Ухвала суду № 65982461, 11.04.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/489/17 Головуючий у І інстанції Ковальчук Л. М.Провадження № 22-ц/780/2247/17 Доповідач у 2 інстанції Фінагєєв В. О.Категорія 4 11.04.2017

УХВАЛА

Іменем України

11 квітня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.

за участю секретаря Топольського В.О.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 лютого 2017 року про відмову у забезпеченні позову у справі за позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора Галкіна Євгена Володимировича, Комунального підприємства «Бюро державної реєстрації» Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа - Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», про визнання незаконним рішення державного реєстратора та скасування реєстраційних записів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову та просив заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації прав власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку будь-якого іншого обтяження та інше) щодо земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомо майна у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1087177932000 та щодо домоволодіння АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомо майна у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1087139532224, до набрання рішенням законної сили.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 звернувся з позовом про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та скасування реєстраційних записів. Державна реєстрація права власності за ПАТ «ОТП Банк» на земельну ділянку та домоволодіння АДРЕСА_1 була здійснена протиправно. Оскільки право власності на вищевказане майно визнано за ПАТ «ОТП Банк», банк може розпорядитися вказаним нерухомим майном на власний розсуд. Крім того, ПАТ «ОТП Банк» висуває вимоги до ОСОБА_2 про звільнення приміщення, чим обмежує права позивача на володіння та користування належним йому майном.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 лютого 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через порушення норм процесуального права та задовольнити заяву про забезпечення позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на аналогічні обставини, викладені у заяві про забезпечення позову, а також зазначає, що дії державного реєстратора є незаконними та порушують права позивача.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що заявник не надав доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по даній справі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовних вимогам.

Так, у заяві про забезпечення позову ОСОБА_2 зазначає, що реалізація спірного майна може не лише утруднити, але й унеможливити виконання ймовірного судового рішення та вплинути на майнові інтереси інших осіб у разі передання права власності на спірне майно іншим особам, які не беруть участі у справі.

Однак, невжиття заходів забезпечення позову у заявлений ОСОБА_2 спосіб не призведе до утруднення чи неможливості виконання рішення суду, оскільки у випадку визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень перешкоди для виконання судового рішення будуть відсутні.

Доводи апеляційної скарги в частині, що реалізація спірного майна може не лише утруднити, але й унеможливити виконання ймовірного судового рішення, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки майно, про яке зазначає позивач, не є предметом спору, а отже відсутні підстави до забезпечення вимог, які не заявлялись.

Посилання заявника на можливе порушення прав інших осіб, а саме виселення мешканців, які проживають в будинку, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки житлові права мешканців будинку не є предметом спору. Крім того, в силу заявлених позовних вимог зазначене питання не буде вирішуватись судом, а відтак і відсутні будь-які підстави для забезпечення позову.

Отже, відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що заява про забезпечення позову та матеріали справи не містять доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по даній справі.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги є безпідставними, ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.