Постанова № 65994079, 14.04.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 328/30/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №328/30/17 Головуючий в 1 інст. Петренко Л.В.

Провадження №33/778/283/17 Доповідач в 2 інст. Булейко О.Л.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

14 квітня 2017 року місто Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області в складі судді Булейко О.Л. розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 27 лютого 2017 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився місті Запоріжжі, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1,

притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 (десять тисяч двісті) грн. в доход держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з останнього судовий збір.

Як встановлено, 28 березня 2017 року до Апеляційного суду надійшли матеріали адміністративної справи щодо ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП із апеляційною скаргою останнього.

ОСОБА_2 постановою суду визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 28.11.2016 о 10.10 годині по вул. Молодіжній с. Роздол Михайлівського району Запорізької області керував трактором НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (блідий колір шкіри обличчя, почервоніння очей, тремтіння пальців рук), від проходження медичного огляду в медичній установі відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

У скарзі ОСОБА_2 просив поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що розгляд справи судом першої інстанції відбувся за його відсутності. Постанову суду він отримав лише 18.03.2017. ОСОБА_2 просив скасувати постанову суду і закрити провадження у справі оскільки вважає, що постанова суду була винесена з порушенням норм процесуального і матеріального закону. Судове засідання, на думку апелянта відбулося в спрощеному порядку, матеріалами справи не підтверджено його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. ОСОБА_2 також зазначав, що протокол стосовно нього складено з порушенням ст.256 КУпАП.

Від ОСОБА_2 до апеляційного суду надійшла заява про розгляд апеляційної скарги за його відсутності.

Перевіривши матеріали справи та розглянувши доводи викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, натомість апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи питання щодо поновлення строку оскарження постанови, суд враховує вимоги ст. 289 КУпАП, відповідно до якої, в разі пропуску строку оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення з поважних причин, цей строк за заявою особи поновлюється апеляційним судом.

Апеляційним судом встановлено, що постанова місцевого суду була винесена без участі ОСОБА_2 Доводи щодо отримання копії постанови ОСОБА_2 саме 18.03.2017 не спростовуються матеріалами справи, відтак строк подачі апеляційної скарги був пропущений з поважних підстав, тому він підлягає поновленню.

Щодо вимог апеляційної скарги по суті: суд першої інстанції дослідив в повному обсязі матеріали справи і правильно дійшов висновку про винуватість ОСОБА_2 в скоєні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП .

Диспозицією ст.130 КУпАП, окрім іншого, передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

ОСОБА_2 хоча не визнає факт керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, і заперечує, що на момент складання протоколу в нього були ознаки сп'яніння, але в протоколі власноруч зазначив, що він вживав марихуану приблизно два тижні тому і відмовляється від проходження медичного огляду, тим самим фактично визнав вину у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння, що передбачено диспозицією ст.130 КУпАП як самостійний склад правопорушення.

Доводи про те, що судом було суттєво порушені його права передбачені ст.286 КУпАП є безпідставними.

Встановлено, що підчас розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_2 в судове засідання 12.01.2017 з'явився, йому було роз'яснено права передбачені ст.268 КУпАП. В судовому засіданні він пояснив, що 28.11.2016 приблизно о 10-10 годині по вул. Молодіжній с. Роздол Михайлівського району Запорізької області він керував трактором. Приблизно 2 тижні тому покурив маріхуану. Від проходження медичного огляду відмовився. Після чого, ОСОБА_2 надав заяву про надання копії протоколу та відкладення розгляду справи, у зв'язку із зверненням за юридичною допомогою. Розгляд справи був відкладений на 17.01.2017 о 09.20 год.

17.01.2017 ОСОБА_2 просив надати йому час для реалізації свого права на юридичну допомогу та укладення договору з адвокатом, оскільки йому невистачило часу так як 14 та 15 січня 2017 року були вихідні дні, розгляд справи відкладений на 20.01.2017 о 08.00 год.

У судове засідання 20.01.2017 ОСОБА_2 не з'явився, надав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що він перебуває на стаціонарному лікуванні в урологічному відділенні КУ «ЗОКЛ» з 18.01.2017 та довідку лікуючого лікаря ОСОБА_3 Розгляд справи відкладений на 30.01.2017 на 13.00 год.

У судове засідання 30.01.2017 ОСОБА_2 не з'явився, у зв'язку з продовження лікування в КУ «ЗОКЛ», що підтверджується відповіддю на запит КУ «ЗОКЛ» від 27.01.2017 №566. Розгляд справи був відкладений на 10.02.2017 о 08.30 год.

В судове засідання 10.02.2017 ОСОБА_2 не з'явився, надавши заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що він перебуває на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні КУ Токмацька ЦРЛ. Відповідно до листа КУ Токмацька ЦРЛ від 10.02.2017 №53/422, ОСОБА_2 дійсно перебував на лікуванні з 08.02.2017, запланована виписка 13.02.2017. Розгляд справи відкладений на 16.02.2017 о 08.10 год. 15.02.2017 ОСОБА_2 надіслав суду копію листка непрацездатності серії АГН №954992, який підтверджує, що з 08.02.2017 до 13.02.2017 він перебував на стаціонарному лікуванні в КУ Токмацька ЦРЛ.

У судове засідання 16.02.2017 ОСОБА_2 не з'явився, надавши заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою та копію листка непрацездатності серії АГШ №801364 від 15.02.2017, відповідно до якого з 15.02.2017 до 19:02.2017 він перебуває на амбулаторному лікуванні в КУ «Токмацький центр ПМСД» ТМР. Розгляд справи відкладений на 20.02.2017 о 08.45 год.

У судове засідання 20.02.2017 ОСОБА_2 не з'явився, надав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з продовженням лікування. Розгляд справи відкладений на 27.02.2017 о 08.10 год. Згідно з листом КУ «Токмацький центр ПМСД» ТМР від 23.02.2017 №130/01, ОСОБА_2 перебуває на лікуванні з 15.02.2017, можливе закінчення лікування до кінця тижня (враховуючи стан хворого).

У судове засідання 27 лютого 2017 року ОСОБА_2 не з'явився, був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи. На час розгляду справи заяв про відкладення розгляду справи не надходило.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, 173-2, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.

Законами України може бути передбачено й інші випадки, коли явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в орган (до посадової особи), який вирішує справу, є обов'язковою.

Так, з огляду на положення ст.268 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 2 ст.268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, не є обов'язковою.

Поведінка ОСОБА_2 щодо його неявки у судові засідання розцінена судом першої інстанції як намагання затягнути процес та уникнути відповідальності, приймаючи до уваги, що законом передбачені певні строки притягнення до адміністративної відповідальності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 мав об'єктивну можливість особисто, або через представника в повній мірі реалізувати свої права передбаченої ст.286 КУпАП. Осатаній не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення. В заявах про перенесення розгляду справи, які ОСОБА_2 подавав до місцевого суду, він не наполягав на обов'язковій своїй участі в судовому засіданні і не аргументував необхідність особистою присутності при розгляді справи.

Суд апеляційної інстанції не погоджується із доводами апелянта щодо порушення його процесуальних прав при розгляді справи судом першої інстанції.

Вина ОСОБА_2 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є очевидною підтверджується поясненнями самого ОСОБА_2, протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 № 317559 від 28 листопада 2016 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 від 28 листопада 2016 року, рапортом Інспектора Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області.

ОСОБА_2 зі змістом протоколу був ознайомлений і отримав його копію, що засвідчено його особистим підписом. Пояснення в проколі ОСОБА_2 написані власноручно.

Дії інспектора, який склав протокол, ОСОБА_2, не оскаржувались.

Апелянтом заявлено клопотання про допит свідків зазначених в протоколі.

За вимогами закону, суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованого відхилення їх місцевим судом. Приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 не був позбавлений можливості просити суд про дослідження доказів, зібраних працівником поліції, його заява про дослідження доказів судом апеляційної інстанції не підлягає задоволенню.

ОСОБА_2 підчас розгляду справи місцевим судом клопотання про допит свідків не заявляв і їх покази під сумнів не ставив, а лише будучи притягнутим до відповідальності намагається знайти підстави для скасування судового рішення яке ухвалено не на його користь.

За таких обставин відсутні передбачені законом підстави для задоволення клопотання.

Заперечення на даній стадії процесу вини ОСОБА_2 апеляційний суд розцінює як його спосіб захисту, направлений на уникнення від відповідальності за скоєне.

Висновки суду про наявність вини в діях ОСОБА_2 обґрунтовані матеріалами справи. Докази зібрані у порядку та на підставі визначеному законом.

Стягнення суд призначив у відповідності із санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.

За таких обставин відсутні передбачені законом підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити і поновити йому строк на апеляційне оскарження Токмацького районного суду Запорізької області від 27 лютого 2017 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 27 лютого 2017 року, щодо ОСОБА_2, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області О.Л. Булейко