Ухвала суду № 65997634, 14.04.2017, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/3612/15-к

Провадження № 1-кп/645/48/17

УХВАЛА

Іменем України

14 квітня 2017 року судова колегія Фрунзенського районного суду м. Харкова у складі:

головуючого - судді Горпинич О.В.,

суддів Бондарєвої І.В., Шарка О.П.,

секретар судового засідання Денісенко О.І.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Лимара В.Л.,

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкова кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и л а:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на 60 днів, посилаючись на те, що на даний час не зменшились ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачені, перебуваючи на волі, зможуть ухилитися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів у даному кримінальному провадженні, продовжити свою злочинну діяльність. Також зазначив, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 176 КПК України, більш мякі запобіжні заходи, аніж тримання під вартою, не можуть бути застосовані до обвинувачених.

Потерпілі підтримали клопотання прокурора.

Захисники та обвинувачені заперечували проти клопотання прокурора, так захисник ОСОБА_2 просив змінити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід на домашній арешт, враховуючи стан здоровя обвинуваченого, відсутність ризиків на які посилається прокурор, відсутності можливості реалізувати свої процесуальні права знаходячись під вартою, адвокат ОСОБА_3 просив змінити запобіжний захід на не повязаний з триманням під вартою, ОСОБА_4 просив змінити усім обвинуваченим запобіжний захід, не повязаний з тримання під вартою.

Вислухавши доводи сторін кримінального провадження, вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 12 КПК України,за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Так, відповідно доч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечитьКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішення питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з даних матеріалів кримінального провадження, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати обґрунтованими посилання прокурора на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленимст. 177 КПК України.

Судом було досліджене питання щодо зменшення ризиків, які існували на момент обрання обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак доказів, які б підтверджували вказані обставини, суду не надано, та не зазначено про існування таких доказів.

Крім того, судом вирішувалося питання про вжиття до обвинувачених альтернативного запобіжного заходу, однак наявність вказаних обставин виключає, на думку суду, застосування таких.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а клопотання сторони захисту задоволенню не підлягають, тому обраний обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити на термін, який не може перевищувати 60 (шістдесяти) днів.

Керуючись статтями 132, 177, 178, 183, 184, 196, 197, 199, 315 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні клопотань адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити:

- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1,

- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2,

- ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3,

застосуваннязапобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюна строк до 12 червня 2017 року.

Копію ухвали направити до Харківської установи виконання покарань (№ 27), до Харківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 43) длявідома.

Ухвала оскарженню не підлягає, проте заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя: О.В. Горпинич

Судді: І.В. Бондарєва

ОСОБА_8