Рішення № 65993076, 10.04.2017, Франківський районний суд м. Львова

465/4954/16-ц

2/465/199/17

РІШЕННЯ

Іменем України

10.04.2017 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова,

в складі:

головуючого судді Ванівського Ю.М.

при секретарі Школьніковій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Християнська злагода» з участю третіх осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору про надання кредиту та договору іпотеки припиненими, -

в с т а н о в и в :

позивачка звернулася в суд з позовом до Кредитної спілки «Християнська злагода», в якому просить визнати причини пропуску ОСОБА_1 строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними та поновити строк позовної давності, визнати Кредитний договір №175/07 від 07.05.2007 року та Договір іпотеки від 08.07.2007 року припиненими.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 07.05.2007 року між Кредитною спілкою «Християнська злагода» та позивачкою було укладено кредитний договір №175/07, відповідно до умов якого Відповідач надав позивачу споживчий кредит в розмірі 1515000 грн. 00 коп., що є еквівалентом 300000 доларів США, строком на 36 місяців з травня 2007 року по 07 травня 2010 року зі сплатою 48 % річних. В забезпечення виконання зобовязань по кредитному договору від 07.05.2007 року було укладено Договір іпотеки від 08.05.2007 року між Відповідачем, як Іпокодержатилем та позивачем як Іпокодавцем, посвідченим 10.07.2007 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 Вказує, що між позивачем та кредитною спілкою «Християнська злагода» було укладено ряд інших договорів про надання кредиту, та з метою забезпечення виконання зобовязань по вказаних кредитних договорах, між сторонами було укладено й Договір іпотеки від 08.07.2007 року. Натомість, зазначений договір іпотеки від 08.07.2007 року укладався лише і виключно в забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором №175/07 від 07.05.2007 року. Вказує, що жодних інших кредитних договорів та договорів іпотеки позивачка з Кредитною спілкою «Християнська злагода» не укладала та не підписувала. Зазначає, що передбачені Кредитним договором зобовязання щодо надання Кредитною спілкою «Християнська злагода» ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 1515000, 00 грн. не були виконані, графік повернення платежів, які відповідачі також зобовязалися надати ОСОБА_1, надані не були, та підстави для відмови у наданні кредиту, передбачені п..4.3.1. Кредитного договору також відсутні. Позивач вважає, що такими діями відповідач, в якості кредитодавця грубо порушив взяті на себе зобовязання за згаданим Кредитним договором, вчинивши заборонену чинним законодавством односторонню відмову від виконання зобовязань, а також врахувати, що строк Кредитного договору закінчився 07.05.2010 року, відтак існують достатні та беззаперечні підстави для визнання Кредитного договору №175/07 від 07.05.2007 року припиненим. Також позивач вважає, що й Договір іпотеки від 08.05.2007 року укладений між Кредитною спілкою «Християнська злагода» та позивачкою також підлягає визнанню його припиненим у звязку із припиненням основного зобовязання яким зазначений Договір іпотеки від 08.05.2007 року був забезпечений.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, надала аналогічні пояснення, викладені у позовній заяві, просить позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив, вважає такий безпідставним. В своїх письмових запереченнях зазначає що рішенням Франківського районного суду м.Львова від 06.05.2001 року встановлено що між Кредитною спілкою «Християнська злагода» та відповідачем було укладено Договори про надання кредиту, а саме договір №112/07 від 19.03.2007 року, договір №173/07 від 04.05.2007 року, договір №173/07 від 07.05.2007 року, договір №222/07 від 27.06.2017 року, договір №228/07-03 від 09.07.2007 року, договір №245/07 від 18.07.2007 року, згідно з якими ОСОБА_1 отримала кредити на загальну суму 1183335, 84 грн. Отримання даної суми коштів відповідачем підтверджується відповідними видатковими касовими ордерами. Зазначає, що згідно п.1.3 Договору іпотеки від 08.05.2007 року, який був укладений між сторонами, встановлено, що Іпотека за цим Договором забезпечує повне виконання «позичальником» зобовязань перед «Іпокодавцем» , що виникають із Договору №175/07 про надання кредиту, інших договорів, які укладені та/або будуть укладені між сторонами, і є та/або будуть її невідємною частиною …». Вказує, що встановлено та являється фактом про належне повідомлення позивача про те, що зі сторони відповідача існують вимоги до неї майнового характеру ще в 2011 році, тому твердження позивача про те, що їй нічого не відомо про вимоги зі сторони відповідача, являються спростованими. Крім того, представник позивач подав заяву про застосування терміну позовної давності. Просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовної заяви про визнання Договору про надання кредиту №175/07 від 07.05.2007 року та Договору іпотеки від 08.05.2007 року припиненими у звязку з пропуском терміну позовної давності.

В своїх додаткових письмових запереченнях зазначає, що 03.06.2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_7 подали апеляційну скаргу на рішення Франківського районного суду м.Львова від 06.05.2011 року, яким повністю задоволені позовні вимоги позивачів у справі за позовом Кредитної спілки «Християнська злагода», ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9Г, до ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_10 про стягнення коштів. Разом з апеляційною скаргою, апелянти подали клопотання про поновлення терміну на апеляційне оскарження, оскільки, як вони стверджували, їм не було відомо, про існування рішення суду про стягнення з них коштів на користь позивачів по даній справі. ОСОБА_3, Апеляційний суд Львівської області залишив апеляційну скаргу без руху, і як вбачається зі змісту ухвали про залишення без руху від 11.07.2016 року, встановив, що Таким чином, доводи ОСОБА_1 та ОСОБА_7 про те, що їм не було відомо про зміст оскаржуваного рішення до 24 червня 2016 року спростовуються матеріалами справи. Рішенням Апляційного суду Львівської області від 01.12.2016 року частково задоволено апеляційну скаргу, та встановлено обовязок ОСОБА_1 повернути суму 1183335, 84 грн. в користь Кредитної спілки «Християнська злагода», ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9 шляхом звернення стягнення на майно передане в іпотеку. Відтак, просить відмовити в задоволенні позову.

Треті особи ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судовому засіданні позов заперечили, вважають такий безпідставним.

Заслухавши пояснення учасників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК Україникожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та Кредитною спілкою «Християнська злагода» укладено договір №175/07 від 07 травня 2007 року про надання споживчого кредиту в розмірі 1515000, 00 грн., що є еквівалентом 300000 доларів США, строком на 36 місяців, 07.05.2007 року по 07.05.2010 року зі сплатою 48 % річних.

За положеннямист. 526 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч. 1ст. 530 ЦК Україниякщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1ст. 598 ЦК Українизобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 06.05.2011 року позов Кредитної спілки «Християнська злагода», ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9 до ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_10 про стягнення коштів задоволено, вирішено: стягнути солідарно з ОСОБА_1, з ОСОБА_7 в межах 605000 грн., з ОСОБА_10 Анатолієвича в межах 30000 грн. на користь кредитної спілки «Християнська злагода»- 439635,84 грн., на користь ОСОБА_3 130482 грн., на користь ОСОБА_8 46388 грн., на користь ОСОБА_4 166830 грн., на користь ОСОБА_9 400000 грн. шляхом звернення стягнення на майно передане в іпотеку, а саме: квартиру №18 в будинку №80А на вул.Академіка Сахарова у м.Львові (до квартири відноситься комора в підвалі під літ.ХСІV площею 2,6 кв.м.); стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_10 Анатолієвича в користь Кредитної спілки «Християнська злагода»витрати по наданні правової допомоги в сумі 23666 грн, судовий збір в сумі 51 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а також в дохід держави 1649 грн.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 01.12.2016 року рішення Франківського районного суду м.Львова скасовано та ухвалено нове рішення, яким вирішено Позов Кредитної спілки «Християнська злагода», ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9 задовольнити частково: стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_7 в межах 605 000 (шістсот п'ять тисяч) гривень на користь Кредитної спілки "Християнська злагода" 439 635 (чотириста тридцять дев'ять тисяч шістсот тридцять п'ять) гривень. 84 коп. за кредитними договорами №173/07 від 04 травня 2007 року та №173/07 від 07 травня 2007 року; стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_10 в межах 30 000 (тридцять тисяч) гривень на користь Кредитної спілки "Християнська злагода" 439 635 (чотириста тридцять дев'ять тисяч шістсот тридцять п'ять) гривень 84 коп. за кредитним договором №112/07 від 19 березня 2007 року; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 130 482 (сто тридцять тисяч чотириста вісімдесят дві) гривні.; на користь ОСОБА_8 46 388 (сорок шість тисяч триста вісімдесят вісім) гривень; на користь ОСОБА_4 166 830 (сто шістдесят шість тисяч вісімсот тридцять) гривень; на користь ОСОБА_9 400 000 (чотириста тисяч) гривень шляхом звернення стягнення на майно, передане в іпотеку, а саме квартиру №18 в будинку № 80 А по вул. Ак. Сахарова у м. Львові (до квартири відноситься комора в підвалі під літ. ХСІV площею 2,6 кв.м). В задоволенні позовних вимог Кредитної спілки «Християнська злагода» до ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_10 про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 23 666 (двадцять три тисячі шістсот шістдесят шість) гривень відмовити. Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_10 на користь Кредитної спілки «Християнська злагода» по 17 (сімнадцять) гривень судового збору та по 40 (сорок) гривень за ІТЗ розгляду справи.

Вказаним рішення Апеляційного суду Львівської області від 01.12.2016 року встановлено, що в ОСОБА_1 наявний обовязок повернути КС «Християнська злагода» 1183335, 84 гривень.

Статтею 546 ЦК Українивстановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В забезпечення виконання основного зобов'язання за кредитним договором №175/07 від 07 травня 2007 року, між Кредиткою спілкою «Християнська злагода», як іпотекодержателем, та ОСОБА_11 , як іпотекодавцем, укладено договір іпотеки від 08.05.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_6, про те, що іпотекодавець передає в іпотеку наступне нерухоме майно: квартиру №18 в будинку №80-а на вулиці Академіка Сахрова у місті Львові, що складається з чотирьох кімнат житловою площею 88,3 кв.м. та кухні; загальна площа квартири 168,0 кв.м. / до квартири відноситься комора в підвалі під літ. XCIV площею 26.8 кв.м/, яка належатиме гр. ОСОБА_12 на праві приватної власності в майбутньому, і на яку, відповідно до законодавства може бути звернено стягнення.

Статтею 598 ЦК Українипередбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна переважно перед іншими кредиторами боржника. Іпотека за правовою природою є заставою та регулюється нормами § 6 гл. 49ЦКтаЗаконом України від 5 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку».

Підстави припинення застави визначені уст. 593 ЦК Українитаст. 28 Закону України "Про заставу". Застава припиняється:

- з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання;

- в разі загибелі заставленого майна;

- в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно;

- в разі примусового продажу заставленого майна;

- при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави;

- в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.

Відповідно до ч. 1.ст. 512 ЦК УкраїниКредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Статтею 17 ЗУ «Про іпотеку»визначено, що підставами припинення іпотеки, зокрема, є: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цьогоЗакону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна переважно перед іншими кредиторами боржника.

Згідно із ч. 5ст. 3 Закону України «Про іпотеку»іпотека має похідний характер від основного зобовязання і є дійсною до припинення основного зобовязання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що зобовязання за договором №175/07 від 07.05.2007 року про надання кредиту та договору іпотеки від 08.05.2007 року не припинені.

Зобов'язання за Кредитним договором не припинилося, а тому і Договір іпотеки є чинним та діє до повного виконання зобов'язання іпотекодавцем, у зв'язку з чим підстави для визнання припиненим договору іпотеки відсутні.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно дост.1 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позову.

Поряд з тим, представником відповідача було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст.ст.256,257 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1ст.261 ЦК України).

Суд критично оцінює твердження позивача про те, що лише у червні 2016 року, позивачу стало відомо про порушення його прав щодо отримання ним судових рішень, документів виконавчого провадження з примусового виконання рішення Франківського районного суду м.Львова по справі №2-646/11 про стягнення боргу шляхом примусової реалізації продажу квартири (єдиного житла, яке є його власністю), а також позбавлення його можливості захисту його порушених прав та інтересів, оскільки таке спростовуються матеріалами справи.

Відтак, ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 11.07.2016 року встановлено, що доводи ОСОБА_1 та ОСОБА_7 про те, що їм не було відомо про зміст оскаржуваного рішення до 24 червня 2016 року спростовуються матеріалами справи. Встановлено, що в судовому засіданні 24 березня 2011 року брали участь представник ОСОБА_1 ОСОБА_13 та представник ОСОБА_7-ОСОБА_14, що стверджується журналом судового засідання за 24 березня 2011 року. Останні були належним чином повідомлені про наступний розгляд справи на 06 травня 2011 року

Згідно з ч.ч. 3, 4, 5ст.267 ЦК Українипозовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

У відповідності до вимог п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення в цивільній справі», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

З огляду на викладене, оскільки судом встановлено безпідставність позовних вимог, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, суд приходить до переконання про відмову у задоволенні позову за безпідставністю.

Згідно ч.6 ст. 154 ЦПК України, якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. ОСОБА_3, суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 19.08.2016 року, якою накладено арешт слід скасувати.

Керуючись ст. ст.10,11,57 - 61,88,212 - 215 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Християнська злагода» з участю третіх осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору про надання кредиту та договору іпотеки припиненими - відмовити.

Заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 19.08.2016 року шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 скасувати.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Львівської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги через Франківський районний суд м. Львова.

Суддя : Ванівський Ю.М.