Рішення № 65993888, 11.04.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 686/20455/16-ц

Провадження № 22-ц/792/692/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої судді Пєнти І.В.,

суддів: Корніюк А.П., Талалай О.І.,

секретар Філіпчук О.С.,

за участю: представників сторін ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_4», про розірвання договору купівлі-продажу квартири.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2016 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6 про розірвання договору купівлі-продажу квартири. Мотивувала тим, що 06.06.2007 року між нею та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 за ціною 141400 грн. Вказувала, що за умовами договору відповідач мала обов'язок сплатити на її користь 141000 гривень протягом двох банківських днів від дня посвідчення цього договору, та прийняти його у свою власність, а позивач, у свою чергу, мала обов'язок передати покупцю своє житло в належному стані, звільнивши його, та виселити третіх осіб. Разом з тим, відповідач не виконувала належних чином обовязки щодо оплати вартості квартири, не утримувала належне їй житло. Позивач вважає, що сторони фактично уклали договір, який сторони не мають намірів виконувати, і який може бути розірвано в судовому порядку, оскільки відповідач, хоча і не заперечує проти його розірвання, проте перешкоджає у цьому.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 26.12.2016 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_4».

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 08 лютого 2017 року позов задоволено. Визнано розірваним договір купівлі-продажу, який укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 06.06.2007 року з моменту його укладання. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 551,20 грн. сплаченого судового збору.

В апеляційній скарзі ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» не погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Вважає оскаржуване рішення суду незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, звернення до суду з даним позовом є намаганням сторін вивести з іпотеки придбане за оспорюваним договором майно, оскільки на даний час ОСОБА_6 має перед банком прострочену заборгованість за кредитним договором. Зазначає, що сторонами за договором виконано істотну умову щодо оплати вартості квартири, а тому відсутні підстави для розірвання договору, у звязку з порушенням виконання його умов.

Представники сторін в судовому засіданні просили апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші особи, як беруть участь у справі, в судове засідання не зявились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з п. 1 і п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування або зміни рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідач ОСОБА_6 порушила умови договору купівлі-продажу, не здійснила оплату вартості квартири, і це не заперечувалось відповідачем.

Проте, погодитись з таким висновком не можна з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалене у справі судове рішення зазначеним вимогам закону не відповідає.

Судом встановлено, що 06.06.2007 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 (а.с. 5).

Згідно з п. 2.1 договору, продаж квартири за домовленістю сторін вчиняється за 141400 грн., що становить згідно офіційного курсу НБУ на день укладення цього договору еквівалент суми в доларах США 28000 доларів США, які покупець зобовязується сплатити продавцю протягом 2 (двох) банківських днів з дня посвідчення цього договору. Розрахунок має бути здійснено в місті Хмельницькому з одночасним підтвердженням цього факту письмовою заявою продавця, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально. Невиконання зазначених вище умов є підставою для розірвання договору купівлі-продажу в установленому порядку. Продавець дає згоду на реєстрацію права власності на квартиру за покупцем в органі реєстрації прав власності на нерухоме майно та передачу квартири в іпотеку до розрахунку за договором купівлі-продажу, з метою отримання покупцем кредиту на погашення боргу за куплену квартиру (а.с. 5).

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що позивач була обізнана про намір відповідача отримати кредит в банку та передачу придбаної квартири у іпотеку банку з метою забезпечення зобовязань за кредитним договором до погашення боргу за куплену квартиру.

06 червня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_3 ОСОБА_4» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_3 ОСОБА_4», та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 014/1434/74/418 (споживчий кредит з забезпеченням), за умовами якого банк надав позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 28000 доларів США (а.с. 58-63).

07.06.2007 року відповідач ОСОБА_6 зареєструвала право власності на квартиру АДРЕСА_2 та (а.с. 28-31).

07 червня 2007 року між банком та ОСОБА_6 було укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира під номером 4, загальною площею 68 кв.м., що знаходиться в м. Хмельницькому, в житловому будинку під номером 3/1 (а.с. 67-71).

Посилання позивача на те, що ОСОБА_6 не сплатила їй обумовлену суму коштів спростовується, зокрема, заявою ОСОБА_5 від 15.05.2014 року, підпис на якій посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрована заява в реєстрі за №1398. Згідно цієї заяви ОСОБА_5 підтвердила факт отримання нею від ОСОБА_6 грошей в сумі 141400 грн., як розрахунок за продану нею квартиру за адресою: АДРЕСА_3. Будь-яких претензій щодо розрахунку за договором купівлі-продажу від 06.06.2007 року за реєстровим № 5559 ОСОБА_5 до ОСОБА_6 не має (а.с. 72).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет та ціну.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, оплата товару за договором купівлі-продажу здійснюється після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно з чч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, оскільки істотних порушень стороною договору не встановлено, а тому колегія суддів вважає, що підстави для розірвання договору купівлі-продажу спірної квартири відсутні. А тому, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про відмову у задоволенні позову.

При цьому, визнання представником відповідача позовних вимог суперечить закону та порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

А тому, з позивача на користь ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 606 грн. 32 коп. за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 ОСОБА_4» задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 лютого 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В позові ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_4», про розірвання договору купівлі-продажу квартири відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 та користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 ОСОБА_4» 606 грн. 32 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча /підпис/ ОСОБА_8

Судді: /підписи/ ОСОБА_4

ОСОБА_9

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду І.В. П'єнта

_______________

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_10 Провадження № 22-ц/792/692/17

Доповідач Пєнта І.В. Категорія № 19, 20