Ухвала суду № 65994740, 04.04.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/1597/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Писанець В.А.

Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: Масенко Д.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Масенка Д.Є.

суддів Глиняного В.П., Паленика І.Г.

секретаря судового засідання Орліченко О.Ю.

за участю прокурора Дяченка В.П.

захисника Статнікова Д.Д.

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 Дяченка В.П. та захисника СтатніковаД.Д., який дієв інтересах підозрюваного ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 березня 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого Управління Національної поліції України Тарасенка A.C., погоджене прокурором у кримінальному провадженні, прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтриманням державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Стороженко С.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною у період з 22-00 год. до 07-00 год. наступної доби не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Києва, громадянина України, працюючого Головою правління Публічного акціонерного товариства «Діві Банк», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до ухвали, слідчий суддя врахувавши характер повідомленої підозри ОСОБА_2, позитивні характеристики підозрюваного, а саме те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, має вищу освіту, працює, має міцні соціальні зв'язки, відсутність даних про наявність зі сторони підозрюваного спроб ухилитися від органу досудового розслідування і перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного ОСОБА_2 та тяжкості повідомленої йому підозри і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор у кримінальному провадженні Дяченко В.П. та захисник СтатніковД.Д. подали апеляційні скарги.

Прокурор Дяченко В.П. просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність, та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави, який дорівнює сумі 129 023 526 грн., а у разі її внесення, покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Мотивуючи вимоги апеляційної скарги прокурор зазначає, що 20.02.2017 шляхом вручення повісток ОСОБА_2 повідомлений про необхідність прибуття 21.02.2017 о 10.00 до ГСУ Національної поліції України для отримання клопотання про застосування побіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також прибуття того ж дня о 15.00 до слідчого судді для участі у розгляді вказаного клопотання. Проте, підозрюваний ОСОБА_2 у судове засідання не прибув, про місце свого перебування слідчого та прокурора не повідомив. Додає, що слідчим та оперативним підрозділом за дорученням слідчого вжито комплекс заходів щодо встановлення місцезнаходження підозрюваного, а саме здійснено виїзди за місцем його проживання, реєстрації та роботи, крім того здійснено виклик по телефону та через його захисників та у зв'язку із не встановленням місцезнаходження ОСОБА_2, слідчим 22.02.2016 року оголошено останнього у розшук, про що складено відповідну постанову.

Далі в апеляційній скарзі прокурор зазначає, що слідчим суддею у порушення вимог ст. 186 КПК України розгляд справи безпідставно перенесено двічі та в цілому розгляд клопотання тривав 11 днів.

Далі прокурор зазначає, що ОСОБА_2 інкримінується вчинення особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, у зв'язку з чим, на думку прокурора, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, перебуваючи на волі та використовуючи при цьому свої можливості та стійкі зв'язки як Голови правління ПАТ «Діві Банк», ОСОБА_2 може вчиняти дії спрямовані на знищення, приховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Додає, що оскільки свідки у даному кримінальному провадженні перебувають в організаційному підпорядкуванні ОСОБА_2, то останній маж можливість шляхом погроз, залякування та шантажу, впливати на них.

Крім того прокурор зазначає що, ОСОБА_2 усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється та маючи в наявності паспорт громадянина України для виїзду за кордон, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Далі апелянт стверджує, про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які в сукупності з обставинами, передбаченими ч. 1 ст. 178 КПК України, свідчать про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про неможливість у зв'язку з цим застосування до нього більш м'яких запобіжних заходів, оскільки вони не забезпечать запобіганню та уникненню зазначених у клопотанні ризиків.

Також прокурор вказує на те, що слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали не взято до уваги той факт, що 22.02.2017 органом досудового розслідування був оголошений розшук ОСОБА_2, що свідчить про переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду і є вагомим ризиком при застосуванні запобіжного заходу, передбаченого ст. 177 КПК України.

У підсумку, автор апеляційної скарги зазначає, що загальна сума збитків, які спричинені підозрюваним ОСОБА_2 складає понад 129 млн. грн., а тому застава у межах трьохсот розмірів прожиткового мінімуму не здатна забезпечити виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, через що необхідним та достатнім розміром застави, є сума, яка дорівнює 129 млн. грн.

Одночасно апелянт зазначає, що останній днь строку на апеляційне оскарження припав на святковий день, а тому останнім днем подання апеляційної скарги є 9 березня 2017 року.

Захисник СтатніковД.Д. у поданій апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_2

В обґрунтування наведених вимог апелянт вказує, що копії «тікетів» та висновок комісійної судово-економічної експертизи № 09/02/17-1, на які посилається слідчий як як підтвердження фінансових операцій, не відповідають загальним засадам кримінального провадження та не можуть бути належними та допустимими доказами, оскільки складені англійською мовою, без перекладу на українську, що порушує право ОСОБА_2 на захист. Додає, що вказаний висновок експертизи не можна вважати належним та допустимим доказом, оскільки він зроблений на підставі зазначених «тікетів».

Далі в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що стороною обвинувачення належним чином не доведено та судом не встановлено суми майнової шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, та осіб яким завдано такої шкоди внаслідок злочинних дій, оскільки в повідомленні про підозру відсутні будь-які дані про спричинення фізичній чи юридичній особі майнової шкоди та відсутні дані про заподіяння майнової шкоди власникам ПАТ «Інтеграл-Банк», чи його акціонерам. Додає, що від вказаних осіб заяви про вчинення кримінального правопорушення не надходили, а посилання стороною обвинувачення на протоколи допиту, як на докази які доводять обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, не містять об'єктивні дані, які вказують на вчинення злочину останнім.

Також захисник зазначає, що ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні є потерпілим, через відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованого кримінального правопорушення та зазначає, що заяви, уточнені заяви, висновки службової перевірки не можуть бути доказами протиправної діяльності. Додає, що клопотання слідчого належним чином не мотивовано в частині наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та застосування відносно ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу.

Крім того, захисник зазначає про порушення права змагальності кримінального процесу, оскільки доводам сторони захисту не надано належної правової оцінки.

У підсумку, автор апеляційної скарги зазначає, про те, що у резолютивній частині ухвали помилково контроль за поведінкою підозрюваного покладено на працівників органу внутрішніх справ, в не на орган Національної поліції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити та заперечували проти апеляційної скарги прокурора, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, щоапеляційні скарги захисника та прокурора задоволенню непідлягають, виходячи з наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду зазначені вимоги кримінального закону слідчим суддею належно дотримані.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, у провадженні ГСУ Національної поліції України перебувають матеріали кримінального провадження № 12015000000000541, відомості про яке 22.09.2015 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2,5 ст. 191, ч. 2,3 ст. 212, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 220-1, ч. 1 ст. 218-1 КК України, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого Управління Національної поліції України Тарасенко A.C., за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні, прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтриманням державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Стороженко С.В., звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 березня 2017 року у задоволенні даного клопотання відмовлено та застосовано щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши у період доби з 22-00 год. до 07-00 год. наступної доби не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Колегія суддів частково погоджується з доводами апеляційних скарг, а саме в частині необхідності скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали.

Разом з тим, доводи прокурора щодо наявності підстав для задоволення клопотання слідчого та застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, оскільки прокурором не доведено суду неможливість запобігання неналежній процесуальній поведінці підозрюваного шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Так, звертаючись з клопотанням, слідчий лише послався на наявність ризиків, перелік яких визначено ст. 177 КПК України, проте жодним чином не обґрунтував чому він дійшов висновку про відсутність підстав запобігання цим ризикам лише шляхом застосування виключного запобіжного заходу, не навів таких обґрунтувань і прокурор в своїй апеляційній скарзі, як не навів і причин неможливості запобігання знищенню, приховуванню або спотворенню підозрюваним будь-яких документів шляхом їх вилучення або здійснення тимчасового доступу, а також причин нездійснення таких дій до цього часу.

Посилання прокурора на можливість підозрюваного впливати на свідків у кримінальному провадженні має декларативний характер та жодними доказами можливості таких дій з боку підозрюваного не обґрунтовано, як не обґрунтовано і неможливість запобігти таким діям шляхом застосування спеціальних обмежень у спілкуванні, передбачених положеннями ч.5 ст.194 КПК України.

Доводи сторони обвинувачення щодо можливого переховування підозрюваного через тяжкість покарання, яке може бути застосовано у разі визнання ОСОБА_2 винним у інкримінованих правопорушеннях самі по собі не можуть бути підставою для застосування виключного запобіжного заходу з урахуванням недоведеності неможливості запобігти неналежній процесуальній поведінці за допомогою інших запобіжних заходів.

Також колегія суддів не знаходить підстав для задоволення вимог апеляційної скарги адвоката в частині відмови в задоволенні клопотання слідчого, оскільки під час апеляційного перегляду не встановлено відсутність доказів обґрунтованості підозри у вчинені ОСОБА_2 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Доводи адвоката з цього приводу не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Так непереконливими є доводи захисника щодо відсутності перекладу банківських документів на державну мову, оскільки ці документи є документами фінансових операцій банку, а ОСОБА_2 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення саме як працівнику банківської установи.

Також непереконливим є доводи апелянта щодо не встановлення розміру збитків оскільки це спростовується висновком експертизи, підстав сумніватись в якому у колегії суддів на цьому етапі кримінального провадження немає.

Помилковим є і посилання адвоката на наявність у ОСОБА_2 процесуального статусу потерпілого з огляду на наявне в матеріалах доданих слідчим до клопотання повідомленні про підозру ОСОБА_2

Посилання адвоката на неможливість врахування показань свідків з приводу вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень не можуть бути враховані, оскільки на цій стадії кримінального провадження суд не вирішує питання вчинення або не вчинення особою кримінального правопорушення, а вирішує питання доведеності чи недоведеності обґрунтованості підозри.

Враховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку. що у урахуванням положень ст..178 КПК України досягти належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_2 можливо шляхом застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі який перевищує 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 25 000 000 (двадцять п'ять мільйонів) грн.

До такого висновку колегія судді дійшла з урахуванням обставин передбачених ст. 178 КПК України, а саме: наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, у тому числі наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей; наявність постійного місця роботи; майновий стан підозрюваного; у тому числі розмір його заробітної плати; відсутність судимостей у минулому та розмір майнової шкоди з урахуванням того, що в клопотанні орган досудового розслідування зазначає про вчинення кримінального правопорушення групою не менше семи осіб.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 Дяченка В.П. та захисника Статнікова Д.Д., який дієв інтересах підозрюваного ОСОБА_2, задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 березня 2017 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого Управління Національної поліції України Тарасенка A.C. про обрання щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши у період доби з 22-00 год. до 07-00 год. наступної доби не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України,- скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого Управління Національної поліції України Тарасенка A.C., погоджене прокурором у кримінальному провадженні, прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтриманням державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Стороженко С.В.прообрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, - задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, заставу в розмірі, який перевищує 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та становить 25 000 000 гривень у національній грошовій одиниці.

Підозрюваний не пізніше 5 (п'яти) днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва (м. Київ. вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКС України в м. Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820172, реєстраційний рахунок - 37310016015850) або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документи, що це підтверджує.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання та роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками в кримінальному провадженні №12015000000000541;

- здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні свій паспорт для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити термін дії обов'язків, покладених судом, до 03 травня 2017 року.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде оголошено о 17 годині 55 хвилин 10 квітня 2017 року.

СУДДІ:

______ ________ _____

Д.Є. Масенко В.П. Глиняний І.Г. Паленик