Постанова № 65994494, 07.04.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

м. Київ, вул. Солом'янська , 2-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 квітня 2017 року суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Кияшко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06.03.2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06.03.2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП, та на підставі ст. 36 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200, 00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Згідно з вказаною постановою ОСОБА_2 24.01.2017 о 13 год. 20 хв. в м. Києві по вул. Ушинського, 28, керуючи автомобілем марки «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «ЛендРовер Рендж Ровер» д.н.з. НОМЕР_2. При цьому, за ознаками, водій знаходився в стані наркотичного сп'яніння, (порушення мови та координації рухів, зіниці очей не реагують на світло). Від огляду на стан наркотичного сп'яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків, чим всіма своїми діями порушив п.п. 2.5, 13.1, 13.3 ПДР України.

ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати постанову судді місцевого суду та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Мотивуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_2 зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи. Приймаючи рішення по справі, суд з недостатньою повнотою з'ясував всі обставини справи, надав неправильну оцінку доказам, належним чином не взяв до уваги його пояснення. Зокрема ОСОБА_2 зазначає, що працівники поліції не направляли його для огляду з метою виявлення ознак наркотичного сп'яніння, належним чином не роз'яснили у зв'язку з чим йому необхідно проходити огляд на стан сп'яніння, а тому такий огляд він відмовився проходити за участю працівників поліції та повідомив, що буде проходити його самостійно. Також ОСОБА_2 вказує, що вважає винуватою у ДТП водія автомобіля марки «Ленд Ровер Рендж Ровер» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3, яка крім того, що порушила ПДР України і здійснила зіткнення з керованим ним автомобілем, ще й залишила місце зіткнення.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, вислухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_4, які підтримали апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до такого висновку.

Приймаючи рішення про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст.130 КупАП, суддя місцевого суду обґрунтував його доказами, які були дослідженні в ході судового розгляду.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваної постанови, висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ґрунтується на даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, схемі ДТП, поясненнях водія ОСОБА_3

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 надав пояснення, які відповідають змісту апеляційної скарги.

Проте, як вбачається з оскаржуваної постанови, у суді першої інстанції ОСОБА_2 заперечив свою винуватість лише за ч.1 ст.130 КупАП.

Також ОСОБА_2 надав фотокартки з місця ДТП, з яких вбачається, що після зіткнення автомобіль «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 своєю лівою частиною перебував на смузі зустрічного руху.

Розрахунки розмірів проїжджої частини та розташування на ній автомобіля «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1, що містяться у схемі ДТП, також доводять, що на момент огляду місця події вказаний автомобіль своєю лівою частиною перебував на смузі зустрічного руху.

З урахуванням пояснень ОСОБА_2, який в судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що зупинив свій автомобіль одразу ж після зіткнення, не змінюючи при цьому напрямку руху, є достатні підстави вважати, що в момент зіткнення автомобіль «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 рухався своєю лівою частиною по зустрічній смузі руху, що відповідає висновку місцевого суду про недотримання водієм ОСОБА_2 безпечного інтервалу при зустрічному роз'їзді з автомобілем «ЛендРовер Рендж Ровер» д.н.з. НОМЕР_2.

Крім того, свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, пояснення яких узгоджуються між собою та містяться в матеріалах справи, засвідчили факт відмови ОСОБА_2 від огляду на стан наркотичного сп'яніння за участю лікаря нарколога.

Свідок ОСОБА_5 підтвердив дані пояснення у суді першої інстанції.

Висновок судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, також ґрунтується на поясненнях самого ОСОБА_2 в частині його відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, наданих як на місці події, так і у судовому засіданні.

Наведені докази у своїй сукупності доводять порушення ОСОБА_2 вимог п.2.5 ПДР України, а отже вчиненням ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Будь-яких доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколах про адміністративні правопорушення не ОСОБА_2 надав.

За таких обставин постанова судді місцевого суду є законною і обґрунтованою, а апеляційна скарга не містить будь-яких доводів, які б могли служити достатніми підставами для її скасування та закриття провадження у справі.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06.03.2017 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП, та на підставі ст. 36 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200, 00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, - без змін.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя