Ухвала суду № 66001683, 10.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 квітня 2017 року м. Київ К/800/8040/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Головчук С.В., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги Волинської митниці ДФС на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ Волинської митниці ДФС від 29 серпня 2016 № 721-о про звільнення позивача з посади старшого державного інспектора митного поста «Устилуг» Волинської митниці ДФС за порушення Присяги держслужбовця; поновити на посаді старшого державного інспектора митного поста «Устилуг» Волинської митниці ДФС та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу по день поновлення включно.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Волинської митниці ДФС від 29 серпня 2016 року № 721-о «Про застосування дисциплінарного стягнення». Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого державного інспектора митного посту «Устилуг» Волинської митниці ДФС з 04 вересня 2016 року. Стягнуто з Волинської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 10156, 26 грн.

У касаційній скарзі Волинська митниця ДФС просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, положень Митного кодексу України та Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).

Згідно із пунктом 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Судами встановлено, що позивач з 05 липня 2002 року перебувала на службі в митних органах та органах державної фіскальної служби на різних посадах, зокрема, з 10 травня 2016 на посаді старшого державного інспектора митного поста «Устилуг» Волинської митниці ДФС, що підтверджується записами у трудовій книжці.

Наказом Волинської митниці ДФС від 29 серпня 2016 року №721-о «Про застосування дисциплінарного стягнення» ОСОБА_1, старшого державного інспектора митного поста «Устилуг» Волинської митниці ДФС, звільнено з посади державної служби на підставі пункту 1 частини 2 статті 65, пункту 4 частини 1 та частини 5 статті 66 та статті 77 Закону №889-VIIІ. З врахуванням того, що з 19 серпня 2016 року позивач перебуває у стані тимчасової непрацездатності, днем звільнення вважати перший робочий день після закінчення терміну тимчасової непрацездатності.

Правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, Митним кодексом України, а в частині, що ним не регулюється, - Законом України «Про державну службу».

Відповідно до частини 1 та частини 3 статті 569 Митного кодексу України (далі - МК України) працівники органів доходів і зборів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи органів доходів і зборів є державними службовцями. Правове становище посадових осіб органів доходів і зборів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон №889-VIII.

Відповідно до положень частини 1 статті 8 Закону №889-VIII державний службовець зобов'язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки.

Частиною 1 статті 64 Закону №889-VIII встановлено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до пунктів 1 та 5 частини 2 статті 65 Закону №889-VIII дисциплінарними проступками є порушення Присяги державного службовця, невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Відповідно до частини 1 статті 67 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.

Згідно з частиною 3 статті 66 Закону №889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 та 12 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Отже, припинення державної служби за порушення Присяги може застосовуватися тільки у крайніх випадках, коли дисциплінарний проступок містить ознаки саме такого порушення і заходи дисциплінарного стягнення є недостатніми чи попереднє їх вжиття не дало бажаного результату.

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону (частина 5 статті 66 Закону №889-VIII).

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду України від 28 квітня 2015 року у справі № 21-163а15.

У касаційній скарзі відсутнє належне обґрунтування підстав для скасування чи зміни судових рішень, а викладені в ній доводи перевірені судами і не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить мотивів, які б дозволили вважати, що судами неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права.

Наведене є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Волинської митниці ДФС на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Головчук