Вирок № 65980412, 13.04.2017, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4872/17

Провадження № 1-кп/344/403/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2017 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Зеленко О.В.,

з участю секретаря Караїм Ю.В.,

прокурора Федорина І.І.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Івано-Франківську кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, українки, громадянки України, неодруженої, непрацюючої, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1, раніше судимої,

23.03.2011 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч.2 ст.121, ст.69 КК України до 5 років позбавлення волі; звільнена 24.02.2014 на підставі ухвали Галицького районного суду Івано-Франківської області від 24.02.2014 умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 6 місяців 10 днів,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 вчинила відкрите викрадення чужого майна (грабіж), повторно.

Злочин вчинено за наступних обставин.

ОСОБА_2, стосовно якої 11.11.2016 скеровано до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області обвинувальний акт за ч.1 ст.186 КК України, на шлях виправлення не стала та вчинила новий умисний злочин проти власності за наступних обставин.

Так, 12.03.2017 близько 15 год. 10 хв. ОСОБА_2, перебуваючи неподалік кафе «На гребені хвилі», що по вул. Привокзальна, 9А у м. Івано-Франківську, зустріла раніше незнайомого ОСОБА_3, який в той момент клав до кишені своєї куртки мобільний телефон, після чого у неї виник умисел на відкрите заволодіння чужим майном, а саме: мобільним телефоном марки «Nomi і241+».

Після цього, ОСОБА_2, діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, з корисливих спонукань, маючи на меті відкрито заволодіти чужим майном, підійшла до ОСОБА_3 та реалізовуючи свій умисел, несподівано для потерпілого відкрито викрала з правої кишені його куртки мобільний телефон марки «Nomi і241+», сірого кольору, ІМЕІ-1-352914080613603, ІМЕІ-2-352914080613611, вартість якого, згідно висновку експерта №4.3-99/17 від 29.03.2017, становить 390 грн.

Після вчинення протиправних дій, ОСОБА_2 місце вчинення злочину покинула, а викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на суму 390 грн.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнала, повністю підтвердила обставини вчиненого злочину відповідно до викладеного. Так, ОСОБА_2 суду показала, що 12.03.2017 в другій половині дня зустрілась з потерпілим ОСОБА_3 на вул.Привокзальній, що в м.Івано-Франківську, та розпивали спиртні напої. У цей час, діючи відкрито з корисливих мотивів, витягнула з кишені куртки потерпілого телефон сірого кольору. Відкрито заволодівши телефоном потерпілого, мала намір його продати, щоб заробити грошей. Розвернувшись, відійшла в сторону і займалася далі своїми справами. Приблизно через 5 хвилин до неї підійшов потерпілий, що вже на той час викликав поліцію, та почав вимагати повернути телефон. Приїхали працівники поліції, затримали її і вилучили телефон. У вчиненому щиро розкаялася, матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_3 відшкодувала повністю, просила суд суворо її не карати. Суду також вказала, що Тисменицьким районним судом на даний час розглядається кримінальне провадження щодо неї за ч.1 ст.186 КК України про вчинення нею 28.07.2016 грабежу, де також відкрито заволоділа мобільним телефоном.

Потерпілий ОСОБА_3 подав суду заяву про розгляд справи без його участі, претензій будь-якого характеру до обвинуваченої не має, цивільний позов заявляти не бажає, просив призначити обвинуваченій несуворе покарання в межах санкції інкримінованої статті.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого їй злочину знайшла своє підтвердження та кваліфікує її дії за ч.2 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченій, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, дані про особу винної, зокрема те, що обвинувачена виконкомом Ліснослобідської сільської ради характеризується нейтрально, згідно бази даних «АРМОР» неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності, раніше судима 23.03.2011 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч.2 ст.121, ст.69 КК України до 5 років позбавлення волі; звільнена 24.02.2014 на підставі ухвали Галицького районного суду Івано-Франківської області умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 6 місяців 10 днів, не працює, на обліках ОНД та ОПНЛ №3 не перебуває; щире каяття, добровільне відшкодування завданих збитків шляхом повернення викраденого, відсутність матеріальних та моральних претензій потерпілого до обвинуваченої як обставини, що помякшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

За таких обставин, враховуючи вартість викраденого, позицію прокурора, що просив призначити обвинуваченій покарання за вчинений злочин у виді позбавлення волі на строк чотири роки, позицію потерпілого, що просив призначити обвинуваченій несуворе покарання в межах санкції інкримінованої статті, позицію обвинуваченої, що просила суд суворо її не карати, позицію захисника, що просила суд суворо не карати обвинувачену та призначити покарання обвинуваченій із застосуванням ст.69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті, суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_2 неможливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за необхідне призначити їй покарання згідно ст.69-1 КК України в межах санкції ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для її виправлення та для запобігання вчиненню злочинів як нею, так і іншими особами.

Цивільний позов потерпілим у справі не заявлявся.

Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинувачену.

Підстав для зміни чи скасування раніше обраного щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

Строк відбуття покарання обвинуваченій ОСОБА_2 рахувати з часу фактичного затримання 12 березня 2017 року. Відповідно до ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_2 строк попереднього увязнення з 12 березня 2017 року до дня набрання вироком законної сили у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід тримання під вартою ОСОБА_2 залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави із зарахуванням на рахунок №31112115700002, отримувач: УК у місті Івано-Франківську Івано-Франківської області, банк отримувача: ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО: 836014, код ЄДРОУ: 37952250, код класифікації доходів: 24060300 "Інші надходження" 1231 грн 44 коп. процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судових експертиз, в тому числі 527 грн. 76 коп за проведення судово-товарознавчої експертизи №4.3-99/17 від 29.03.2017; 703 грн 68 коп за проведення судово-дактилоскопічної експертизи №1.3-144/17 від 28.03.2017.

Речові докази: мобільний телефон марки «Nomi і241+» з сім-картою згідно постанови від 30.03.2017 - вважати повернутим потерпілому ОСОБА_3; моб. телефон марки «Нокіа -1280» - вважати повернутим обвинуваченій ОСОБА_2 (постанова від 13.03.2017).

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Суддя О.Зеленко