Ухвала суду № 66001682, 05.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2017 року м. Київ К/800/2136/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Швеця В.В.,

Олексієнка М.М.,

Штульман І.В.,

провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_4 до виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Шепетівської міської ради Хмельницької області на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року,-

в с т а н о в и л а:

У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з даним позовом, в якому просила визнати протиправними дії виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області та зобов'язати прийняти до розгляду розрахунки витрат фізичної особи-підприємця від пільгового перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах і звіт про фактичне виконання рейсів на маршрутах загального користування.

Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 жовтня 2015 року позов задоволено.

Відповідачем, 23 листопада 2015 року на рішення суду першої інстанції подано апеляційну скаргу та сплачено судовий збір у розмірі 80,39 грн.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду 4 грудня 2015 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення зазначених в ній недоліків до 18 грудня 2015 року, шляхом сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1071,84 грн.

На виконання зазначеної ухвали відповідач надіслав до суду заяву, в якій зазначив, що судовий збір сплачений ним при поданні апеляційної скарги в розмірі 80,39 грн. відповідає вимогам передбаченим Законом України «Про судовий збір».

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року апеляційну скаргу відповідача на постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 жовтня 2015 року повернуто у зв'язку з невиконанням ухвали про залишення без руху апеляційної скарги.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року та направлення справи на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вона не відповідає вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не оплачена судовим збором у розмірі встановленому Законом України «Про судовий збір» за дві вимоги немайнового характеру при поданні позовної заяви суб'єктом владних повноважень.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем не виконано вимоги ухвали про усунення недоліків в частині оплати судового збору згідно вимог Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року 3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

При цьому, апеляційний суд застосував вимоги статті 4 Закону №3674-VI, запропонувавши позивачу сплатити судовий збір в розмірі 110 відсотків ставки від 0,4 розміру мінімальної заробітної плати при поданні позовної заяви, тобто 1071,84 грн.

Проте, до такого висновку суд дійшов в порушення норм матеріального і процесуального права виходячи з наступного.

Статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені вимоги до апеляційної скарги.

Частиною 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно вимог частини 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Дійсно, порядок сплати та ставки судового збору визначаються Законом №3674-VI.

Так, статтею 4 цього Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до цієї ж статті за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа-підприємець/юридична особа/суб'єкт владних повноважень).

На час звернення (18 серпня 2015 року) позивача до суду, діяла редакція підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI, відповідно до якої за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру судовий збір справлявся у розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28 грудня 2014 року №80-VIII мінімальний розмір заробітної плати з 1 січня 2015 року становив 1218 грн.

Враховуючи викладене, судовий збір за подання до адміністративного суду позовної заяви становив 73,80 грн. (1218 грн х 0,06).

На час звернення (23 листопада 2015 року) до суду відповідача з апеляційною скаргою діяла редакція підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI, згідно якої за подання апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Тобто, з урахуванням зазначених положень судовий збір за подання апеляційної скарги становив 80,39 грн. (73,08 х 1,1).

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції, що на момент звернення з апеляційною скаргою відповідач сплатив судовий збір у розмірі меншому ніж це передбачено чинним законодавством є помилковим.

Крім того, суд апеляційної інстанції також помилково виходив з вимог абзацу 2 частини 3 статті 6 зазначеного Закону вказавши на необхідність сплати судового збору, виходячи з розміру ставки за дві вимоги немайнового характеру окремо, оскільки суть кожної зазначеної в позові вимоги стосуються одного і того ж суб'єкта і одного й того ж аспекту повноважень цього суб'єкта.

Отже, враховуючи суть заявлених в позові вимог, за подання апеляційної скарги позивач мав сплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи зазначені положення законодавства суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку повертаючи апеляційну скаргу відповідачу, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

За приписами частин 1 статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області задовольнити.

Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Судді В.В. Швець

М.М. Олексієнко

І.В. Штульман