Ухвала суду № 65983188, 11.04.2017, Приморський районний суд м. Одеси

11.04.2017

Справа № 522/10356/16-ц

Номер провадження 2/522/4326/17

У Х В А Л А

11 квітня 2017 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б,

при секретарі Шеян І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ПАТ «Марфін Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ПАТ «Марфін Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки.

До суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді, в якій зазначено, що суддею безпідставно не було направлено вказану цивільну справу до Апеляційного суду Одеської області за її апеляційною скаргою на ухвалу суду від 20 березня 2017 року про відмову в зупиненні провадження по справі. Вищевикладене викликає у відповідачки сумнів у обєктивності та неупередженості судді.

ОСОБА_1 та її представник у судовому засіданні підтримали вищевказану заяву.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому засіданні також підтримали вказану заяву.

Представник позивача ПАТ «Марфін Банк» у судовому засіданні заперечувала проти задоволення вищевказаної заяви, та вказала, що доводи щодо сумніву у обєктивності та неупередженості судді є безпідставними, необґрунтованими та такими, що виражають неповагу до суду.

Суд, який розглядає справу, має бути «безстороннім» і «незалежним» за ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і засад цивільного судочинства.

Розглядаючи питання безсторонності з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначив, що по-перше, йдеться про суб'єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці.

Зокрема, суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне.

По-друге, слід застосувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву; крім того, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою (рішення у справах: «Білуха проти України» від 09.11.2006 року п. п. 49, 54; «Бочан проти України» від 03.05.2007 року, п. 66; «Агрокомплекс» проти України» від 06.10.2011 року, п. 136; «ОСОБА_4 проти України» від 09.01.2013 року, п. п. 103, 107).

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді, суд вважає, що дана заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалою суду від 20 березня 2017 року було відмовлено в задоволенні клопотання відповідачів про зупинення провадження по вищевказаній цивільній справі.

На дану ухвалу ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати вищевказану ухвалу.

В ч. 1 ст. 293 ЦПК України міститься перелік ухвал суду першої інстанції, які підлягають оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Однак, ухвала суду про відмову у зупиненні провадження по справі не входить до вищевказаного переліку.

Ухвалою суду від 27 березня 2017 року на підставі ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1

Тому, посилання ОСОБА_1 на те, що суддею протмравно не було направлено вказану цивільну справу до Апеляційного суду Одеської області, є безпідставними.

Проаналізувавши викладене, суд приходить до висновку, що належних та допустимих доказів щодо субєктивної упередженості судді або правомірного сумніву у безсторонності та її незалежності з обєктивної точки зору відповідачкою не надано.

Посилання на упередженість та зацікавленість судді у вирішенні справи у судовому засіданні доведені не були, тому взяті до уваги бути не можуть як такі, що ґрунтуються на непідтверджених домислах. Отже, законних підстав для відводу складу суду не встановлено.

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 20 ЦПК Українисуддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу, якщо, зокрема, є обставини, які викликають сумнів в обєктивності та неупередженості судді.

Доводи заяви про відвід не можуть ґрунтуватися на міркуваннях, що мають на меті обмежити або поставити під сумнів право іншої сторони на забезпечення та реалізацію своєї участі у розгляді справи.

Тому, суд не знаходить підстав для задоволення заяви ОСОБА_1. про відвід судді.

Керуючись ст. ст. 20, 23, 24, 208-210 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ПАТ «Марфін Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, - відмовити.

Продовжити слухання справи у тому ж складі суду.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Свячена Ю.Б.