Ухвала суду № 65994767, 13.04.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська 2а

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №761/15530/15-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/3831/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Волошин В.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.

13 квітня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - Семенюк Т.А.

Суддів - Саліхова В.В., Прокопчук Н.О.,

при секретарі - П'ятничук В.Г.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 19 грудня 2016 року у справі за заявою ОСОБА_4 про забезпечення позову ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_5 про визнання договору іпотеки в частині недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19 грудня 2016 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_4, через свого представника подала апеляційну скаргу в якій просить ухвалу скасувати та постановити нову про задоволення заяви, вважаючи, що судом порушено норми процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що у грудні 2015 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним іпотечного договору та просила суд визнати недійсним іпотечний договір від 7 червня 2006 року № 04/І-245, укладений між ОСОБА_5 та АКБ «Укрсоцбанк».

19 грудня 2016 року позивач звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення (літера А) з першого по п'ятий поверхи, загальною площею 437,10 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за номер запису права власності 15213567, заборони ПАТ «Укрсоцбанк» зняття х реєстрації, продажу чи відчуження нерухомого майна іншим шляхом в органах нотаріату та інших органах, установах, організаціях, оскільки невжиття таких заходів може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 8 червня 2015 відкрито провадження по даній справі.

Згідно до ч.1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.

Відмовляючи у задоволені заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду доказів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду, враховуючи, що нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 позивачу не належить.

Колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Ухвалою Верховного суду України від 18 лютого 2009 року встановлено, що ОСОБА_4 є власницею квартири АДРЕСА_1, яка перетинається з нежитловим приміщенням ОСОБА_5

З матеріалів справи вбачається, що позивач просила суд накласти арешт на зазначене майно, в яке входить і квартира № 6, яка належить позивачці, з приводу якого нею заявлено позовні вимоги, оскільки у разі його відчуження в подальшому виконання рішення суду може бути утрудненим або неможливим.

При постановленні ухвали про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції на вищезазначене уваги не звернув, що призвело до передчасного висновку.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303,307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 19 грудня 2016 року скасувати з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді