Рішення № 65982147, 11.04.2017, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/2195/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року м.Переяслав-Хмельницький

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області

під головуванням судді Свояка Д.В.,

при секретарі Домантович О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, третя особа Національний банк України про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся з позовом до суду про стягнення із відповідача на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості по кредиту в розмірі 162312,31 грн., посилаючись на те, що 15.09.2011 між Публічним акціонерним товариством «Астра Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №310006029390005, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит в сумі 69660 грн. зі сплатою 15,9 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк до 15.09.2016. ОСОБА_1 свої зобовязання не виконав, в результаті чого виникла заборгованість перед банком станом на 22.09.2016 у сумі 162312,31 грн, з яких 42676,96 грн. за тілом кредиту; 6341,75 відсотки; 113293,6 грн. - пеня. 02.12.2013 між позивачем та ПАТ «Астра Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, у тому числі за договором від 15.09.2011.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та зазначив, що повідомлення відповідача про заміну кредитора здійснювалось. Крім того, з наданих представником відповідача квитанцій про сплату заборгованості вбачається, що відповідачем ці сплати з 17.12.2013 здійснювались у банківських відділеннях позивача, а також на рахунки позивача, що свідчить про обізнаність відповідача щодо заміни кредитора та його згоду на це.

Представник відповідача позов не визнав, зважаючи на те, що зміна кредитора у зобовязанні, де боржником є відповідач, відбулась без його повідомлення, а тому позивач має нести усі несприятливі наслідки цього. Також, зазначив, що позов подано неповноважним представником.

Відповідно до ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до досліджених у суді доказів, 15.09.2011 між відповідачем та ПАТ «Астра Банк» було укладено кредитний договір №310006029390005, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит в сумі 69660 грн., зі сплатою 15,9 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк до 15.09.2016. Договір передбачав погашення кредиту та нарахованих процентів щомісячно до 15 числа кожного місяця у сумі 1690 грн.

Додаток 1 до договору містить графік погашення заборгованості. З цього графіку вбачається, що відповідач має здійснювати, крім вищевказаних щомісячних сум, при оформленні договору, а також далі щорічно страхування КАСКО, страхування від нещасного випадку та страхування цивільної відповідальності.

З пояснень представника позивача вбачається, що ці сплати врегульовано п. 3.3.4 договору.

З аналізу положень п. 3.3.4 договору вбачається, що відповідач мав укласти вищевказані договори страхування не з кредитором, а з визначеними страховими компаніями, відповідно сплачувати страхові премії за цими договорами не банкові, а вказаним страховикам.

Пункт 5.3 договору містить положення щодо відповідальності відповідача за порушення п.п. 3.3.1 3.3.17 договору у виді штрафу у розмірі 1% від суми кредиту за кожний випадок порушення.

02.12.2013 між ПАТ «Астра Банк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, ПАТ «Астра Банк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Астра Банк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов`язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Астра Банк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги від боржників повного, належного та реального виконання обов`язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015 №181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегувань повноважень ліквідатора банку», відповідно до якого з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно розпочато процедуру ліквідації АТ «Дельта Банк».

Факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів стороною відповідача не заперечується та підтверджується копіями договору та меморіального ордеру від 15.09.2011.

При дослідженні письмових доказів представник позивача зазначила, що розрахунок заборгованості за договором кредиту від 15.09.2011, доданий до позову, є первинним бухгалтерським документом та відображає заборгованість відповідача за кредитом. Розрахунок пені здійснювався на підставі п.п. 5.2 (щодо пені на тіло кредиту та проценти) та 5.3 (щодо пені за період з 01.04.2014 по 22.09.2015 (за 540 днів) у сумі 41450,9 грн.).

Оцінюючи допустимість як доказу розрахунок боргу по кредитному договору №31000602939999 укладеного 15.09.2011, станом на 22.09.2016, доданого до позовної заяви, суд доходить висновку, що він за формою та змістом не є доказом, який підтверджує наявність або відсутність заборгованості відповідача перед позивачем, а має лише розяснювально-інформаційний характер щодо змісту позовних вимог. У контексті бухгалтерського обліку зазначений розрахунок боргу має ознаки зведеного облікового документу, який відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на момент подання позову) може складатись на підставі первинних документів для контролю та впорядкування оброблення даних.

Наданими представником відповідача квитанціями про сплату заборгованості від 17.07.2013, 17.12.2013, 21.01.2014, 24.02.2014, 20.05.2014 та 06.01.2015 підтверджуються обставини сплати відповідачем заборгованості за кредитом. Разом з тим, цими ж документами підтверджується порушення ним п.2.5 договору щодо періодичності та розміру погашення заборгованості, також те, що відповідач з 17.12.2013 здійснював оплату заборгованості у банківських відділеннях позивача та на його рахунки.

Зазначені обставини судом визнаються як такі, що свідчать про обізнаність відповідача щодо заміни кредитора та його згоду на це.

Обставини заміни кредитора у кредитному договору №31000602939999, укладеного 15.09.2011, на підставі досліджених судом доказів суд визнає відповідними приписам ст.ст.512 518 ЦК України.

Суд визнає недоведеним та таким, що не ґрунтується на положеннях договору, твердження позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача пені за період з 01.04.2014 по 22.09.2015 у сумі 41450,9 грн., оскільки це у повній мірі не відповідає положенням п.5.3 договору як щодо виду неустойки, так і порядку її нарахування.

При вирішенні питання обґрунтованості вимог позивача щодо стягнення пені на підставі п.5.2 договору (щодо пені на тіло кредиту та проценти), суд враховує, що позов предявлено до суду 25.11.2016, а розрахунок пені здійснений за період з 23.09.2015 по 22.09.2016, тобто охоплюється період на два місяці та 2 дні більший, ніж один рік до подання позову.

Крім того, суд враховує, що на запитання представника відповідача представник позивача зазначила, що відповідачем позивачеві не завдано збитків у звязку з порушенням ним кредитних зобовязань.

На підставі положень ч.3 ст. 551 ЦК України, суд бере до уваги, що розмір неустойки значно перевищує розмір основної суми заборгованості, яку, незважаючи на позицію представника позивача, можна вважати завданими позивачеві відповідачем збитками, та доходить до переконання про можливість зменшення розміру неустойки, передбаченої п. 5.2 договору, до розміру заборгованості за тілом кредиту та відсотків за користування кредитними коштами.

Оцінюючи питання повноважень представника позивача, яким було подано позов, суд бере до уваги позицію Верховного Суду України, яку він зайняв при винесенні постанови від 08 червня 2016 року у справі № 922/5071/15 (№3-399гс16).

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати слід стягнути з відповідача у частині задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись приписами ст.ст. 10, 11, 57, 59, 60, 88, 212-215 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, третя особа Національний банк України про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором від 15.09.2011 №310006029390005 у сумі 98037 (девяносто вісім тисяч тридцять сім) грн. 42 коп., з яких: за тілом кредиту 42676 (сорок дві тисячі шістсот сімдесят шість) грн. 96 коп.; відсотки за користування кредитом 6341 (шість тисяч триста сорок одна) грн. 75 коп.; пеня 49018 (сорок девять тисяч вісімнадцять ) грн. 71 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судові витрати у сумі 1470 (одна тисяча чотириста сімдесят) грн. 56 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано в установлений строк.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Д.В.Свояк