Ухвала суду № 65985973, 10.04.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/3051/16-ц Номер провадження 22-ц/786/523/17Головуючий у 1-й інстанції Січиокно Т. О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Бутенко С.Б.

Суддів: Обідіної О.І. Прядкіної О.В.

за участю секретаря: Кальник А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 27 грудня 2016 року

по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло Інвест Полтава» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території, комунальних послуг, інфляційних втрат та 3% річних.

Заслухавши суддю-доповідача апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів ,-

В С Т А Н О В И Л А:

В квітні 2016 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Житло Інвест Полтава» звернувся до суду із вказаним позовом та посилаючись на набуття права вимоги за договором цесії, просив про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території, інфляційних втрат та 3% річних.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 27 грудня 2016 року позов ТОВ «Жило Інвест Полтава» задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «Житло Інвест Полтава» заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території, комунальних послуг за період часу із вересня 2013 року по червень 2015 року (включно) у розмірі 4261 грн. 60 коп., 3308 грн. 23 коп. інфляційних втрат та 3 % річних в розмірі 223 грн. 60 коп.

Вирішено питання судових витрат. Стягнуто із ОСОБА_2 та. ОСОБА_3 на користь ТОВ «Житло Інвест Полтава» сплачений судовий збір в розмірі по 689 грн. з кожного та витрати, повязані з оголошенням у пресі про виклик відповідача, у розмірі по 140 грн. з кожного.

В апеляційній скарзі відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права, просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Житло Інвест Полтава» в повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що підставі нотаріально посвідченого договору купівлі продажу від 24 жовтня 2012 року, укладеного між ПАТ «Полтаваагротранс» та ОСОБА_2, відповідачі є співвласниками 1/250 частини будівлі гуртожитку по вул. Київське Шосе, 56 в м. Полтава, зареєстровані і постійно проживають у кімнати № 400-401 та користуються житлово-комунальними послугами за даною адресою.

01 жовтня 2015 року на підставі чинного договору відступлення права вимоги (цесії) ТОВ «Житло Інвест Полтава» набуло право вимоги до боржників у гуртожитку, розташованому за адресою: м. Полтава, вул. Київське Шосе, 56, у тому числі до відповідачів, як співвласників майна за вказаним договором купівлі-продажу від 24 жовтня 2012 року, належного виконання обовязків щодо повного погашення заборгованості за наданими послугами з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, комунальних послуг та пені за прострочення виконання зобовязання, індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, відповідно до розрахунків заборгованості.

Листом від 19 жовтня 2015 року відповідачів було повідомлено про укладення договору про відступлення права вимоги на суму боргу 4261 грн. 60 коп. (без урахування штрафних санкцій) із зазначенням реквізитів для сплати заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідачі у порушення вимог п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 526 ЦК України, ст.ст. 67, 68 ЖК України в період з вересня 2013 року по червень 2015 року належним чином не виконували свої зобовязання з оплати комунальних послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 4261 грн. 60 коп., що підлягає сплаті на користь позивача з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми, як відповідальності за порушення грошового зобовязання, встановленої ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Зазначені висновки місцевого суду ґрунтуються на встановлених по справі фактичних обставинах та відповідають нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини сторін.

Доводи апеляційної скарги відповідачів висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення не спростовують.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів претензії споживачів щодо якості та кількості наданих житлово-комунальних послуг (стаття 18 Закону), тому доводи апеляційної скарги про ненадання послуг з утримання будинку та прибудинкової території є безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи, за договором відступлення права вимоги (цесії) від 01 жовтня 2015 року первісний кредитор ДП «Полтаваагротранс-житло» ПАТ «Полтаваагротранс» передав новому кредитору ТОВ «Житло Інвест Полтава» заборгованість співвласників будівлі гуртожитку по вул. Київське Шосе, 56 м. Полтава, до числа яких належать і відповідачі, у спільній сумісній власності яких знаходиться 1/250 частка у праві власності на будівлю гуртожитку, тому суд першої інстанції обґрунтовано поклав на відповідачів солідарний обовязок по виконанню зобовязання з оплати комунальних послуг та відповідальність за порушення грошового зобовязання.

За змістом частини другої статті 518 ЦК України відсутність доказів вручення відповідачам письмового повідомлення про заміну кредитора не є підставою для звільнення їх від зобовязання, оскільки вони не виконали свій обовязок до предявлення вимоги новим кредитором.

За вказаних обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 27 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.Б. Бутенко

Судді: /підписи/ ОСОБА_4

ОСОБА_5

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1