Ухвала суду № 65994626, 13.04.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа 754/8350/16-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/3931/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Галась І.А. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.

13 квітня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - Семенюк Т.А

Суддів -Прокопчук Н.О., Саліхова В.В.,

при секретарі - П'ятничук В.Г.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 на заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 1 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: Відділ у справах громадянства, міграції та реєстрації громадян Деснянського району м. Києва, Деснянська районна у м. Києві державна адміністрація про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження власністю, -

В С Т А Н О В И Л А:

Заочним рішення Деснянського районного суду м. Києва від 1 лютого 2017 року позовну заяву залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове про задоволення позову, вважаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не піддягає.

Судом встановлено, що у червні 2016 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження власністю, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1, в якій зареєстрований та проживає відповідач.

Зазначила, що ОСОБА_5 не є членом її сім'ї, користується її квартирою, не сплачує комунальні послуги, не допускає до квартири потенційних покупців для огляду квартири чим порушує права позивача як власника.

У зв'язку з викладеним, просила суд усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження квартирою АДРЕСА_1 шляхом зняття з реєстрації ОСОБА_5

З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 28 грудня 2012 року.

З довідки КП «Центр комунального сервісу» від 25 травня 2016 року вбачається, що у спірній квартирі зареєстровані ОСОБА_7, ОСОБА_5

Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 є колишнім власником спірної квартири та з 2012 року проживає разом із позивачем через тяжкий стан здоров'я.

ОСОБА_5. з 2016 року проживає у спірній квартирі одноособово.

З матеріалів справи вбачається, що до укладення Договору дарування відповідач був членом сім'ї власника квартири - ОСОБА_7

Відповідно до вимог ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається майном на власний розсуд.

Згідно вимог ст.ст. 9 ч. 3, 4, 98, 150 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як в порядку, передбачених законом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що зняття з реєстрації місця проживання проводиться відповідним органом реєстрації на підставі рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням, виселення, що набрало законної сили, а не судом.

Колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні позовних вимог, не вірно визначено позовні вимоги, саме що позивачем заявлялась вимога про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом зняття з реєстрації, а не зняття відповідача з реєстрації з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з позовної заяви, позивачка просила усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження власністю - квартирою АДРЕСА_1, шляхом зняття з реєстрації ОСОБА_5

За змістом ч.1 ст. 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч.1 ст. 321 ЦК право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому, відповідно до ст. 391 ЦК власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Водночас, відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»,зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом 7 днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснене на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення;2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.

З огляду на те що закон №1382-IV є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення ст. 7 цього закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із зазначених вище вимог.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові ВСУ від 30 червня 2015 (справа №21-1438а15).

Враховуючи викладене,колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують та не впливають на їх правильність.

Оскільки рішення суду постановлене з дотриманням норм діючого законодавства, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 відхилити.

Заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 1 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді