп. інфляційних нарахувань.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч. ст. 275 ГК України).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

В силу ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобовязання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 4.2.1. договору про постачання електричної енергії, за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач (відповідач) сплачує постачальнику (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем заявлено до стягнення 2 280 784 грн. 75 коп. пені за прострочення сплати вартості електроенергії за період часу з червня 2015 р. по листопад 2015 р., 157 530 грн. 01 коп. 3% річних за прострочення сплати вартості електроенергії за період часу з квітня 2015 р. по листопад 2015 р., 1 395 287 грн. 24 коп. інфляційних нарахувань за прострочення сплати вартості електроенергії за період часу з квітня 2015 р. по листопад 2015 р.

Відповідно до п. 1.1. Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики України, НАК «Нафтогаз України» та Державного казначейства України №55/57/43 від 03.02.2009 р. (який був чинним до 15.09.2015 р.) цей Порядок визначає взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України, департаментами фінансів обласних державних адміністрацій, Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідні департаменти фінансів), Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», ДП «Енергоринок» та іншими учасниками розрахунків за природний газ, теплопостачання та електроенергію, що проводяться відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005 р.

Розрахунки, передбачені в п. 1.1 цього Порядку, проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню (далі - акти звіряння) або договорів, що визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг) (далі - договори) та спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, форма якого наведена у додатку 1, спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, форма якого наведена у додатку 2 (п. 1.2. Порядку).

Згідно з п.п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 цього Порядку постачальники та транспортувальники ресурсів (надавачі товарів, послуг), які виявили бажання здійснити розрахунки відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. №20, складають щомісяця до 10-го числа з розпорядниками коштів акти звіряння.

Зведені реєстри актів звіряння або договорів підписуються керівниками місцевих фінансових органів і постачальників та транспортувальників ресурсів (надавачів товарів, послуг) та надаються Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, відповідним головним фінансовим управлінням.

Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, відповідні фінансові управління узагальнюють отримані дані та подають їх щомісяця до 20-го числа у формі узгоджених з постачальниками та транспортувальниками ресурсів (надавачами товарів, послуг) спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків разом з відповідними реєстрами актів звіряння або договорами за підписами керівників Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, відповідних головних фінансових управлінь та постачальників і транспортувальників ресурсів (надавачів товарів, послуг) Державній казначейській службі України та відповідним головним управлінням Державної казначейської служби Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - головні управління Державної казначейської служби України). Такі документи подаються окремо щодо кожного постачальника та транспортувальника ресурсів (надавача товарів, послуг), який братиме участь у розрахунках.

Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків підписуються усіма учасниками розрахунків: відповідним головним фінансовим управлінням, відповідним головним управлінням Державної казначейської служби України, постачальниками та транспортувальниками ресурсів (надавачами товарів, послуг), Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», ДП «Енергоринок». Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію додатково погоджуються з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України.

25.11.2013 р. за №1676/192, 16.12.2013 р. за №1676/281, 14.04.2014 р. за №30Е/1, 14.04.2014 р. за №30Е/2, 14.04.2014 р за №30Е/3, 15.05.2014 р. за №30Е/52 та 28.05.2014 р. за №30Е/111 було укладено договори про організацію взаєморозрахунків, предметом яких є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до Закону України «Про Державний бюджет» і Порядку та умов надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла в звязку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

З метою виконання договорів сторони зобовязувалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору (ч. 2 п. 12 договору)

Відповідно до п. 17 договору сторони засвідчують, що після виконання договору вони не мають одна до одної претензії стосовно предмету договору.

Відтак, уклавши договори про організацію взаєморозрахунків, позивач у такий спосіб вияв своє бажання здійснити розрахунки відповідно до Порядку і тим самим погодився із зміною порядку та строків проведення розрахунків за спожиту електричну енергію.

Після підписання цих договорів проведення розрахунків за електроенергію здійснюється згідно з п. 2.9 цього Порядку.

Отже, для застосування санкцій, зокрема пені, передбаченої пп. 4.2.1. п. 4.2. договору про постачання електричної енергії, та наслідків порушення грошового зобовязання, встановлених ч. 2 ст. 625 ЦК України, необхідно, щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, визначених спільними протокольними рішеннями та договорами про організацію взаєморозрахунків.

Однак, як вбачається із договору про організацію взаєморозрахунків №1676/192 від 25.11.2013 р., він укладений на врегулювання заборгованості за електроенергію, спожиту у жовтні 2013 р. Згідно договору про організацію взаєморозрахунків №1676/281 від 16.12.2013 р. врегульовано порядок сплати заборгованості за електроенергію, спожиту у листопаді 2013 р. Згідно договору про організацію взаєморозрахунків №30Е/1 від 14.04.2014 р. врегульовано порядок сплати заборгованості за електроенергію, спожиту у квітні 2013 р. Також договорами №30Е/2 від 14.04.2014 р., №30Е/3 від 14.04.2014 р., №30Е/52 від 15.05.2014 р., №30Е/111 від 28.05.2014 р. врегульовано порядок сплати заборгованості за електроенергію, спожиту відповідачем у 2013-2014 роках.

Таким чином, вказаними договорами не змінювався порядок та строк взаєморозрахунків за придбану електричну енергію у квітні-листопаді 2015 року, тобто у періоді, в якому відповідачем було прострочено виконання зобовязання з оплати вартості електроенергії та у звязку з чим позивачем нараховано пеню, 3% річних та інфляційні.

Відповідач також посилається на укладений 26.11.2015 р. договір про організацію взаєморозрахунків №68/375, на виконання якого позивачу було перераховано 20 799 000 грн. 00 коп. Однак, протягом розгляду справи, незважаючи на неодноразові вимоги суду, вказаний договір не було надано суду для огляду, до матеріалів справи не було долучено навіть належним чином завірену копію такого договору .

Щодо укладеної додаткової угоди від 01.10.2013 р. про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 90035 від 14.11.2006 р., то така набрала чинності з моменту її підписання та діяла до 27.05.2014 р., тобто, до моменту, з якого позивачем здійснено нарахування пені, 3% річних та інфляційних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 2 280 784 грн. 75 коп. пені, 157 530 грн. 01 коп. 3% річних, 1 395 287 грн. 24 коп. інфляційних.

Згідно статті 84 ГПК України в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

3.Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», м. Львів, вул. Зелена, 64 (ідентифікаційний код 03348471) на користь Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів, вул. Козельницька, 3 (ідентифікаційний код 00131587) 2 280 784 грн. 75 коп. пені, 157 530 грн. 01 коп. 3% річних, 1 395 287 грн. 24 коп. інфляційних, 57 504 грн. 03 коп. судового збору.

3.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 03.04.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 10.04.2017 р.

СуддяМазовіта А.Б.