Ухвала суду № 66001068, 11.04.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 р. Справа № 876/8931/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Кудєрової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року про відмову у забезпеченні адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, Тячівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльності, скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, Тячівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, яким просила скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 26.09.2016 року ВП № 52214259 та визнати протиправною бездіяльність Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області щодо відсутності контролю за здійсненням виконавчого провадження.

Також позивач подала до суду клопотання про забезпечення адміністративного позову, в якому просила: зупинити дію постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.09.2016 року ВП № 52214259; заборонити Тячівському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області здійснювати виконання постанови начальника інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області від 27.05.2013 року № 270 про накладання на неї штрафу в розмірі 4250,00 грн. та здійснювати стягнення на підставі даної постанови.

Клопотання обґрунтовувала тим, що існує очевидна небезпека протиправного стягнення з неї на погашення штрафу коштів за рахунок невеликої пенсії, чим може бути заподіяна шкода її правам та інтересам до ухвалення рішення у справі і захист цих прав без вжиття заходів забезпечення позову стане утрудненим або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, зокрема, буде необхідно подавати позов про стягнення цих коштів. Також позивач вважає, що очевидними є ознаки протиправності оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження, а саме вона прийнята на виконання постанови начальника інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області від 27.05.2013 року № 270 про накладання штрафу, яка не відповідає передбаченим законом вимогам до виконавчого документа, а також закінчився встановлений законодавством строк її предявлення до виконання.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у задоволенні клопотання відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що позивач не надала суду жодних доказів, які б підтверджували існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди її правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в справі, або що захист цих прав стане неможливим чи ускладненим без вжиття таких заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. За таких обставин суд дійшов висновку про необґрунтованість даного клопотання та відсутність підстав для забезпечення позову, визначених ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстав для задоволення клопотання немає.

Ухвалу в апеляційному порядку оскаржив представник позивача, вважає, що вона постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання про забезпечення адміністративного позову.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає ті ж підстави, що і на обґрунтування клопотання про забезпечення адміністративного позову. Зокрема, стверджує, що протиправне стягнення штрафу з мізерної пенсії призведене до позбавлення її засобів для існування. Також апелянт зазначає, що вжиття судом заходів забезпечення позову є необхідною умовою забезпечення права на ефективний судовий захист.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у звязку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до норм ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень.

Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення субєкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення субєкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Згідно з частинами 3 та 4 цієї статті забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії.

При цьому, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Враховуючи положення наведених вище норм законодавства та оцінивши встановлені обставини справи і надані сторонами письмові докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не надала суду належних доказів на підтвердження наявності підстав для забезпечення позову, зазначених у ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим у задоволенні її клопотання про забезпечення адміністративного позову обґрунтовано відмовлено.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року про відмову у забезпеченні адміністративного позову у справі № 807/1453/16 за позовом ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, Тячівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльності, скасування постанови залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийО.М. Довгополов

СуддіЛ.Я. Гудим

ОСОБА_3

Ухвала складена в повному обсязі 14.04.2017 року