Ухвала суду № 65983882, 13.04.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3446/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.04.2017 року м. Одеса

Суддя судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області - Таварткіладзе О.М., ознайомившись з апеляційною скаргою представника ТОВ „Автокредит плюс ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 06 лютого 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Автокредит плюс про захист прав споживача через визнання договору фінансового лізингу недійсним та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Автокредит плюс до ОСОБА_3 про визнання договору фінансового лізингу дійсним, -

В С Т А Н О В И В:

06 лютого 2017 року по вищезазначеній цивільній справі Приморським районним судом м.Одеси ухвалено рішення.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник ТОВ „Автокредит Плюс ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 06 березня 2017 року апеляційну скаргу представника ТОВ „Автокредит Плюс ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 06 лютого 2017 року залишено без руху, апелянту надавався строк у пять днів з моменту отримання копії ухвали на звернення до суду апеляційної інстанції з оригіналом квитанції про оплату судового збору в сумі 6 172, 55 грн.

Згідно рекомендованих повідомлень, ухвалу апеляційного суду Одеської області від 06 березня 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху, ТОВ „Автокредит Плюс та представник ТОВ „Акредит Плюс ОСОБА_2 отримали 21 березня 2017 року (а.с. 199-200).

На виконання ухвали суду, 31.03.2017 року (згідно штемпелю на конверті) представник ТОВ „Автокредит плюс ОСОБА_2 надіслав на адресу суду платіжне доручення на суму 1515,80 грн.

Даний судовий збір, згідно матеріалів справи, апелянтом було сплачено 16.02.2017 року при подачі апеляційної скарги. Але платіжне доручення не було долучено до апеляційної скарги, про що працівниками суду було складено акт (а.с.186).

Після отримання 21 березня 2017 року ухвали апеляційного суду Одеської області від 06 березня 2017 року, апелянт надіслав дане платіжне доручення до суду.

Проте, ухвала апеляційного суду Одеської області від 06 березня 2017 року залишена не виконаною. Згідно ухвали суду, апелянту необхідно було сплатити 6172 грн.55 коп., а апелянт надав докази про сплату 1515,80 грн. Різниця в сумі 4656, 75 грн. не сплачена.

Питання про звільнення, розстрочення чи відстрочення сплати судового збору апелянтом не порушено.

Оскільки цивільний процес має диспозитивний характер, апеляційний суд не має права за своєю ініціативою вирішувати питання про звільнення, розстрочення чи відстрочення сплати судового збору без подачі відповідного мотивованого клопотання.

Враховуючи, що з моменту отримання апелянтом (21.03.2017 року) копії ухвали апеляційного суду Одеської області від 06 березня 2017 року минуло більше ніж три тиждні, і до цього часу апелянт не усунув недоліки у повному обсязі, вважаю, що ухвала суду про залишення апеляційної скарги без руху не виконана.

Згідно до ч.1, 2 ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до положення статей 121, 297 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення скарги без руху у встановлений строк, скарга вважається неподаною і повертається особі, яка її подала.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга представника ТОВ „Автокредит Плюс ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 06 лютого 2017 року вважається неподаною та підлягає поверненню.

Апелянт не позбавлений права після усунення недоліків повторно звернутись до апеляційного суду в установленому законом порядку.

На підставі викладеного та керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника ТОВ „Автокредит Плюс ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 06 лютого 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Автокредит плюс про захист прав споживача через визнання договору фінансового лізингу недійсним та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Автокредит плюс до ОСОБА_3 про визнання договору фінансового лізингу дійсним - вважати неподаною та повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили ухвалою суду.

Суддя апеляційного суду

Одеської області: ОСОБА_4