Ухвала суду № 65980415, 14.04.2017, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5130/17

Провадження № 1-кс/344/1430/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2017 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Татарінова О.А., з участю секретаря Бухвак І.С., прокурора Романовського І.О., слідчого Приймака Л.Я., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Івашківа В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання в рамках кримінального провадження № 32016090000000080 від 07.09.2016р., -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_1, будучи ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто службовою особою суб'єкта підприємницької діяльності, відповідальною за організацію та ведення бухгалтерського обліку, правильне, своєчасне і повне нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджетів та до державних цільових фондів податків, зборів, інших обов'язкових платежів, складання та подання достовірних податкових декларацій, звітів, балансів, розрахунків та інших відомостей з питань оподаткування, упродовж 2013 - 2015 років, умисно, з корисливих спонукань та іншої особистої зацікавленості, діючи в порушення статей 134, 135, 137 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р. зі змінами та доповненнями занизив податок на прибуток в сумі 1 млн. 008 тис. 242 грн.

Так, ОСОБА_1, будучи ІНФОРМАЦІЯ_3 у зазначений період, в силу службових повноважень і обов'язків, передбачених статутом підприємства та чинним законодавством, був наділений адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, у тому числі правом укладення договорів, розпорядження коштами та майном підприємства тощо.

Здійснюючи свою господарську діяльність, пов'язану з лісопильним та стругальним виробництвом, ПМП "Темп" отримувало доходи (прибуток), які відповідно до вимог ст. 22 Податкового кодексу України були об'єктами оподаткування.

Діючи з метою умисного ухилення від сплати податків, будучи як засновник безпосередньо зацікавленим в результатах фінансово-господарської діяльності, ОСОБА_1 вирішив мінімізувати сплату податків шляхом відображення у бухгалтерському та податковому обліках періоду 2013 - 2015 років неіснуючих господарських операцій з приводу придбання деревини дуба у фізичних осіб-підприємців ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які особисто будь-якої діяльності не здійснювали, а надали довіреності ОСОБА_7, який допоміг їм у реєстрації як фізичних осіб-підприємців та, володіючи реквізитами і печатками зареєстрованих осіб, оформляв від їх імені первинні документи, створюючи таким чином видимість законної діяльності. У аналогічний спосіб ФОП ОСОБА_8 надала довіреність на здійснення діяльності ОСОБА_9

На підставі виписаних ОСОБА_7 та ОСОБА_9 упродовж 2013 - 2015 років від імені ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_8 первинних бухгалтерських документів, що були подані в бухгалтерію ПМП "Темп", підприємством сформовані витрати на загальну суму 5 млн. 555 тис. 756 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1, порушивши вимоги статей 134, 135, 137 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р. зі змінами та доповненнями, упродовж 2013 - 2015 років умисно ухилився від сплати до бюджету податку на прибуток в сумі 1 млн. 008 тис. 242 грн.: за 2013 рік в сумі 155 тис. 903 грн.; за 2014 рік в сумі 284 тис. 569 грн.; за 2015 рік в сумі 567 тис. 770 грн., що є значними розмірами.

23 листопада 2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, обґрунтована підозра у вчиненні якого на думку слідчого підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Матеріалами клопотання також зазначено про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про достатню наявність підстав застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечили, посилаючись на необгрунтованість піозри та недоведеність ризиків та просили відмовити в задоволенні клопотання.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Відповідно до ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов'язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 п.5 ст.184 КПК України у клопотанні про застосування запобіжних заходів повинні бути викладені обставини, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.

Крім того, в відповідності до вимог ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, які передбачені частиною першої цієї статті.

З матеріалів клопотання вбачається, що 23 листопада 2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину невеликої тяжкості, відповідальність за який передбачено ч. 1 ст. 212 КК України, зокрема покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище злочину підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом обшуку ПМП «ТЕМП», бухгалтерськими документами ПМП «ТЕМП», протоколами допитів свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та інших фізичних осіб - підприємців, які співпрацювали із ПМП «ТЕМП», дослідженням фінансово-господарської діяльності ПМП «ТЕМП» від 20.09.2016, актом від 08.11.2016 №661/09-19-14-01/13805455 позапланової виїзної документальної перевірки ПМП «ТЕМП» за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, висновком про результати розгляду заперечень ПМП «ТЕМП» до акту від 08.11.2016 №661/09-19-14-01/13805455, рішенням ДФС України про результати розгляду скарги посадових осіб ПМП «ТЕМП» по Податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС в Івано-Франківській області №0003231401 від 24.11.2016, №0001382200 від 03.03.2017 та розрахунком штрафних (фінансових) санкцій та іншими доказами.

Враховуючи те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Однак, прокурором не доведено наявність ризиків, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обставини, на підставі яких слідчий дійшов висновку про наявність цих ризиків, у клопотанні не зазначені та не підтверджені.

У судовому засіданні підозрюваний пояснив,що за час проведення досудового розслідування з"являвся на кожний виклик слідчого. Крім того, у зв"язку із здійсненням господарської діяльності неодноразово виїзжав за межі України терміном на 3 дні, про що завчасно повідомляв слідчого.

Зазначені обставини підтверджуються копією паспорта та поясненнями слідчого.

Крім того, слід зазначити, що строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні закінчується 22 квітня 2017 року.

Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав.

Вказані вимоги процесуального закону органом досудового слідства не виконані.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч.3 ст.194 КПК України слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

Таким чином, вважаю доцільним відмовити в задоволенні клопотання прокурора про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.

Керуючись ст.ст. 176-179, 194, 309 КПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання слідчого відмовити.

Зобов"язати підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.А. Татарінова

Повний текст ухвали складено 14 квітня 2017 року.